отаман

См. также в других словарях:

• отаман — а, ч. 1) іст. Виборний або призначений ватажок козацького війська. || Представник козацької адміністрації у населених пунктах в Україні в 17 18 ст. Курінний отаман. Наказний отаман. 2) У дореволюційній Росії – начальник козачих військ і поселень …   Український тлумачний словник

• отаманів — нова, нове. Належний отаманові …   Український тлумачний словник

• отаман — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• отаманів — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• отаман — … Жекпе жекке шығатын батыр өзінің сұлтанынан ба, ханынан ба, о т а м а н ы н а н ба, әйтеуір қолбасыдан рұқсат, бата алуы керек (М.Мағауин, Аласапыран, 92). Ораз Мұхамед жасақ о т а м а н ы н алақанымен нықтап қақты да, ауылдан шықты (Бұл да,… …   Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі

• отаманівець — отама/новець, вця, ч. У дореволюційній Росії – козак, що служив у одному з козачих полків лейб гвардії …   Український тлумачний словник

• отаманівна — и, ж., розм. Дочка отамана …   Український тлумачний словник

• отаманівець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• Ataman — Part of a series on Cossacks …   Wikipedia

• АТАМАН — муж. (малорос. отаман и гетман,нем. Hauptmann) начально значило: предводитель шайки, вольницы; затем, выборный, старшина, голова казачьей общины. Войсковой атаман начальствует всем войском казачьим дома; зауряд или правящий должность, наказный… …   Толковый словарь Даля

• Запорожская Сечь — Большая хоругвь Запорожской Сечи XVI−XVIII вв. (лицевая[1] и оборотная стороны)[2][3] …   Википедия