-
1 старый
ая ве́ра — стара́ ві́ра, старообря́дництво
\старыйое вино́ — старе́ вино́
\старыйая и́стина — да́вня (стара́) і́стина
\старыйое пла́тье — стари́й о́дяг; ( женское) стара́ су́кня, старе́ пла́ття
[и] \старыйый — и
ма́лый [и] \старый р — и
мал [и] \старый р — и
млад — старі́ й малі́, старе́ й мале́, старі́ й молоді́, геть усі́; геть-чи́сто всі
\старыйый обы́чай — да́вній (стари́й, старода́вній, коли́шній) зви́чай
\старыйый стиль — стари́й стиль
-
2 старый
астр., техн.стари́й -
3 старый
астр., техн.стари́й -
4 старый кратер
стари́й кра́тер -
5 старый стиль
стари́й стиль -
6 старый кратер
стари́й кра́тер -
7 старый стиль
стари́й стиль -
8 прежний
колишній, (по)передній, передніший, передший, раньший, (давний) давній, давніший, (очень давний) бог-зна колишній, дуже давній, давнезний, (старый) старий, (редко) прежній. [Андрій згадував колишнє (Коц.). Як-би мені знову колишня сила (Л. Укр.). Колишня столиця. Колишній приятель. Давні пригоди боронять від шкоди]. -нее здоровье, положение - колишнє здоров'я, -нє становище. -няя его жизнь - попереднє його життя. Оставаться при -нем мнении - додержуватися попередньої думки. В -нее время (времена) - за попередніх (давніх, колишніх) часів, колишніми часами. В -ние годы - колишніми (попередніми, переднішими) роками, колишніх (давніх) літ. По -ему - як перше, як колись, по-давньому, по-старому, тим-же ходом. Всё пошло по -му - усе повелося по-старому (по- давньому). Пуще -его - гірш, як перше (як колись), ще гірш (ще горій). Теперь он несчастнее -него - тепер він нещасніший, як перше (як колись).* * *коли́шній, давні́ший; ( давний) да́вній; ( старый) стари́й; ( предыдущий) попере́дній, передні́ший, диал. пере́дший; ( прошлый) мину́лий; ( доныне существовавший) дотепе́рішній -
9 ветхий
стари́й; ( очень старый - ещё) старе́зний, старе́нний -
10 кратер
астр.кра́тер- деградировавший кратер
- кратер-призрак
- кратер-фантом
- лунный кратер
- метеоритный кратер
- сглаженный кратер
- старый кратер -
11 стиль
-
12 ветхий
стари́й; ( очень старый - ещё) старе́зний, старе́нний -
13 кратер
астр.кра́тер- деградировавший кратер
- кратер-призрак
- кратер-фантом
- лунный кратер
- метеоритный кратер
- сглаженный кратер
- старый кратер -
14 стиль
-
15 старезний
ве́тхий ( очень старый - ещё) -
16 возраст
вік [Дитячий вік], верства [Цей дід однієї зо мною верстви = одного со мной возраста], літа [Моїх літ], доба [Вашої доби], (редко) діб (р. доби) (ж. р.) [У мою діб], пора [Дівка на порі]. [Он моего (вашего) возраста = він мого (вашого) віку, моїх (ваших) літ, моєї (вашої) верстви (доби)]. Возрастом - завстаршки, завстарішки, устаршки літами. [Він як Данило устаршки]. С самого нежного возраста - з пуп'яночку. С сам. раннего -та - з самого малку. Детский в. - дитячий вік, дитячі літа, малість. Выходить из детск. -та - з дітей виходити. Зрелый в. - мужні літа, дійшлий вік. В зрелом -те - в літах. Среднего -та - середнього віку, середніх літ. Пожилой в. - літній вік. Старый в. - давній вік, старечий вік. Преклонный возраст - похилий вік.* * *вік, -у, літа́, род. п. літ -
17 долг
1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].* * *1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ностіпе́рвым до́лгом — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, щонайпе́рше, пе́ршим ді́лом
2) ( взятое взаймы) борг, -убрать, взять в \долг — позича́ти, пози́чити, бра́ти, узя́ти в по́зику (в по́зичку, в борг, на́бір, на́борг)
-
18 древний
стародавній, давній, старовіцький, старосвітський, давнєколишній, старий; старожитний, (устар.) древній, стародревній. [Стародавні рукописи. Стародавні філософи. Стародавні мови. Стара жидівська мова]. Очень древний - прадавній, прастарий, вікодавній, предковічний, предковіцький, предковіковий; (фамильярно) давнезний, старенезний, давненезний. Древний возрастом - старезний, староденний, древній, старенезний. [У нашому селі був священиком старушок древній дуже (М. Вовч.)]. Древний материк - старосуша (р. -ші). Древний сланец - пралупак.* * *1) старода́вній, да́вній, прада́вній, дре́вній; ( старинный) старови́нний, старожи́тній, предкові́чний, старе́зний; пра́старий и прастари́й; вікода́вній; днеда́вній; диал. діди́зний2) (очень старый, дряхлый) старе́зний, старе́нний -
19 лётный
1) (старый) літній;2) (церк.: ежелетный) щорічний, щолітній.* * *лі́тний, льо́тнийлётная пого́да — лі́тна (льо́тна) пого́да
лётное по́ле — ав. льо́тне по́ле
\лётный соста́в — ав. льо́тний склад
-
20 лучше
1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.* * *1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше3) в знач. част. кра́ще, лі́пше4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СТАРЫЙ — старая, старое; стар, стара, старо. 1. Достигший старости; противоп. молодой. Старый человек. «Старый конь борозды не испортит.» Пословица. «Стар, сударь, я нынче: при дворе что делать мне?» Пушкин. 2. Стариковский, старческий; противоп. молодой … Толковый словарь Ушакова
СТАРЫЙ — СТАРЫЙ, многолетний (многодневный и многовековой), ·противоп. новый. Старый дом, давно выстроенный, долго простоявший. Старый друг лучше новых двух. Новгород старый город, древний. Старый человек, ·противоп. молодой и середовой, преклонных лет,… … Толковый словарь Даля
старый — Ветхий, древний, многолетний, вековой, многовековой, старинный, давний, старобытный, стародавний, старомодный, устарелый, застарелый, закоснелый, закоренелый, заматорелый, давнишний, допотопный, извечный, исконный, ископаемый, архаический,… … Словарь синонимов
Старый — Старый, Григорий Иванович Григорий Иванович Старый (настоящая фамилия Борисов; 27 ноября (9 декабря) 1880 11 октября 1937) участник революционного движения в Молдавии и на Украине. Партийный и государственный деятель МАССР. Биография… … Википедия
СТАРЫЙ — СТАРЫЙ, ая, ое; стар, стара, старо и старо. 1. Достигший старости. С. человек. И стар и млад (все без исключения и старые и молодые; устар.). 2. Давний, существующий с давнего времени, долго. С. друг. С. долг. Старая истина. Старые пашни. 3.… … Толковый словарь Ожегова
старый — СТАРЫЙ, ого, м. 1. Солдат второго года службы. 2. Ирон. обращение. 1. из арм … Словарь русского арго
старый — старый, кратк. ф. стар, стара, старо и старо, стары и стары; сравн. ст. старее (неправильно старе). В знач. «давно известно» только старо: Это старо как мир … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
старый — прил., употр. наиб. часто Морфология: стар, стара, старо и старо, стары и стары; старее; нар. по старому 1. Старым называют того, кто прожил много лет, достиг старости. 2. Выражение и старые и малые употребляется в том случае, если речь идёт о… … Толковый словарь Дмитриева
Старый Яр — Село Старый Яр укр. Старий Яр Страна УкраинаУкраина … Википедия
старый — Индоевропейское – sta r(o) (большой). Общеславянское – starъ, starъjь (старый). Старославянское – старый. Слово «старый» известно с древнерусской эпохи (из памятников XI в.). Заимствовано из старославянского, где формы «старъ», «старый» восходят… … Этимологический словарь русского языка Семенова
СТАРЫЙ — (наст. фам. Борисов), Григорий Иванович (9.XII.1880 10.XI.1937) деятель революц. движения на Украине и в Молдавии. Член Коммунистич. партии с 1900. Род. в с. Бозиены Гангешской вол. Бессараб. губ. в семье железнодорожника. Революц. деятельность… … Советская историческая энциклопедия
