робітн

сборка ж. Assemblierung f; Aufbau m; Aufrüsten n; Aufstellung f; Bau m; Einbau m; текст. Falte f; Fügen n; рез. Kleben n; рез. Konfektionieren n; кож.,рез. Konfektionierung f; Montage f; Montierung f; Rüstung f; Zusammenbau m; Zusammenstellung f

сборка ж. (радиоэлементов) Packung f

сборка ж. без подмостей Freivorbau m; freischwebende Montage f; gerüstlose Montage f

сборка ж. в пакетном режиме роб. Stapelmontage f

сборка ж. в стопку (напр., элементов микромодуля) элн. Stapeln f

сборка ж. в этажерку (напр., элементов микромодуля) элн. Stapeln f

сборка ж. и вязка ж. (арматуры) Zusammenbinden n

сборка ж. из унифицированных узлов маш. Baukastensystem n

сборка ж. кристаллов (в корпуса) элн. Chipfügen n

сборка ж. крупными секциями суд. Großsektionsbauweise f

сборка ж. лампы Röhrenmontage f

сборка ж. мебели Möbelmontage f

сборка ж. на конвейере с применением роботов gleitende Robotermontage f

сборка ж. на построечном месте суд. Hellingmontage f

сборка ж. на поточной линии роб. Gleitmontageprinzip n

сборка ж. подузлов роб. Unterbaugruppenmontage f

сборка ж. покрышек Reifenaufbau m; рез. Reifenkonfektion f

сборка ж. покрышек полуплоским способом Trommelreifenerzeugung f

сборка ж. роботами с использованием ВМ rechnerunterstützte Robotermontage f

сборка ж. сердечника ж. эл. Kernaufbau m

сборка ж. сердечника ж. впереплёт Kernaufbau m mit geschachteltem Stoß; Kernaufbau m mit überlapptem Stoß

сборка ж. сердечника ж. впритык Kernaufbau m mit stumpfem Stoß

сборка ж. стержней яд. Stabanordnung f

сборка ж. схемы Schaltungsaufbau m

сборка ж. фильтрпресса Packung f der Filterpresse

сборка ж. шин Reifenaufbau m; Reifenkonfektion f

сборка ж. шин полуплоским способом Trommelreifenerzeugung f

1) сущ. робітни́к, -ка́

- рабочая

2) прил. ( относящийся к работе) робо́чий; ( относящийся к рабочим) робітни́чий; ( эксплуатационный) ходови́й; (о рабочем затухании, рабочей передаче фильтров) прями́й

1) сущ. робітни́к, -ка́

- рабочая

2) прил. ( относящийся к работе) робо́чий; ( относящийся к рабочим) робітни́чий; ( эксплуатационный) ходови́й; (о рабочем затухании, рабочей передаче фильтров) прями́й

м. (мн. ко́роба́)

••

* * *

м. (мн. ко́роба́)

••

* * *

1) gener. caja, cesto

2) auto. cajón

3) mexic. guacal

це́лый

1. (неповрежденный) nedifektita;

2. (весь, полный) tuta, plena, kompleta.

* * *

1) ( неповреждённый) intacto; entero (непочатый, нетронутый)

2) (весь, полный) entero, todo; íntegro

3) разг. ( настоящий) verdadero

••

* * *

1) ( неповреждённый) intacto; entero (непочатый, нетронутый)

2) (весь, полный) entero, todo; íntegro

3) разг. ( настоящий) verdadero

••

* * *

1) gener. completo, enterizo, entero, entero (непочатый, нетронутый), ileso, integral, total, ìntegro, bueno, intacto, salvo, sano, todo

2) colloq. (ñàñáîà¡èì) verdadero

1) (действие от гл. жать) жаття, жниво. [Від жаття рука болить]. Начало -вы - зажин, зажинки (р. -ків). Конец -вы - обжинки (р. -ків), дожинки, дожин; прил. дожиночний. [Дожиночні пісні]. Приступать к -ве - зажинати. Кончить -ву - обжатися, (о многих) пообжинатися. [Люди вже обжалися (пообжиналися), почавсь коповіз (Кон.)];

2) (время -вы) - жнива (р. жнив, провинц. жнивів), жниво. Во время жатвы - жнивами, під час жнив, за жнив. Время перед -вой - переднівок (р. -вка). [У переднівок (на переднівку) рідко хто має свій хліб (Коц.)];

3) (нива с зрелым хлебом; хлеб на корню или сжатый, жатвенный сбор) - жнива, жниво. [Поспіває жниво (Кул.). Жниво велике, а робітників мало, так благайте-ж господаря жнива, щоб вислав робітників на жниво своє (Св. П.)].

* * *

1) (уборка хлебов; время уборки) жнива́ и жни́ва, род. п. жнив, жни́во, жаття́; жнивува́ння

2) ( спелые хлеба на корню) жни́во

3) (сжатые хлеба, урожай) ужи́нок, -нку, жни́во

кооператива (-ви) и кооператив (-ву). Рабочий -тив - робітнича кооператива, -чий кооператив. Низовой -тив - первісний кооператив, -на кооператива, робітничий кооператив, -ча кооператива.

* * *

1) короб (-ба), (из луба) козуб (-ба), (из лозы покрытой глиною) стуга, (из картона, футляр) шабатурка, (чаще множ.) шабатурки (-рок); срвн. Коробка 1. Наговорить три -ба - набалакати повен міх (Крим.); (наврать) набалакати три мішки (сім мішків) гречаної вовни (Приказка), розбити цілий глек брехеньки. Его свело -бом - його зсудомило (справчило). Ни из -ба, ни в -роб - ні туди, ні сюди; ані з коша, ані в кіш;

2) (тележный лубяной кузов) короб, глабці (-бців и -бець); см. Кузов 1; (плетёная корзина на дрогах для возки угля и пр.) сапет (-та), сапета (-ти), куча;

3) см. Пошевни.

* * *

1) (экипажа) короб (-ба), васаг (-га), (телеги с грядками) драбинник (-ка). [Хтось ворушився в коробі старого тарантаса (Корол.). Кілька здорових хлопів прискочило до брички, підважили васаг і були-б напевно перекинули (Коцюб.)]. -зов судна - короб (корпус) судна;

2) (корзина) козуб (-ба). [Як не гриб, то не лізь у козуб (Номис)];

3) (наузень) рійниця.

* * *

1) (короб, лукошко) диал. ко́зуб, ко́зубень, -бня, ко́роб

2) (экипажа, автомашины) ку́зов; ( телеги) ко́роб, диал. васа́г, -а; ( телеги с грядками) драби́нник, драби́ни, -би́н

люд (-ду). [Широкі маси трудящого люду (Єфр.). На користь людові нашому (Дещо)]. Здесь люд пройдоха - тут самі пройдисвіти, тут людці - пройдисвіти. Торговый люд - торгові люди (-дей), крамарство. Рабочий люд - робітний (робочий) люд, робітництво.

* * *

1) (относ. к машинам) машинний, машиновий; (о частях машины, машинки ещё) до машини, до машинки. [Топільник з машинового відділу (Тур. Охор. роб.). В машиновій праці з багатьма робітниками один робить тільки одну працю (Екон. Наука)]. -ный зал - машинарня. -ное колесо - колесо до машини. -ное масло - см. Масло 3. -ный мастер - см. Механик;

2) (изготовл. при помощи машин) машиновий. -ная работа - машинова робота, машиновий вироб (-бу). -ное производство - машинове виробництво, машинова продукція. [Коли розвинулась машинова продукція (Доман.)]. Изделия -ного производства - машинові вироби. -ная индустрия - машинова індустрія, машинництво. [Розвиток машинництва (Екон. Наука)].

* * *

надозреть за (над) кем, чем см. Надсматривать, -раться, безл. - доглядатися кого, чого и за ким, за чим, наглядатися за (над) ким, за (над) чим и кого, чого. За рабочими плохо -тся - на робітниками поганий догляд (нагляд), за робітниками погано наглядається.

* * *

нанять

1) кого - наймати, на(й)няти, (о мног.) понаймати, (договаривать) єднати, поєднати, з'єднати, рядити, порядити, підрядити, годити, згодити, договоряти, договорити кого. [Пішов наймати наймита (Рудч.). Не сердься, найму взавтра музики (Н.- Лев.). Дівчат на буряки понаймав (Г. Барв.). (Земство) одну стару бабу поєднало служити коло лікарні (Яворн.). Я от землеміра з'єднав, щоб переміряв ваш наділ (Кониськ.). Ще з вечора треба порядити візника (Звин.). Мені треба було згодити візника (Н.-Лев.). Пішов договоряти молотників (Звин.)];

2) что - наймати, на(й)няти, (о мног.) понаймати що. [Наймаємо собі маленьке приміщення у великому будинкові (Київщ.). Молебінь наняла аж на цілого карбованця (Тесл.)];

3) (отдавать в наём) винаймати, винайняти и (зап.) винаймити, наймати, на(й)няти, (о мног.) повинаймати, понаймати що. Нанимаемый - найманий; винайманий. Нанятый и Нанятой -

1) на(й)нятий, найманий, (о мног.) понайманий, (договорённый) поєднаний, з'єднаний, поряджений, підряджений, згоджений, договорений. -тый работник - найманий робітник (-ка), наймит (-та), (-тый на определ. срок) строковий (-вого) (робітник);

2) на(й)нятий, найманий, (о мног.) понайманий. [Живемо не в своїй хаті, а в нанятій (Звин.)];

3) винайнятий, винаймлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - нан`ять

норма; (мера) міра; (образец) зразок (-зка), взірець (-рця). [Моральні норми (Наш). Яку-ж ліпити норму на серце молоде? (Влизько). На підставі статистичних дослідів можна встановити норму (міру) споживання для одного робітника (Пр. Правда)]. Возрастная -ма - норма літ (віку). -ма выработки - норма виробу (виробляння). Душевная -ма - подушна норма, норма на душу. Количественные -мы - кількісні норми, норми кількости. Средняя -ма - пересічна норма. Урочная -ма - робітна норма. По -ме - за нормою. Сверх (Свыше) -мы - понад норму. Входить, войти в -му (становиться -мой) - ставати, стати нормою (за норму), робитися, зробитися нормою. Приходить, притти в -му - приходити, прийти до норми (до нормального стану, до нормального становища).

* * *

визволення з чого, визвіл (-волу) від чого, увільнення від чого. [Визволення народу з кріпацтва]. Ожидаемое -ние - сподіване визволення. -ние рабочих от капитализма - визвіл робітництва (робітників) від капіталізму.

* * *

1) зві́льнення, зві́льнення; уві́льнення; ви́зволення и визво́лення, визволя́ння; ви́звіл, -волу и -во́лу

2) зві́льнення, ви́зволення и визво́лення, зві́льнення, визволя́ння

3) ви́зволення и визво́лення, зві́льнення, визволя́ння

подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -

1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;

2) см. Подчинённый.

* * *

несов.; сов. - подчин`ить

1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти

2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)

3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)

4) см. подвергать 1)

(манера, образец) кшталт (-ту), шталт, штиб (-бу), штем, штиль (-лю), стать (-ти), (стиль) стиль; (способ) спосіб (-собу), роб (-бу), побит (-ту); срв. Манера, Стиль. Письмо не того -шиба - писання не того штибу (Ном.). Все одного -шиба люди - всі на один кшталт (шталт і т. д.), всі на один копил роблені, всі одним миром мазані. Делать что-л., каким.-л. -бом - робити що на якийсь кшталт и т. д., робити якимсь робом, побитом, способом. Икона греческого -ба - образ грецького стилю. Рисовать на греческий -шиб - малювати на грецький кшталт (спосіб, штиб). Чёрносотенного -ба - чорносотенного штибу. Дама высокого -ба - високого штибу (високого коліна) дама. На свой -шиб - на свій копил, на свій штиб, роб.

* * *

1) (манера, повадка) штиб, -у

2) ( стиль) стиль, -лю

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити