робітн

ж ἡ ἀτολμία, ἡ διστακτικότητα (несмелость)/ ἡ δειλία (боязливость)/ ἡ (έ)ντροπαλότητα [-ης] (застенчивость).

робітня, малярня.

* * *

робітник-піднощик на пристані.

1) ( относящийся к рабочему) робітни́чий; ( свойственный рабочему) робітника́ (род. п.), робітни́цький

2) ( относящийся к работе) робо́чий

3) (усердный, трудолюбивый) працьови́тий, роботя́щий; робо́чий

* * *

вентиляцио́нный ко́роб — ventilation skip

ко́роб для обре́зи метал. — crop end bucket

ко́роб для о́тжига — annealing pot

загру́зочный ко́роб метал. — charging box

напо́рный ко́роб тепл. — delivery duct

отсо́сный ко́роб тепл. — suction duct

раздаю́щий ко́роб тепл. — delivery duct

цементацио́нный ко́роб метал. — case-hardening [carburizing] box

1) робі́тний

2) ( рабочий) робо́чий; робі́тний; (усердный, трудолюбивый) працьови́тий, роботя́щий

сщ. майстерня, майстрівня, робітня. [Фабрики та майстерні усякі (Доман.). Усі майстрі в майстрівні (Кониськ.). Швачки в її робітні гнуться над шитвом (Л. Укр.)]. Портняжная, столярская и т. п. -кая - кравецька (кравцівська), столярна (столярська) и т. п. майстерня (робітня) или просто (чаще) кравечня (швальня), столярня и т. п. -кая художника - ми(с)тцева (художникова) майстерня (робітня), малярня, ательє (нескл.).

* * *

майсте́рня, робі́тня; ( по пошиву одежды) ательє́ (нескл., с.); ( художественная) сту́дія

Зверобойник, бот. Hypericum perforatum звіробій (-бою). [Ми квіти звіробою (Тичина)].

* * *

1) працівни́к, -а; робітни́к, -а; ( много и хорошо работающий) трудівни́к, -а

2) ( батрак) наймит, ( нанятый на лето) полі́тник; челя́дник; ( на промыслах) зарі́бник

3) ( рабочий) робітни́к

1) працівни́ця; робітни́ця; трудівни́ця

2) на́ймичка, батра́чка; полі́тниця; зарі́бниця

3) ( женщина-рабочий) робітни́ця

тж. раб`отнический

1) робітни́чий; робітни́цький; трудівни́чий, трудівни́цький

2) найми́тський, наймиті́вський, батра́цький

3) робітни́чий; робітни́цький

I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];

2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).

II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.

* * *

1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);

2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].

* * *

тж. наёмка

1) (отдаваемый в наём) найманий, наємний; (только о недвиж. имущ.) посесійний, віддаваний в оренду (в посесію). -ный луг - наймана лука. -ная работа - а) (по найму) наймитська (наємна) праця, найми (-мів). [Піде на хуторі шукати собі наймів (Васильч.)]; б) (нанимаемая) наймана праця;

2) (нанимаемый, нанятой) найманий, на(й)нятий, наємний. [Хліб на найманій землі сіємо (Богодухівщ.). Найманим екіпажем їздять (Київ)]. -ный работник, -ная -ница - найманий робітник (-ка), -на робітниця, наймит, наймичка. [Повстали фабрики, де робили наймані робітники за поденне (Рада). Наймитів держимо, бо сами не впораємося (Канівщ.)]. Жить б -ной квартире - жити (сидіти) в найманій (на(й)нятій) ква(р)тирі, в найманому приміщенні (помешканні), в комірному (Свидниц.), сидіти в на(й)нятій хаті, жити в сусіда. -ная плата - (за работу) заробітна плата; (за пользование чем) плата за що, наймове (-вого), найманка, наймиця (Сл. Гр.), (за аренду земли ещё) орендна (посесійна) плата, (оброк) чинш (-шу). [За луку найманки дають двадцять карбованців на рік (Сл. Ум.)]. -ные войска - наймане (на(й)няте, (за)плачене, грошове) військо. [Пани проти короля бунтувалися і на його військо своїм грошовим і надвірнім військом били (Куліш)]. -ный агент, убийца - найманий (заплачений) агент, душогуб, підплачений душогуб. [Заплачений агент (Рада)].

* * *

I. пора, шпара, проник, продушинка, (мн.) продухи (-хів).

II. 1) час, година, пора, доба. Не такая -ра теперь настала - не такий час тепер настав, не така година (пора) тепер настала. В обеденную -ру - в обідню годину (добу), обідньої години, в обід; срв. Обед, Обеденный. [Ой у неділю, в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня)]. Подвечерняя -ра - підвечірок (-рка). [Це так: от вам півдня, тоді підвечірок, а тоді - вечір (Звин.)]. Предрассветная -ра - досвітня година. Послеобеденная -ра - пообідня, післяобідня година, пополудень (-дня). Глухая -ра - (поздняя) глупа доба;(мёртвый сезон) мертва доба. Ночная, вечерняя -ра - нічна, вечірня доба (діб), вечірній час, вечірня година. [Тепер нічна діб,- не дорого збиться з шляху (Київ.)]. Ночною, вечернею -рою - нічної, вечірньої доби. [Нічної доби з неволі утікали (Дума)]. Осенняя -ра - осіння доба. Зимняя -ра - зимня (зимова) доба. [Ну, а куди-ж нам тепер, зимової доби, подітися?(М. Лев.)]. Рабочая -ра - робітній (робочий) час, робітня (робоча) доба. [Вже настав гарячий робітній час (Н.-Лев.). А робочої доби, що людей нікого в селі немає… (М. Вовч.)]. В какую (в такую, в эту) -ру - в який (в такий, в цей) час, в яку (в таку, в цю) добу (діб, пору, годину). [А молодиця наша саме у цю діб постерегла злодія (Київ.)]. В раннюю, в позднюю -ру - в ранню, в пізню добу. [Один дощик об Миколі випав в ранню добу (Манж.)]. До поздней -ры - допізна, до пізнього часу, до пізньої години (доби). Він сидів допізна (Гр.)]. С давних пор - здавна, віддавна, з давнього часу, з давніх часів. До недавних пор -донедавна, до недавнього часу. На ту -ру - на той час, на ту пору. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.)]. По -ре глядя - як до часу, як коли. Быть в самой лучшей -ре - бути в цвіті (в розцвіті) віку свого. Девица на -ре - дівчина на відданні, на віддачі. [У мене-ж дочка на відданні (Г. Барв.)]. В одну -ру - в одних (в їдних) часах; см. Одновремённо. На первых -рах - попервах, на першій порі; срв. Сперва. [Тепер вони понижчали, а попервах жарко брались (Борз.)]. В кои -ры раз зайдёт - коли не коли (вряди-годи) раз зайде;

2) час, пора. [Усьому під небом свій час і всякому ділу своя пора: час родитись і час умирати, час насаджувати і час виривати насаджене (Еккл.)]. На всё своя -ра - на все свій час (своя пора). До -ры, до времени - до часу, до слушного часу; (покамест)поки що, доки що. [До часу дзбанок воду носить (Приказка). Одбуваючи до слушного часу сякий-такий одбуток… (Куліш). Нехай доки що так буде, як і досі було, а так якось побачимо (Кониськ.)]. Приходит, приближается, наступает, пришла, наступила -ра -приходить, надходить, настає час, пора, прийшов, настав час, прийшла, настала пора (що робити). [Час приходить умирати, нікому поради дати (Пісня)]. С которых, с каких пор -відколи (диал. звідколи, звідукіль), з якого часу. [Відколи пішов, та й нема (Рудч.) Не пам'ятає, коли саме змерз, відколи трясеться (Свидн.)]. С этой -ры, с этих пор - з цього часу, відтепер, (отныне) віднині. [Відтепер увесь час він обертав на лектуру (Франко)]. Существующий с этих пор, с тех пор - відтеперішній, відтодішній. С тех пор, с той -ры -з того часу, відтоді. [З того часу ставок чистий заріс осокою (Шевч.). Відтоді думка про вірну тиху дружину скрашала його безталання (Коцюб.)]. До которых, до каких пор - доки, докіль (реже доколи), (до какого места) докуди, подоки. [Доки буду мучить душу і серцем боліти? (Шевч.). І докіль так ще буде? (Гліб.). Визначив крейдою подоки обрізувати (Звин.)]. До сих пор - досі, досіль, дотепер, до ц[с]ього часу, по цей (сей) час. [Чужі люди полуднують, ми й досі не їли (Метл.). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'ян.)]. Вот до каких пор, вот до сих пор, вот по сию -ру (исключительно при обозначении пространственных отношений, глубины, высоты и т. п.) - о(т) поки, от посі, от поти, от подоки, от подоти. [Мені в ставку о поки (Зміїв.). І повелів: бурхатимеш от поти, оттут межа твоїм сердитим хвилям (Куліш). От подоти закачай рукава (Липовеч.). От посі (до этого места) мої слова, а дальше написано чиюсь видумку (Куліш). Ось поти моєї мови (Ор. Лев.)]. До тех пор -доти, дотіль, поти, потіль, допоти, допотіль. [Я доти не вельми на дівчат вважав і зроду нікого не кохав (М. Вовч.)]. Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор -дотеперішній, дотодішній. С тех пор, с той -ры, как - (відтоді) відколи. [Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька (Грінч.). Відколи він оженився, і в господарстві йому не ведеться (Коцюб.). Відколи почалася преса, відтоді повинно було з'явитися й чимало нових працьовників на полі публіцистики (Єфр.)]. До тех пор, пока… - доти - доки, поти - поки, доти - (аж) поки, дотіль - докіль, потіль - покіль; срв. Пока. [Доти ходив, доки не наклав головою (Номис). Доти лях мутив, доки не наївся(Номис). Поти пряла, поки й задрімала (Рудч.). Потіль не перестану, покіль не достану. Потіль бить, покіль та щучина кожа облізе (Рудч.)]. В -ру, не в -ру - см. Впору. Вы пришли в самую -ру - ви прийшли саме в час. Пора, нар. - час, пора. -ра обедать, спать - час, пора обідати, спати. -ра на боковую - час на боковеньку, час лягати. -ра итти, ехать, -ра домой - час (пора) іти, їхати, час (пора) додому. [Час додому, час, час і пора (Пісня). Час їхати (М. Вовч.). Але тобі спати час, дитино (Коцюб.). Та тобі ще, голубонько, не час умирати (Рудан.). Та годі сидіти, да пора летіти (Метл.). Ой годі-ж мені з кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати (Дума)]. -ра б уже, давно б -ра - час-би (пора-б) уже, давно-б час, давно-б пора. [Доростає літ дитина, вже пора-б женити (Рудан.)]. Вам давно -ра было это сделать - вам давно слід було це зробити. Перейти -ре, безл. - перепоритися. Уже и -ра перешла - вже й перепорилось. [Чи не пора нам додому? - Уже й перепорилось (Борз.)]. - См. Порою.

* * *

* * *

разг. пустое баўленне часу

(безделье) безрабоцце, -цця ср.

(лодырничание) лодарнічанне, -ння ср.

гультайства, -ва ср.

в сочетании с предлогами «от, при» и т.п. переводится обычно выражениями ад таго, што нічога не робіць, калі нічога не робіць и т.п.