Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

пуще

  • 1 пуще

    гірш(е), горіше, дужче, більш(е). [Ще гірше полюбив (Грінч.). Чоловік ще й гірше злякався (Рудч.). Не слуха жаба, дметься гірш, - все думає, що стане більш (Гліб.). А він ще гірш почав кричати (Сл. Левч.)]. -ще всего - гірше, горіше, більш усього и від усього, найпаче, найбільше, над усе. Кричи -ще, чтоб услышали - кричи дужче, щоб почули. Он пьет -ще прежняго - він п'є ще горіше (гірше), як колись. Я боюсь его -ще смерти - боюся його більш (гірш) від смерти. Я люблю музыку -ще всего - над усе люблю музику. Но что меня сердит -ще всего, так это… - але що мене найбільше гнівить, так це…
    * * *
    нареч.
    бі́льше, більш; ( сильнее) ду́жче; ( лучше) кра́ще; (горше) гі́рше, гірш

    Русско-украинский словарь > пуще

  • 2 надоедать

    надоесть набридати, набриднути, обридати, обриднути, приобридати, приобриднути, надбридати, надбриднути, (назойливо) доїдати, доїсти, дозоляти, дозолити, назолити(ся), надозолити, (наскучать) (на)докучати, (на)докучити, кучити (редко), накучити, навкучати(ся), навкучити(ся), укучити(ся), (до крайности, опротиветь) огидати, огиднути, огидіти, наприкрятися, наприкритися, сприкрюватися, сприкритися, уприкрятися, уприкритися, настирятися и настирюватися, настиритися, остив[г]ати, ости(г)ти и ости(г)нути, увірятися, увіритися, в'їдатися, в'їстися, упікатися, упектися, осоружуватися, (з)осоружитися, (пров.) усвіріпитися, (осточертеть) остогиднути, остогидіти, о[на]сточортіти, очортіти, о[на]стобісіти, обісіти, наобісіти, (о мног.) понабридати, побриднути, по(на)докучати, поостив[г]ати, поосоружуватися и т. п. кому. [Йому та робота набридла вже (Васильч.). Обридло мені все (Л. Укр.). Тут мені вже усе приобридло страх! (М. Вовч.). Встигла добре надбриднути батькам за тиждень (Крим.). Ти мені назолив(ся) (Звягельщ.). Докучило їй дожидання! (Грінч.). Надокучило самому швендяти по полях (Мирний). Кучте їй: вона поможе вам вернути місце (Куліш). Накучило мені ждати його (Звин.). Добре ніколи не укучиться (Номис). Море так йому огидло, що бігом на його дививсь (Котл.). Панська власть ніде так не вприкрилася, як у Франції (Доман.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Щоденні ласощі нам остивають (Куліш). Чи не остила я вам? (Кониськ.). Як вам не остигне вчитися? (Звин.). Увірилась ти мені своїм рюмсанням (Грінч.). Ну, та й упікся він, - що-дня надокучає! (Сл. Гр.). Як мені осоружився цей хлопець! (Свидниц.)]. Не -дай! - не докучай! дай мені чисту годину! -есть хуже горькой редьки - обриднути гірше від печеної редьки кому; доїсти кого до живих печінок (Свидниц.). Надоевший - що набрид и т. п.; набридлий, обридлий, остилий, настилий, осоружний. [Життя, ще недавно набридле й настиле, ізнов тебе вабить (Грінч.). Обридлі нісенітниці (Федьк.)].
    * * *
    несов.; сов. - надо`есть
    набрида́ти, набри́днути, обрида́ти, обри́днути и обри́д, -дити, -джу, -диш; ( докучать) докучати, докучити, надокуча́ти, надоку́чити, насти́рюватися, -рююся, -рюєшся, насти́ритися; диал. напри́крятися, напри́критися; (сов.: опротиветь) спри́критися, осору́житися; (сов.: осточертеть) остогидіти, -джу, -диш, остоги́днути; ( постылеть) остива́ти, ости́ти, -ти́не; (сов.: наскучить) знуди́ти, -джу́, -диш и зну́дити, -джу -диш, онавісні́ти; (несов.: приставать) виснути

    не \надоедать дай мне — не набрида́й (не обрида́й; не докуча́й, не надокуча́й) мені́; не клопочи мені́ голови́

    смертельно \надоедать сть — остоги́діти, остоги́днути; до сме́рті набри́днути (обри́днути; надоку́чити), дозоли́ти до [живи́х] печіно́к

    \надоедать сть, как го́рькая ре́дька; \надоедать сть ху́же (пуще) го́рькой ре́дьки — см. редька

    Русско-украинский словарь > надоедать

  • 3 наиболее

    нрч.
    1) найбільш(е), (более всего) (най)більш за все (від усього), над усе, (больше всех) (най)більш за всіх (від усіх), над усіх, (пуще всего, особенно) найпаче, (гал.) найпак; (сильнее всего) найдужче, найтяжче; (хуже всего) найгірше. [Найбільше (найдужче) гніваюсь на його за нещирість (М. Грінч.). Ви повинні над усе дбати, щоб не проминути терміну (Київ). Найтяжче я люблю помидори (Звин.). Найгірше мене вразила його брехня (Київ)];
    2) (в сложении) - а) (сложн. форма превосх. степ. от прлг. и нрч. с -лее обычно передаётся, одночленной формой превосх. степ. от соотв. прлг. или нрч., реже (считается руссизмом) - найбільш(е) с формой полож. степ., напр.:) -лее удачный, -но и т. п. - найвдаліший, найвдаліше и т. п. -лее великий - найбільший и (рус.) найбільш великий. [Серед найбільш надійних літературних сил (Рада)]; б) (конструкции -лее с прч. со знач. прлг. передаются, как предыдущ., но найбільш(е) не есть уже руссизм, напр.:) -лее развитые дети, -лее распространённая газета и т. п. - найрозвиненіші (найбільш розвинені) діти, найпоширеніша (найбільше поширена) газета. -лее запутанный - найзаплутаніший (найбільш заплутаний). [Вживання найпростіших і найреалістичніших засобів у найбільш заплутаному і нереальному сюжеті (М. Калин)]; в) (при прч., а также прлг. в синтактич. функции - найбільш(е) с соотв. причастной или глаг. формой или формой полож. степ. прлг., напр.:) Лицам, -лее замешанным в этом деле, не миновать тюрьмы - особам, найбільш уплутаним (що найбільше вплуталися) у цю справу (найбільш причетним, до цієї справи), не минути в'язниці. Служащие, -лее ответственные за это упущение, смещены - службовців, що найбільш(е) відповідають (найбільш відповідальних) за цей недогляд, звільнено.
    * * *
    нареч.
    1) найбі́льше, найбі́льш
    2) (в сложных формах передаётся соответствующими украинскими простыми формами или сложными формами с "найбільш")

    \наиболее ее внима́тельный — найува́жніший, найбі́льш ува́жний, усилит. якнайува́жніший, щонайува́жніший

    \наиболее ее внима́тельно — найува́жніше, найбільш ува́жно, усилит. якнайуважніше, щонайува́жніше

    \наиболее ее ра́звитой — найрозви́неніший, найбі́льш розви́нений

    \наиболее ее распространённый — найпоши́реніший, найбі́льш поши́рений

    \наиболее ее запу́танный — найзаплу́таніший, найбільш заплу́таний

    \наиболее ее уважа́емый — найпова́жаніший, найбі́льш пова́жаний (шано́ваний)

    Русско-украинский словарь > наиболее

  • 4 неволя

    1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;
    2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);
    3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).
    * * *
    нево́ля

    кака́я \неволя ля, что за \неволя ля — (нет нужды, охоты) яка́ нево́ля, що за нево́ля

    Русско-украинский словарь > неволя

  • 5 охота

    1) охота, хіть (р. хіти), бажання. [Велику хіть до малювання має. Роблю з своєї охоти, а не з наказу = делаю по своей -те, а не по приказанию. Немає бажання жити]. С -той - з охотою, залюбки, охочим серцем, охоче; см. Охотно. С большой -той - з великою охотою, охочим серцем, (вприпрыжку) з вискоком, з вистрибом. -та есть у кого, -та берёт кого - охотиться хто, хіть бере кого. Нет -ты - не охота, не бере охота. Прошла -та у кого - відхотілося кому, знеохотився хто. Если есть -та - як охота. Пришла -та - спала охота кому. -та разбирает - охота шибає кого, охота зносить кого, кортить кого. Возбуждать, возбудить -ту у кого, в ком - розохочувати, розохотити кого. Придавать, придать -ту кому - підохочувати, підохотити кого. Почувствовать -ту - зохотитися до чого. Отбить -ту у кого - знеохотити кого. Потерять -ту к чему - знеохотитися до чого. Из'явить, выразить -ту - зохотитися, поохотитися; (о мног.) позохочуватися. -та пуще неволи - охота гірше неволі (Ном.);
    2) лови, влови (-вів), полювання, мисливство, ловецтво, стрілецтво. Добыть на -те - уполювати, наполювати, виполювати. Место для -ты - ловище.
    * * *
    I
    1) полюва́ння; ( ловля) ло́ви, -вів, уло́ви, лови́тва, уло́в, -у
    2) ( как промысел) мисли́вство
    II
    1) (склонность, стремление) охо́та, хіть, род. п. хо́ті, охо́тка; ( желание) бажа́ння
    2) в знач. сказ. охо́та; хо́четься
    3) ( период течки) ті́чка

    в охо́ту — а) в знач. нареч. охо́че, залюбки́, [з] охо́тою, скі́льки хо́чеш (разг. хоч); б) (в знач. сказ.: хочется) хо́четься, до вподо́би; охо́та

    Русско-украинский словарь > охота

  • 6 прежний

    колишній, (по)передній, передніший, передший, раньший, (давний) давній, давніший, (очень давний) бог-зна колишній, дуже давній, давнезний, (старый) старий, (редко) прежній. [Андрій згадував колишнє (Коц.). Як-би мені знову колишня сила (Л. Укр.). Колишня столиця. Колишній приятель. Давні пригоди боронять від шкоди]. -нее здоровье, положение - колишнє здоров'я, -нє становище. -няя его жизнь - попереднє його життя. Оставаться при -нем мнении - додержуватися попередньої думки. В -нее время (времена) - за попередніх (давніх, колишніх) часів, колишніми часами. В -ние годы - колишніми (попередніми, переднішими) роками, колишніх (давніх) літ. По -ему - як перше, як колись, по-давньому, по-старому, тим-же ходом. Всё пошло по -му - усе повелося по-старому (по- давньому). Пуще -его - гірш, як перше (як колись), ще гірш (ще горій). Теперь он несчастнее -него - тепер він нещасніший, як перше (як колись).
    * * *
    коли́шній, давні́ший; ( давний) да́вній; ( старый) стари́й; ( предыдущий) попере́дній, передні́ший, диал. пере́дший; ( прошлый) мину́лий; ( доныне существовавший) дотепе́рішній

    Русско-украинский словарь > прежний

  • 7 Масляница

    масниця, масляна (-ної), масляниця; ум. масничка. [Почекайте, вареники, прийде на вас масниця (Чуб. I). А коли це в нас починається масляна? (Київщ.). Масляниця - баламутка: обіцяла масла й сиру, та не хутко (Номис)]. Встреча (первый день) -цы - колодій (-дія). Проводы, прощанье (последний день) -цы - пуще[а]ння. Широкая -ца - багата масниця. Не всё коту -ца - минулася котові масничка или псові ковбаса; не що-дня бридня - вареники їсти (Приказки); см. Кот 1. Ему не житьё, а -ца - у його що-дня масниця.

    Русско-украинский словарь > Масляница

См. также в других словарях:

  • ПУЩЕ — нареч. (пускать?) больше, боле; крепче, сильнее: паче. Что его пуще унимаешь, то он пуще сердится. Кричи пуще, чтоб услышали! громче. Пуще греби, а то завертит, олон. Пуще всего знай совесть. Хороши щи, а гуща и пуще! новг. Разлюбишь милого, пуще …   Толковый словарь Даля

  • ПУЩЕ — ПУЩЕ, нареч. (прост.). Больше, сильнее, крепче. «Еще пуще старуха вздурилась.» Пушкин. «Только пуще все неможется.» Некрасов. «Пуще всего, кажется, она сердилась на Евсея.» Гончаров. Бояться чего нибудь пуще огня. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… …   Толковый словарь Ушакова

  • пуще — сильнее, больше, вяще, боле, паче Словарь русских синонимов. пуще см. больше 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • ПУЩЕ — ПУЩЕ, нареч. (устар. и прост.). Больше, сильнее. Рассердился п. прежнего. П. глаза беречь (как зеницу ока). Охота п. неволи (посл.). П. прежнего (еще сильнее; разг.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • пуще — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • пуще —   пу/ще (больше, сильнее).   Я вас ещё пуще стала любить …   Правописание трудных наречий

  • пуще всего — См …   Словарь синонимов

  • Пуще Божьего милосердия. — (изобью, покараю). См. ГРОЗА КАРА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Пуще прежнего — Разг. Экспрес. Ещё сильнее, чем было. Смущение овладело мною пуще прежнего (Пушкин. Выстрел). Идёт опять зайчик дорогой, плачет пуще прежнего (А. Н. Толстой. Лиса и заяц) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пуще своего ока — Устар. Экспрес. То же, что <a href=»/dict/frazslov/article/3/8029.htm»>пуще <своего глаза></a>. [Ахов:] Ты богатого человека, коли он до тебя милостив, блюди пуще ока своего (А. Островский. Не всё коту масленица) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Пуще ока — Устар. Экспрес. То же, что <a href=»/dict/frazslov/article/3/8029.htm»>пуще <своего глаза></a>. [Ахов:] Ты богатого человека, коли он до тебя милостив, блюди пуще ока своего (А. Островский. Не всё коту масленица) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»