Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

следовать

  • 1 следовать

    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( проходить) прохо́дити, -джу, -диш; ( проезжать) проїжджа́ти, проїзди́ти, -їжджу, -їздиш; ( наступать) настава́ти, -тає́, наступа́ти, надхо́дити, -дить; ( идти вслед) іти́ слі́дом (слідо́м, услі́д), слідкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( ехать) ї́хати (ї́ду, ї́деш) [слі́дом и слідо́м, услі́д]; (двигаться куда-л., непосредственно за кем-чем) прямува́ти, -му́ю, -му́єш; ( происходить) відбува́тися

    продолже́ние \следовать дует — см. продолжение

    2) (кому-чему) іти́ (іду́, іде́ш) (за ким-чим), слі́дувати, -дую, -дуєш (кому-чому); ( подражать) наслі́дувати (кого-що); ( соблюдать) доде́ржувати, -жую, -жуєш, дотри́мувати, -мую, -муєш (чого); ( придерживаться) доде́ржуватися, дотри́муватися (чого)

    \следоватьть инстру́кции — доде́ржуватися (дотри́муватися) інстру́кції

    \следоватьть сове́там врача́ — слу́хати пора́д лі́каря

    \следовать дуя стари́нным обы́чаям — доде́ржуючись (дотри́муючись) старода́вніх зви́чаїв

    3) ( из чего) вихо́дити, -дить; ( вытекать) виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти, -тає́

    из ска́занного \следовать дует — зі ска́заного вихо́дить (виплива́є)

    4) ( причитаться) нале́жати, -жить; ( приходиться) припада́ти
    5)

    дует — (безл.: нужно) слід; ( надлежит) нале́жить; ( полагается) годи́ться, випада́[є]; (надо) тре́ба

    вало бы — ва́рто б, варт би, слід би

    \следовать дует сказа́ть — тре́ба (слід) сказа́ти

    как \следовать дует в знач. — вводн. сл. як слід, як годи́ться, як нале́жить; ( хорошо) поря́дно

    как — и

    \следовать вало ожида́ть — см. ожидать 2)

    6) ( вести следствие) вести́ (веду́, веде́ш) слі́дство, розслі́дувати, -дую, -дуєш

    Русско-украинский словарь > следовать

  • 2 следовать

    1) ( идти следом) іти́ и йти; ( проходить) прохо́дити; ( наступать) настава́ти, надхо́дити; (отправляться, двигаться куда-л - ещё) прямува́ти
    2) ( подражать) наслі́дувати ( кого-що)
    3) ( придерживаться) дотри́муватися, доде́ржуватися ( чого)
    4) ( вытекать из чего-л) вихо́дити, виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти
    5) ( приходиться) припада́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > следовать

  • 3 следовать

    1) ( идти следом) іти́ и йти; ( проходить) прохо́дити; ( наступать) настава́ти, надхо́дити; (отправляться, двигаться куда-л - ещё) прямува́ти
    2) ( подражать) наслі́дувати ( кого-що)
    3) ( придерживаться) дотри́муватися, доде́ржуватися ( чого)
    4) ( вытекать из чего-л) вихо́дити, виплива́ти; (возникать, проистекать) похо́дити, виника́ти, постава́ти
    5) ( приходиться) припада́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > следовать

  • 4 следовать инструкции

    доде́ржуватися інстру́кції, дотри́муватися інстру́кції

    Русско-украинский политехнический словарь > следовать инструкции

  • 5 следовать инструкции

    доде́ржуватися інстру́кції, дотри́муватися інстру́кції

    Русско-украинский политехнический словарь > следовать инструкции

  • 6 вытекать

    несов. вытека́ть, сов. вы́течь
    1) техн., физ. витіка́ти, ви́текти
    2) матем. только несов. ( следовать) виплива́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вытекать

  • 7 вытекать

    несов. вытека́ть, сов. вы́течь
    1) техн., физ. витіка́ти, ви́текти
    2) матем. только несов. ( следовать) виплива́ти

    Русско-украинский политехнический словарь > вытекать

  • 8 бегать

    1) бігати, ганяти, га(й)сати. -ать скачками, в припрыжку - га[е]рцювати. -ать суетливо - мотатися. -ать в перегонку, в запуски - перебігатися, бігати наввипередки. -ать туда и сюда - снуватися. Бегающий (о глазах) - верткий, бігучий;
    2) -ать кого - уникати.
    * * *
    1) бі́гати; ганя́ти, гаса́ти
    2) ( убегать) тіка́ти, утіка́ти; ( избегать) уника́ти; ( чуждаться) цура́тися
    3) (неотступно следовать; ухаживать) бі́гати, уганя́ти, уганя́тися, волочи́тися, упада́ти

    Русско-украинский словарь > бегать

  • 9 внушение

    1) навіювання, навіяння кому чого. [Гіпнотичне навіяння. Боже навіяння]. Внушение свыше - надхнення (навіяння) з неба. Внушение на расстоянии - навіяння (вмовляння) через далечінь (Крим.);
    2) (уговаривание, убеждение) намовляння, умовляння, намова. [Сильніша в неї та думка, ніж наші намови й наші сльози (Фран.)]. Следовать чьим-л. внушениям - іти за чиїмись намовами;
    3) (выговор) застереження, напоумлення, вимова, нагана, сувора, пригрущання, угрущання. [Нехай іде до пана; там почує напоумлення. Послухай старечої сувори (М. Вовч.)]. Делать внушение - вичитувати, вичитати кому-неб., зробити застереження, (сильнее) висловлювати нагану. [Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (Васильч.)].
    * * *
    1) виклика́ння; вселя́ння; навіва́ння, наві́ювання; підка́зування; прище́плювання, прище́плення; умовля́ння; вплив, -у
    2) ( воздействие на психику) суге́стія, наві́яння, наві́ювання; ( гипноз) гіпно́з, -у

    лече́ние внуше́нием — лікува́ння гіпно́зом

    3) ( наставление) повча́ння, напу́чення, нау́ка; ( наущение) намо́ва; ( выговор) дога́на; ( совет) пора́да; ( уговаривание) умовля́ння; ( предупреждение) застереження

    Русско-украинский словарь > внушение

  • 10 держаться

    1) трима́тися, держа́тися
    2) ( чего - следовать чему) доде́ржуватися, дотри́муватися, держа́тися, трима́тися (чого)
    3) ( вести себя каким образом) пово́дитися, трима́тися, держа́тися
    4) (удерживаться, сохраняться) трима́тися, держа́тися; (о погоде, болезни) трива́ти
    5) страд. несов. трима́тися, держа́тися

    Русско-украинский словарь > держаться

  • 11 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 12 исповедовать

    несов., сов.
    1) церк., перен. сповіда́ти, ви́сповідати
    2) ( поверять) повіря́ти, пові́рити, звіря́ти и зві́рювати, зві́рити
    3) (несов.: что - следовать какой-л. религии, какому-л. учению) спові́дувати (що); ( признавать) визнава́ти (що); ( придерживаться) доде́ржуватися, -жуюся, -жуєшся (чого)

    Русско-украинский словарь > исповедовать

  • 13 побуждение

    1) (действие) спонукування, підгоніння, призводження, підбуджування, підохочування, сов. спонукання, підігнання, призведення, підбудження, підохочення;
    2) (побуждающая причина) спонука, (поощрение) підгін (-гону), призвід (-воду), підохота; (влечение) потяг до чого, (мотив) мотив. По чьему -нию он это делает? - за чиїм призводом (підгоном, за чиєю підохотою) він це робить? Из каких -ний - з яких мотивів. Иных -ний у него не было - инших мотивів він не мав (у його не було). Следовать -нию сердца - іти за потягом серця. Он сделал это по собственному -нию - він зробив це з власної волі (охоти), самохіть. У него не было иного -ния кроме славы - він не мав иншої спонуки (иншого мотиву), окрім слави.
    * * *
    1) ( действие) спону́ка, спону́кання, спону́кування, спонука́ння
    2) ( побудительная причина) спону́ка; ( повод) моти́в, -у; (толчок к чему-л.) і́мпульс, -у; ( влечение) по́тяг, -у

    Русско-украинский словарь > побуждение

  • 14 привязываться

    привязаться
    1) прив'язуватися, прив'язатися, припинатися, прип'ястися. [Сиділа на сходах, що провадили до причалу, де прив'язувались човни (Л. Укр.)];
    2) (пристать, не отходить) ув'язуватися, ув'язатися до кого, за ким, присотатися, навратитися. [Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Пішли ми в садок, і він до нас присотався (Чигир. п.). Навративсь як собака (Мнж.)];
    3) (к кому, к чему: придираться, приставать, прицепиться) в'язнути, прив'язнути, ув'язнути, нав'яз(ну)ти, в'язатися, ув'язатися, нав'язуватися, нав'язатися до кого, до чого, чіплятися, при[в]чепитися до кого или кого за що, налазити, налізти на кого или до кого, сікатися, присікуватися, присікатися, присіпатися, скіпатися, прискіпуватися, прискіпатися до кого; срв. Приставать, Придираться, Цепляться. [Чого ти в'язнеш до нас? (Звиног.). Чого вона прив'язла до мене? (Васильч.). Причепився, як реп'ях (Ном.). Ні з сього, ні з того за що-небудь учепиться (Звиног.). Учепився, як гріх села (Ном.). Присікалася наче оса (Кониськ.). Чого ви на нас налазите? (Мирн.). Чого се він до мене присіпався?]. -вязываться к каждому слову - чіплятися кожного слова, за кожне слово;
    4) прихилятися, прихилитися, привертатися, привернутися до кого, до чого, прикладатися прикластися до чого. [Він до мене був прихилився всією душею (Крим.). Я відразу привернулась до тебе серцем за твою лагідність (Л. Укр.). З більшим запалом прикладався до науки (Франко)].
    * * *
    несов.; сов. - привяз`аться
    1) прив'я́зуватися, прив'яза́тися, припина́тися, припну́тися и прип'ясти́ся и прип'я́стися
    2) ( чувствовать расположение) прихиля́тися, прихили́тися, приверта́тися, приверну́тися, прив'я́зуватися, прив'яза́тися
    3) (к кому-чему - неотступно следовать, приставать) причіпля́тися и причі́плюватися, причепи́тися, чіпля́тися, учепи́тися (до кого-чого) и начепи́тися (на кого), прив'я́зуватися, прив'яза́тися (до кого-чого), ув'я́зуватися, ув'яза́тися, в'я́знути, прив'я́знути и ув'я́знути, пристава́ти, приста́ти (до кого); ( придираться) прискі́пуватися, прискі́патися (до кого-чого)

    Русско-украинский словарь > привязываться

  • 15 призвание

    1) (действ.) покликання, прикликання, поклик (-ку);
    2) (наклонность) покликання; натура. [Збуджене вже літературне покликання тягло його до письменства (Єфр.). Белетристика не є моє покликання (Крим.)]. Следовать своему -нию - іти за своїм покликанням, іти за своєю натурою.
    * * *
    1) ( действие) прикли́кання, кли́кання, призива́ння; ( призыв) за́клик, -у; ( клич) по́клик
    2) ( склонность) покли́кання, призва́ння; ( влечение) по́тяг, -у; ( предназначение) призна́чення

    Русско-украинский словарь > призвание

  • 16 пример

    I. 1) (действ.) приміряння, примірення;
    2) (прибавленное при мерянии) домірок (- рка);
    3) (излишек) перемір (-ру).
    II. Пример -
    1) (образец для подражания, следования) приклад (-ду), зразок (-зка), взірець (- рця), взір (р. взору); см. Образец; (повод, плохой -мер) призвід (-воду). [Будь ти нам духовним батьком, будь нам прикладом високим (Франко). Середні віки дають зразки вже свідомого наближування до народньої стихії (Єфр.). Вони-б (діти) не шкодили, а ти призвід даєш. Старший брат - злодій, а за його призводом краде вже й молодший (Звин.)]. Давать, подавать -мер кому - давати приклад, зразок, взірець кому. Показывать хороший -мер кому - показувати (давати) добрий приклад, показувати добру дорогу кому. Брать кого-л., что-л. в -мер - брати когось, щось за приклад (за зразок, за взірець). Брать с кого, с чего -мер - брати з кого, з чого приклад, зразок. Приводить, ставить в -мер кого - наводити як приклад, за зразок кого, за взірець становити кого, що. Ставить себе в -мер кого - мати собі за приклад (за взір, за зразок) кого. Делать по чьему -ру, следовать чьему -ру - іти за чиїм прикладом; робити чиїм робом, іти у чий слід, іти за ким, у слід кому вступати. По -меру кого - за прикладом, за зразком кого, чиїм. По -меру старших - за прикладом старших или прикладом старших. По -меру (образцу) чего - на зразок, на взір чого или зразком, взором яким. Сила -ра - вага прикладу, зразка;
    2) (образчик для сравнения, пояснения) приклад (-ду), зразок (-зка). [Кожне правило пояснюється прикладом. Приклади - не закон]. На -мер - наприклад. Этому был -мер - такий приклад (такий випадок) був. Этому не было -ра - такого прикладу не було. Не в -мер (невпример) -
    1) не для прикладу;
    2) (без всякого сравнения) незрівняно, без (всякого) порівняння, не в заміру. Не в -мер другим - не так, як инші. Награда не в -мер другим - нагорода, як виняток.
    * * *
    при́клад, -у; диал. при́від, -воду; ( образец) зразо́к, -зка́, взіре́ць, -рця́, взір, род. п. взо́ру

    для приме́ра — для при́кладу; ( для образца) для зразка́, для взірця́, на взіре́ць

    к приме́ру — напри́клад, примі́ром

    не в \пример (кому-чему) на — відмі́ну (від кого-чого); ( в противоположность) на протиле́жність (кому-чому); не так, як (хто-що); ( при сравнительной степени) незрівня́нно; ( гораздо) набага́то, бага́то, зна́чно, дале́ко, куди́

    Русско-украинский словарь > пример

  • 17 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 18 причитаться

    причесться
    1) страд. - прираховуватися, бути прирахованим, прилічуватися, бути приліченим (срв. Причисляться 1); (приобщаться) приєднуватися, бути приєднаним до кого, до чого;
    2) припадати, належати, -ся кому. [Припадає мені ще два карбованці. Цих грошей від його мені не належить (Грінч.). Мені належалося ще два червінці]. За товар -тается доплатить ещё сто рублей - за крам належиться доплатити ще сто карбованців;
    3) кому кем - доводитися кому ким. Он -тается мне дядей - він доводиться мені дядьком. Причитающийся кому - належний кому. [Належним мені заробітком я не поступлюсь]. -щаяся сумма (деньги) - належність, належитість (-ости). -щийся по договору - належний згідно з умовою, умовлений. Доля, -щаяся по разделу - належна з поділу частка, частина, що припадає (що належить) згідно з поділом.
    * * *
    несов.; сов. - прич`есться
    1) приє́днуватися, приєдна́тися; (несов.: доводиться) дово́дитися
    2) (несов.: следовать к получению) нале́жати; ( приходиться) припада́ти

    Русско-украинский словарь > причитаться

  • 19 след

    I
    1) слід, -у

    \след д (\след дом) в \след д, в оди́н \след д — слід у слід

    [и] \след д просты́л (пропа́л) і — слі́ду нема́ (нема́є), і слід пропа́в (захоло́нув, захоло́в, прохоло́в, прости́г, запа́в, загу́в), і мі́сце холо́дне

    без \след да́ — (пройти, исчезнуть) без слі́ду (безслі́дно)

    идти́ по чьим \след да́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х); (перен.) наслі́дувати кого́-що

    найти́ (обнару́жить) \след д (\след ды́) кого́-чего́, напа́сть на чей \след д — знайти́ слід (сліди́) кого́-чого́, напа́сти (натра́пити) на чий слід

    2) ( подошва) підо́шва
    II
    1) ( следует) предик. слід

    [не] \след д — [не] слід

    как \след д — як слід; см. следовать 5)

    2) ( надобность) потре́ба; ( необходимость) необхі́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > след

  • 20 следующий

    1) прич. яки́й (що) іде́; яки́й (що) прохо́дить; см. следовать 1), 4), 6)
    2) в знач. прил. насту́пний; ( дальнейший) да́льший; (ближайший, второй) другий

    в \следующий ий раз — насту́пного (дру́гого) ра́зу, насту́пним ра́зом

    на \следующий ий день — на дру́гий день; ( когда) дру́гого (насту́пного) дня

    на \следующий ий год — на насту́пний (на той) рік; (когда) насту́пного ро́ку

    3) (в знач. мест.: перед перечислением или пояснением) таки́й, от (ось) таки́й; отаки́й

    \следующий им о́бразом — так, таки́м чи́ном, таки́м спо́собом, у таки́й (у той) спо́сіб; ота́к, отаки́м чи́ном

    Русско-украинский словарь > следующий

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • СЛЕДОВАТЬ — следую, следуешь, несов. 1. за кем чем. Итти следом, непосредственно за кем чем н. «Злой старик за ним следовал всюду.» Достоевский. «За гробом следовать в одежде погребальной.» Батюшков. Следовать за кем н. по пятам. || перен. То же, что следить …   Толковый словарь Ушакова

  • следовать — Ходить за кем (вслед, по пятам), воспоследовать, наступать, быть следствием; подражать кому, брать с кого пример, следовать чьему примеру, брать себе кого в пример, идти по чьим либо стопам, сообразоваться с чьею волею, держаться чьего мнения. По …   Словарь синонимов

  • следовать —     СЛЕДОВАТЬ1, вытекать, проистекать, книжн. явствовать     СЛЕДОВАТЕЛЬНО, из этого следует, итак, отсюда следует, таким образом, устар. из этого явствует, устар. следственно, разг. выходит, разг. значит, разг. и значит, разг. и следовательно,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • СЛЕДОВАТЬ — СЛЕДОВАТЬ, дую, дуешь; несовер. 1. за кем (чем). Идти следом. Следуйте за мной. События следуют одно за другим (перен.). 2. Отправляться, ехать, двигаться (офиц.). Поезд следует до Москвы. Колонна демонстрантов следует через площадь. 3. кому… …   Толковый словарь Ожегова

  • следовать — См. следствие В. В. Виноградов. История слов, 2010 …   История слов

  • следовать — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN trace …   Справочник технического переводчика

  • следовать — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я следую, ты следуешь, он/она/оно следует, мы следуем, вы следуете, они следуют, следуй, следуйте, следовал, следовала, следовало, следовали, следующий, следовавший, следуя; св. последовать; сущ …   Толковый словарь Дмитриева

  • следовать — вывод следует • действие, субъект окончание следует • субъект, приближение / удаление продолжение следует • субъект, приближение / удаление следовать древнему обыкновению • объект, зависимость, контроль следовать законам • объект, зависимость,… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • следовать — • неуклонно следовать • неукоснительно следовать • слепо следовать • твердо следовать …   Словарь русской идиоматики

  • следовать — (поступать подобно кому л., руководствоваться чьим л. примером) кому чему и за кем чем. Во всем следуйте этим людям (за этими людьми). Следовать советам врача. Следуйте всегда внушениям вашего сердца... (Тургенев). Да, смешные это люди, как… …   Словарь управления

  • следовать — СЛЕДОВАТЬ1, несов., за кем чем. Двигаясь непосредственно за кем , чем л. удаляющимся, идти, ехать и т.п., повторяя его путь; Син.: передвигаться, перемещаться [impf. to follow, go after; to pursue, chase; to trail; to tail; * to follow hard on… …   Большой толковый словарь русских глаголов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»