стайнік

* * *

ист. стайнік, -ка муж.

канюшы, -шага муж.

1) Bezeichnung für eine Gruppe amerikanischer und westeutopäischer bürgerlicher Schriftsteller, Teilnehmer des l. Weltkrieges, die in ihren Werken der 20-er Jahre eine Lebensauffassung des Verlorenseins, der geistigen Heimatlosigkeit und des Misstrauens gegenüber traditionellen Werten und überkommenen Idealen ausdrückten;

2) Bezeichnung für die ganze aus dem l. Weltkrieg heimgekehrte Generation der desillusionierten und geistig entwurzelten westeuropäischen Jugend.

кінниця, конюшня, ста(й)ня, стай[д]ниця, стадарня, ум. кінничка, стаєнка, стай[д]ничка, стадерка, (в песнях) кінниченька, стай[д]ниченька, станенька, станечка. [Коники іржуть у кінниці (Пісня). Згоріла вночі станя з кіньми (Н.-Лев.). Мій тобі коничок стайні не простоїть (Пісня). Веде коня у стайницю, а милого у світлицю (Пісня). А яка була стадниця у старого гетьмана! (Н.-Лев.)]. Чистить Авгиевы -ни - вичищати Авгійові стані. - ней пахнет - станею відгонить.

* * *

Кровля

1) (строения) дах (-ху), покрівля, верх (-ха), (только о соломенной иногда) стріха, (о железной, черепичной) дах, (гал.) побій (-бою). [А на школі горобців до стилої мами, так і в'ються понад дах цілими мірками (Рудан.). Будинок під зеленим дахом (Грінч.). Через обдерту покрівлю вже світились крокви та лати (Н.-Лев.). Стара стріха поросла зеленим мохом (М. Левиц.). Комори, стайні - усе під побоями (Федьк.)]. -ша односкатная, двускатная - покрівля односхила, двосхила, (шатровая) шатрова, (волнистая) хвиляста. -ша глиносоломенная - покрівля калянична (Київщ.), покрівля під глину (Полтавщ.). Не имеющий -ши - безверхий. [Тяжко матір покидати у безверхій хаті (Шевч.)];

2) (шубы) верх (-ха);

3) (повозки) палуба, палуб.

* * *

1) поставити, постановити, (только о многих предметах) поставляти що куди; (усилит.: много и часто) попоставити, попоставляти; см. Ставить. [Семен вийняв з-під поли око горілки й поставив на столі (Коцюб.). Постановили столичок, горілку, зелену чарочку і ковбаси (М. Вовч.). Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару, та поставляй, мати, хрести золотії (Метл.). А молилася скільки… що свічок тих попоставила (Кониськ.)]. -вить горшок, чугун, обед, горшки, чугуны в печь - заставити (застановити) горщик, чавун, обід, позаставляти (позастановляти), поставляти горщики, чавуни в піч. [Обід застановила, хліб посадила (Г. Барв.). Убив батенько тетеру, заставила матінка вечеру (Козел.). Так-сяк поставляла що треба в ніч (Грінч.)]. -вить избу, строение - поставити, виставити, покласти хату, звести, вивести будову. [Семен Ярошенко поклав собі хату при дорозі (Маковей). Два роки минуло, заки поклав хату (Стеф.)]. -вить ворота - покласти ворота. [Тут Ярослав Мудрий ворота поклав (Маковей)]. -вить каменную ограду - вимурувати мур. -вить памятник умершему другу - поставити, звести пам'ятник померлому другові. -вить леса вокруг здания - зробити риштовання навколо будинку, обриштувати будинок. -вить шатёр - нап'ясти намет, шатро, зіп'ясти курінь. [Я на баштані вже зіп'яв якийсь курінчик та й спатиму там, хоч-би й дощ (Звин.)]. -вить самовар - настановити и наставити самовар(а). -вить силок - за[на]ставити сильце. [Стрілець сильце заставив, спіймалась пташка вмить (Франко)]. Не знаю, куда -вить мою мебель - не знаю, де-б поставляти мої меблі. -вить на колени - поставити (поставляти) на коліна (навколішки) кого. -вить кого на ноги - звести, зіп'ясти, поставити кого на ноги. [Отак і звів чоловіка на ноги (Кониськ.). Скільки то стратили, поки чоловіка на ноги поставили (Мирн.)]. -вить сына на квартиру - поставити (постановити) сина на ква(р)тиру, на станцію. [У тієї Петрової поставили Антося на станцію, як ото батько йому вмер (Свид.)]. -вить солдат на постой - поставити салдатів (козаків) на постій (на постоянку). -вить лошадь на конюшню - поставити, уставити коня до стайні, до кінниці. [Коничка вставте до кінничейки (АД. Гр.)]. -вить как следует хозяйство, предприятие, издательство, работу - поставити, упорядкувати, налагодити, наладнати як слід господарство, підприємство, видавництво, роботу. -вить кому закуску, бутылку водки, вина - поставити, достачити кому закуску, пляшку горілки, вина. [Частував нас і закуску достачив (Звин.)]. -вить пьявки, банки - припустити п'явки, поставити баньки. -вить знак, отметку на чём-л. - покласти знак, зазначку на чому. Я -вил свои часы по солнцу - я поставив, наставив свого годинника за сонцем. -вить солдат в строй, в боевой порядок - ушикувати салдатів (козаків). -вить оперу (пьесу) на сцену - виставити оперу (п'єсу). Этого нельзя -вить на одну доску - цього не можна поставити нарівні. -вить что над чем, выше чего - поставити, переважити що над що. [Мусить у грецьку віру охриститись і по всій Литві і Польщі грецьку віру над латинство переважити (Куліш)]. -вить кого, что выше всего - над усе поставити, над усе вшанувати кого, що. [Повинність я над все ушанував (Грінч.)]. -вить кому в упрёк что-л. - поремствувати на кого за що, за догану кому що взяти. [Певне ніхто за те на мене не поремствує (Куліш)]. -вить кому на вид что - винести кому перед око що, звернути чию увагу на що, подати кому на увагу, виставити, завважити кому що. -вить кому в большую заслугу что-л. - признати кому (за) велику заслугу, що… -вить в счёт кому что - поставити, записати на рахунок кому що; (переносно) узяти, залічити на карб кому що. Ни во что -вить кого - за нізащо взяти кого. [Взяли сиротину люди за нізащо (Грінч.)]. -вить кого втупик - оступачити, в тісний кут загнати кого. -вить кого в затруднительное положение - на слизьке загнати кого. -вить кого в необходимость - змусити, примусити кого. -вить кого в известность о чём - повідомити, сповістити кого про що, за що. -вить меж себя завет - між собою умову покласти. -вить кого кем (над кем, над чем) - см. Поставлять. Поставленный - поставлений, постановлений, поставляний. -ный в строй, в боевой порядок - ушикований. [Огненні воїни на хмарах воювались, вшиковані як слід по- військовому (Куліш)]. -ный на сцену - виставлений (на сцені);

2) см. Поставлять.

* * *

см. также рибонуклеаза А; рибонуклеаза D; рибонуклеаза P; рибонуклеаза T1; рибонуклеаза H; рибонуклеаза L