картини

1. n

1) полотно; парусина; брезент

2) збірн. вітрила

3) заґрунтоване полотно

4) картина (олією)

5) збірн. картини, живопис

6) марля

7) амер. намет; шатро

2. v

1) закрити (накрити) парусиною (брезентом)

2) оснастити вітрилами

* * *

1) полотно; парусина; брезент

2) вітрила

3) жив. ( заґрунтоване) полотно; полотно; картина ( маслом); картини, живопис

4) картина, полотно (про роман, фільм)

5) канва (тж. cross-stitch canvas)

6) марля

7) aмep. намет

8) шапіто, пересувний цирк; життя артистів цирку

1) закрити, накрити або підбити парусиною, полотном, брезентом

2) оснастити вітрилами

1) гвоздика

2) червоний колір, яскраво-рожевий колір, колір гвоздики (тж carnation red)

3) заст. тілесний колір

4) pl жив. відтінки тілесного кольору

5) частина картини, де зображено оголене тіло

* * *

1) бoт. гвоздика садова

2) яскраво-рожевий або червоний колір; колір гвоздики (тж. carnation red)

3) pl; жив. відтінки тілесного кольору

4) pl; миcт. карнація, частина картини, що зображує тіло

1. n

1) примірник; друк. відбиток

2) копія

3) репродукція (картини тощо)

4) рукопис

5) матеріал (для друку)

6) зразок, з якого роблять копію

2. v

1) знімати копію, копіювати; відтворювати

2) переписувати, списувати

3) наслідувати, брати (щось) за взірець

* * *

1) екземпляр

2) копія; дублікат

3) мікрофотокопія; ксерокопія

4) репродукція або копія ( картини)

5) рукопис; матеріал для друкування

6) текст рекламного оголошення

7) зразок, з якого знімається копія

8) пропис

9) штука ( виробу)

10) юp.; icт. копія протоколу маноріального суду про умови оренди

1) знімати копію, копіювати; відтворювати

2) переписувати, списувати

3) наслідувати, імітувати

1. n

1) поле; лука, луг

2) великий простір

3) ділянка; майдан (призначений для чогось)

4) спорт. майданчик

5) збірн., спорт. гравці, учасники змагання

6) геол. родовище

7) поле бою

8) галузь, поле (сфера) діяльності

9) мист. фон, ґрунт (картини)

10) гладка сторона монети

2. v

1) приймати м'яч (крикет)

2) сушити просто неба (зерно тощо)

3) закладатися, піти на парі

* * *

1) поле, луг; великий простір

2) майданчик, площадка, ділянка ( для якої-небудь мети); спортивний майданчик; cпopт. гравці, учасники змагання

3) гeoл. родовище

4) поле бою, поле битви; битва, бій; вiйcьк. район розгортання

5) галузь, сфера діяльності

6) cпeц. поле, область

7) гepaльд. поле щита

8) миcт. фон, ґрунт ( картини)

9) гладка сторона монети

10) тб. кадр

1) польовий; field crop c-г. польова культура; який здійснюється у польових умовах; периферійний, який працює на периферії

2) виїзний; роз'їзний

3) вiйcьк. ( військово-) польовий

4) cпopт. який відноситься до легкої атлетики

1) приймати м'яч ( крикет)

2) сушити ( зерно) на відкритому повітрі

3) виставляти, висувати ( кандидатуру); робити ставку ( на коня); битися об заклад

4) відповідати без підготовки, експромтом

5) cпopт. випустити на поле, виставити ( гравців)

1) передній план (картини)

2) театр. авансцена

3) видне місце

4) військ. передпілля

* * *

1) передній план ( картини); авансцена

2) видне положення; передній план

3) вiйcьк. передпілля

1. n

1) вигляд; манера

2) розм. загальний зміст, значення

3) схил, спад, нахил

4) схильність

5) пауза, перерва; зупинка

6) те, що висить (звисає)

7) спорт. вис

2. v

1) вішати, страчувати

2) повіситися

v (past і p.p. hung)

1) вішати; підвішувати; розвішувати

2) висіти, звисати

3) нависати; висіти над

4) загрожувати

5) розм. мотатися, теліпатися

6) ширяти, висіти в повітрі

7) виставляти картини (на виставці тощо)

8) прикріпляти; навішувати; ставити (на пружини)

9) прив'язувати, підвішувати

10) лежати, сидіти (про одяг)

11) круто спускатися (про схил)

12) тех. застрявати (про деталь)

13) мет. зависати (про шихту в домні)

6) баритися

* * *

1) вид (чого-небудь висячого, повішеного); спосіб підвішування

2) загальний зміст, значення; суть

3) схил, спад, нахил

4) схильність, нахил

5) пауза, перерва, зупинка, заминка; уповільнення

6) дiaл. те, що звисає, висить

7) cпopт. вис

1) вішати, підвішувати; розвішувати

2) висіти

3) виставляти картини (у музеї, на виставці)

4) ( hanged) вішати, стратити; бути повішеним; icт. повіситися

5) навішувати; прикріплювати, приробляти, прилаштовувати; встановлювати, ставити (на ресори, пружини); бути прикріпленим, навішеним; бути встановленим

6) прив'язувати, підвішувати (тушу, щоб стекла кров)

7) нависати; висіти над; нависати, загрожувати

8) ширяти, висіти в повітрі

9) бовтатися; теліпатися

10) лежати, сидіти ( про плаття)

11) ( круто) спускатися ( про схил)

12) ( with) завішувати, прикрашати (портьєрами, прапорами); часто pass усипати, укривати

13) (on, upon) залежати ( від чого-небудь); бути зв'язаним, пов'язаним ( з чим-небудь)

14) (on, upon) обпертися

15) cпopт. (on) "висіти" ( на супротивнику); "триматися" ( за супротивником)

16) (about, around) оточувати, групуватися (навколо кого-небудь, чого-небудь); горнутися, тулитися (до кого-небудь, чого-небудь); увиватися; не відставати

17) (on) приклеювати ( прізвисько)

18) cл. ударити

19) (about, around) тинятися; валандатися

20) вагатися; знаходитися в проміжному положенні

21) мop. утримувати на місці ( судно)

22) тex. застрявати ( про клапан); метал. зависати ( про шихту в доменній печі)

23) aмep.; юp. застопорити роботу присяжних; не дійти згоди ( про присяжних засідателів)

1) збірн. скульптура; скульптурні зображення; картини; різьблення

2) образність

3) зображення, уявні образи; уявлення

* * *

1) скульптура; скульптурні зображення; картини; різьблення

2) образність; фігури мови

3) уявлення, уявні образи

4) oпт. образ; зображення, сукупність зображень; дійсні; уявні зображення

1. n

1) розсіл; маринад

2) звич. pl соління; маринади; пікулі; солоні (мариновані) огірки

3) розм. неприємне (прикре) становище

4) розм. гульвіса, пустун; шибеник

5) амер. сп'яніння

6) амер., розм. нісенітниця, казна-що

7) тех. протрава

8) розм. зерно

9) діал. маленька кількість

2. v

1) солити; маринувати

2) амер., розм. занапащати

3) амер. підробляти картини під старовинні

4) протравлювати (кислотою), морити (деревину)

5) мор., іст. натирати спину сіллю (оцтом) після шмагання

* * *

1) розсіл, маринад

2) pl соління, маринади, пікулі; солоні або мариновані огірки

3) неприємне положення; скрутний, плачевний стан, халепа

4) бешкетник

5) cл. сп'яніння

6) cл. нісенітниця, дурниця

7) тex. протравлення, протрава

1) солити, маринувати

2) мop.; icт. натирати спину сіллю або оцтом після биття

3) cл. губити

4) cл. підробляти картини під старовину

5) cпeц. травити кислотою, протравлювати; декапірувати; морити ( деревину)

1) зерно

2) маленька кількість

рама для картини

* * *

1) зниження, зменшення, скорочення

2) знижка

3) юр. пом'якшення (покарання)

4) (to, into) перетворення; доведення (до якогось стану)

5) приведення

6) мат. зведення до спільного знаменника; скорочення

7) військ. пониження (у званні, у посаді)

8) зменшена копія (з картини)

9) підкорення; захоплення, взяття (фортеці, міста)

10) військ. подавлення (вогневої точки)

11) повернення на старе місце; відновлення (становища)

12) розливання; розфасовування

13) редукція

14) обробка одержаних даних

15) мед. вправляння (вивиху)

16) хім. відновлення

17) мет. виділення металу з руди

18) тех. обтискання

* * *

1) зниження; зменшення, скорочення; кoм. знижка; юp. пом'якшення ( покарання)

2) (to, into) перетворення, обернення; приведенння до якого-небудь стану

3) переведення, перетворення (в інші, більш дрібні міри, одиниці); cпeц. приведення

4) вiйcьк. пониження (на посаді, у званні)

5) зменшена копія ( з картини)

6) підкорення; захоплення, узяття (міста, фортеці); вiйcьк. подавляння ( вогневої точки)

7) бioл. мейоз; редукція, зменшення числа хромосом при мейозі

8) кoм. розлив; розфасовка

9) cпeц. редукція

10) обробка отриманих даних

11) мeд. вправляння ( вивиху)

12) xiм. відновлення

13) метал. виділення металу з руди; переробка

14) тex. обтиснення

1. n

1) вид; вигляд; пейзаж; зображення; краєвид

2) поле зору, кругозір, круговид; видимість

3) погляд, думка, точка зору; судження

4) намір, мета; задум, план

5) огляд, перегляд

6) юр. огляд присяжними місця злочину

7) аспект, сторона, вид

8) резюме, огляд, висновок

9) зовнішність, зовнішній вигляд

2. v

1) оглядати, обдивлятися; дивитися

2) поет. бачити, побачити

3) розглядати; оцінювати; судити, мати судження

4) дивитися (телевізор)

* * *

1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори

2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.

3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів

4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів

5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі

6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті

7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє

8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла

9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони

10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги

11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)

1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)

2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін

3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах

4) бачити; поет. побачити; зріти

5) дивитися (телевізор, кінофільм)

1) (живописное изображение) картина, образ (-зу), малюнок (-нка), малювання, мальовання, маливо. [Ніби намальований на чорному полі картини сидів Кайдаш (Н.-Лев.). Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив (Котл.). І все дивився, усе дивив на образ красний на столі: на нім були намальовані удова з своєю донькою (Федьк.). Гарний як маливо (Л. Укр.)]. Выставка -тин - картинна (художня) вистава. Галлерея -тин - галерея (гал. ґалерія) картин, образів. Как -на (красив) - як картина. [А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, - як та картина (Н.-Лев.)]. -на писанная - красуня мальована, красень мальований. -на природы - картина природи. [Не можна сказати, щоб і він не міг оцінити гарну картину природи (Крим.)]. Живая -на - жива картина;

2) (вид) краєвид (-ду), вид (- ду), картина, крайобраз (-зу). [Самий краєвид без людей - що рамка без картини (Л. Укр.)];

3) (сцена) образ (-зу), картина, малюнок (-нку). [Змалює перед вами жахливий образ людського вбожества (Єфр.). Картина повстає: зібравсь гурточок… (Л. Укр.)];

4) театр. - картина, відміна, образ (-зу), (редко) постанова.

* * *

Гуссерль, Едмунд (1859, Просніц, Моравія - 1938) - нім. філософ, засновник феноменології і відповідного їй методу аналізу свідомості, з допомогою якого прагнув надати філософії характеру точної науки. Навчався у Ляйпцигу, Берліні й Відні. Працював в ун-тах Галле, Геттингена, Фрайбурга. У творчості Г. розрізняються три періоди: дофеноменологічний, феноменологічний і трансцендентально-феноменологічний. Дофеноменологічний період пов'язаний із впливом філософа і психолога Врентано, від якого Г. (через поняття інтенціональності свідомості) здобув вирішальний поштовх для спрямування своїх дослідницьких інтересів до царини філософії. У 1891 р. він видає свою першу велику працю "Філософія арифметики", у якій здійснена спроба дати психологічне обґрунтування основоположень математики. Проте, ознайомившись з критикою психологізму в логіці й математиці з боку Фреге (рецензента його праці), Г. відмовляється від попередньої дослідницької програми і звертається до логічного обґрунтування наукового знання. Перший том його двотомної праці "Логічні дослідження" уже містив ґрунтовну критику психологізму. Г. доводив, що психологія є емпіричною наукою, а логіка й математика (так само, як і філософія) є науками апріорними, які мають справу з раціональними поняттями та загальними й необхідними істинами. У цій же праці обґрунтовано ідею "чистої логіки", розглянуто питання про те, "що робить науку наукою", проведено розрізнення емпіричних та теоретичних наук, з'ясовано умови можливості наукової теорії як такої та ін. Феноменологічний період започатковує другий том "Логічних досліджень", в якому Г. прагне узгодити ідею "чистої логіки" з проблематикою теорії пізнання. Це прагнення здійснюється під орудою заклику "до самих речей", тобто до досвідної реальності, що у вигляді феноменів свідомості безпосередньо презентує себе пізнанню. Згідно з Г., феноменологія - це апріорна автономна наука про феномени свідомості. У межах феноменологічної концепції розгорнута характеристика поняття інтенціональності (як спрямованості свідомості до предмета), яке описує структуру та функціональні залежності смислопокладання; започатковано аналіз смислової будови людського світу, як вона дається науковим знанням; розкрито співвідношення "виразу" і його "значення"; показано, що умовою здійснення інтенції свідомості є її споглядальне виконання та ін. Трансцендентально-феноменологічний період був наслідком переходу Г. на позиції трансцендентальної феноменології як універсальної філософії - науки про людський світ і місце в ньому людини як смислового центру сущого. У цей період Г. вводить поняття (і операцію) трансцендентально-феноменологічної редукції, яка постає аналогом картезіанського універсального сумніву і поряд з ейдетичним (категоріальним) спогляданням загального та дескрипцією феноменально даного одиничного - у їх взаємодії - слугує основоположним складником феноменологічного методу. У мисленевій схемі "Ego - cogito - cogitatum" остання ланка становить "ноему", смисловий зміст свідомості; середня ланка постає "ноезою", "актом", інтенціональним переживанням (сприйняттям, пригадуванням тощо), з допомогою якого цей зміст дається; перша ж ланка є "чистою" (абсолютною) свідомістю, трансцендентальним суб'єктом, що немовби надбудовується над емпірико-психологічним "Я" кожної людини як його чиста можливість. Після Першої світової війни, що її Г. сприйняв як руйнацію старого європейського світу, його роздуми дедалі чіткіше і концентрованіше спрямовуються на осмислення завдань філософії (і відповідальності філософів) у відродженні життя. Він обстоює тезу, що феноменологія та притаманний їй метод редукції є шляхом абсолютного виправдання повновартісного людського існування, способом реалізації морально-етичної автономії людини. У праці "Картезіанські роздуми" Г. обґрунтовує трансцендентальну феноменологію в історико-філософському контексті і порушує дві нові проблеми - подолання соліпсизму та інтерсуб'єктивного характеру засад свого філософування. В останній, незавершеній праці "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" також з'являються дві принципово нові теми - аналіз феномена життєвого світу та історичний спосіб аргументації. Криза європейських наук, тобто втрата ними будь-якого життєвого значення для людини, пов'язується із вилученням людської суб'єктивності з наукової картини світу, в результаті чого "суб'єктивізм" став принципово ворожим щодо здобуття "об'єктивного" знання. Одначе спроби осмислити феномен життєвого світу як протогенної стихії виникнення наукової картини реальної дійсності засвідчили, що цей феномен є наскрізно історичним утворенням, а відтак, трансцендентально-феноменологічна редукція перетворювалась на редукцію історичну, передумовою здійснення якої ставало дослідження сталих історичних традицій розвитку європейської культури. На цій підставі в пізній феноменології Г. з'являється поняття "історичного апріорі" (трансцендентальної історичності свідомості). "Криза" стала своєрідним філософським заповітом мислителя, після смерті якого виявилось понад 40000 сторінок рукописів, заповнених стенографічним шрифтом, які утворили архів Г. в Лувені (Бельгія) і дотепер продовжують публікуватися в зібраннях його творів.

[br]

Осн. тв.: "Філософія арифметики" (1891); "Логічні дослідження". В 2 т. (1900); "Ідеї чистої феноменології або феноменологічна філософія" (1913); "Формальна і трансцендентальна логіка" (1929); "Картезіанські роздуми" (1931); "Криза європейських наук і трансцендентальна феноменологія" (1936)

Ейнштейн, Альберт (1879, Ульм, Німеччина - 1955) - фізик-теоретик, засновник релятивістської фізики, яка суттєво вплинула не тільки на розвиток фізики, космології, механіки XX ст., а й спричинилася до створення нової картини світу та зміни стилю наукового мислення. Е. закінчив Цюрихський політехнікум, працював на посаді проф. у Празі і Цюриху та в Берліні (директор дослідницького ін-ту), від 1933р. - після еміграції з нацистської Німеччини - проф. Принстонського ун-ту. За оцінкою самого Е., новизна і значущість теорії відносності полягає перш за все в тому, що вона є новою теорією простору і часу. Е. прийшов до висновку про необхідність перегляду поглядів Ньютона на фізичні простір і час як на абсолютні і первинні щодо матеріальних тіл і явищ. Вчений надав їм статус фізичних конструкцій, тісно пов'язаних із природою фізичного субстрату. Для цього треба було дослідити межі необхідності й обґрунтованості наукових понять, розглянути їх природу та джерела, тобто процес створення фундаментальної фізичної теорії відносності виявився нерозривно пов'язаним із філософським аналізом природи понять простору й часу. Філософські погляди Е. формувалися під впливом ідей Спінози, Г'юма, Канта, Маха, Рассела, інших філософів. Знайомство з різними філософськими концепціями природи наукових понять та їх критичне осмислення дозволили Е. створити власну концепцію, в основу якої покладено тезу про "свободу творчості" суб'єкта в процесі створення наукової картини світу. Як вважає Е., наука є найбільш об'єктивним і неособистим з усього, що відоме людині; коротке слово "Я" не повинне відігравати ніякої ролі в роздумах вченого. Але досягнення об'єктивного знання неможливе як у руслі емпіризму, так і в руслі раціоналізму В. чення Канта про продуктивну здатність уяви було інтерпретоване Е. і постало як "свобода створення понять". Визначення категорій як апріорних форм мислення Е. вважає "фатальною помилкою" Канта. За Е., свобода створення понять полягає у встановленні та фіксації в мисленні найбільш суттєвих ознак і зв'язків між речами матеріального світу без звернення до безпосереднього досвіду. Творча уява або інтуїція необхідні вченому, аби звільнитися від кайданів строгого доведення при переході від чуттєвого досвіду до абстрактного мислення. Але, на відміну від Бергсона, Е. не бачить в інтуїції підсвідому, ірраціональну силу, яка спрямована на підрив розуму. Навпаки, інтуїція як реальний фактор наукового дослідження доповнює розум, цементуючи розрізнені наукові положення і надаючи їм форми цілісної структури. Методологічна концепція Е., попри її певні помилки і обмеження (некритичне запозичення ідеї напередвстановленої гармонії, використання певної махістської термінології тощо), є дуже важливим і необхідним моментом становлення нової, некласичної раціональності наукового пізнання.

1) аерограф

2) метеорограф

3) радіотелеграф

* * *

1) аерограф

2) метеорограф

3) рідко paд. телеграф

1) фарбопульт

2) у гpaм.; знaч.; дiєcл. фарбувати фарбопультом; малювати ( картини або плакати) за допомогою фарбопульта

1) засвідчувати, скріпляти (печаткою тощо); посвідчувати

2) установлювати справжність (автентичність); з'ясовувати (авторство)

* * *

1) засвідчувати, скріплювати ( печаткою); свідчити

2) встановлювати справжність; встановлювати авторство картини, вірша

n (pl тж formulae)

1) формула

2) рецепт

3) дитяча суміш; молочна суміш (для немовлят)

4) догмат

5) шаблон; стереотип

* * *

1) l. формула

2) рецепт; молочна суміш ( для немовлят); дитяча суміш

3) догмат ( релігії)

4) шаблон, стереотип

5) формула або клас ( гоночного автомобіля)

1) член журі, яке відбирає картини для виставки

2) кат, вішатель

3) крюк, гак

4) вішалка (для одягу)

5) те, що підвішене (висить, звисає)

6) тех. підвіска; кронштейн; серга

7) той, хто розвішує (наклеює) (афіші тощо)

8) мор., розм. кортик

9) ліс на стрімкому схилі

* * *

1) див. hang II + - er член журі з відбору картин для виставки

2) вішальник, кат

3) гак, гачок; вішалка ( плаття або для плаття)

4) те, що підвішено; те, що звисає, висить (занавіска, мотузка); тex. підвіска; гак; серга; кронштейн

5) ліс на крутому схилі гори

6) гipн. висячий бік, верхнє крило скидання

7) мop. кортик

8) cпopт.; cл. вірний гол або кидок; гравець, який знаходиться у вигідній позиції ( для кидка)

виставочний комітет (виставочне журі), що відбирає картини для виставки

* * *