Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

С украинского на:
Все языки
Со всех языков на:
Все языки
Английский
Русский
Татарский
Украинский

сен-мало

Толкование Перевод

1 Ламетрі, Жюльєн Офре де

Ламетрі, Жюльєн Офре де (1709, Сен-Мало - 1751) - франц. філософ, лікар за освітою. Викладав медицину у Рейні та Паризькому ун-ті, практикував як лікар у Берліні при дворі Фридриха Великого. Свої погляди обстоював, спираючись на дані природознавства. Відкидав картезіанський дуалізм, доводив, що існує лише матеріальна тілесна субстанція, головні властивості якої - протяжність і рух. Вважав слушною думку про походження людини від тварини, вбачаючи між ними лише кількісну відмінність. Людина, на його думку, має лише більший ступінь чутливості і розумності. Свідомість, дух - лише природна властивість тіл. На тій підставі, що душа не може існувати поза тілом, заперечував безсмертя душі. Заперечував також гілозоїзм, вважаючи, що свідомість властива лише високоорганізованим тілам С. вітогляд Л. має механістичний характер; він не тільки зводив психологію до фізіології, але й останню до механіки З. відси - погляд на людину як на машину. В теорії пізнання - прибічник матеріалістичного сенсуалізму, чуттєвий досвід розглядав як основу пізнання С. енсуалізм поширював на сферу моралі, в якій обстоював ідеї гедонізму та евдемонізму, підкреслюючи роль чуттєвої насолоди. Етика, на думку Л., впливає на унормування людських бажань і підпорядковується законам природи. В питаннях суспільного розвитку головну роль відводив просвіті, свідомій діяльності видатних особистостей. Вважав цілком можливим існування Бога, хоча був переконаний у його непричетності до життя людини. На тій підставі, що людині живеться краще без страху, обстоював недоцільність віри у безсмертя душі та потойбічний світ.

[br]

Осн. тв.: "Природна історія душі" (1745); "Людина-машина" (1747); "Людина-рослина" (1748); "Система Епікура" (1750).

Філософський енциклопедичний словник > Ламетрі, Жюльєн Офре де
2 talk

1. n

1) розмова, бесіда

straight talk — відверта розмова

to fall into talk — розговоритися

to have a talk with smb. — поговорити з кимсь

to make a talk — починати розмову

2) лекція, бесіда

3) базікання, пуста розмова

4) pl переговори

5) розмови, чутки, поголоски, пересуди, побрехеньки

6) предмет розмов (пересудів)

7) розм. мова, діалект, жаргон

talk film — звуковий фільм

that's the talk! — оце добре!; це те, що треба!

2. v

1) говорити; розмовляти; спілкуватися

to talk with smb. — розмовляти з кимсь

to talk at smb. — висловлювати зауваження на чиюсь адресу

2) розмовляти певною мовою

to talk English — розмовляти по-англійському

3) розпускати плітки (чутки)

4) доводити розмовами (до чогось)

5) переконувати, умовляти

6) обговорювати; радитися

talk away — а) забалакатися; б) базікати без угаву

talk back — заперечувати; грубіянити

talk down — перекричати (когось); примусити (когось) замовкнути

talk into — умовити, переконати

talk out — а) вичерпати тему; б) говорити гучно (виразно); в) затягувати дебати, щоб відстрочити голосування

talk out of — відговорювати, відраджувати

talk over — а) обговорювати докладно; дискутувати; б) умовляти, переконувати; схиляти на свій бік

talk round — уникати суті справи

talk to — лаяти, вичитувати

talk up — а) вихваляти; б) розм. говорити голосно й виразно; в) заперечувати; грубіянити

to talk against time — а) намагатися додержувати регламенту; б) говорити, щоб виграти час

to talk big (large, tall) — хвастати; розмовляти зарозуміло (згорда)

to talk (cold) turkey — амер., розм. а) говорити діло, розмовляти по-діловому; б) говорити відверто

to talk Greek (Hebrew, Double-Dutch, gibberish) — говорити незрозуміло

to talk horse — хвастати, вихвалятися

to talk smb. to death — замучити когось розмовами

to talk through one's hat — говорити дурниці; верзти нісенітниці

to talk to death — наговоритися досхочу

how you talk! — розказуйте)!

talk of the devil and he will come (and he is sure to appear) — про вовка помовка, а вовк і тут

talking of it — до речі

* * *
I n
1) розмова, бесіда

straight talk — відверта розмова

double talk — двозначна розмова

small talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова

to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити

to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду

to fall into talk — розговоритися

to start the talk off in a different direction — перевести розмову в інше русло

2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда

to give a talk on disarmament — прочитати лекцію про роззброювання

3) порожня розмова, балаканина

to end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов

4) розмови, чутки; вигадки; поголоски

that will make talk — тепер підуть розмови /чутки/

5) тема розмов

it's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах

to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток

6) pl переговори

7) мова, діалект, жаргон

baby talk — дитяча мова

thieves' talk — злодійський жаргон

all talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало

that's the talk! — от це я розумію!
II v
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватися

to get oneself talked about — змусити говорити про себе

to talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір

to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се

to talk with smb — розмовляти з кимсь

to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось

to talk at smb — давати комусь зауваження

to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків

that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)

to talk sense /business/ — мати рацію

to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю

to talk politics — говорити про політику

to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)

dolphins can talk — дельфіни вміють говорити

2) говорити

to talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)

to talk French — говорити по-французьки

3) (on, about) вести бесіду

to talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі

they talked around — балакати; говорити пусте

to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти

to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися

4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословити

to talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось

5) доводити розмовами ( до чогось)

to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов

6) переконувати, вмовляти

to talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось

7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)

talking of (pictures) — до речі, про ( картини)

to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду

to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту

to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці

to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу

to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті

to talk horse — хвастати, хвалитися

you can't talk — помовчав би краще

now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!

talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині

look who's talk ing — = хто б вже казав

English-Ukrainian dictionary > talk
3 talk

I n
1) розмова, бесіда

straight talk — відверта розмова

double talk — двозначна розмова

small talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова

to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити

to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду

to fall into talk — розговоритися

to start the talk off in a different direction — перевести розмову в інше русло

2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда

to give a talk on disarmament — прочитати лекцію про роззброювання

3) порожня розмова, балаканина

to end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов

4) розмови, чутки; вигадки; поголоски

that will make talk — тепер підуть розмови /чутки/

5) тема розмов

it's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах

to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток

6) pl переговори

7) мова, діалект, жаргон

baby talk — дитяча мова

thieves' talk — злодійський жаргон

all talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало

that's the talk! — от це я розумію!
II v
1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватися

to get oneself talked about — змусити говорити про себе

to talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір

to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се

to talk with smb — розмовляти з кимсь

to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось

to talk at smb — давати комусь зауваження

to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків

that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)

to talk sense /business/ — мати рацію

to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю

to talk politics — говорити про політику

to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)

dolphins can talk — дельфіни вміють говорити

2) говорити

to talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)

to talk French — говорити по-французьки

3) (on, about) вести бесіду

to talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі

they talked around — балакати; говорити пусте

to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти

to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися

4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословити

to talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось

5) доводити розмовами ( до чогось)

to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов

6) переконувати, вмовляти

to talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось

7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)

talking of (pictures) — до речі, про ( картини)

to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду

to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту

to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці

to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу

to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті

to talk horse — хвастати, хвалитися

you can't talk — помовчав би краще

now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!

talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині

look who's talk ing — = хто б вже казав

English-Ukrainian dictionary > talk
4 ал

I

1. стан, становище, стан здоров'я; о алға энди биз ми саме в такому стані Б; не алдасыныз? як ся маєте, як себе почуваєте?; алым бек йаман стан мій дуже поганий Б; не олаҗах меэм алым? що буде зі мною? СК; ичтэ дэ алым йох я зовсім не маю сил НКД; ғарибим алымдан сиз дэ билирсиз в якому я, бідний, стані, й ви знаєте СЛ; наз алын? як твої справи? НКД; недир алын? як ти себе почуваєш? СК; нас алыңыз? як ви себе почуваєте? СБ; дӱньйаан алын кӧр подивися на становище в світі СБ, СЛ, СГ.

2. здатність, спромога, спроможність, змога, можливість; т'етирийлер не аллары бар приносять що можуть Б; алы бар сени йаманлама він спроможний тебе ганьбити СМ; оон эр бир шийи дэ алы бар болмаа з ним усе може статися СМ; оларын да мен саа йырламаға алым бар їх я також можу тобі заспівати У; алмаға алы йох узяти він не може ВН, Б; алма алы йох брати не можна К; алым йох сув т'етирмед'е я не спроможна принести води Б; оларға айтмаға алым йох їм я не можу сказати Б; биший этмеэ алым йох я не здатна нічого робити Г; кӧзлерме кӧрме алым йохтур я не можу бачити очима Б; вармаа алым йохтур я не можу піти К; йӱрмеэ дэ алы халмады не лишилося навіть спроможності ходити Г; бахар эдим алыма кӧре я доглядала скільки було моїх сил Б; алымыз ға гӧре згідно з нашими можливостями ВН; ӧзӱ алың болғай мусиш мати власні можливості СМ; хоймадылар бени йенди (д'енди СК) алыма не дали мені досягти того, що було в моїх силах, що мало мені належати Г.

3. воля, волевияв Г; йиберийим мен ону ӧзӱ ална

анда стий — онда т'итсин відпущу я його на власну волю

куди хоче — туди нехай і йде Г.

4. маєток, майно; ане, бен ӧлӱрсем, неҗолур алым? мамо, якщо я помру, що буде з моїм маєтком, майном? Г; не бу эве алы олсун, не зенд'инник? що за майно є в цій хаті, що за багатство? Г.

5. лиха пригода, нещасний випадок, неприємність, нещастя, лихо; не ала хойдун сен бени в які тяжкі умови ти мене поставив СК; бир ал д'ельди башыма мене спіткала біда СГ; сӧйледилер онларын башына келен аллары розповіли про пригоди, що з ними сталися Г; ал баша д'ельсе, беле олур коли трапиться нещастя, то буде отак М.

II

яскраво-червоний, червоний, пурпуровий, рум'яний; красний, гарний ВН, СБ, У-СЛ, М, СК; ал алма червоне, рум'яне яблуко Б; ал айах ат кінь із червоними ногами СБ, У, К; ал балых золота рибка СГ; ал д'елин красна наречена ВН, Г, СГ; ал йанахлы бийаз хызлар рум'янонощокі білі дівчата М; бен олурум бир ал д'елин я буду красною нареченою Г; ал гӱль / д'ӱль червона троянда Г, СЛ; ал пери красна фея СЛ; ал пошу яскраво-червона хустка — почесний приз на кінних перегонах Г, К; ал т'ефин яскравочервоний саван Г; ал хан червона кров Г, СЛ; минд'ен атым ал хашха мій верховий кінь із ясно-червоною зіркою на лобі Б; сийа зилифине ал хыналар силинди її чорне волосся натерто червоною хною СК; сен аллар гийсен, бен — хырмызы ти одягнеш пурпурове, а я червоне У; пор. эал II, эвал.

III

ал хочу довгі перегони — на 40-50 кілометрів ВН.

IV

той, та, те У; бен җирени җаранттым ал шийере чапмайа я підготував гнідого, щоб скакав у тому місті У; пор. ол, див. алар.

Урумско-украинский словарь > ал
5 зорна

1. слабкий, миршавий, хирлявий, кволий; о зорна, сен дэ зорна він мало на що спроможний, ти також мало на що здатна СМ.

2. слабко, з великими труднощами, ледь-ледь, ледвеледве, насилу; зорна шлий ледве працює СМ; зорна билим ледве знаю У; зорна йахшеттлер ледве вилікували У; зорна т'етирим ледве несу У; ону мен ӧзӱм зорна билийим його я й сам ледве знаю Г; зорна-зорна тӱшей җаптан ледве-ледве злазить з гори СМ; зорнадан чечинжити труднощами, незаможно СМ; йер зорнадан, хуватсыз йер земля слабка, безсила земля НМ.

Урумско-украинский словарь > зорна
6 crap

n розм.

1) гречка

2) осадок від пива

3) pl осадок від витопленого сала

4) амер. гроші

5) шибениця

to kick the crap out of smb. — амер. побити когось мало не до смерті (до нестями)

* * *
I n
1) лайно

2) випорожнення, кал

3) cл. нісенітниця, дурниця; брехня

4) cл. сміття, мотлох; усяка гидота

5) cл. гроші
II v
1) випорожнятися; паскудити

2) aмep. загидити, зіпсувати ( часто crap up)
III n; діал.
1) осад від пива

2) pl осад у розтопленому салі
IV n; сл.
шибениця

English-Ukrainian dictionary > crap
7 pulp

1. n

1) м'якуш (плоду тощо)

2) м'яка безформна маса; кашка

3) тех. пульпа, шлам

4) деревна маса, целюлоза

5) жом (буряків)

6) pl амер., розм. журнали, що публікують сенсаційні оповідання (на дешевому папері)

pulp magazine — розм. дешевий журнал

7) сенсаційне оповідання; «> to beat smb. to a pulp — побити когось мало не до смерті, поколошматити когось

2. v

1) перетворювати (ся) на м'яку масу (на пульпу)

2) очищати від лушпиння

* * *
I [pelp] n
1) м'якоть ( плода)

2) aнaт. пульпа

3) м'яка безформна маса, кашка; протерта маса, м'язга, вичавки

4) тex. пульпа, шлам

5) деревна маса, волокниста маса, целюлоза

6) жом ( цукру)

beet pulp — бурякова пульпа

7) cл. частіше pl журнали, надруковані на дешевому папері, що публікують сенсаційні матеріали; сенсаційний матеріал; нісенітниця; халтура; сентиментальщина
II [pelp] v
1) перетворювати на м'яку масу, у пульпу; протирати, подрібнювати; перетворюватися на м'яку масу

2) очищати від лузги ( кавові зерна)

3) здавати на переробку на паперову масу

English-Ukrainian dictionary > pulp
8 колобродить

1) (шляться, слоняться) никати, сновиг[ґ]ати, блукати, тинятися, вештатися, снуватися;

2) (проказить) колобродити, колоброїти, броїти, пустувати, штукарити, витворяти, чмутувати. [Цілу нічку колобродить, за собою челядь водить (Пісня). Еней тут добре колобродив (Котл.). Не мало-ж мабуть вони й броїли; згадаймо-ж іще, що витворяв князь Владимир у Київі (Куліш)];

3) белькотати (-кочу, -кочеш), говорити безладно, верзти (нісенітницю).

* * *

1) ( слоняться) тиня́тися, ве́штатися, сновига́ти, снува́ти, ни́кати, сота́тися, шве́ндяти

2) (озорничать, проказить) колобро́дити, колобро́їти, бро́їти, штука́рити, витворя́ти; пустува́ти

Русско-украинский словарь > колобродить
9 тахым

1. усі, увесь; тахым киши усі люди СБ; тахым хоранда уся сім'я П; тахым да алай усе так само У; тахым йер бош эт'ен уся земля була пусткою СБ; тахым йерге толду арпа ячменю скрізь повно СБ; онда тахым да ӧле там усе таке К; тахым тайфа блен җыйылып зібравшись усією родиною СБ; тахым хоранда уся сім'я П; тахым шорбаҗилер усі господарі П; ашай тахым їсть усе підряд П; кӧздэн тахым т'ерек чечирмед'е усе треба перевірити на власні очі НМ; саа халсын тахымы да, не сен айттың нехай тобі залишиться вся та мерзота, що ти набалакав СМ; малларым тахым да йеберий уся моя худоба подихає СЛ; тахымна да бирер парчачых берий усім їм дають по шматочку СМ; тахымнен повністю Г-К; тахымны саттых ми продали все повністю П; тахымңыз бир ви всі для мене однакові СМ; тахымы урум, эбет вони, звичайно, всі є урумами М; о тары да тахымы тӱркӱ усе те пшоно — пісні СК; тахымы алай болду отак усе було СБ; тахымы эвли усі вони одружені П; тахымы она аз йому все мало СМ; олары тахымын кӧрӱй оглядає їх усі СЛ; тахымынан повністю СГ.

2. набір, комплект, припас, збруя, пристрій, спорядження О, Б; энди битий тахымы... тахым охлары нарешті закінчуються в них припаси... усі їхні стріли К; ат тахымнен кінь з усією збруєю СГ; нас тахымы? — эд'ери йохтур ӱстне, йӱгени йохтур яка збруя? — сідла на ньому немає, вуздечки немає Б.

3. багатство, статки К; не тахым адам до чого маєтна людина К.

4. вид, спосіб О, К; бир тахым однаковий, одноманітний О, К; бу тахым у такий спосіб, так О, К; не тахым у який спосіб, як О, К.

Урумско-украинский словарь > тахым
10 тэ

I

1. частка також, теж, же, і; тосун — бу, буға чыхай, эбет, сӱтӱ эбет тэ болмай бичок — це, звичайно, бик, молока в нього, напевно ж, не буває СМ; наз этээк тэ, сағ халаах? як же нам зробити, щоб лишитися живими? Г; дӧрд бала, ӱч тэ хысхайахлы отӱриймиз живемо ми, четверо дітей і двоє жінок ВН.

2. частка навіть; халдым мен чыхары бир бала билен, йӱрдӱм, ӧкмек тэ стэдим халхтан лишилася я на вулиці з дитиною, ходила, навіть хліба просила у людей ВН; ӧкмек тэ йох йоллух, бир ший дэ навіть хліба на дорогу немає, нічогісінько ВН; ӧлӱп тэ хутулмам навіть померши, не врятуюся Б; азҗых эт тэ гӱзель эт роби навіть мало, але роби добре Г.

3. частка зовсім, чисто, геть, дочиста; мен бир ший дэ аңламайым да, эпс тэ харышылды я нічого зовсім не розумію, усе дочиста переплуталося ВН; ич тэ бильмей эбет він, звичайно, зовсім нічого не знає Г.

4. ритмічна частка, може вставлятися в середину слова; салдат оғлум йелий, дэп тэ, сойум-сопум бахтылар мої всі родичі дивилися, як іде мій син-солдат СБ; сағ олайды ғарип тэ анем якби була жива моя бідна матір Б.

5. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; йа сен йибермес тэ а ти ж не пустиш ВН; о даан тэк хашыный, ғарип тэ тӱшӱнӱй, шо оңа береҗек бир ший бир ший він іще тільки чухається, а бідняк думає, що той йому щось дасть П; башым бек авруй; тэ мен бир шийчик этамадым голова в мене дуже болить; але я нічого не могла зробити Б.

6. єд. спол. енкл. і, та; бар су т'енарна, ӧзен т'енарна, немет тэ... кӧзет тэ, анда т'имсе т'елип йӱрмей ми піди на берег річки і теє-то... і подивися, чи ніхто там не ходить СБ; дэгишилир эдик тэ чабар эдик бир бири артна мінялися й бігали один за одним СБ; йаремдэн айрылғаным ӱч ай, ӱч тэ кӱн олду уже три місяці й три дні, як я розлучився зі своєю коханою СЛ.

7. єдн. спол. і; шлемеэ т'ерек тэ асрама ға, шоп бизим олғай мӱдэм дэ треба працювати й придбавати, щоб у нас було завжди Б; сора сӱзийлер, тэ хойайляр чапчахлара потім проціджують і розливають у діжки СЛ.

II

виг. примирення СЛ; тэ! — дэди дэрменҗи.— не оса, осун, меэм хысметим ех!— каже мельник.— що буде, те буде, це моя доля СЛ.

Урумско-украинский словарь > тэ
11 чох

(чоғу) багато ВН, СБ, СМ-СК; сен чоғун алдың, мен азын алдым ти взяв багато з того, я взяв мало СМ; чох арасы т'ечти минув великий проміжок часу Г; мендэн чох бӱйӱк эди о адам та людина була набагато старшою за мене СЛ; чох бейӱк шенлик превелика веселість Кб.; чох заман довго, у багатьох випадках СМ; чох йаша будь здоров СМ, будь ласка, нема защо ВН, спасибі У, Г; чох торуну бар у нього багато онуків ВН; чох хасевет великі переживання, велике горе Г; чох эйи иди було дуже добре Г; бир чох хоранда багато родин, сімей У; пек чох дуже багато СЛ; йӱздэн чох більше ста СГ; хоранда чох боса якщо родина велика СМ; чоха дӧгӱль не надовго Г; чоха чапан аздан да хутулуй хто прагне багато, втрачає й мале СГ; оон ӧкеси чохка да бармай його гнів далеко не заходить СМ; олардан чоху мында халды багато з них залишилися тут К; чох (у) су багато з них, багато з цього, більшість з них, здебільшого СМ, У, К, М, СК; комсомолецлер эди чохусу більшість із них були комсомольцями К; пор. чок, чохтан.

Урумско-украинский словарь > чох
12 энд'ер

спол. якщо ВН, СБ, Б, У, СК; энд'ер сен мени севген осаң якби ти мене кохав СБ; энд'ер аслы олса, бӧкӱльдӱ белим якщо це правда, мені кінець Г; энд' ер аз, энд'ер чох — сениндир хоч мало, хоч багато — всі твої Г; энд'ер азиз энд'ер йунахт'ер хоч святий, хоч грішник Г; пор. эгер II, эғер, эйер II, энгер, энд'ерим, энд'ир.

Урумско-украинский словарь > энд'ер

См. также в других словарях:

Сен-Мало — Фолклендские острова Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001. Сен Мало залив у северных берегов Франции, между полуостр … Географическая энциклопедия
Сен-Мало — I (Saint Malo), залив у северных берегов Франции, между полуостровами Бретань и Котантен. Длина 110 км, ширина у входа около 125 км, глубина до 51 м. Приливы до 15 м. В устье р. Ранс, впадающей в Сен Мало, приливная электростанция. II город на… … Энциклопедический словарь
СЕН-МАЛО — город на западе Франции, на побережье п ва Бретань. 46 тыс. жителей (1982). Рыболовный порт. Пищевая промышленность. Крепость 16 17 вв. Туризм … Большой Энциклопедический словарь
сен-мало — сущ., кол во синонимов: 2 • город (2765) • залив (56) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Сен-Мало — У этого термина существуют и другие значения, см. Сен Мало (значения). Город Сен Мало Saint Malo Флаг Герб … Википедия
Сен-Мало — (неизм.) портовый город в Бретани, на севере Франции (на берегу Ла Манша). Св. Мало St. Malo (520–621) ирландский монах, крестивший в середине VI в. Бретань, основатель аббатства в Сен Мало. Известен также как Маклу или Макловиус (Maclovius).… … Судьба эпонимов. Словарь-справочник
Сен-Мало — I Сен Мало (Saint Malo) залив Ла Манша у северо западных берегов Франции. Вдаётся в сушу на 110 км, ширина у входа около 125 км. Глубина до 51 м. Известен высокими приливами (до 15 м). В 1967 в устье р. Ранс, впадающей в зал. С. М.,… … Большая советская энциклопедия
СЕН-МАЛО (город) — СЕН МАЛО (Saint Malo), город на северо западе Франции, на побережье полуострова Бретань, у устья р. Ранс, в департаменте Кот д Армор. Население 91 тыс. жителей (2003). Рыболовный порт. Пищевая промышленность. Центр международного туризма с… … Энциклопедический словарь
Сен-Мало (значения) — Сен Мало название некоторых географических объектов, названных в честь Святого Мало. Сен Мало город в Бретани. Сен Мало округ во Франции. Сен Мало залив в проливе Ла Манш. Сен Мало муниципалитет в Квебеке. Сен Мало улица в Бресте. См. также Мало … Википедия
СЕН-МАЛО (залив) — СЕН МАЛО (Saint Malo), залив у северных берегов Франции, между п овами Бретань и Котантен. Длина 110 км, ширина у входа ок. 125 км, глубина до 51 м. Приливы до 15 м. В устье р. Ранс, впадающей в Сен Мало, приливная электростанция … Энциклопедический словарь
СЕН-МАЛО (Saint-Malo) — залив у северных берегов Франции, между п овами Бретань и Котантен. Длина 110 км, ширина у входа ок. 125 км, глубина до 51 м. Приливы до 15 м. В устье р. Ранс, впадающей в Сен Мало, приливная электростанция … Большой Энциклопедический словарь

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

сен-мало

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

сен-мало

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: