Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

старина

  • 121 народ

    1) (нация) народ (-ду) и (реже, гал.) нарід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру). [Назвався сей народ Русь (Куліш). Український народ (Н.-Лев.). Любіть-бо нарід наш (Біблія). Слава людові українському на многі літа (Дума). У кождого люду, у кожній країні живе такий спогад (Л. Укр.). Увесь руський мир під ними (князями) збирався (Куліш)]. Все земные -ды - всі народи світу, (торж.) всі народи земні;
    2) (крестьянство) народ и (гал.) нарід, простолюд (-ду), простолюддя (-ддя), (прості) люди (-дей), (простий) люд, простота, (гал.) хлопство, (стар.) посполиті (-тих), (просте) поспільство, (мир) мир. [Міський простолюд знову й тут не мав місця (Грінч.). Книжники й пани верховодять в громаді нашій, наче бог злюбив їх понад простолюд (Л. Укр.). Дивись: пан, а балака, як люди (Номис). То пани, а ми - люди (Номис). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш). Де мені поради шукати: чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр.)];
    3) (множество или группа людей) народ и (гал.) нарід, люди, люд, мир. [Народу насходилося сила (Київ). Якого народу зібралось там багато! (Греб.). Мша скінчилась у костьолі, люд порозсипався (Рудан.). На пристані миру такого, що страх (Канівщ.)]. При -де - при людях, прилюдно. Ну и -род! - ну й люди (народ)! -род валом валит - люди як плав пливуть, народ (люд) суне як хмара (лавою пре). Мутить -род - колотити (баламутити) людей, колотити миром. Глас -рода, глас божий (стар.) - глас народу - глас божий; коли люди брешуть, то й я з ними (Приказки);
    4) (всё, что народилось) нарідок (-дку), нарід (-роду) и народ (-роду). [А тут і всякого иншого нарідку намножилось (К. Старина). Це я для собачні їдло несу; а ну, собачий народе, сюди! (Звин.)].
    * * *
    1) наро́д, -у
    2) (ед.: люди) наро́д, лю́ди, -де́й; мир, -у

    на весь \народ д — ( громогласно) на весь мир

    на \народ де — ( при людях) при лю́дях, прилю́дно

    Русско-украинский словарь > народ

  • 122 наседать

    насесть
    1) (садиться во множестве) насідати, насісти, (о мног.) понасідати; (о пыли и т. п.) насідати, осідати, осісти, налягати, налягти, (налипать: о грязи, снеге) налипати, налипнути, наліплюватися, наліпитися, (во мног. местах) понасідати, наосідати, поналягати, поналипати, поналіплюватися. [До його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К. Старина). Скільки їх (панів), - жмінька, а гляди, як насіли землі на груди (Коцюб.)];
    2) на кого - напосідати, напосісти, насідати, насісти на кого и (реже) кого, наполягати, наполягти, напирати, наперти на кого, (нападать) напосідатися, напосістися на кого; срв. Налегать 2. [Де-далі дужче напосідав цар на хана (Леонт.). Редактори напосідали на мене, прохаючи оддати їм повість (Крим.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргор.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Свидниц.). Якби-що він твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був-би й наполягав на його (Крим.). Так і напосівсь (на його): не держи кучером Антона, та й не держи! (Кониськ.)];
    3) (поступать на должность) сідати, сісти на посаді, вступати, вступити на посаду.
    * * *
    несов.; сов. - нас`есть
    1) насіда́ти, насі́сти, -ся́ду, -ся́деш
    2) (перен. налегать) насіда́ти, насі́сти; напосіда́ти, напосі́сти; ( приставать) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > наседать

  • 123 невыносимый

    нестерпний, нестерпучий, (реже) непереносний, (зап.) незносний. [Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Инколи його просто ґедз нападав, і тоді він ставав нестерпучим (Коцюб.). Нестерпучий біль (В. Підмог.). Нестерпуча спека (Крим.). Народові незносні кривди чинили (К. Старина)].
    * * *
    несте́рпний, нестерпу́чий

    Русско-украинский словарь > невыносимый

  • 124 незапамятный

    не(за)пам'ятний, (неизведанный) незазнаний, (изначальный) предковічний, споконвічний, (с)правічний, (извечный) відвічний; срв. Давний. [Насліддя незазнаної старосвітчини (Куліш)]. В -ные времена - за не(за)пам'ятних часів, незапам'ятними часами, за незапам'ятної (давньої-предавньої) старовини. С -ных времён - з не(за)пам'ятних часів, з найдавніших (несказанних) давен, з давнього давна. -ная старина - незапам'ятна старовина, старовина днедавня.
    * * *
    1) незапа́м'ятний; ( очень давний) споконві́чний, одві́чний, відві́чний, прада́вній

    в \незапамятныйые времена́ (го́ды) — за да́вніх літ, за да́вніх-даве́н, у прада́вні (у незапа́м'ятні) часи́

    с \незапамятный ых времён (лет) з — да́вніх літ, з да́вніх-даве́н, з да́внього да́вна, зда́вна, з прадавнини́, з незапа́м'ятних часі́в (літ)

    2) ( незабываемый) незабу́тній

    Русско-украинский словарь > незапамятный

  • 125 седой

    си́вий

    до \седой ы́х воло́с [дожи́ть] — см. волос

    \седой а́я старина́ — си́ва старовина́ (давнина́), прадавнина́

    Русско-украинский словарь > седой

  • 126 старик

    1) стари́й, -о́го, стари́к, -а, дід, ста́рець, -рця; увел. дідуга́н
    2) ( о муже) стари́й, -о́го
    3)

    ки — (мн.: о старых людях) старі́, -и́х, старики́, -кі́в; собир. стари́ня, старе́ча, диал. старина́

    Русско-украинский словарь > старик

  • 127 старинушка

    ласк. см. старина 1), 3)

    Русско-украинский словарь > старинушка

  • 128 старь

    1) см. старина 1)
    2) (собир: старинные вещи, события) старовина́

    Русско-украинский словарь > старь

Страницы

См. также в других словарях:

  • Старина — Старина: В Викисловаре есть статья «старина» в том числе народное название былины обращение к человеку дав …   Википедия

  • СТАРИНА́ — СТАРИНА, СТАРИНА В словаре Ушакова (4, с. 485) различаются два омонима старина . «I. Старина , ы ,мн. нет. 1. ж. Эпоха, время, давно прошедшее... преданья старины глубокой...2.ж. То, что было давно, старинный обычай, предмет... В деревне мало… …   История слов

  • старина — и старина. В знач. «былина, историческая народная песня» старина, род. старины. Древняя старина. Старина про Илью Муромца. В знач. «давно минувшие времена» старина, род. старины. Вспомнить старину …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • старина — в старину... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. старина древность, старь, старинка; архаика; старик, старец, далекое прошлое, время, прошлое, давние времена, дед, седая… …   Словарь синонимов

  • СТАРИНА — 1. СТАРИНА1, старины, мн. нет. 1. жен. Эпоха, время, давно прошедшее. Эти обычаи стариной пахнут. «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой.» Пушкин. 2. жен. То, что было давно, старинный обычай, предмет. В духе старины. В деревне мало …   Толковый словарь Ушакова

  • СТАРИНА — 1. СТАРИНА1, старины, мн. нет. 1. жен. Эпоха, время, давно прошедшее. Эти обычаи стариной пахнут. «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой.» Пушкин. 2. жен. То, что было давно, старинный обычай, предмет. В духе старины. В деревне мало …   Толковый словарь Ушакова

  • СТАРИНА — СТАРИНА, ы, жен. В речи сказителей: эпическое сказание, былина. II. СТАРИНА, ы, жен. 1. Давнее, давно минувшее время. Глубокая с. От руин веет стариной. Бывало в старину. 2. Старые обычаи, обряды. Жить по старине. 3. Далёкое прошлое в чьей н.… …   Толковый словарь Ожегова

  • старина — 1. СТАРИНА, ы; ж. 1. Прежние, давно прошедшие времена. Памятники старины. Русская с. Глубокая, седая с. Удариться в изучение старины. В старину люди были ближе к природе. 2. События, обычаи, порядки и т.п. давних времен. Возродить старину. С.… …   Энциклопедический словарь

  • СТАРИНА 1 — СТАРИНА 1, Шы, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • СТАРИНА 2 — СТАРИНА 2, Шы, м. (разг.). То же, что старик (в 1 и 5 знач.), преимущ. в обращении. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • старина — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего/кого? старины, чему/кому? старине, (вижу) что? старину, (вижу) кого? старину, чем/кем? стариной, о чём/ком? о старине 1. Стариной называют давно прошедшие времена. Глубокая, седая старина. | В… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»