-
101 работающий
техн.1) працю́ючий2) сущ. ( о работнике умственного труда) працівни́к, -ка́; ( о работнике физического труда) робітни́к, -ка́ -
102 скобяной завод
заво́д залі́зних ви́робів -
103 цементационный короб
цементаці́йний ко́робРусско-украинский политехнический словарь > цементационный короб
-
104 ящик
вчт, техн., физ.я́щик, ко́роб; ( выдвижной) шухля́да; ( типа сундука) скри́ня; ( небольшой - ещё) скри́нька- батарейный ящик
- вентиляционный ящик
- выдвижной ящик
- громоотводный ящик
- грязевой ящик
- зарядный ящик
- инструментальный ящик
- кабельный ящик
- калильный ящик
- канатный ящик
- красочный ящик
- обогатительный ящик
- опрокидывающийся ящик
- ответвительный ящик
- отстойный ящик
- потенциальный ящик
- почтовый ящик
- предохранительный ящик
- присоединительный ящик
- распределительный ящик
- сигнальный ящик
- сортировочный ящик
- стержневой ящик
- фильтровальный ящик
- цементационный ящик
- шинный ящик
- шпальный ящик
- ящик прибора
- ящик приёмника
- ящик сопротивлений
- ящик телевизора -
105 короб
-
106 вентиляційний короб
вентиляцио́нный ко́робУкраїнсько-російський політехнічний словник > вентиляційний короб
-
107 завантажувальний короб
загру́зочный ко́робУкраїнсько-російський політехнічний словник > завантажувальний короб
-
108 короб
техн. ко́роб, ку́зов ( телеги), я́щик -
109 цементаційний короб
цементацио́нный ко́робУкраїнсько-російський політехнічний словник > цементаційний короб
-
110 короб
м.boîte f••це́лый ко́роб новосте́й разг. — un tas de nouvelles
наговори́ть с три ко́роба разг. — прибл. en raconter de belles
* * *n1) gener. coffre, panier, bouille (мера каменного угля)2) construct. coffret, gaine, boîte3) metal. caisse, corbeille4) busin. pack -
111 короб
м.scatolone, scatola fцелый ко́роб чего-л. — un carro / una sporta / un sacco di qc
••наговорить с три ко́роба — raccontarne un sacco e una sporta
наобещать с три ко́роба — promettere Roma e Toma
* * *ngener. cassone -
112 алтарь
-
113 Биробиджан
Біробіджа́н -
114 биробиджанский
біробіджа́нський -
115 вгрызаться
вгрызться вгризатися, вгризтися. [Вони (робітники) вгризалися в жовті лани].* * *несов.; сов. - вгр`ызтьсяугриза́тися, угри́зтися -
116 веерный
1) віяльцевий, вахляровий. [Віяльцева пальма];2) віяльничий, вахлярничий. [Віяльнича робітня].* * *ві́яловий -
117 вноситься
внестися, внашиваться вноситися, внестися, заноситися, занестися, впроваджуватися, впровадитися, запроваджуватися, запровадитися, заводитися, завестися, вписуватися, вписатися, заквитатися; подаватися, податися, См. Вносить. [До мови запроваджуються неологізми. Всі витрати заводяться (вписуються) до книжки. План робіт подається до комісії].* * *несов.; сов. - внест`ись1) (быстро вбегать, въезжать) урива́тися, увірва́тися, уліта́ти, улеті́ти2) страд. несов. вно́ситися; зано́ситися, заво́дитися -
118 впрочем
проте, в тім, а проте, а в тім (эти двое только в начале фразы), зрештою. [А в тім, робіть як сами знаєте. Він, зрештою, цього й не казав].* * *1) союз а втім, втім, але́, проте́, а проте2) в знач. вводн. сл. а втім, втім ( ставится в начале предложения); зре́штою -
119 время
час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.* * *час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́времена́ — мн. часи́, -сі́в
-
120 выгадывать
выгадать1) вигадувати, вигадати, вимудровувати, вимудрувати, вимізковувати, вимізкувати;2) -вать на чём - вигадувати, вигадати на чому. [Купував панові багато та й собі на тютюн півкарбованця вигадав]. Выгаданный -1) вигаданий, вимудруваний, вимізкуваний;2) вигаданий. [Це гроші не зароблені, а вигадані: зайвого робітника запишу, а гроші за його собі в кешеню покладу].* * *несов.; сов. - в`ыгадатьвига́дувати, вигадати; ( выигрывать) виграва́ти, ви́грати; (несов.: извлекать пользу) ма́ти ко́ристь (кори́сть); ( удачно придумал) вимудро́вувати, ви́мудрувати\выгадывать время — вига́дувати, ви́гадати (виграва́ти, ви́грати) час
См. также в других словарях:
РОБ — Рабочая организация Бирмы профсоюз организация РОБ район обеспечения Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. РОБ ремонтно… … Словарь сокращений и аббревиатур
роб — 1 іменник чоловічого роду спосіб вживається переважно в орудному відмінку роб 2 іменник чоловічого роду, істота робітник арх … Орфографічний словник української мови
РОБ — (арабск. robb). Сироп, сгущенный сок плодов, трав и т. п. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. РОБ франц., нем. и лат. rob, от араб. robb. Сгущенный сок плодов, трав, и т. п. Объяснение 25000 иностранных … Словарь иностранных слов русского языка
...роб — …РОБ Вторая часть составных слов в знач.: работник той области сельского хозяйства, которая указана в первой части, напр. землероб, хлебороб, хлопкороб. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
роб — сущ., кол во синонимов: 3 • одежда (297) • роба (7) • сок (48) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
роб — * Одежда (robe): данным термином обозначают цвет вина и его внешний вид в целом. По одежде можно судить о техническом уровне вина и его выдержке. Краткий словарь дегустатора. Купцов 2001 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
робінія — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
роб — а, ч. 1) В оруд. в. одн. у сполуч. з прикм. уживається в знач.: спосіб. •• Свої/м ро/бом роби/ти діяти, чинити, поводитися за власним (його і т. ін.) розсудом. Таки/м ро/бом а) отак, таким чином; б) (у знач. вставн. сл.) отже, отож. Ходи/ти… … Український тлумачний словник
Роб Ван Дам — Реальное имя: Роберт Александр Сатковски Имена на ринге: Робби Ви Роб Сатковски Р … Википедия
Роб-Грийе — Роб Грийе, Ален Ален Роб Грийе Alain Robbe Grillet Дата рождения: 18 августа 1922 … Википедия
Роб Хэлфорд — Rob Halford Хэлфорд во время концерта Judas Priest Полное имя Robert John Arthur Halford Дата рождения 25 августа 1951 (57 лет) … Википедия