Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

старина

  • 101 как погляжу

    [VPsubj; these forms only; sent adv (parenth); fixed WO]
    =====
    ⇒ as it appears to me, as can be deduced (from sth.):
    - [in limited contexts] I see.
         ♦ Помахав руками, что должно было, по-видимому, означать утреннюю зарядку, Росляков сказал: "Слава, ты чувствуешь, какой здесь воздух?" - "Дымный, - сказал Костенко, - не будь идеалистом". - "Ты черствый человек, старина". - "А ты сегодня что-то слишком, как я погляжу, радостный" (Семёнов 1). Waving his arms about, which, evidently, was supposed to serve him as morning exercises, Roslyakov said: "Slava, can you smell the air here?" "Smoggy," said Kostyenko, "don't be an idealist." "You're a hard man, oldster " "And you're a bit too cheerful as far as I can see" (1a).
         ♦ "Ого! Ну, теперь хватит! Погутарили - и хватит. Обое [ungrammat = оба] вы горячие, как погляжу... Ну, не сошлись, и не надо, об чем [ungrammat = о чём] толковать?" (Шолохов 5). "Oho! That's enough! You've had your little chat. You're both firebrands, by the look of it....If you can't agree, never mind. What's the good of quarreling?" (5a).
         ♦ "Так ты, негодяй, для спасения моей души стараешься?" - "Надо же хоть когда-нибудь доброе дело сделать. Злишься-то ты, злишься, как я погляжу!" - " Шут!" (Достоевский 2). "So, you scoundrel, you're troubling yourself over the salvation of my soul?" "One needs to do a good deed sometimes, at least. But I see you're angry with me, really angry!" "Buffoon'" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как погляжу

  • 102 как я погляжу

    [VPsubj; these forms only; sent adv (parenth); fixed WO]
    =====
    ⇒ as it appears to me, as can be deduced (from sth.):
    - [in limited contexts] I see.
         ♦ Помахав руками, что должно было, по-видимому, означать утреннюю зарядку, Росляков сказал: "Слава, ты чувствуешь, какой здесь воздух?" - "Дымный, - сказал Костенко, - не будь идеалистом". - "Ты черствый человек, старина". - "А ты сегодня что-то слишком, как я погляжу, радостный" (Семёнов 1). Waving his arms about, which, evidently, was supposed to serve him as morning exercises, Roslyakov said: "Slava, can you smell the air here?" "Smoggy," said Kostyenko, "don't be an idealist." "You're a hard man, oldster " "And you're a bit too cheerful as far as I can see" (1a).
         ♦ "Ого! Ну, теперь хватит! Погутарили - и хватит. Обое [ungrammat = оба] вы горячие, как погляжу... Ну, не сошлись, и не надо, об чем [ungrammat = о чём] толковать?" (Шолохов 5). "Oho! That's enough! You've had your little chat. You're both firebrands, by the look of it....If you can't agree, never mind. What's the good of quarreling?" (5a).
         ♦ "Так ты, негодяй, для спасения моей души стараешься?" - "Надо же хоть когда-нибудь доброе дело сделать. Злишься-то ты, злишься, как я погляжу!" - " Шут!" (Достоевский 2). "So, you scoundrel, you're troubling yourself over the salvation of my soul?" "One needs to do a good deed sometimes, at least. But I see you're angry with me, really angry!" "Buffoon'" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > как я погляжу

  • 103 седой

    прл
    encanecido, grisalho; ( о мехе) com fios brancos
    ••
    - до седых волос

    Русско-португальский словарь > седой

  • 104 далёкий

    adj. fjern
    * * *
    adj
    дaлёкo, дaлeко
    1 fjern; fjerntliggende
    \далёкийая старина en fjern fortid
    2 fjern, lang
    далёкийо - langt (inde, henne, nede, oppe ell. inde); далёкийо вести føre (for) vidt; далёкийо идти gå for vidt; далёкийd ud-ущие планы vidtgående planer; далёкий6 не langtfra
    я далёкий от мысли den tanke ligger mig fjernt, det kunne aldrig falde mig ind; den tanke er mig fremmed
    3 fjern, fremmed
    мы с ним л/ddu - ue
    vi
    står hinanden meget fjernt
    4 fjern, fraværende
    5 f eks
    парень не очень-то далёкийfyren er nu ikke særlig opvakt.

    Русско-датский словарь > далёкий

  • 105 седой

    * * *
    adj
    1 grå
    \седойая старина grå fortid
    2 gråhåret
    3 gråsprængt.

    Русско-датский словарь > седой

  • 106 старинушка

    sb m
    hyp dim till II старина.

    Русско-датский словарь > старинушка

  • 107 архаика

    ж.
    archaic character; ( старина) antiquity

    Русско-английский словарь Смирнитского > архаика

  • 108 седой

    2. ( о человеке) grey-haired

    ♢ седая старина — hoary antiquity

    Русско-английский словарь Смирнитского > седой

  • 109 далекий

    далек||ий
    прил
    1. μακρινός, μακρυνός/ παλιός, παλαιός, ἀπώτερος (о времени):
    \далекийое прошлое τό μακρινό παρελθόν \далекийое будущее τό ἀπώτερο μέλλον \далекийая старина τά πανάρχαια χρόνια·
    2. перен (чуждый) ξένος, ἄσχετος:
    они́ далеки́ от наших интересов εἶναι ξένοι πρός τά συμφέροντα μας· мы \далекийие друг дру́гу люди ἐμεΐς είμαστε διαφορετικοί ἀνθρωποι, ἄσχετοι ὁ ἕνας προς τόν ἀλλον вы далеки́ от истины είσθε μακρυά ἀπό τήν ἀλήθεια· ◊ он не очень \далекий человек ἄνθρωπος περιορισμένης ἀντίληψης.

    Русско-новогреческий словарь > далекий

  • 110 далёкий

    1) lointain; éloigné ( отдалённый)

    далёкие ро́дственники — parents éloignés

    далёкое бу́дущее — lointain avenir

    далёкие времена́ — temps reculés ( или lointains)

    далёкая старина́ — des temps fort anciens

    далёкое путеше́ствие — long voyage

    2) перен. éloigné

    далёкий от и́стины — éloigné de la vérité

    далеко́ от на́ших интере́сов — étranger à nos intérêts

    я далёк от предположе́ния, что... — je suis loin de supposer que..., loin de moi la pensée que...

    они́ далёкие друг дру́гу лю́ди — ils n'ont rien de commun

    ••

    он не о́чень далёкий челове́к — c'est un homme borné

    * * *
    adj
    gener. éloigné, lointain

    Dictionnaire russe-français universel > далёкий

  • 111 седой

    1) à (aux) cheveux blancs, chenu; blanc (f blanche) ( о волосах)

    седо́й стари́к — vieillard chenu

    седа́я борода́ — barbe blanche ( или argentée)

    дожи́ть до седы́х воло́с — atteindre un âge avancée

    2) перен. opaque

    седо́й тума́н — brouillard opaque ( или laiteux)

    3) ( белёсый) argenté

    седо́й орёл — aigle argenté

    седо́й бобёр — castor argenté

    ••

    седа́я старина́ — une histoire du temps jadis

    * * *
    adj
    gener. blanc (о волосах), grison

    Dictionnaire russe-français universel > седой

  • 112 седой

    1) ( о волосах) grigio, canuto
    2) ( с седыми волосами) dai capelli bianchi, canuto
    3) ( белёсый) grigiastro
    4) ( древний) antico, remoto
    * * *
    прил.
    1) canuto, bianco, dai capelli bianchi / canuti

    седо́й волос — filo bianco

    2) перен. ( белёсый) biancastro, bianchiccio

    седо́й бобёр — castoro argentato

    седо́й от мороза — bianco / imbiancato dal gelo

    седая старина — antichità remota; notte dei tempi; tempi che furono

    * * *
    adj
    1) gener. grigio, greggio, canuto
    2) jocul. storno

    Universale dizionario russo-italiano > седой

  • 113 старик!

    n
    colloq. alter Junge (als Anrede), старина (als Anrede)

    Универсальный русско-немецкий словарь > старик!

  • 114 старинка

    ж. разг.
    ласк. к старина 1)
    ••

    по стари́нке — a la antigua, a lo antiguo

    Diccionario universal ruso-español > старинка

  • 115 глубокий

    -ая; -ое
    2) эчкәре, эчкәреге, ерак
    3) перен. ерак
    4) тирән, тирәнтен, җитди
    5) тирән, көчле
    •
    - глубокий голос
    - глубокая ночь
    - глубокая осень
    - глубокий поклон
    - глубокая старость
    - питать глубокое уважение

    Русско-татарский словарь > глубокий

  • 116 седой

    -ая; -ое
    1) чал, чаларган, агарган
    2) чал чәчле, ап-ак чәчле, агарган чәчле
    •
    - до седых волос дожить

    Русско-татарский словарь > седой

  • 117 глубокий

    глибокий. Очень -ий - глибочезний, глибоченний. Глубокий снег - завалний с. Г-ий вечер - пізні вляги. -ая ночь - глупа ніч, глупа північ. Г-ая старина - давня давнина. Г-ая печаль - тяжка туга. Г-ий поклон - низький уклін (р. уклону). Г-ое место в реке, озере, пруде - глибінь (р. -іни), плесо, плес, (с ямой) ковбаня, ковбанюга, круча (р. -чі). -ое место с незамерзающим течением - о[у]зьмінь (р. -мени). -ое место в фарватере - стрижень (р. -жня). С -ими обрывами - крутоярий. [Повилася з Лубень крутоярих дорога розлога (Кул.)]. Становиться глубже - глибшати. Сделаться глубже - поглибшати.
    * * *
    глибо́кий

    са́мый (наибо́лее) \глубокий — найгли́бший, якнайгли́бший

    глубо́кая ночь — глибока ніч; ( глухая) глу́па ніч

    глубо́кая печать — полигр. глибо́кий друк

    глубо́кая ста́рость — глибо́ка ста́рість

    \глубокий го́лос — глибо́кий го́лос

    \глубокий овра́г — глибо́кий яр, крутоя́р, -у

    Русско-украинский словарь > глубокий

  • 118 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 119 намахивать

    намахать и намахнуть
    1) что, чего - намахувати, намахати, намахнути, навівати, навіяти (махаючи) що или чого, (о мног.) понамахувати, понавівати; (рукой, платком и т. п., сов.) намахати. [Що ціпом намахаєш, то музики наймаєш (Чуб. I)];
    2) (нажарить, накатать, сов.) накатати, нашкварити, нашпарити що. Намаханный -
    1) намаханий, навіяний, понамахуваний;
    2) накатаний, нашкварений, нашпарений. -ться -
    1) (стр. з.) намахуватися, бути намахуваним, намаханим, понамахуваним;
    2) на кого - см. Замахиваться;
    3) (вдоволь, сов.) намахатися, намаятися, навихатися, (наколыхаться) наколихатися, (наколебаться) наколиватися, нахитатися; (накиваться) накиватися. [Намахавсь я косою (К. Старина)].
    * * *
    несов.; сов. - намах`ать
    1) (махая, нагонять), нама́хувати, -махую, -махуєш, намаха́ти
    2) (несов.: взмахивать) зма́хувати; ( размахивать) розма́хувати, вима́хувати
    3) (кого - ругать, пробирать) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробирати, пробра́ти, -беру́, -бере́ш (кого); (браня, гнать кого-л.) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) (кого)
    4) (сов.: написать, сочинить) наката́ти, нашкря́бати, надряпати

    Русско-украинский словарь > намахивать

  • 120 напрасно

    нрч.
    1) (тщетно, бесполезно) даремно[е], марно[е], надаремно[е], дарма, дурно, задурно, даром, задаром, по[за]даремно[е], дармо, надармо; срв. Понапрасну. [Даремно Драгоманов так нападав на сервілізм у Костомарова (Грінч.). Отак я сидів і даремне крутив мозком (Крим.). Літа мої молодії марно пропадають (Шевч.). Марно від мене ти думи ховаєш, - бачу всю душу твою (Крим.). Ой, плачу я, плачу, свої літа марне трачу (Метл.). Не марне говорять люди: до щасливого всяк лине (Кониськ.). Надаремно намагавсь я розважити себе (Коцюб.). Надаремне бідні люди плугом землю рили (Руданськ.). Дарма що- ніч дівчинонька його виглядає (Шевч.). Я вірив, що жив не дарма (Черняв.). Дурно ждала, а він не приходив (Н.-Лев.). Та й не дурно старий плаче: його дружина у холодній ямі (Грінч.). Я тільки громадський хліб дурно заїдатиму (М. Вовч.). Позирнула на його і відразу вгадала, що дурно він ходив (Грінч.). Вже не даром Левко каже (Квітка). Нехай таки я не даром житиму на світі (Квітка). Лихо, згину я задаром! (Самійл.). Але дармо стара ненька сватам відмовляла (Рудан.). Твоєю дивною красою надармо всіх маниш ти к собі (Франко)]. Совершенно -но - даремнісінько, марнісінько, дурнісінько. [Даремнісінько ви, панночко, боялися (К. Старина). Дяки дурнісінько їздитимуть до мене (Н.-Лев.)]. -но тратить что - марнувати, гайнувати що. [Тільки час вона гайнує (Крим.)]. -но утруждать себя - завдавати собі даремної праці (роботи), (беспокоить) марно (дурно) турбувати себе, (фамил.) завдавати собі праці на вітер;
    2) несправедливо, безвинно, безневинно, даремно[е], марно[е], дарма, дармо. [Покривдити сильнішого, хоча й безвинно, то буде знак самостійности (Крим.). Здаватиметься мені, ніби я його марне скривдив (Крим.). Тоді-б не сердився дарма (Комар.). Зненавиділи мене дармо (Куліш)]. Совершенно -но - даремнісінько, дурнісінько (фамил.) гарма-дарма. [Так дурнісінько вилаяла мене (Харківщ.). Ти дурнісінько на мене сердишся (Н.-Лев.). Гарма-дарма заарештували (Липовеч.). Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна (Пісня)].
    * * *
    нареч.
    1) (тщетно, бесполезно) даре́мно, даре́мне, ма́рно, ма́рне; ду́рно, заду́рно, задаре́мно, надаре́мно, надаре́мне, нада́рмо; ( зря) да́ром; (в знач. сказ.) да́рма, шкода́, шко́да за́ходу
    2) ( несправедливо) несправедли́во, даре́мно, даре́мне; надаре́мно, надаре́мне

    Русско-украинский словарь > напрасно

Страницы

См. также в других словарях:

  • Старина — Старина: В Викисловаре есть статья «старина» в том числе народное название былины обращение к человеку дав …   Википедия

  • СТАРИНА́ — СТАРИНА, СТАРИНА В словаре Ушакова (4, с. 485) различаются два омонима старина . «I. Старина , ы ,мн. нет. 1. ж. Эпоха, время, давно прошедшее... преданья старины глубокой...2.ж. То, что было давно, старинный обычай, предмет... В деревне мало… …   История слов

  • старина — и старина. В знач. «былина, историческая народная песня» старина, род. старины. Древняя старина. Старина про Илью Муромца. В знач. «давно минувшие времена» старина, род. старины. Вспомнить старину …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • старина — в старину... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. старина древность, старь, старинка; архаика; старик, старец, далекое прошлое, время, прошлое, давние времена, дед, седая… …   Словарь синонимов

  • СТАРИНА — 1. СТАРИНА1, старины, мн. нет. 1. жен. Эпоха, время, давно прошедшее. Эти обычаи стариной пахнут. «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой.» Пушкин. 2. жен. То, что было давно, старинный обычай, предмет. В духе старины. В деревне мало …   Толковый словарь Ушакова

  • СТАРИНА — 1. СТАРИНА1, старины, мн. нет. 1. жен. Эпоха, время, давно прошедшее. Эти обычаи стариной пахнут. «Дела давно минувших дней, преданья старины глубокой.» Пушкин. 2. жен. То, что было давно, старинный обычай, предмет. В духе старины. В деревне мало …   Толковый словарь Ушакова

  • СТАРИНА — СТАРИНА, ы, жен. В речи сказителей: эпическое сказание, былина. II. СТАРИНА, ы, жен. 1. Давнее, давно минувшее время. Глубокая с. От руин веет стариной. Бывало в старину. 2. Старые обычаи, обряды. Жить по старине. 3. Далёкое прошлое в чьей н.… …   Толковый словарь Ожегова

  • старина — 1. СТАРИНА, ы; ж. 1. Прежние, давно прошедшие времена. Памятники старины. Русская с. Глубокая, седая с. Удариться в изучение старины. В старину люди были ближе к природе. 2. События, обычаи, порядки и т.п. давних времен. Возродить старину. С.… …   Энциклопедический словарь

  • СТАРИНА 1 — СТАРИНА 1, Шы, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • СТАРИНА 2 — СТАРИНА 2, Шы, м. (разг.). То же, что старик (в 1 и 5 знач.), преимущ. в обращении. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • старина — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего/кого? старины, чему/кому? старине, (вижу) что? старину, (вижу) кого? старину, чем/кем? стариной, о чём/ком? о старине 1. Стариной называют давно прошедшие времена. Глубокая, седая старина. | В… …   Толковый словарь Дмитриева

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»