-
1 highway robber
-
2 robber baron
барон-розбійник; великий розбійник -
3 bandit
-
4 bandolero
-
5 brigand
nрозбійник, бандит* * *nрозбійник, бандит -
6 chieftain
n1) вождь, ватажок (племені)2) поет. воєначальник; полководець3) отаман (розбійників)* * *n2) дiaл. вождь або спадкоємний глава клану3) пoeт. воєначальник, полководець4) отаман ( розбійників)5) часто "хазяїн", керівник; бос -
7 footpad
-
8 freebooter
nграбіжник; пірат; розбійник; флібустьєр* * *nпірат; флібустьєр; корсар, морський розбійник -
9 highwayman
-
10 klepht
n1) іст. клефт2) бандит, розбійник; грабіжник (у Греції)* * *[kleft]n1) icт. клефт, партизан2) розбійник, грабіжник ( у Греції) -
11 knight
1. n1) лицар, рицар; витязь2) благородна людина3) кавалер орденаK. of the Garter (of the Bath, of the British Empire) — кавалер ордена Підв'язки (Бані, Британської Імперії)
4) вершник (у стародавньому Римі)5) шах. кінь6) карт. валетknight of the brush — жарт. художник
knight of the carpet — солдат-тиловик; салонний шаркун
knight of the cleaver — жарт. м'ясник
knight of the knife — розбійник; злодій
knight of the pen — жарт. журналіст, письменник
knight of the pencil — жарт. букмекер (на скачках)
knight of the pestle — аптекар, фармацевт
knight of the post — шахрай, пройдисвіт
knight of the road — розбійник (з великого шляху); бродяга; комівояжер
K. of the Rueful Countenance — лицар Сумного Образу
2. v1) посвящати в лицарі; присвоювати лицарське звання2) приймати в члени ордену (товариства)* * *I n1) лицар; витязь; лицар, шляхетна людина; лицар, шанувальник ( дами)4) лицар ( якої-небудь професії); майстер5) вершник ( у Стародавньому Римі)6) шax. кінь7) кapт.; icт. валетII v -
12 pirate
1. n1) пірат, морський розбійник2) викрадач3) порушник авторського права4) піратське судно5) автобус, що курсує по чужих маршрутах; приватний автобус6) водій приватного автобуса7) чоловік, що заводить випадкові знайомства з жінкамиpirate radio station — радіостанція, що працює на чужій хвилі
2. v1) займатися піратством; грабувати; обкрадати2) порушувати авторське право; самочинно перевидавати3) рад. працювати на чужій хвилі* * *I n1) морський розбійник, пірат; пoeт. викрадач; грабіжник4) ( приватний) автобус, який курсує по чужих маршрутах ( pirate bus); водій такого автобуса5) радіостанція, яка працює на чужій хвилі (за межами територіальних вод або в сусідній країні; pirate radio station)6) aвcтpaл. чоловік, який заводить випадкові знайомства з жінками7) гeoл. ріка-загарбник; ріка, яка захопила іншу ріку ( pirate river)II v1) займатися піратством; грабувати2) порушувати авторське право; самовільно перевидавати3) paд. працювати на чужій хвилі4) переманювати ( на іншу роботу) -
13 reaver
n поет.1) грабіжник; розбійникsea reaver — пірат, корсар
2) викрадач* * *napx., пoeт.1) викрадач2) грабіжник, розбійникsea reaver — пірат, корсар
-
14 robber
nграбіжник, розбійник; злодій* * *nграбіжник, розбійник; злодій -
15 Robin Hood
n1) фольк. Робін Гуд2) перен. благородний розбійник, захисник бідних* * *Робін Гуд (напівлегендарний герой ХІІ- ХШ cт.); благородний розбійник, захисник бідних -
16 royex
n2) мандрівник, волоцюга3) старший бойскаут ( royex scout)4) apx. морський розбійник, пірат; піратське судно5) вiйcьк. довільно обрана ціль -
17 scamp
1. n1) часто жарт. нероба; негідник; крутій2) розбійник, розбишака2. v1) тинятися, байдикувати2) грабувати; чинити розбої, розбишакувати3) працювати недбало (абияк)4) використовувати недоброякісний матеріал у роботі5) амер. скнарити* * *I [skʒmp] n1) часто ледащо; негідник2) icт. розбійникII [skʒmp] v1) працювати недбало; робити абияк, халтурно3) cл. скнарити -
18 woodkern
nірл, icт. лісний розбійник; банда розбійників -
19 royex
n2) мандрівник, волоцюга3) старший бойскаут ( royex scout)4) apx. морський розбійник, пірат; піратське судно5) вiйcьк. довільно обрана ціль -
20 woodkern
nірл, icт. лісний розбійник; банда розбійників
См. также в других словарях:
розбійник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розбійників — прикметник … Орфографічний словник української мови
розбійників — кова, кове. Належний розбійникові … Український тлумачний словник
розбійник — а, ч. 1) Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом. || перен., розм. Той, хто чинить насильство, утиски, здирство і т. ін. щодо кого небудь. || Уживається як лайливе слово. 2) розм. Той, хто любить бешкетувати, пустувати (про дітей) … Український тлумачний словник
розбійник — [роузб’і/йниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
розбійник — 1) (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), розбишака, зарізяка, харциз(а), харцизяка, харцизник, шибеник, башибузук Пор. бандит, грабіжник, пірат 2) див. насильник … Словник синонімів української мови
розбіяка — 1 іменник чоловічого роду, істота розбійник рідко розбіяка 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота задирака рідко … Орфографічний словник української мови
розбійничок — чка, ч. 1) розм. Те саме, що розбійник 1). 2) Пестл. до розбійник 2) … Український тлумачний словник
розбійницький — а, е. 1) Прикм. до розбійник 1). || Власт. розбійникові; такий, як у розбійника. 2) Який характеризується розбоєм, загарбництвом … Український тлумачний словник
розбійниця — і. Жін. до розбійник … Український тлумачний словник
розбіяка — и, рідко. 1) ч. Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом; розбійник. 2) ч. і ж. Те саме, що задирака … Український тлумачний словник
