сам-три

подобатися, (очень редко) любитися, (быть по нраву) бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї), бути уподібним (сподібним) кому, (по душе) бути до мисли, бути гарним кому; (по вкусу) бути до смаку, смакувати кому; см. Нрав 2 (Быть, приходиться по - ву) и Вкус 4 (Быть, приходиться по -су). [Ніхто не вмів-би так, як він, подобатись дівчатам (Самійл.). Їй подобається чорнявий сусід (Коцюб.). Він мені починає подобатись (Коцюб.). А що, хата любиться? (Лебединщ.). Невже оці пісні вам такі гарні? (Звин.). Люди звикли (до картоплі) і тепер вона всім смакує (Наш). Поважна розмова їй смакує (М. Вовч.). Мені життя іще смакує (Стар.-Чернях.)]. -тся ли он вам? - чи він важ подобається? чи він вам до вподоби? чи він вам уподібний? Как вам это -тся? - як вам це подобається? Ему -тся в деревне - йому до вподоби (подобається) на селі (село, жити на селі). Здесь всем -тся - тут усім подобається, тут усім до вподоби, (редко) тут усі прилюбляються. [Париж гарний і усі тут прилюбляються (М. Вовч.)]. Что кому -тся - що кому до вподоби (до смаку), що кому подобається. Больше -ться, чем кто, что - більш(е) подобатися (бути вподібнішим, бути більш(е) до вподоби), ніж хто, ніж що; бути кращим за кого, за що, від кого, від чого. [Довший батіжок цьому хлопчикові вподібніший, ніж короткий (Н.-Лев.). Мені кавун кращий за диню (Харківщ.)]. Перестать -ться (разнравиться) - перестати подобатися, стати не до мисли, розлюбитися. [Незабаром три факультет мені розлюбився (Крим.)]. Не -ться - не подобатися, (быть не по нраву) бути не до вподоби (не до сподоби; бути невподібним (несподібним); (не по вкусу) бути не до смаку, не смакувати. [Йому не подобаються наші горниці (Черкас.)]. Не -тся он мне - не до вподоби (не подобається, невподібний) він мені. Нравящийся - що подобається, (що) до вподоби и т. п., уподібний, сподібний, гарний кому.

* * *

передать

1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];

2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];

3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;

4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.

* * *

згуба, загибель, загиба, загиблиця, загибок, загин, погибель, погуба, пагуба; (напасть) безголов'я. См. Гибель. [Сказав це собі на згубу (Звин.). А, пагуби на тебе немає (Звин.). Нам на здоров'я, а тобі на безголов'я (Номис)]. Согнуть кого в три -бели - в дугу зігнути кого. Он как-будто стремится к своей -бели - він наче сам шукає собі згуби.

* * *

1) поги́бель, -лі, заги́бель; ( пагуба) згу́ба, диал. загу́ба; (несчастье, беда) безголо́в'я, безголі́в'я; (смерть, конец) заги́н, -у

2) ( множество) бе́зліч, -чі; си́ла, си́ла-силе́нна, ги́бель, ги́біль

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

порядок (-дку), ряд (-ду), лад (р. ладу), стрій (-рою), полад, розпорядок, (в действии, в работе) рада, чин (-ну), (очередь следования) черга, колія. [Громадський порядок (Куліш). Після татарщини нові порядки на Україні постали (Куліш). Народній добробут залежить від того, які закони дають народові ряд (Леонт.). Державний лад. Приватна власність, то - основа теперішнього капіталістичного ладу (Єфр.). Світовий стрій одвічний (Л. Укр.). Ні ладу, ні поладу нема. Життя починалось своєю чергою (Коцюбинськ.). Тепер прийшла колія, так треба йти]. Привычный -док (обыкновенье) - звичай (р. звичаю). Установленный -док (правило) - установа. [Сам я знаю всі входи й звичаї в (його) хаті (Франко). У нього (пана) така встанова, що попереду відроби панові, хоч-би ту громові кулі летіли, а вже відтак - собі (Франко)]. В -дке - як слід, у порядку. [У мене все як слід, каже Оверко: худобі позаносив, понапував, клуня і возівня на замку (Кониськ.)]. В таком -дке размещать(ся) (о людях) - таким ладом, таким розпорядком ставити, поставити (ставати, стати). По -дку - по ряду, по ряду черги, за рядом, по колії, у порядок. [Спало на думку й мені, довідавшись пильно про все з початку, списати по ряду (Єв.). Він правив по ряду черги своєї службу перед богом (Єв.). Тоді по колії підходили і другі (до столу) і кожен розписувавсь (Свид.)]. В -дке содержать (дело) - мати, тримати (справу) в порядку; на порядках содержувати (справу). [Господарство содержувала на порядках (Квіт.)]. Давать -док - знаходити, знайти лад кому, чому, давати, дати лад кому, чому, знаходити, чинити, давати ярміс кому, чому, рядити, урядити, розпорядити що. [Військо стояло, ладу не знало, пан Іван ішов, лад війську знайшов. Мене на дворі другі дожидаються; - треба усім ярміс дати (Мирн.). Старшина приїде, розпорядить та й знов на хутір. Чоловік мислить, а бог рядить]. Приводить в -док -

1) (о деле, работе или группе предметов) доводити, довести до ладу, робити, зробити лад чому, зводити, звести до порядку (на лад), упорядковувати, упорядкувати, улагоджувати, улагодити, уладжувати, уладити, уладнати, направляти, направити що. [Силувалась дорогою упорядкувати свої думки, зупинити їх на чім-небудь однім (Франко). Хтось штовхнув діжечку з водою… пообливав одежу, з'явився сторож… і довів знову все до ладу (Грінч.)];

2) (о предметах отдельных) оправляти, оправити, облагоджувати, облагодити, опоряджувати, опоряджати, опорядити, упоряджувати, упоряджати, упорядити, припоряджати, припорядити, наряджати, нарядити, направляти, направити, виладновувати, виладнати, порати, упорати що; (наводить чистоту) прибирати, прибрати, чепурити, причепурити -ся (себя), відхрещувати, відхрестити. [Збери всі човни, що остались, і гарно зараз їх оправ (Котл.). Треба упорядить школу. Ми йому ґанки нарядили. Погонич узяв порати санки (Крим.). Вмилася холодною водою, щоб не знати було сліз, ще причепурилася трохи й пішла (Грінч.). Там таке вдома застала, що насилу-силу відхрестила (Свид.)]. Заводить -дки - порядкувати; лад, порядок, розпорядок запроваджувати, запровадити. [Козацтво перебивало королівським урядам порядкувати по своїй уподобі (Куліш)]. Заведены, существуют -дки - звичаї поводяться. [Що то за люди в ній (у бурсі) живуть, і що то за звичаї поводяться в ній (Яворн.)]. -док наводить в чём - лад давати, дати, лад робити, лад знаходити чому, упорядковувати, упорядкувати, на лад зводити, звести що. [Дячиха господарювала і всьому лад давала (М. Вовч.)]. Прийти в -док - зійти, спасти на лад. [Як попорядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде (Мова)]. Стать, поставить на -док дня - стати, поставити на чергу дня, на порядок денний. [Жіноче питання стало нарешті тут (у Галичині) на чергу дня (Єфр.)]. Соблюдать -док - додержувати, додержати порядку, глядіти, доглядіти порядку. [Гляди, дядьку, порядку]. Нарушать -док - порушувати, порушити лад, порядок, розпорядок, ламати, зламати звичай, -чаї. Нарушение -дка - порушування, порушення ладу и т. д., ламання звичаю, -їв. Плохие -дки - безладдя (-дя), безлад (-ду); (по вине блюдущих или устанавливающих -дки органов) - безуряддя. Никакого -дка не стало - ніякого ладу не стало. Поддерживать -док - пильнувати ладу. Правовой -док - правний, правовий лад. Смотреть за -дком - вести порядок. По порядку - підряд, по-черзі, поряду. В алфавитном -ке - за абеткою, в абетковім порядку. В обычном -ке - звичайним порядком. В спешном -ке - негайно, спішно. В -ке очереди - за рядом, по ряду черги. В -ке настоящего постановления - порядком цієї постанови. В -ке назначения, выдвижения - порядком призначення, висування. В судебном -ке - судовно[е]. Для -ку (без существен. надобности) - для годиться. В -ке вещей - як водиться, як звичайно, як слід, як годиться. Это в -ке вещей - це річ звичайна.

* * *

1) (состояние налаженности, организованности) поря́док, -дку, лад, род. п. ла́ду и ладу́

2) (строй, режим) лад, поря́док, у́стрій, -рою, стрій, род. п. стро́ю; (обычай, обыкновение) зви́чай (-чаю и -ча́ю) и звича́й, постано́ва

3) ( последовательность) поря́док; ( очередь следования) че́рга и черга́

4) (способ, метод осуществления чего-л.) поря́док

5) (тип, род чего-л.) рід, род. п. ро́ду

6) воен. поря́док

7) биол. поря́док

8) (ряд домов, составляющих одну сторону улицы в деревне) диал. перія́

прилипнуть

1) прилипати, липнути, прилипнути, приставати, пристати, прикипати, прикипіти, (диал.) припадати, припасти, улипати, улипнути, (во множ.) поприлипати, поприставати и т. д. до чого. [Прохолола сорочка мокра та так і прилипла до тіла (Тесл.). Ганчар мачає праву руку у воду, аби глина не припала до руки (Шух.)]. Смола - пла к руке - смола пристала (прилипла, улипла) до руки. Снег и грязь -пают к колёсам - сніг і грязь (болото) липнуть до коліс. -пать, -нуть к кому (не давать покоя) - чіплятися, причепитися, липнути, прилипнути до кого. [Пусти до себе злидні на три дні, вони до тебе на віки прилипнуть (Конис.)]. -лип что банный лист - причепився (учепився) як реп'ях, пристав (прилип) як шевська смола до чобота; 2 (о болезнях) приставати, пристати до кого, переходити, перейти на кого, чіплятися, сов. причепитися до кого, вчепитися кого, начепитися на кого.

* * *

несов.; сов. - прил`ипнуть

пролежать пролежувати, пролежати. [Довго пролежала книга на полиці нечи-тана. Пролежав я цілий свій вік на печі (Самійл.)]. Пролежать больным в постели - вилежати, пролежати, відлежати. [Через цю хворобу зо три тижні вилежала (пролежала, відлежала)]. -жать бока - перележати (облежати відлежати, пооблежувати) боки. [Боки пооблежуєш, сплючи до півдня].

* * *

несов.; сов. - пролеж`ать

пройти

1) что, через что, по чём, где - проходити (в песнях и проходжати), пройти, переходити (в песнях и переходжати), перейти, (во множ.) попроходити, попереходити що, через що и чим, по чому, де. [Тихо проходив я лісом (Грінч.). Проходив він по городах і селах (Єв.). Та не стіймо всі вкупі, а проходьмо там, де він стоїть, по одинцю, по двоє і по троє (Куліш). Став найменший брат, піший піхотинець, Муравськими шляхами проходжати (Дума). Разів з двадцять окрутився він коло того місця, пройшов його і вздовж і впоперек (Мирн.). Той блукає за морями, світ переходжає (Шевч.). Свого «бога живої людини», оту центральну ідею, яка переходить усіма його творами, він мав (Єфр.). Як забути давнє зло, що кровавою межею нам по серці перейшло (Франко). Уже всі люди перейшли (Грінч.)]. -ходи, не стой тут - проходь, не стій тут. Тут нельзя -йти - сюдою ніяк пройти, не можна пройти, нема ходу. Войска -шли через город - війська перейшли через місто, перейшли місто. -йдя мост, поверни налево - перейшовши, минувши міст, зверни ліворуч. -дить, -йти вперёд - проходити, пройти, проступати, проступити (наперед). [Увіходьте! - показує на відчинені двері, - та не проходьте, з краю стійте (Тесл.). Так тісно, що й проступити не можна (Гр.)]. Дать -йти кому (расступившись) - проступитися перед ким. [А ну, проступіться, не можна за вами шахву винести (Звин.)]. -дить, -йти мимо кого, чего - проходити, пройти, переходити, перейти повз (проз) кого, повз (проз) що и кого, що, минати, минути, поминати, поминути, проминати, проминути кого, що. [Він проходить тих двох (Чуб. II). Хто мав вийти з хати, мусів неодмінно перейти проз неї (Крим.). Вертаємося ото другого дня з церкви, Антін мій минає свій двір (Кониськ.). Поминете дві хати, а третя - наша (Звин.). Проходив проз хату своєї родички, баби Мокрини - знахарки. Саме як він її проминав, із хати вийшла молодичка (Грінч.)]. -йти (сквозь) огонь и воду - огонь і воду перейти, крізь огонь і воду пройти, пройти крізь сито й решето, бути і на коні і під конем, і на возі і під возом, і в ступі і за ступою, пройти і Крим і Рим, бувати у бувальцях. [Ніби то вже з нею то огонь і воду перейти можна (М. Вовч.). Сущі пронози, не взяв їх кат; були вони і на конях і під кіньми, і в ступі й за ступою (Кониськ.). Двадцять і один рік писарює, пройшов крізь сито й решето (Грінч.)]. Он весь свет -шёл - він увесь світ пройшов. [Пройшов же я світ увесь (Чуб. II). Брехнею світ пройдеш (Приказка)]. -дить долгий и трудный путь - проходити, переходити, верстати довгий і важкий шлях, довгу і важку путь. -дить различные этапы в своём розвитии - переходити різні етапи в своєму розвою. - дить, -йти школу - переходити, перейти школу. [Освічені класи переходять школу, яка їм дає знання (Грінч.)]. Через его руки -шло несколько миллионов - через його руки перейшло декілька мільйонів. -дить должность, службу, стаж - відбувати уряд, службу, стаж. -ходить чины - переходити чини;

2) до какого места, какое расстояние - проходити, пройти до якого місця, докуди. [Я сам проходив аж до Чорного моря (М. Вовч.)]. -йти десять вёрст пешком - пройти десять верстов пішки;

3) (двигаться по известному направлению) переходити, перейти. -шло облако по небу - перейшла хмарка по небу;

4) (известное расстояние в течение известного времени) проходити, пройти, у(ві)ходити, у(ві)йти, (реже) заходити, зайти. [Десять верстов од села до города, - може верстов зо три увійшли (Тесл.). Був певний, що уйшов десять миль (Франко). Зайшли вже добрий кусень дороги (Маковей)]. -ходить по 6 вёрст в час - уходити (проходити) по шість верстов на годину;

5) во что, сквозь что - проходити, пройти, пролізати, пролізти в що, крізь що. Диван не -дит в дверь - диван (канапа) не проходить у двері (крізь двері). [Легше верблюдові крізь ушко голки пройти, ніж багатому у царство боже увійти (Єв.)];

6) (проникать) проходити, пройти крізь що, через що; (о жидкостях) проточуватися, проточитися крізь що, просякати, просякнути крізь що. [І проходить його голос через ту могилу, і в могилі пробуджає милого і милу (Рудан.)]. Свет -дит сквозь стекло - світло проходить крізь скло. Чернила -дят сквозь бумагу - чорнило проходить крізь папір. Пуля -шла навылет - куля пройшла, пролетіла наскрізь (через що). [Йому куля пролетіла через шапку і чоло (Рудан.)]. Смола -шла наружу - смола пройшла (проступила) наверх;

7) (проноситься перед глазами, перед мысленным взором) проходити, пройти, переходити, перейти, просуватися, просунутися, пересуватися, пересунутися, снуватися (перед очима, поперед очі). [Перед нами переходить життя, в якому купівля корови здається подією трохи не епохальною (Єфр.). В його голові мигтіли якісь шматки думок, просувалися якісь неясні образи (Коцюб.). Снується краєвидів плетениця, розтопленим сріблом блищать річки (Л. Укр.)];

8) (изучать) переходити, перейти, вивчати и виучувати, вивчити що. -дить историю, физику - вивчати історію, фізику. -дить курс наук, курс чего-л. - переходити курс наук, курс чого;

9) (о дороге, реке: пролегать, протекать в известн. направлении) проходити, іти, пройти де. [Серед раю йшла дорога між двома садами (Рудан.)];

10) (о времени, состоянии, событии: протекать) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, бігти, перебігти, пливти и плинути, спливати, спливти, упливати, упливти и уплинути; срв. Протекать, Пробегать, Пролетать. [Минають дні, минають ночі, минає літо (Шевч.). От субота і минає, північ наступає (Рудан.). Минув цей день, минув другий, третій, тиждень (Грінч.). Уже й літо минулося, зима вже надворі (Шевч.). Два дні зминуло (Звин.). Жнива були й проминули, осінь наступає (Рудан.). Перейшла й друга ніч (Яворн.). Ба надходить і проходить не час, не година (Рудан.). От уже і літо зійшло (Переясл.). Час збігав, туга якось потроху втихла (М. Вовч.). Збігло хвилин з двадцять (Корол.). Плинуть часи за часами, як хвилі на морі (Дн. Чайка). Минає час ночами, днями, спливає мрійним колом снів (Черняв.). Упливло півтора року (Г. Барв.)]. -шло то время, когда можно было… - минув (-вся) той час, коли можна було… Время -дит, -шло незаметно - час минає, минув непомітно, час і не змигнувся. [З ним гомонячи, і час було не змигнеться (М. Вовч.). З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться (Метл.)]. -шли красные дни - минулася розкіш, минулися розкоші. -йти безвозвратно - минутися безповоротно, (образно) втекти за водою. [Ваш вік ще за водою не втік (Кониськ.)]. Зима -шла - зима минула, минулася, проминула, перейшла, перезимувалася. [Такеньки уся зима зимська перезимувалася (М. Вовч.)]. -дить, -йти даром, безнаказанно кому, -йти бесследно - минатися, минутися кому (так, дурно, безкарно), перемеженитися. [Се йому так не минеться (Гр.). Хто сміється, тому не минеться (Номис). Коли сей раз йому минеться так, так він і вдруге (Кониськ.). Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло (Г. Барв.). Ні, це все перемежениться, усе буде добре (Яворн.)]. Хорошо, что всё так -шло - добре, що все так минулося. Болезнь его -дит - хвороба його минає(ться). Боль -шла - біль минувся, перейшов. Интерес к чему -шёл - інтерес до чого минувся, вичерпався. Зеседание -дило бурно - засідання йшло, переходило, відбувалося бурхливо. Концерт, лекция чтение -шёл (-шла, -шло) весело - концерт, лекція, читання відбувся (відбулася, відбулося) весело. [Читання відбулося весело, слухали всі цікаво (Грінч.)]. Река -шла - річка (крига в річці) перейшла. Лёд -шёл - крига перейшла, сплила;

11) проходити, пройти, перепадати, злитися. В этом году часто -дят дожди - цього року часто проходять (перепадають) дощі. Вчера -шёл дождь - учора пройшов, злився (диал. злявся) дощ. [У нас в Чижівці вчора злялися аж два дощі (Звин.)];

12) что чем - проходити, пройти, переходити, перейти що чим. [Повесні ми тут і не орали, а тільки драпачами пройшли (Козел.)]. -дить в длину ниву (плугом, ралом) - довжити ниву. -дить крышу краской - проходити дах фарбою. -йти огнём и мечём - перейти огнем і мечем, (вдоль и поперек) перехристити огнем і мечем. [Ляхи всю Україну огнем і мечем перехристять, козаків вигублять, а селян і міщан у невільниче ярмо на віки позапрягають (Куліш)]. Пройденный - перейдений, пройдений. -ный путь - перейдений шлях, перейдена путь, відбута дорога.

* * *

1) прохо́дити, пройти́; (оставляя за собой что-л.) промина́ти, промину́ти; (через что-л.) перехо́дити, перейти́

2) (протекать, миновать: о времени, событиях) мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися, промина́ти, промину́ти, прохо́дити, пройти́, сплива́ти, сплисти́ и спливти, збіга́ти, збі́гти

пити, пиячити, п'янчити, запивати(ся), (образно) ходити до чопа, чопка смоктати, в горло лити, не виходити з горілки, не мати просипу, киснути у шинку, не висихати, не просипатися, з чаркою не розминатися, скляному богові молитися, з скляним богом цілуватися. [Ой п'є Палій, ой п'є Семен, і з ніг ізвалився (Грінч. III). І пиячить, і гуляє Русь немов несамовита (Самійл.). На сім світі грішили горілкою, п'янчили (Гн. II). Замолоду років зо три він дуже був запивався і навіть валявся по калюжах (Корол.)].

* * *

* * *

гаси́ть счё́тчик вчт. — clear [reset] a counter

счё́тчик рабо́тает на вычита́ние — a counter counts down

счё́тчик рабо́тает на сложе́ние — a counter counts up

сбра́сывать счё́тчик — clear the (indications of the) counter

счё́тчик считае́т по основа́нию, напр. 8 — the counter has a scale of, e. g., 8 this is a modulo, e. g., 8 counter

счё́тчик акти́вной эне́ргии — watt-hour [active-energy] meter

счё́тчик а́льфа-части́ц — alpha counter

счё́тчик ампе́р-часо́в — ampere-hour meter

счё́тчик вре́мени — time meter

га́зовый счё́тчик — gas meter

газоразря́дный счё́тчик — gas-discharge counter

гаси́ть газоразря́дный счё́тчик — quench the counter

счё́тчик Ге́йгера—Мю́ллера — Geiger-Mueller [G-M] counter, G-M tube

двои́чно-десяти́чный счё́тчик — binary coded decimal [BCD] counter

двои́чный счё́тчик — binary [scale-of-two, radix two] counter

двои́чный счё́тчик по мо́дулю, напр. 8 — scale of, e. g., 2³ [scale of, e. g., eight, modulo, e. g., 8] binary counter

дека́дный счё́тчик — decade counter, scale-of-ten counter

счё́тчик и́мпульсов — pulse counter

индукцио́нный счё́тчик — induction meter

ионизацио́нный счё́тчик — ionization counter

счё́тчик ка́дров кфт. — frame [film] counter

счё́тчик коли́чества электри́чества — ampere-hour meter, quantity-meter

кольцево́й счё́тчик — ring counter

контро́льный счё́тчик — monitor counter

кристалли́ческий счё́тчик — crystal counter

счё́тчик на декатро́нах — decade-tube counter (Decatron — фирм. название)

счё́тчик на три́ггерах — flip-flop counter

несамогася́щийся счё́тчик — non-self-quenched counter

счё́тчик оборо́тов — revolution counter

счё́тчик оста́вшихся ка́дров кфт. — zeroing frame counter, frame down-counter

счё́тчик по́лной эне́ргии — volt-ampere-hour [apparent-energy] meter

счё́тчик по сбро́сам — resettable counter

пропорциона́льный счё́тчик — proportional counter

прото́чный (га́зовый) счё́тчик — (gas-)flow [flow-type] counter

счё́тчик реакти́вной эне́ргии — var-hour [reactive-energy] meter

реверси́вный счё́тчик — reversible [up-down] counter

самогася́щийся счё́тчик — self-quenched counter

сумми́рующий счё́тчик — totalizing meter

сцинтилляцио́нный счё́тчик — scintillation counter

счё́тчик с часовы́м механи́змом — clock meter

торцо́вый счё́тчик — end-window counter

фотоэлектри́ческий счё́тчик — photoelectric counter

счё́тчик части́ц — particle counter

черенко́вский счё́тчик — Cerenkov counter

счё́тчик числа́ заме́сов стр. — batch counter

электро́нный счё́тчик — electronic counter

счё́тчик электроэне́ргии — electricity meter

этало́нный счё́тчик — standard meter

* * *

а) за (каго-што)

б) (при обозначении предмета, возле которого располагается кто-либо для какого-либо действия, занятия) за (што), да (чаго)

в) (при указании на переход границы времени) за (каго-што)

г) (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-либо совершается) за (што)

д) (минуя кого-что-либо) за (каго-што)

е) (при обозначении расстояния посредством предметов — где) за, праз

ж) (при обозначении объекта действия) за (што)

а) за (кім-чым)

б) (по ту сторону, позади кого-чего-либо) за

(преимущественно с оттенком протяжённости, реже — ещё) за (кім-чым)

в) (при указании на последовательность, постепенность) за (кім-чым)

г) (при указании лица, предмета и т.п., которые нужно достать, добыть, привести и т.п.) па (каго-што)

(в конструкциях со значением искать, собирать что-либо) у, ў, па, ва, ува (што)

д) (для обозначения лица или предмета, на которое направлено действие) за (кім-чым), да (каго-чаго)

е) (для обозначения лица, обладающего каким-либо свойством) за (кім), у, ў, ва, ува (каго)

ж) (для обозначения лица или предмета, от которых зависит наступление какого-либо действия, состояния) за (кім-чым), у, ў, ва, ува (кім-чым)

з) (при обозначении причины) з-за (чаго), праз (што), па (чым), з прычыны (чаго)

3) в знач. нареч. за

- Как Вы обычно проводите свободное время?

- Мое хобби - фотография (спорт, туризм).

- Я люблю путешествовать (читать, кататься на лыжах).

- Я собираю марки (открытки, значки, монеты)

- Что в этом (хобби) интересного?

- Я болею за Спартак (Барселону, Манчестер Юнайтед, Баварию, Милан)

- Я - поклонник...

- Какие у Вас хобби?

- Чем Вы интересуетесь?

- Я люблю спорт, музыку, кино, собирать марки.

- Как давно Вы увлекаетесь этим?

- Мое увлечение требует много времени.

- У меня мало времени на мое увлечение.

- Тебе нравится музыка (спорт, чтение)?

- Какую музыку Вы любите?

- Какие летние (зимние) виды спорта популярны в твоей стране?

- Кто выиграл последние Олимпийские Игры (Кубок мира, Кубок Европы)?

- Я занимаюсь спортом (очень активно).

- Иногда, когда у меня есть время.

- Какая у Вас любимая книга (Какой у Вас любимый вид спорта, музыкальный жанр, фильм)?

- Я очень люблю...

- Я увлекаюсь...

- Я обожаю различные виды спорта.

- Мой тренер (иногда, часто, всегда) очень строг к своим подопечным.

- Я начал заниматься плаванием (верховой ездой), когда мне было... лет.

- Занятия спортом (различными видами спорта) полезны для здоровья.

- Давайте поиграем в хоккей (футбол, волейбол, баскетбол)!

- Вы умеете играть на гитаре (виолончели, пианино, ударных)?

- Я играю на гитаре (виолончели, ударных).

- Я (не слишком) хорошо играю.

- Я знаю несколько аккордов.

- Я беру уроки игры на фортепьяно (гитаре, виолончели, скрипке).

- Я (не) очень люблю музыку.

- Какую музыку Вы больше всего слушаете?

- Я слушаю разную музыку.

- Я поклонник музыки!

- Я могу слушать любую музыку, кроме тяжелого металла (классической музыки, рэпа, поп-музыки).

- Мне (не) нравится Ваш музыкальный вкус.

- Мои любимые группы (исполнители, певцы) - это...

- Я предпочитаю инструментальную музыку.

- У меня большая коллекция CD - дисков (кассет, пластинок).

- Я считаю классическую музыку ерундой (скучной, увлекательной, забавной).

- Я люблю читать классические романы (короткие рассказы, поэзию, детективы).

- Я и сам пытаюсь писать.

- Какие книги Вы читаете?

- По большей части я читаю...

- Кто твой любимый писатель (поэт, драматург)?

- Мой любимый писатель (поэт, драматург)...

- Понравился ли Вам фильм (спектакль, матч)?

- Кто играл главную роль?

- Играют ли какие-нибудь знаменитые актеры в этом фильме?

- Мне нравится встречаться с разными людьми.

- Я коллекционирую марки (пивные банки, автографы)... лет.

- За Интернетом будущее, в этом нет никаких сомнений.

- Я очень часто сижу в Интернете.

- У меня много (два, три) домашних животных.

- Я играю на гитаре в (школьной, университетской) группе.

- Я беру уроки игры на фортепьяно в школе (дома, в университете)

\

прост., шутл.

cf. sit on top of the world; be (live) in clover, live like a fighting cock; live like a lord (like a prince); be comfy and cosy; be fortune's darling

- рука набита

посадка ж. (напряжения) эл. Absinken n; эл. Einsenkung f

посадка ж. с.-х. Anpflanzung f; ав. Aufsetzen n; Auspflanzen n; Einpflanzen n; Einsatz m; суд. Einschiffung f; мет. Einsetzen n; ж.-д. Einsteigen n; косм. Landemanöver n; Landen n; ав. Landung f; маш.,техн. Passung f; Pflanzen n; Pflanzung f; Setzen n; Setzung f; маш. Sitz m

посадка ж. (в печь) Aufgabe f

посадка ж. (в хлебопекарную печь) пищ. Aufsetzen n

посадка ж. (подъёмной клети) горн. Aufsetzen n

посадка ж. (свеса кузова или средней части кузова на дорожное препятствие) авто. Aufsetzen n

посадка ж. (штампа на заготовку) маш. Aufsetzen n

посадка ж. (кровли) Hereinbrechen n

посадка ж. в борозды с.-х. Furchenpflanzung f

посадка ж. в печь ж. (напр., хлеба) Schuß m

посадка ж. в пути ав. Zwischenlandung f

посадка ж. в сложных условиях косм. Hindernislandung f

посадка ж. в точно намеченном месте ав. Punktlandung f

посадка ж. в щель ж. лес. Spaltpflanzung f

посадка ж. вслепую ав. Blindlandung f

посадка ж. горячим натягом маш. Schrumpfen n

посадка ж. движения техн. enger Laufsitz m

посадка ж. игл текст. Nadelung f

посадка ж. клапана Ventilschluß m

посадка ж. клапана на гнездо с. Wiederabsetzen n des Ventils

посадка ж. клапана на седло с. Wiederabsetzen n des Ventils

посадка ж. конуса техн. Kegelsitz m; Sitz m eines Rades

посадка ж. кровли горн. Absenken n des Hangenden

посадка ж. культур под пологом леса ж. Voranbau m

посадка ж. на воду Wasserlandung f; ав. Wasserung f

посадка ж. на две точки ав. Flachlandung f; ав. Zweipunktlandung f

посадка ж. " на живот" ав. Bauchlandung f

посадка ж. на колёса ав. Dreipunktlandung f

посадка ж. на Луну Monden n; Mondlandung f

посадка ж. на Марс м. Marslandung f

посадка ж. на мель ж. Auflaufen n; суд. Grundberührung f

посадка ж. (судна) на мель ж. Strandung f

посадка ж. на палубу ав. Decklandung f

посадка ж. на пень м. лес. Abstutzung f

посадка ж. на судно с. Einschiffung f

посадка ж. на три точки ав. Dreipunktlandung f

посадка ж. на фюзеляж м. ав. Bauchlandung f

посадка ж. напряжения сети Netzspannungseinbruch m

посадка ж. пакера нефт. Absetzen n einer Packers

посадка ж. пассажиров на судно с. Anbordnehmen n

посадка ж. по боковым сторонам маш. Flankenpassung f

посадка ж. по ветру ав. Rückenwindlandung f

посадка ж. по плоскости маш. Flachpassung f

посадка ж. по посадочному лучу ав. Leitstrahlverfahren n

посадка ж. по приборам ав. Blindlandung f; ав. Instrumentenlandung f; Schlechtwetterlandung f

посадка ж. подшипника Lagersitz m

посадка ж. пучками Büschelpflanzung f

посадка ж. резьбы Gewindepassung f

посадка ж. с боковым ветром ав. Schiebelandung f; Seitenwindlandung f

посадка ж. с глыбками Ballenpflanzung f

посадка ж. с допуском маш. Passungssitz m; маш. Paßsitz m

посадка ж. с зазором маш.,техн. Spielpassung f; Spielsitz m

посадка ж. с капотированием (с переворотом самолёта) Rückenlandung f

посадка ж. с комом Ballenpflanzung f

посадка ж. с комом земли (о деревьях) лес. Ballenpflanzung f

посадка ж. с малой длиной пробега ав. Kurzlandung f

посадка ж. с натягом Preßpassung f; Preßsitz m; Zwangsitz m

посадка ж. с обнажёнными корнями Barpflanzung f

посадка ж. с оголёнными корнями с.-х. Barpflanzung f

посадка ж. с парашютированием ав. Fahrstuhllandung f; Sacklandung f; Schwebelandung f

посадка ж. сам-третей Dreieckpflanzung f; Dreieckverband m

посадка ж. самолёта в пределах ограничителей Genauigkeitslandung f

посадка ж. " свиньёй" суд. vorlastiger Trimm m

посадка ж. системы ISA лит. ISA-Passung f

посадка ж. со сносом ав. Abdriftlandung f; ав. Schiebelandung f

посадка ж. ступицы Nabensitz m

посадка ж. судна Schwimmlage f eines Schiffes

посадка ж. цилиндрических деталей маш. Rundpassung f

посадка ж. челнока текст. Einlaufen n des Schützens; текст. Schützeneinlauf m

посадка ж. шарика Kugelsitz m

гл.;

1. to repeat; 2. to go over; 3. to recapitulate; 4. to reiterate; 5. to revise; 6. to brush up

Русский глагол повторять обозначает сам факт воспроизведения того же самого, что было сказано или написано, но не указывает ни на цели и условия, ни на способы совершения этого действия. Английские соответствия относятся к разным стилям речи и указывают на цель, способ и характер повторения.

1. to repeat — повторять, повторять одно и то же (точно воспроизводить то, что было сказано; глагол repeat употребляется с обязательным прямым дополнением, в тех случаях, когда дополнения нет, обязательно используется местоимение it): to repeat smth — повторять что-либо; to repeal oneself— повторяться She did not understand him, so she asked him to repeat it slowly. — Она не поняла его и попросила повторить (то, что он сказал) помедленнее. «I just cannot believe it», — he repeated. — «Я просто не могу этому поверить», — повторял он. Peter asked the teacher to repeat the question. — Петр попросил учителя повторить вопрос. The terrorists repeated their demand for more armaments. — Террористы контрили свое требование предоставить им еще вооружение. She repeated her promise. — Она повторила свое обещание. She repeated that there was no way the government was going to give in. — Они повторила, что никаких надежд на то, что правительство пойдет на уступки, нет. The teacher asked me to repeat what she just had told me. — Учительница Попросила меня повторить то, что она только что сказала. The operator repeated the message to check for accuracy. — Оператор повторил сообщение для того, чтобы проверить точность переданного. Perhaps you have heard the story before, so stop me if I'm repeating myself. — Возможно ты уже слышал эту историю, так что останови меня, если я буду повторяться. He repeats himself sometimes, but his memory is very clear considering his age. — Он иногда повторяется, но вообще у него хорошая память, особенно если учесть его возраст.

2. tо go over — повторять (что-либо для того, чтобы это 0Ы//О лучше понято или выучено): Don't worry if you don't understand everything — I'll go over the main points again at the end. — He волнуйтесь, если вы не все поняли, в конце и повторю основные положения. I he teacher had to go over the whole lesson again because nobody had been listening. — Учителю пришлось повторить весь урок, так как никто не слушал. May be if I went over it all again 1 would sec what she meant. — Возможно, если бы я еще раз просмотрел это, я бы понял, что она имела в виду./ Возможно, если бы я еще раз повторил это, я бы понял, что она имела в виду. She helped me to go over my lessons. — Она помогла мне повторить уроки. Не went over the event in his mind, to prove it to himself he had been right. Он В уме повторял случившееся, чтобы удостовериться, чтобыл прав./ н обдумал случившееся, чтобы удостовериться, что был прав. Could you go over this report and correct the mistakes, if any. — Вы бы С могли еше раз просмотреть доклад и исправить ошибки, если найдете?

3. to recapitulate — повторять, суммировать, подытоживать (наиболее важные положения; используется в официальном стиле чи): As a preliminary to the discussion it is necessary to recapitulate the last week's lecture. — В начале обсуждения необходимо повторить основные положения прошлой лекции. At this point I would like to recapitulate the results we have obtained briefly. — Сейчас я бы хотел подытожить полученные результаты./На этом месте я бы хотел кратко остановиться на полученных результатах. These points will recapitulate what has been established so far. — В эти пунктах еще раз подытоживается то, что уже ранее утверждалось./В эти пунктах еще раз повторяется то, что уже ранее утверждалось. The nexl lesson will quickly recapitulate what we have done so far. — I la следующем уроке мы быстро повторим все то, что сделали до сих пор./ На следующем уроке мы подведем итог всего того, что сделали до сих пор;

4. to reiterate — повторять, воспроизводить в точности ( несколько раз) (глагол reiterate относится к официальному стилю речи и предполагает повторение дли того, чтобы сделать сказанное очень легким и понятным): I want to reiterate that this government remains absolutely commited to its obligations. — Я хочу еще раз повторить, что правительство остается вер ным всем своим обязательствам. All the barrister could do was to reiterate his client's pleas of being not quilty. — Все, что адвокат мог сделать, так это повторить заявление сво его подзащитного, что он не виновен. Let me reiterate that we have absolutely no plans to increase taxition. — Разрешите мне повторить, что у нас нетабсолютно никаких планов увеличения налогов. The President was reiterating that if it became necessary he would dissolve Parlament and hold a general election. — Президент повторял, что если наступит такая необходимость, то он распустит парламент и проведет всеобщие выборы.

5. to revise — повторять, перечитывать, освежать в памяти (особенно при подготовке к экзаменам или к проверке; обычно перечитывать что-либо несколько раз, чтобы быть готовым к ответам на вопросы по этой теме или освежить что-либо в памяти): I have been revising for the last three days. — Я повторял материал последние три дня. I was revising the rules last night. — Вчера вечером я повторял правила. I've got a lot of revising to do before my Spanish test. — Мне надо многое освежить в памяти перед тестом по испанскому языку./Мне надо мно roe повторить перед тестом по испанскому языку. We are going to revise the rules we have studied this term. — Мы повто рим все правила, пройденные в этом семестре. Have you revised the last term's material? — Вы повторили материал прошлого семестра?

6. to brush up — повторять, освежать в памяти (чтобы улучшить навыки, особенно владения иностранными языками): I'd like to brush up my Italian before I go there. — Перед поездкой в Италию мне бы хотелось освежить свои знания итальянского языка. Quiz games are a great way to have fun and brush up your general knowledge. — Ребусы, кроссворды и загадки — прекрасный способ и развлечься, и заодно освежить свои знания. Why not brush up your cookery skills with this one week intensive course. — Почему бы тебе не пройти недельные курсы усовершенствования и кн: становить свои навыки в кулинарии?

1. попадать, попасть; попадаться, попасться; оказываться, оказаться; очутиться где-л. во что-л.

Сравни с:

логалаш

2. находиться, найтись; отыскиваться, отыскаться; обнаруживаться, обнаружиться; выискиваться, выискаться

3. наталкиваться, натолкнуться, натыкаться, наткнуться куда-л., к кому-чему-л.

4. доставаться, достаться; поступать в чью-н. собственность при разделе, раздаче

Сравни с:

логалаш

5. доставаться, достаться (о наказании)

Сравни с:

логалаш

6. заставать, застать кого-что-л.; найти, увидеть где-л.

Сравни с:

учыраш, тураштараш

7. встречать, встретить кого-что-л.; встречаться, встретиться с кем-чем-л.

Сравни с:

вашлияш, вашлиялташ

8. безл. приходится, придётся кому-л. что-л. делать

Сравни с:

логалеш

1) место действия; передаётся предлогом около, выражениями в районе, в окрестностях

2) время действия; передаётся предлогами около, во время, в течение