выговор

1) вимова, вимівка, виголос, говірка, гутірка. [У неї добра французька вимова];

2) нагана, догана, докір (р. докору), напоумлення. Делать, сделать выговор - вимовляти кому, застерегати, застерегти кого, зробити комусь догану, напоумлення; (упрекать) дорікати, дорікнути кому; (описат.) вичитувати (вичитати, одчитувати, одчитати) молитву кому; (бранить, побранить) сварити, посварити кого, картати, покартати кого.

* * *

1) ( произношение) вимо́ва, гові́рка

2) ( порицание) дога́на, застере́ження, засторо́га

выговорить

1) вимовляти, вимовити, виказати. [Не вимовлю я цього слова];

2) (делать выговор) - см. Выговор 2;

3) застерегати, застерегти, вимовляти, вимовити. [Умовився за двадцять карбованця грошей та ще вимовив собі кожух та чоботи)]. Выговоренный - застережений, вимовлений. [Застережена сума = выговоренная сумма].

* * *

несов.; сов. - выговорить

1) ( произносить) вимовля́ти, ви́мовити, вигово́рювати, ви́говорити

2) (обусловливать, договариваясь) вигово́рювати, виговорити; ( оговаривать) застеріга́ти, застерегти́

3) (несов.: делать выговор кому-л.) вигово́рювати, доріка́ти; ( отчитывать) вичи́тувати

1) навіювання, навіяння кому чого. [Гіпнотичне навіяння. Боже навіяння]. Внушение свыше - надхнення (навіяння) з неба. Внушение на расстоянии - навіяння (вмовляння) через далечінь (Крим.);

2) (уговаривание, убеждение) намовляння, умовляння, намова. [Сильніша в неї та думка, ніж наші намови й наші сльози (Фран.)]. Следовать чьим-л. внушениям - іти за чиїмись намовами;

3) (выговор) застереження, напоумлення, вимова, нагана, сувора, пригрущання, угрущання. [Нехай іде до пана; там почує напоумлення. Послухай старечої сувори (М. Вовч.)]. Делать внушение - вичитувати, вичитати кому-неб., зробити застереження, (сильнее) висловлювати нагану. [Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (Васильч.)].

* * *

1) виклика́ння; вселя́ння; навіва́ння, наві́ювання; підка́зування; прище́плювання, прище́плення; умовля́ння; вплив, -у

2) ( воздействие на психику) суге́стія, наві́яння, наві́ювання; ( гипноз) гіпно́з, -у

3) ( наставление) повча́ння, напу́чення, нау́ка; ( наущение) намо́ва; ( выговор) дога́на; ( совет) пора́да; ( уговаривание) умовля́ння; ( предупреждение) застереження

отчитать

1) відчитувати, відчитати, вичитувати, вичитати, кінчати, скінчити читання, переставати, перестати читати. [І я своє вже все вичитав]. -тать урок (заданное) - вирецетувати. [Так йому вирецетував, аж спасибі сказав (Свидн.)];

2) кому, кого (делать выговор) - вичитувати, вичитати кому, (описат.) читати, прочитати (вичитувати, вичитати) молитву кому. [Батько вичитав їй за попсовану книгу. Добру молитву прочитали їй за брехні]. Его хорошо -ли - добре йому вичитали, йому добру молитву прочитали;

3) кого (больного, бесноватого) - відчитувати, відчитати (хорого, біснуватого).

* * *

несов.; сов. - отчит`ать

1) ( делать выговор) вичи́тувати, ви́читати, бра́ти в шо́ри, узя́ти в шо́ри; ( распекать) шпе́тити, ви́шпетити; несов. диал. ви́бештувати, ви́банітувати

2) (несов.: кончить читать) відчита́ти, ви́читати

3) ( читая молитвы) відчи́тувати, відчита́ти

достаться припадати, припасти, -ся, приходитися, прийтися, діставатися, дістатися (о мног. подіставатися), доводитися, довестися, упадати, упасти. [Йому з батьківщини припала клуня. Котрі гроші легко приходяться, легко й проводяться. А їй довелася запаска гарна. Поділили ми борошно, і впало нам по два пуди]. Доставшийся в добычу - здобичний. [Ви здобичні гроші пропиваєте (Куліш)]. Доставшийся по наследству - спадковий, спалий, припалий на спадщину. Тяжело досталось - гірко прийшлося. [Гірко мені тії гроші прийшлися]. Победа нелегко досталась - перемога нелегко обійшлася (дісталася). Достаться кому (плохо), безл. - дістатися, впасти, нагоріти, натруситися кому. [Дітям від мачухи добре дістається. Від старших йому сьогодні добре впало. І тобі й мені від Івана натруситься].

* * *

несов.; сов. - дост`аться

1) дістава́тися, діста́тися; (о части, полученной при распределении) припада́ти, припа́сти, прихо́дитися, прийти́ся; (выпадать кому-л., на чью-л. долю) випада́ти, ви́пасти

2) (приходиться плохо; получать выговор, наказание) дістава́тися, діста́тися, перепада́ти, перепа́сти; попада́ти, попа́сти

3) страд. несов. дістава́тися; вийма́тися; дістава́тися, здобува́тися, добува́тися; роздобува́тися

1) (чего) помічання, постерегання чого;

2) -ние (по поводу чего) - увага, зауваження, заувага. [Читали книжки дорослим людям, вислухували їх уваги і часом ті уваги записували (Грінч.). Поробив зауваження до протоколу]. Бросить, обронить -ние - кинути увагу. [Дехто кинув увагу про дощ (Коцюб.)]. Вставлять -ния, сопровождать -ями - докидати слово, увагу, зауважати; доточувати уваги до чого. [Слухали повість уважно і чимало дечого говорили, доточуючи мало не до кожного вчинку героїв свої уваги (Грінч.)];

3) -ние кому (выговор) - увага, зауваження, (сильнее) догана, (упрёк) закид (-ду) кому. Сделать -ние кому - зробити увагу, зауваження кому, зауважити кому. [Мені зауважено, що неретельно працюю (Київ). Дозвольте зробити вам одну увагу]. Получить -ние - здобутися зауваження. Он получил строгое -ние - йому зроблено гостру увагу. Попасть на -ние - стати на (лихій) прикметі. [Бережися, щоб не став на лихій прикметі в начальства].

* * *

1) ( краткое суждение) заува́ження, ува́га

2) ( порицание) заува́ження

3) ( наблюдение) спостереження

I. 1) (с примесью) нечистий. [Нечиста пшениця, нечиста олія (Сл. Ум.)]. -тая масть - нечиста масть. -тая кровь - нечиста кров;

2) нечистий, (грязный) брудний, (особ. с жидкой грязью) кальний, (загрязнённый) занечищений, (о мутной воде ещё) каламутний, (неопрятный) неохайний. [Нечиста (брудна) одежа) (Київщ.). Не шукає помислу брудного (Франко). Бидло те брудне (Франко). Спали мертвим сном на кальнім помості в казармі (Черкас.). Занечищена (каламутна) вода (Київщ.)]. -тое бельё - брудна (нечиста, чорна, кальна) білизна. [Ходить у чорній сорочці, бо не має в що змінитися (Звин.)]. -тое дело - нечиста (грязное: брудна) справа. -тое лицо - нечисте обличчя (лице). -тая совесть - нечиста совість, нечисте сумління. -тый на руку - на руку нечистий, хапкий, хаповитий. [На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Черкащ.). У нас люди хаповиті (Вовчанщ.)]. Быть -тым на руку - мати нечисті (не зовсім чисті) руки (пальці), бути хапким (хаповитим), мати довгу руку (лапу). [Гнат не зовсім має чисті пальці: не раз там крізь них і дещо чуже прослизнеться (Франко)];

3) (скверный, дурной) нечистий. -тый воздух - нечисте повітря. -тый выговор - нечиста вимова. -тый дух - нечистий (дух); см. ещё ниже -тая сила б. -тое животное - нечиста тварина. -тая сила - а) (соб.) нечиста (вража) сила; б) (бес) нечистий (-того), (реже) нечиста (сила); (сбивающая с пути) блуд (-ду); срв.

II. Нечистый. [Блуд напав (Брацл.)]. У нас -то (устар.) - в нас нечиста сила водиться (завелася), в нас нечисте місце.

II. Нечистый, сщ. - нечистий (-того), лихий (-хого), (реже: нечистая сила) нечиста (сила), (чорт) чорт, дідько; срв.

I. Нечистый 3 (-тая сила б). Знаться с -тым - см. Знаться.

* * *

1) прил. нечи́стий

2) в знач. сущ. миф. нечи́стий, -ого; лихи́й, -ого

I. (действ.) жаль, жалкування на кого, на що, дорікання кому, ремствування на кого, на що.

II. 1) пеня, напасть (-сти); см. Выговор, Упрёк;

2) (штраф) пеня, штраф (-фу); напасть (-сти).

* * *

получить одержувати, одержати (реже отримувати, отримати), діставати, дістати, відбирати, відібрати, здобувати, здобути що, здобуватися, здобутися на що, брати, побирати, мати що, приймати, при(й)няти що, осяг(ну)ти що и чого, (достигнуть чего) доступити, доскочити чого, (о мн.) поодержувати, поотримувати и т. д. [Кожний, хто просить, одержує (Єв.). І все, чого попросите в молитві з вірою, дістанете (Єв.). І от дістав, чого хотів, чого душа його бажала (Рудан.). А молодий, веселенький, що достав свого, йде важно (Квіт.). Кай Люцій свідчить ранами своїми, що він здобув, воюючи за Рим (Куліш). Блаженні тихії, бо вони осягнуть землю (Єв.)]. -чить письмо, деньги - одержати (дістати, відібрати) листа, гроші. Он -чает большое жалованье, большие деньги - він здобуває (дістає, має, бере, побирає) велику платню, великі гроші. [Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць (Харк.)]. -чить деньги по ассигновке, по чеку - одержати гроші на асигнату, на чек. -чить что-л. в руки - при(й)няти до рук. -чай, -чайте деньги - приймай, приймайте (бери, беріть) гроші. Этот купец -чает материи из-за границы - цей крамар дістає (здобуває, відбирає) матерії з-за кордону. Он -чил всё, что требовал - він дістав (здобув, відібрав) усе, чого вимагав. -чить обратно, -чить назад - одержати (відібрати) назад. -чить ответ, весть, известия о чём - дістати (відібрати) відповідь, звістку, відомості за (про) що. -чить отказ - зустрі(ну)ти відмову, не дістати (не здобути) згоди, (шутл.) дістати відкоша, (с)піймати (вхопити, з'їсти) облизня. -чить приказ - здобути (дістати) наказ. -чить разрешение, свидетельство - дістати (здобути) дозвіл, посвідку (посвідчення). -чить место, должность, назначение - дістати службу, посаду, призначення. -чить стипендию - дістати стипендію. -чить наследство, -чить что-л. в наследство - дістати (відібрати) спадщину, спадок, дістати (відібрати, здобути, прийняти) у спадку що, в спадщину що, одідичити що. -чить помощь - дістати, здобути допомогу (поміч). -чать образование, воспитание - здобувати освіту, виховання, побирати науку, освічуватися, виховуватися. -чить высшее образование - здобути вищу освіту. -чить награду, премию, похвальный отзыв - дістати (здобути) нагороду, премію, хвального присуду. -чить выговор, замечание - дістати нагану, догану. -чить наказание, -чить должное - прийняти кару, прийняти (відібрати) належне. -чать телесные наказания (розги, линейки и т. п.) - діставати в шкуру. -чить по физиономии - дістати в лице, (вульг.) злапати (з'їсти) ляпаса. -чить фигу - з'їсти дулю, біса з'їсти, лизнути шилом патоки. -чать впечатления извне - одержувати, діставати, здобувати, (с)приймати вражіння зокола. -чить от чего пользу - користь узяти з чого. -чить прибыль от чего-нибудь - прибуток узяти з чого и на чому. Я -чил большой барыш от этого дела - я узяв великий бариш з цього діла, на цьому ділі. Казна -чит от этого миллион - скарб матиме (візьме) з цього (на цьому) мільйон, заробить на цьому мільйон. -чить убыток от спекуляции - понести шкоду від спекуляції, на спекуляції. -чить возможность - дістати спромогу, спромогтись на що, здобутися на що. -чить дар речи - дістати мову. [Він вірить, що великодної ночи всяка німина дістає мову Єфр.)]. -чить повреждение - зазнати ушкодження. -чить вечное блаженство - добутися, доступити вічного раювання, осягнути вічного раювання, здобутися на вічне раювання. [Всім прощай, і прощення доступиш (Франко)]. Дело -чило огласку - справа набула розголосу, була розголошена. Это вино -чило неприятный вкус - це вино набуло неприємного смаку. -чать форму чего-л. - набирати форми чого. -чить насморк, лихорадку - захопити нежить, пропасницю. Получаемый - одержуваний, отримуваний, відбираний, здобуваний и т. д. Полученный - одержаний, отриманий, відібраний, здобутий и т. д. -ный опыт - набутий досвід. Налоги, подати, которые не могут быть -чены - податки, оплатки, що їх не можна повиправляти (посправляти), невиправні податки, оплатки.

* * *

несов.; сов. - получ`ить

1) оде́ржувати, оде́ржати, отри́мувати, отри́мати; (принимать для выполнения; заполучать) дістава́ти, діста́ти; (деньги, письма) відбира́ти, відібра́ти

2) (что - приобретать, добывать) здобува́ти, здобу́ти (що); (звание, положение) дістава́ти, діста́ти (що); (значение, распространение) набува́ти, набу́ти, набира́ти, набра́ти (чого)

пробрать

1) (растения) проривати, прорвати, проріджувати, прорідити;

2) прогортати, прогорнути. [Я солому прогортаю, зернята шукаю (Пісня)];

3) (волосы на голове, пробор) проділяти, проділити (волосся, проділь, ряд);

4) (о ветре, холоде) проймати, пройняти. [Вітер холодний проймає (Харківщ.)];

5) (журить кого) гримати, нагримати на кого, вичитувати, вичитати кому (молитву), картати, викартати, шпетити, вишпетати кого. Пробранный -

1) прорваний, проріджений;

2) прогорнутий;

3) проділений.

* * *

несов.; сов. - пробр`ать

1) (пронизывать, охватывать) пройма́ти, пройня́ти; пробира́ти, пробра́ти

2) (кого - делать строгий выговор, бранить) вичи́тувати, ви́читати (кому), пробира́ти, пробра́ти, шпе́тити, пошпе́тити (кого)

3) ( посев) с.-х. перебира́ти, перебра́ти, пробира́ти, пробра́ти; ( пропалывать) пропо́лювати, прополо́ти, прорива́ти, прорва́ти, прорі́джувати, проріди́ти

4) ( волосы) проділя́ти, проділи́ти

1) см. Пробирание 1 - 2;

2) (нагоняй) прочуханка, натруска.

* * *

1) ( действие) перебира́ння, пробира́ння; пропо́лювання, прорива́ння, прорі́джування

2) ( строгий выговор) прочуха́н, прочуха́нка, на́гінка, на́труска

1) розмо́ва; бала́чка, бала́кання; (речь, беседа иногда) мо́ва; диал. гомі́нка, гу́тірка, гові́рка

2)

3) (произношение, выговор) вимо́ва; мо́ва