-
1 вбивство свого нащадка
Українсько-англійський юридичний словник > вбивство свого нащадка
-
2 видавати свого спільника
split on one's accomplice, split upon one's accompliceУкраїнсько-англійський юридичний словник > видавати свого спільника
-
3 вимагати свого
-
4 від свого імені
sui juris лат. -
5 домогтися свого звільнення
Українсько-англійський юридичний словник > домогтися свого звільнення
-
6 ідентифікувати свого нападника
Українсько-англійський юридичний словник > ідентифікувати свого нападника
-
7 передача свого голосу
( іншій особі) vote by proxyУкраїнсько-англійський юридичний словник > передача свого голосу
-
8 Кожен сам коваль свого щастя
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Кожен сам коваль свого щастя
-
9 Пильнуй свого носа, а не чужого проса
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Пильнуй свого носа, а не чужого проса
-
10 Пхає свого носа у чуже просо
No metas tu nariz en el mijo ajeno // no te metas donde nadie te llamaІспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Пхає свого носа у чуже просо
-
11 виселяти з дому
( свого) evict from home -
12 свідчити проти чоловіка
( свого) testify against husbandУкраїнсько-англійський юридичний словник > свідчити проти чоловіка
-
13 нос
1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.* * *ніс, род. п. носаве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)
в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)
да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити
драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)
из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го
на \нос су́ — на но́сі
наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́
не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са
\нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс
опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са
оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́
оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом
под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)
под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го
пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са
с \нос са, с \нос су — з но́са
сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́
утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́
уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)
уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)
-
14 добиваться
добиться добуватися, добутися чого и до чого, здобутися, добути чого, добиватися, добитися чого, (домогаться) допоминатися (чого и про що), домагатися, домогтися, намагатися, намогтися, (требовать законного) допевнятися, допевнитися, доправлятися, доправитися, доходити, дійти (свого), (достичь) доп'ястися, допнутися, діп'яти. [Чуєте? Злодій до комори добувається. Я тільки раз піснями слів добувся від чужинця (Л. Укр.). Підступом добути свого. Як з биком ні битися, а все молока не добитися (Ном.). Вона вперто допоминалася одповіди (Коцюб.). Допоминається про гроші. Чого схоче, того й доможеться (Леонт.). Намігся (добился того), що таки дали. Нехай не допевняється нічого (Куліш). Як не тепер, то в четвер, аби діп'яти свого (Коцюб.). Втеряє й те, чого допнявся (Куліш)]. Добиться своего - доказати свого, доконати свого, допнутися свого. Добьюсь во что-бы то ни стало - за всяку ціну діпнуся свого, не я буду, щоб я не добувся. Не добился - не здобувся. Добиваться милости, благосклонности - запобігати чиєї ласки. [Такої ласки можна і в цигана запобігти]. Добиться чего-л. хождением - виходити що; криком - викричати що и т. д.* * *несов.; сов. - доб`итьсядобива́тися, доби́тися; ( домогаться) домага́тися, домогти́ся, добува́тися, добу́тися, здобува́тися, здобу́тися, несов. допомина́тися\добиваться чьего расположе́ния — запобіга́ти, запобі́гти ла́ски в ко́го
-
15 настаивать
настоять1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)];2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)противного вітру;3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїте? (Крим.). Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «Треба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє Рябченко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб Гендерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала Юзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб… (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з'їзді допоминався, але не підтримано мене (Київщ.). «Ми приїдемо» - допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допевнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). Олеся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не йметься, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Леонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допевнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив;4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочена (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочену пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться -1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)];2) см. Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сферах (у вищих колах);3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в черзі настоялися добре (Київ). Добре, що перша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) - (добре) настояний, вистояний, натяглий.* * *I наст`аиватьнастоя́ть (на чём) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настояти (на чому); ( отстаивать) обсто́ювати, обстоя́ти (що); ( требовать) наполяга́ти, наполягти́, -ля́жу, -ля́жеш (на чому)II несов.; сов. - насто`ять(делать настой, настойку) насто́ювати, -сто́юю, -сто́юєш, настоя́ти -
16 right
1) право ( суб'єктивне); праводомагання; справедлива вимога; привілей; права сторона2) правильний; належний; правомірний, справедливий; правий ( у політичному сенсі); реакційний3) відновлювати ( справедливість); виправляти(ся)4) направо•right a wrong done to the person — виправляти шкоду, заподіяну особі
right not to answer any questions that might produce evidence against an accused — право не давати відповідей (не відповідати) на будь-які запитання, що можуть бути використані як свідчення проти обвинуваченого
right not to fulfill one's own obligations — право не виконувати свої зобов'язання ( у зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань іншою стороною)
right of a state to request the recall of a foreign envoy as persona non grata — право держави вимагати відкликання іноземного представника як персони нон грата
right of citizens to use their native language in court — право громадян виступати в суді рідною мовою
right of every state to dispose of its wealth and its national resources — право кожної держави розпоряджатися своїми багатствами і природними ресурсами
right of everyone to the opportunity to gain his living by work — право кожної людини на отримання можливості заробляти собі на прожиття власною працею
right of legislative initiative — право законодавчої ініціативи, право законодавства
right of nations to free and independent development — право народів на вільний і незалежний розвиток
right of nations to self-determination up to and including separation as a state — право націй на самовизначення аж до державного відокремлення
right of nations to sovereignty over their natural resources — право націй на суверенітет над своїми природними ресурсами
right of parents to choose their children's education — право батьків на вибір виду освіти для своїх неповнолітніх дітей
right of reception and mission of diplomatic envoys — право приймати і призначати дипломатичних представників
right of representation and performance — право на публічне виконання (п'єси, музичного твору)
right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defence — = right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defense право обвинуваченого мати достатньо часу, можливостей і допомоги для свого захисту
right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defense — = right of the accused to have adequate time, facilities and assistance for his defence
right of the child to live before birth from the moment of conception — право дитини на життя до її народження з моменту зачаття
right of unhindered communication with the authorities of the appointing state — право безперешкодних зносин із властями своєї держави
right to a counsel from the time that an accused is taken into custody — право на адвоката з часу арешту (зняття під варту) обвинуваченого
right to arrange meetings, processions and picketing — право на мітинги, демонстрації і пікетування
right to be confronted with witness — право очної ставки із свідком захисту, право конфронтації ( право обвинуваченого на очну ставку із свідком захисту)
right to be represented by counsel — право бути представленим адвокатом, право на представництво через адвоката
right to choose among a variety of products in a marketplace free from control by one or a few sellers — право вибирати продукцію на ринку, вільному від контролю одного чи кількох продавців
right to choose between speech and silence — право самому визначати, чи говорити, чи мовчати
right to compensation for the loss of earnings resulting from an injury at work — право на відшкодування за втрату заробітку ( або працездатності) внаслідок каліцтва на роботі, право отримати компенсацію за втрату джерела прибутку внаслідок виробничої травми
right to conduct confidential communications — право здійснювати конфіденційне спілкування, право конфіденційного спілкування ( адвоката з клієнтом тощо)
right to diplomatic relations with other countries — право на дипломатичні відносини з іншими країнами
right to do with one's body as one pleases — право робити з своїм тілом все, що завгодно
right to enjoy the benefits of scientific progress — право на користування досягненнями наукового прогресу
right to freedom from torture and other inhuman forms of treatment — право на свободу від тортур і інших форм негуманного поводження
right to gather and publish information or opinions without governmental control or fear of punishment — право збирати і публікувати інформацію або думки без втручання держави і страху бути покараним
right to lease or sell the airspace above the property — право здавати в оренду або продавати повітряний простір над своєю власністю
right to leave any country, including one's own, and to return to one's country — право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися до своєї країни
right to material security in (case of) disability — право на матеріальне забезпечення у випадку втрати працездатності
right to material security in (case of) sickness — право на матеріальне забезпечення у випадку захворювання
right to possession, enjoyment and disposal — право на володіння, користування і розпорядження
right to safety from product-related hazards — право на безпеку від шкоди, яку може бути заподіяно товаром
right to terminate pregnancy through an abortion — право припиняти вагітність шляхом здійснення аборту
right to the protection of moral and material interests — право на захист моральних і матеріальних інтересів
right to use one's own language — право на свою власну мову; право спілкуватися своєю власною мовою
right to visit one's children regularly — право відвідувати регулярно дітей ( про одного з розлученого подружжя)
right of a person to control the distribution of information about himself — = right of a person to control the distribution of information about herself право особи контролювати поширення інформації про себе
right of a person to control the distribution of information about herself — = right of a person to control the distribution of information about himself
right of states to self-defence — = right of states to self-defense право держав на самооборону
right of states to self-defense — = right of states to self-defence
right of the accused to counsel — = right of the accused to legal advice право обвинуваченого на адвоката (захисника) ( або на захист)
right of the accused to legal advice — = right of the accused to counsel
right to collective self-defence — = right to collective self-defense право на колективну самооборону
right to collective self-defense — = right to collective self-defence
right to collective self-defence — = right to collective self-defense право на колективну самооборону
right to collective self-defense — = right to collective self-defence
right to consult with one's attorney — = right to consult with one's lawyer право отримувати юридичну допомогу від (свого) адвоката, право на консультацію з адвокатом
right to consult with one's lawyer — = right to consult with one's attorney
right to control the work of the administration — = right to control the work of the managerial staff право контролю (діяльності) адміністрації ( підприємства)
right to control the work of the managerial staff — = right to control the work of the administration
right to individual self-defence — = right to individual self-defense право на індивідуальну самооборону
right to individual self-defense — = right to individual self-defence
right to obtain documents essential for an adequate defence — = right to obtain documents essential for an adequate defense право отримувати документи, необхідні для належного захисту
right to obtain documents essential for an adequate defense — = right to obtain documents essential for an adequate defence
right to regulate news agencies — = right to regulate news organizations право регулювати діяльність інформаційних агентств
- right a wrong doneright to regulate news organizations — = right to regulate news agencies
- right at law
- Right-Centrist
- right extremism
- right extremist
- right-hand man
- right-holder
- right in action
- right in gross
- right in personam
- right in rem
- right not to belong to a union
- right of a trial by jury
- right of abode
- right of access
- right of access to courts
- right of access to court
- right of action
- right of angary
- right of appeal
- right of approach
- right of appropriation
- right of assembly
- right of asylum
- right of audience
- right of authorship
- right of birth
- right of blood
- right of chapel
- right of choice
- right of common
- right of concurrent user
- right of conscience
- right of contribution
- right of correction
- right of court
- right of denunciation
- right of detention
- right of dissent
- right of divorce
- right of eminent domain
- right of enjoyment
- right of entry
- right of equal protection
- right of establishment
- right of existence
- right of expatriation
- right of expectancy
- right of feud
- right of first refusal
- right of fishery
- right of free access
- right of hot pursuit
- right of individual petition
- right of innocent passage
- right of intercourse
- right of intervention
- right of joint use
- right of jurisdiction
- right of legal entity
- right of legation
- right of light
- right of membership
- right of military service
- right of mortgage
- right of navigation
- right of operative management
- right of ownership
- right of passage
- right of patent
- right of personal security
- right of petition
- right of place
- right of political asylum
- right of possession
- right of pre-emption
- right of primogeniture
- right of prior use
- right of priority
- right of privacy
- right of private property
- right of property
- right of protest
- right of publicity
- right of pursuit
- right of re-election
- right of recourse
- right of recovery
- right of redemption
- right of regress
- right of relief
- right of remuneration
- right of reply
- right of representation
- right of reprisal
- right of reproduction
- right of rescission
- right of retaliation
- right of retention
- right of sanctuary
- right of search
- right of secrecy
- right of self-determination
- right of self-preservation
- right of settlement
- right of silence
- right of suit
- right of taking game
- right of the individual
- right of the owner
- right of the people
- right of the state
- right of transit
- right of translation
- right of visit
- right of visit and search
- right of water
- right of way
- right of withdrawal
- right on name
- right oneself
- right the oppressed
- right to a building
- right to a counsel
- right to a dual citizenship
- right to a fair trial
- right to a flag
- right to a hearing
- right to a nationality
- right to a piece of land
- right to a reasonable bail
- right to a speedy trial
- right to a trial by jury
- right to act independently
- right to administer property
- right to adopt children
- right to aid of counsel
- right to air
- right to an abortion
- right to an effective remedy
- right to annul laws
- right to appeal
- right to appoint judges
- right to assemble peaceably
- right to assistance of counsel
- right to attend
- right to bail
- right to bargain collectively
- right to be confronted
- right to be heard
- right to be presumed innocent
- right to be represented
- right to bear arms
- right to bear fire-arms
- right to become president
- right to begin
- right to belong to a union
- right to burn national flag
- right to carry a firearm
- right to carry arms
- right to carry fire-arms
- right to challenge a candidate
- right to challenge a juror
- right to change allegiance
- right to choose
- right to choose one's religion
- right to coin money
- right to collective bargaining
- right to compensation
- right to consult an attorney
- right to counsel
- right to criticism
- right to cultural autonomy
- right to damages
- right to declare war
- right to designate one's hairs
- right to die
- right to divorce
- right to earn a living
- right to education
- right to elect and be elected
- right to emigrate
- right to end pregnancy
- right to enjoy one's benefits
- right to enter a country
- right to exact payment
- right to expel a trespasser
- right to express ones' views
- right to expropriate
- right to fish
- right to fly a maritime flag
- right to found a family
- right to frame a constitution
- right to free education
- right to free medical services
- right to freedom
- right to freedom from torture
- right to freedom of expression
- right to freedom of residence
- right to freedom of speech
- right to health
- right to hold a public office
- right to hold property
- right to housing
- right to human dignity
- right to immediate release
- right to impose taxes
- right to impose taxes
- right to independence
- right to inherit
- right to initiate legislation
- right to inspection
- right to interpret laws
- right to intervene
- right to introduce legislation
- right to join an association
- right to jury trial
- right to keep and bear arms
- right to keep arms
- right to possess firearms
- right to kill
- right to land
- right to lease
- right to legal equality
- right to legal representation
- right to legislate
- right to levy taxes
- right to liberty
- right to life
- right to make a decision
- right to make a will
- right to make treaties
- right to manage
- right to maternity leave
- right to medical care
- right to national autonomy
- right to neutrality
- right to nullify laws
- right to one's own culture
- right to oppose
- right to organize unions
- right to ownership of property
- right to personal security
- right to picket
- right to possess firearms
- right to practice law
- right to present witnesses
- right to privacy
- right to private property
- right to property
- right to protection
- right to public trial
- right to publish expression
- right to punish a child
- right to real estate
- right to recall
- right to recover
- right to redeem
- right to redress
- right to regulate trade
- right to remain silent
- right to remarry
- right to rest
- right to rest and leisure
- right to retain counsel
- right to return to work
- right to safety
- right to secede
- right to secede from the USSR
- right to secession
- right to security
- right to security of person
- right to seek elective office
- right to seek pardon
- right to seek refund
- right to self-determination
- right to self-expression
- right to self-government
- right to sell
- right to silence
- right to social insurance
- right to social security
- right to speak
- right to stop a prosecution
- right to strike
- right to sublet
- right to subpoena witness
- right to sue
- right to take water
- right to tariff reduction
- right to tax exemption
- right to terminate a contract
- right to terminate pregnancy
- right to the name
- right to the office
- right to the patent
- right to the voice
- right to think freely
- right to transfer property
- right to travel
- right to treasure trove
- right to trial by jury
- right to use
- right to use firearms
- right to use force
- right to use water
- right to veto
- right to will property
- right to work
- right of defence
- right of defense
- right to collect revenues
- right to collect taxes
- right to exist
- right to existence
- right to issue decrees
- right to issue edicts
- right to labor
- right to labour
- right to self-defence
- right to self-defense
- right to set penalties
- right to set punishment -
17 work
1. n1) робота, праця; труд; справа, ділоto be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь
to do no work — не працювати; нічого не робити
I have work to do — мені ніколи; я зайнятий
2) місце роботи; посада; заняттяin work — зайнятий; що має місце роботи
to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи
what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?
3) дія; вчинокbloody work — злодіяння; кровопролиття
dirty work — підлота, брудна справа
4) pl вчинки; діянняa person of good works — добродійник, благодійник
5) виріб; вироби; продукція6) твір, витвір, творіння; працяa learned (a historical) work — наукова (історична) праця
the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)
the works of God — поет. світ божий
7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання8) обробкаhot work — тех. гаряча обробка
9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль10) бродіння; піна при бродінніwork clothes — робочий одяг; спецодяг
work force — робоча сила; робітники, працівники
work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада
work hardening — тех. механічне зміцнення
work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження
work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк
health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія
2. v1) працювати, робити, трудитися2) служити, мати роботу (місце, посаду)3) примушувати працювати4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень5) приводити в рух (в дію)6) рухатися, бути в русі; ворушитися7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею8) розм. використовувати9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати3. v (past і p.p. тж wrought)1) діяти, справляти вплив (on, upon)2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці3) викликати, завдавати; спричиняти4) творити, створювати5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішуватиwork against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)
work around — військ. обходити, робити обхід
work away — продовжувати (наполегливо) працювати
work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати
work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися
work on — див. work away
work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися
work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)
work round — повернути (ся); обігнути
work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору
to work it — розм. досягти мети
to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)
* * *I n1) робота, труд; справа; діяльністьwork clothes — робочий одяг; спецодяг
to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати
to set /to go/ about one's work — приступати до роботи
to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати
I have work to do — я зайнятий, мені немає коли
at work — зайнятий на роботі, на постійній
to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)
loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає
the forces at work — діючі /рухомі/ сили
three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)
a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу
what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує
my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/
3) результат праці; виріб; продуктbad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір
works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]
a learned [a historical] work — наукова [історична]праця
collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів
the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)
the works of God — пoeт. світ божий
4) дія, вчинокdirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння
a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння
5) результат впливу, зусиль6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язанняopen work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка
7) обробкаhot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь
8) фiз. робота9) дiaл. біль10) cпeц. піна при бродінні; бродіння11) cл. краплена кість••not dry /thirsty/ work — не брудна робота
to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.
to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;
II vto make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.
(worked [-t]; wrought)1) працювати, трудитисяto work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл
to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.
we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити
to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею
3) діяти, працювати; бути справним4) приводити в рух або в діюmachinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом
5) рухатися, бути в русі; ворушитисяconscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість
6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати впливto work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття
7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблюватиto work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання
this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу
8) ( work out) відпрацьовувати, платити працеюto work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)
to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого
10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманюватиhe worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати
11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди
to work the ruin of smb — погубити кого-н.
the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху
the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати
to work wonders /miracles/ — творити чудеса
13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати15)to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.
to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.
16)to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.
to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори
17) (past, p. p. wrought)to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля
18)to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.
to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.
19)to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан
to work smb free — звільнити кого-н.
to work smth tight — поступово затягувати що-н.
to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан
20)to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі
the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу
to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд
it won't work — це не вийде; номер не пройде
to work it — cл. досягнути мети
to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"
-
18 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
19 круг
1) (сомкнутая линия и перен.) коло, круг (-га), обід (-бода) (ум. обідець), окіл (р. околу), колесо. [Начеркни циркулем великий круг, а всередині в йому малий кружок (М. Грінч.). Побравшися дівчата за руки, стали великим колом, а одна дівчина вступила в середину кола (М. Грінч.). І так що-дня все вужчає те коло, що в йому я все тихше ворушусь (Грінч.). У коло ставайте. Руками сплелися і колом гуляють (Київщ.). Вітряків окіл крилатий Бендери мов обгородив (Греб.)]. Площадь -га - площа кругу (кола). Начертить круг вокруг чего - накреслити круг навколо чого, обцирклювати, обкружляти що. Идти кругом (о телах небесных) - іти колом, колесом, колувати. [Споконвіку і до віку ходить колом без кінця (планета) (Самійл.). Ой колом, колом догори місяць іде (Пісня). Колесом сонечко, колесом вгору йде (Після)]. Садиться, ставать в круг (кружок), кругом - сідати, ставати колом, кружка, кружкома, кружалом. [Усі мовчали, стоячи колом біля однії парти (Грінч.). Сідайте-ж бо кружка та слухайте (М. Вовч.). Парубки обсіли кружалом її хату (М. Вовч.)]. Голова -гом идёт - голова обертом (обертнем) іде; у голові морочиться. Всё пошло -гом - усе пішло обертом, обертнем (М. Вовч.). Заколдованный круг - зачароване коло. Круги на воде - круги, кружки, жмурки (-ків). [Поскидали у воду трупи; ти дивилась, як розстелялися-стелились круги широкії над ним, над сином праведним твоїм (Шевч.). Шубовснув у воду, і вода широкими кружками побігла від нього (Коцюб.)]. Круг около луны - кружало. Тёмные -ги вокруг глаз - синці (темні ободи) попід очима. [Землистий колір обличчя, синці попід очима (Коцюб.)]. Круг семейный - родинне коло, родинне оточення. Круг (общество) людей - коло (гурт (-ту), громада) людей, товариство, (слой) верства. [Серед нашого кола (товариства) такого звичаю нема (М. Грінч.). Хто хоче бути ближчим і зрозумілішим якомусь гуртові людей, той його мовою повинен говорити (Єфр.). Письменство росло й розвивалося само і все більшу громаду людей до себе прихиляло (Єфр.). Старе письменство найдужче одбивало в собі потреби тієї вищої верстви, що його сплодила (Єфр.)]. Люди известного (своего) -га - люди певного (свого) кола (товариства), певної верстви громадської, певного (свого) гурту (кругу), певної (своєї) громади. В своём -гу - серед своїх, поміж своїми, серед свого гурту (товариства, громади), у своєму гурті (товаристві, громаді). Широкие -ги общества - широкі громадські кола, загал (-лу). [Загал російської інтелігенції (Грінч.). Загал так званого «українофільства» (Грінч.)]. Придворный круг - двірське коло. Круг гостей - товариство гостей, коло гостей. В -гу гостей - серед гостей, в гурті гостей. Круг (сфера) действий - коло (круг) діяльности. Он не ограничивается узким -гом своих дел - він не обмежується вузьким колом своїх справ. Круг обязанностей - обсяг обов'язків. Это входит в круг его обязанностей - це належить до його обов'язків. Круг (цикл) предметов рассмотрения - обсяг чого. [Що-б то за історія була українського письменства, коли-б вона викинула з свого обсягу мало не цілком усе старе наше письменство (Єфр.). Обсяг ідей, що посовують наперед людськість, не вичерпується межами минулого й сьогочасного життя рідного народу (Грінч.)]. Круг дороги - круг, кружина. [Хто кругу не боїться, той далі становиться (Приказка). А все-ж зайва кружина: ходи навкруги - через двір, вулицею, знов, двором (Конис.)]. Делать, сделать круг в дороге - кругу накидати, накинути, надати, окружляти. [Шлях ваш коротший; я-ж надати круга мушу: ви виграєте аж два дні над мене (Куліш). Довелось доброго кругу накинути, щоб небезпечне місце обминути (М. Грінч.). Замість іти напрямець, він окружляв до мене геть поза городами (Новомоск. п.)]. Тем путём ехать - большой круг делать - тудою їхати дуже обхідно (кружно). [Їхати на Вербки кружно, а на Скрипаки ще кружніш буде (Вовч. п.)]. Судный круг - судне[є] коло. [У раду, до суднього кола (Грінч.)]. Спиться с -га[у] - розпиячитися, розпитися вкрай, спитися з гурту. Продавать на круг - продавати на гурт;2) (плоскость, ограниченная окружностью) кружало, круговина, коло. [Аж кружало витоптав, танцюючи (Свидн.). Перед домом у дворі було навіть кружало, засаджене кущами та квітками (Н.-Лев.). Просторе коло перед ґанком заросло бузком та шипшиною (Ор. Левиц.). Біліє пісок на круговині, що вирівняно перед верандою (Васильч.)];3) (диск) кружало, коло, покоте[и]ло, покотьоло. [Наче те проміння, що ореолом розходиться з сонячного кружала (Крим.). Сонце пливло до спокою; над самою землею стоїть його іскристе коло (Мирний). Мов покотело червоніє, крізь хмару сонце зайнялось (Шевч.). Мов покотило з горба, стрибав я високо понад тропою (Куліш)]. Круги перед глазами - кружала, кола. [Зелені кружала перед заплющеними очима (Мирний). Заплющу очі: вогняні кола танцюють і сиплють іскри (Коцюб.)];4) круг воска - кружало, (кругла) брила воску, воскове кружало. [У коморі воскові кружала (Сл. Гр.)]. Круг сыра - кружало, (гал.) плесканка. Круг проволоки - кружало, кружалок (-лка) (Липовеч.);5) круг гончарный - круг ганчарський.* * *1) (плоскость, ограниченная окружностью) круг; ( окружность) ко́ло\круг кровообраще́ния — физиол. ко́ло кровоо́бігу
2) (предмет, меющий округлую или овальную форму, форму кольца) круг, кільце́, кружа́ло\круг сы́ра — круг (кружа́ло) си́ру
3) (замкнутая цепь действий, событий; перечень чего-л.) ко́ло\круг вопро́сов — ко́ло пита́нь
4) (перен.: область, сфера какой-л. деятельности) ко́ло\круг заня́тий — ко́ло заня́ть
5) (перен.: группа людей, среда) ко́лов кругу́ друзе́й — се́ред (в ото́ченні) дру́зів (при́ятелів), у дру́жньому ко́лі
-
20 присвоєння
ПРИСВОЄННЯ - соціальна форма, яка фіксує стан освоєння людьми реальності та оволодіння нею шляхом перетворення її елементів у предмет належності відповідному суб'єктові життєдіяльності як об'єктові його волі. У П. відбувається поєднання індивідуальної діяльності людей з предметами їх суспільності, перетворення нічийного у "своє", "моє", "твоє", "наше", "ваше" і т.д., внаслідок чого соціальна реальність фрагментується на світ "свого" і світ "чужого". Фрагментування соціальної реальності відбувається через виокремлення та розмежування її частин, позначених іменем або символом даного суб'єкта, якому ці частини належать. У П. обов'язково фіксуються ознаки "свого" і не обов'язково "власного", оскільки світ "свого" значно ширший світу "власного" (див. привласнення). П. має універсальний характер та специфічні особливості - в залежності від тієї чи тієї форми життєдіяльності людей. У соціальному аспекті присвоїти річ означає оволодіти нею, підпорядкувати її суб'єктові з метою використання як певного засобу досягнення його цілей. У процесі П. суб'єкт включає річ у контекст власної соціальності та життєвого досвіду, де вона стає елементом буденності та плинності життя, звичок, традицій та виконує функціональні навантаження відповідно до прийнятих суб'єктом соціальних доктрин. Завдяки П. потреби, інтереси, цілі й цінності людських індивідів, суспільних груп, спільнот сповнюються соціальним змістом. Зрештою, П. виступає чинником узагальнення й універсалізації, котрий інтегрує світ "свого" у цілісну відкриту систему.В. Коцюбинський
См. также в других словарях:
свій — своя/, своє/, займ. присв. 1) Який належить собі, який є у себе. || Стос. до себе. || у знач. ім. своє/, свого/, с. Те, що торкається безпосередньо себе, стосується себе. || Власт. собі. || Здійснюваний, виконуваний і т. ін. самою особою,… … Український тлумачний словник
Написання великої літери у релігійній лексиці — 1. З великої літери пишемо найменування трьох Божих Осіб у християнстві: Бог, Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий, Син Божий, Ісус Христос, Святий Дух, а також Свята Тройця, Триєдиний Бог, Троїчний Бог, три Божі Особи. Аналогічно пишемо слова та… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
орієнтація — ї, ж. 1) Дія за знач. орієнтуватися 1); визначення місця свого перебування у просторі або напряму свого руху. || Здатність визначати місце свого перебування у просторі або напрям свого руху. || мат. Узагальнення поняття напряму на прямій на інші… … Український тлумачний словник
Всеукраинское объединение «Свобода» — политическая партия party name = Всеукраинское объединение «Свобода» party origname = Всеукраїнське об єднання «Свобода» party logo = leader = Олег Тягнибок foundation = 13 октября 1991 alliance = ideology = социальный… … Википедия
ВО «Свобода» — Всеукраинское объединение «Свобода» Всеукраїнське об єднання «Свобода» Лидер: Олег Тягныбок Дата основания: 13 октября 1991 … Википедия
ВО Свобода — Всеукраинское объединение «Свобода» Всеукраїнське об єднання «Свобода» Лидер: Олег Тягныбок Дата основания: 13 октября 1991 … Википедия
Всеукраинское объединение Свобода — Всеукраинское объединение «Свобода» Всеукраїнське об єднання «Свобода» Лидер: Олег Тягныбок Дата основания: 13 октября 1991 … Википедия
Свобода (украинская партия) — Всеукраинское объединение «Свобода» Всеукраїнське об єднання «Свобода» Лидер: Олег Тягныбок Дата основания: 13 октября 1991 … Википедия
Ще не вмерла Украина — Это статья о гимне Украины. О гимне Украинской ССР см. Гимн Украинской ССР. Ще не вмерла Україна русск. Ещё не умерла Украина Ноты гимна Украины. Автор слов Павел Чубинский, 1862 Композитор Михаил Вербицкий, 1863 Страна … Википедия
Ще не вмерла Україна — Это статья о гимне Украины. О гимне Украинской ССР см. Гимн Украинской ССР. Ще не вмерла Україна русск. Ещё не умерла Украина Ноты гимна Украины. Автор слов Павел Чубинский, 1862 Композитор Михаил Вербицкий, 1863 Страна … Википедия
приносити — о/шу, о/сиш, недок., принести/, су/, се/ш, док., перех. 1) Несучи кого , що небудь, доставляти кудись. || також без додатка. || Приходити з якимсь повідомленням. || Доставляти інформацію (про засоби зв язку). Приносити в дар. Приносити в жертву.… … Український тлумачний словник