-
1 сестра
сестра́медици́нская \сестра ра́ — см. медицинский
\сестра ра́ милосе́рдия — см. милосердие
\сестра ра́-хозя́йка — сестра́-хазя́йка
ва́ша \сестра ра́ — ( вы и вам подобные - о женщинах) ва́ша сестра́
на́ша \сестра ра́ — ( я и мне подобные - от лица женщины) на́ша сестра́
-
2 крестовый
1) хрестовий. -вый поход - хрестовий (зап. крижацький) похід. -вый брат (по крещению) - брат по хресту, хрестовий брат; (обменявшийся крестом) побратим, побратимець (-мця), побратимко (-мка), названий брат. -вая сестра - сестра по хресту, хрестова сестра; (обменяв. крестом) посестра, названа сестра;2) -вая масть в картах - жир (-ру), хрести (-стів). -вый туз - жировий (хрестовий) туз.* * *Iхресто́вий\крестовый брат — хресто́вий брат, брат по хресту́
II карт.\крестовый похо́д — ист., перен. хресто́вий похі́д
жиро́вий, трефо́вий -
3 милосердие
милосердя (-дя), милосердність (-ности), змилування (-ння), милость (-ти) до кого, для кого или над ким. [Мати милосердя над рабами (Л. Укр.). Милосердність і любов (Грінч.). Немає в їх змилування (Грінч.). Не було милости у них, вони на сльози не вважали (Рудан.)]. Без -дия - без милосердя, немилосердно, без (п)ощадку. Дела -дия - добрі (милосердні) вчинки. Сестра -дия - сестра-жалібниця, милосердна сестра. [Обов'язки милосердної сестри (Коцюб.)].* * *милосе́рдябез милосе́рдия — без милосе́рдя; ( немилосердно) немилосе́рдо, немилосе́рдно, безжа́лісно
-
4 Крё[е]стный
хрещений. -ный отец - хрещений батько, нанашко. -ная мать - хрещена мати. -ное имя - хрещене, хресне ім'я. -ный сын, -ная дочь - см. Крестник, -ница. -ный брат, сестра - брат, сестра по хресту, хрестовий брат, хрестова сестра. -
5 диетсестра
(диети́ческая сестра́) дієтсестра́ (дієти́чна сестра́) -
6 иван-да-марья
бот. Melampyrum nemorosum братки (-ток), брат і сестра (сестриця), полуцвіт (-ту), полуцвіток (-тка). [Ой по горі полуцвітки процвітають (Метл.)].* * *бот.1) брат-і-сестра́, пере́стріч, -у2) фіа́лка трико́лірна, братки́, -кі́в, полу́цвіт, -у, полу́цвіток, -тка -
7 кузина
кузина, сестра у перших, двоюрідна сестра.* * *кузи́на -
8 медицинский
медичний, (врачебный) лікарський. [Вчився на медичному факультеті (Грінч.)]. -кий институт - медичний інститут (-ту). -кие книги - медичні (лікарські) книжки (-жок). -кая полиция - санітарна поліція. -кий вес - аптекарська вага. -кое свидетельство - лікарська посвідка.* * *меди́чниймедици́нская сестра́ — меди́чна сестра́
-
9 медсестра
(медици́нская сестра́) медсестра́ (меди́чна сестра́) -
10 милосердный
милосердний, милосердий до (или для, супроти) кого. [Милосердний цар хотів мене нагородити (Л. Укр.). Для вбогих він немилосердний (Крим.). Був він вельми милосердий до вбогих (Куліш)]. -ный человек - милосерд(н)а людина, милосердник, (женщина) милосердниця. [Смієшся, зробивши милосердника тираном (Куліш)].* * *милосе́рдий, милосе́рдниймилосе́рдная сестра́ — сестра жалібни́ця, род. п. сестри́-жалібни́ці
-
11 названный
прлг. названий, наречений. [Батьку! тату! хоч не рідний, то названий! (Мирний). Прикликав названого сина свого (Г. Барв.). Соромився нареченого зятя (Н.-Лев.)]. -ный брат - названий брат, побратим, (ум. побратимко), побратимець (-мця), побратан (- на). -ная сестра - названа сестра, посестра.* * *I прич.1) на́званий; нарече́ний2) на́званийIIнакли́каний -
12 названый
прил.на́званий, наречо́ний; (о родителях диал.) при́браний\названыйая дочь — на́звана (наречена) до́чка
\названыйая мать — на́звана (наречена; прибрана) ма́ти
\названыйая сестра́ — на́звана (наречена) сестра́, посестра́
\названыйые роди́тели — на́звані (наречені; прибрані) батьки
\названыйый брат — на́званий (наречений) брат, побратим
\названыйый сын — на́званий (наречений) син
-
13 нежели
союз ніж, аніж, як; (в сравнении при именах и местоим.) ніж (аніж) (с им. п.), від (с род. п.), над, за (с вин. п.). [Півень більше начитав, ніж ти (Коцюб.). Любіше їм загинути, аніж без волі жити (Грінч.). Іти тепліше, як їхати (Проскурівщ.). Нема сильнішого від (над) мене (Київщ.). Розумніший за сестру (Звин.). За нас розумніший (Чуб.)]. Прежде -ли - перш(е) ніж (як), перед тим як, (реже) передніше (передше) як (ніж).* * *союз1) ніж, ані́ж, якпре́жде \нежели ле — пе́рше (перш) ніж, пе́ред ти́м як
2) (при сравн. ст.) ніж, ані́ж; ( передаётся также конструкциями с предлогами від) ( кого-чого), за (кого-що), над (кого-що)она́ добрее́, \нежели ли сестра́ — вона́ добрі́ша, ніж сестра́, вона́ добрі́ша від сестри́ (за сестру́)
-
14 патронажный
патрона́жнийпатрона́жная сестра́ — патрона́жна сестра́
-
15 Меньшутка
и Меньшуха (дочь) найменша (наймолодша) дочка, мізинка, мізинок (-нка), ум. мізиночка; (сестра) наймолодша сестра; ( невестка) наймолодша невістка. -
16 вести
или весть1) вести, провадити. [Дівчиноньку до вінця ведуть. Куди бог провадить? Провадити військо до бою];2) (направлять движение судна, экипажа и т. п.) провадити, керувати, кермувати, кочувати (гал.). [Се керманич молоденький, се дарабу він кочує (Федьк.)];3) (простираться, направляться) вести, провадити, прямувати, доводити. [Стежка веде до гаю. Сіни провадять до світлиці. Куди цей шлях прямує?];4) Вести дело, работу - провадити (справувати) діло, справу (справи), роботу. [Загад діло справує]. В. процесс, тяжбу с кем - позиватися з ким. Судья ведёт процесс, дело - судець провадить процес, справу. Вести борьбу, вести войну - точити (провадити) боротьбу, війну. Вести хоровод - вести танок. Вести разговор, -ти речь, -ти рассказ - провадити (вести) розмову, мову, речі, оповідання. Вести переговоры - вести пересправи, трактувати. [Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Вести переписку - листуватися з ким. Вести дневник - вести щоденника. Вести торговые сношения - провадити (відбувати) торг, торгові зносини. Вести жизнь - провадити життя. Вести хозяйство - держати хазяйство, господарство, хазяйнувати, господарювати. Вести детей - провадити діти, виховувати діти. Вести свой род от кого-л. - вести свій родовід (родословную), походити від кого, бути з роду кого. Вести дело к тому (так), чтобы… - кермувати (гнути) на те, щоб…, хилити речі так, щоб… [Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Він гне на те, щоб потягти нас до суду]. Вести себя - поводитися (сов. повестися), держатися, справуватися (гал.). [Сестра навчає, як мені, малій, треба поводитися, як дядину любенько вітати (М. Вовч.). Справуйся добре, не пустуй (Франко)]. Вести себя по отношению к кому-л. - обходити коло кого, триматися супроти кого. [Лучче коли-б Яків тихенько обходив коло його (М. Вовч.)]. Вести себя хорошо, достойным образом - шануватися, чтитися. [Гляди-ж шануйся, стережись, робити так не вчись (Гліб.)]. Плохо вести себя - не шануватися, пусто йти;5) (корчить, коробить) судомити, жолобити, безл. [Пучки судомить. Дошку жолобить]. А он и ухом не ведёт - а він ані гадки, а він і гадки не має, а він ні кує, ні меле.* * *1) вести; (проводить, делать) прова́дити, прово́дити; ( иметь последствием) призво́дити\вести и [речь] к чему́ — вести́ [мо́ву] до чо́го; хили́ти (гну́ти) до чо́го
-
17 вздорный
1) см. Вздорливый;2) (о деле, словах, книгах) безглуздий, химерний, нікчемний, пустомельний, недоладній, недоречний. [Химерні слова (Шевч.). Безглузде це діло. Сестра йому надає книжок додому, та не таких книжок пустомельних (Квітка). Недоладні речі говорили про се велике діло].* * *1) ( нелепый) нісені́тний, безглу́здий, химе́рний\вздорный слух — нісені́тна (безглу́зда) чу́тка
2) ( сварливый) сварли́вий, сварки́й, сперечли́вий\вздорный хара́ктер — сварли́ва вда́ча, сварли́вий хара́ктер
-
18 давать
дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.* * *несов.; сов. - датьдава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́тидава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте
дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й
-
19 двоюродный
двоюрідний; у перших, первий. [Вона мені сестра в перших, бо наші матері рідні сестри. Він застав у хаті Софію, перву (двоюродную) сестру Мотрину (Коцюб.)]. Двоюродные братья и сёстры - братителі.* * *двою́рідний, у пе́рших\двоюродный брат — двою́рідний брат, брат у пе́рших
-
20 доброта
I. добрість, (мягкость) лагідність, (слабовольная) благість (р. -ости). [Я з добрости своєї даю тобі. Усі ми на собі зазнали її лагідности, усім вона була як рідна сестра]. Проявить доброту - показати (свою) добрість, явити милість, здобритися. [Підпроси, щоб не дуже бив, може здобриться].II. Доброта, добротность, добротный - см. Доброкачественность, Доброкачественный.* * *доброта́, до́брість, -рості
См. также в других словарях:
СЕСТРА — СЕСТРА, сестрица, сестричка, сестренька, вообще разумеется сестра родная, дочь одних родителей с тем, кому она сестра. Единородная сестра, одного отца с кем, но разных матерей, сестра по отце; единоутробная, одной матери, но другого отца, сестра… … Толковый словарь Даля
СЕСТРА — СЕСТРА, сестры, мн. сёстры, сестёр, сёстрам (сестрам устар.), жен. 1. Дочь тех же родителей по отношению к другим их детям. Единоутробная сестра. Единокровная сестра. «Ее сестра звалась Татьяна.» Пушкин. «Мать и сестра его сидели у него на диване … Толковый словарь Ушакова
сестра — черт не брат, и свинья не сестра... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сестра монахиня, сеструшка, сестричушка, медсестра, инокиня, сеструха, единомышленница, сеструччо,… … Словарь синонимов
сестра — сущ., ж., употр. очень часто Морфология: (нет) кого? сестры, кому? сестре, (вижу) кого? сестру, кем? сестрой, о ком? о сестре; мн. кто? сёстры, (нет) кого? сестёр, кому? сёстрам, (вижу) кого? сестёр, кем? сёстрами, о ком? о сёстрах 1. Сестрой… … Толковый словарь Дмитриева
сестра — укр. сестра, блр. сестра, др. русск., ст. слав. сестра ἀδελφή (Остром., Супр.), болг. сестра, сербохорв. сѐстра, зв. се̏стро, словен. sestra, чеш., слвц. sestra, польск. siostra, в. луж. sotra, н. луж. sоtšа, полаб. sestra. Праслав. *sestra… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
сестра — СЕСТРА1, ы, мн сёстры, сестёр, сёстрам, ж Дочь тех же родителей или одного из них по отношению к другим их детям. Старшая сестра. СЕСТРА2, ы, мн сёстры, сестёр, сёстрам, ж Как правило, в обращении, чаще при имени. Монахиня, член женской… … Толковый словарь русских существительных
СЕСТРА — СЕСТРА, ы, мн. сёстры, сестёр, сёстрам, жен. 1. Дочь тех же родителей или одного из них по отношению к другим их детям. Родная с. Двоюродная с. (дочь дяди или тёти). Троюродная с. (дочь двоюродного дяди или двоюродной тёти). Сводная с. (дочь… … Толковый словарь Ожегова
Сестра-3 — Сестра 3 пародийный фильм, отснятый участниками программы «ОСП студия» совместно со звездами телевидения, рок и поп музыки. Вышел на телеканале ТВ 6 в 2001 году. Объект пародии фильм «Брат 2» и его режиссер Алексей Балабанов. [1]… … Википедия
сестра — ы; мн. сёстры, сестёр, сёстрам; ж. 1. Каждая из дочерей в отношении к другим детям этих же родителей (или одного из них) (ср. брат). Старшая, младшая с. Родная с. Иметь брата и двух сестёр. С. мужа, жены. Доводиться сестрой кому л. Лишиться… … Энциклопедический словарь
Сестра — 1) (финская Раяйоки), река в Ленинградской области, на Карельском перешейке. Берёт начало на западном склоне Лемболовской возвышенности. Длина 74 км, площадь бассейна 393 км2. До начала XVIII в. впадала в Финский залив, после сооружения… … Санкт-Петербург (энциклопедия)
Сестра — (финская Раяйоки), река в Ленинградской области, на Карельском перешейке. Берёт начало на западном склоне Лемболовской возвышенности. Длина 74 км, площадь бассейна 393 км2. До начала XVIII в. впадала в Финский залив, после сооружения плотины для… … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
