-
1 Голованить
птицу) відтинати голову, відрубувати голову (птиці). -
2 бить
1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;4) (вбивать) забивати;5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.* * *1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти -
3 лёт
літ (р. лету и льоту), летіння (-ння). [Він зацікавився пташкою і довго стежив за її летом (Коцюб.). Крига й сніг, твого вжахнувшись льоту, розтанули (Самійл.)]. На -ту - на лету, на льоту. Стрелять по птице на -ту, бить птицу в лёт - стріляти на птаха в льоту, влетячку, стріляти (бити) летю[я]чу птицю. [З пистолю кулею летючу птицю б'є (Стор.)]. Убить на -ту - убити на ле[ьо]ту. Поймать на -ту, с -ту - зловити, (с)піймати на ле[ьо]ту. Пошла пчела в лёт - пішла бджола у проліт (Лебединщ.). Лётом - см. отдельно.* * *літ, род. п. льо́ту; поэз. лет, -у -
4 манить
манивать1) (подзывать кивками) манити кого, кивати на кого. [Манить як кота мишею (Номис)]. -нить кого (к себе) рукою - манити кого (до себе) рукою;2) манити, вабити, надити; срв. Влечь, Привлекать. [Хотів він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла і манила його (Н.-Лев.). Невеличка, метка і жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе (Мирн.). Рука, що геть тоді її штовхала, тепер-би надила її до себе (Куліш)]. -нить птицу привадою - вабити, надити птицю (принадою). [Ви вабите, сину, пташку золотим пшоном (Федьк.)]. Хорошая погода -нит на прогулку - добра година вабить (манить, тягне) на прогулку, на прохідку. -нить кого надеждой, обещаниями и т. п. - манити, надити, (обманывать) дурити кого надією, обіцянками и т. п. [А Хмельницький собі ляхів миром манив, а тим часом на весну новий поход обраховував (Куліш). Вони його манили всякими обіцянками-цяцянками (Грінч.)]. Маненный -1) манений;2) манений, ваблений, наджений. Манящий, прлг. - (з)вабливий, вабний, звабний, принадний. [Мовчки поглядала на Грицька, блискаючи на його своїми сміливими звабливими очима (Грінч.). Тремтять, летять вабливі звуки (Чупр.). Малював їм принадні картини їх майбутнього життя (М. Грінч.)]. Маняще - (в)вабливо, звабно, принадно. [Усміхається звабливо. Булка так принадно всміхалась (Коцюб.)].* * *( звать) мани́ти; перен. ва́бити, мани́ти, на́дити, зва́блювати; ( соблазнять) спокуша́ти; ( рукой) кли́кати, зва́ти, підклика́ти -
5 мясник
різник (-ка), (диал.) м'ясар (-ря), (режущ. свиней, птицу) колій (-лія), коляр (-ра). [Витріщився як коза на різника (Приказка)]. Быть -ком - бути різником, (мясничать) різникувати, різничити. [Я різничу, торгую м'ясом, - тим мене й прозивають різником (Дніпропетр.)].* * *м'ясни́к, -а; різни́к, -а; диал. м'яса́р, -я; ( режущий коз) козорі́з -
6 очищать
очистить1) (удалять лишнее, грязь) о(б)чищати, о(б)чистити (о мног. пообчищати, пооб[ви]чищувати), вичищувати, вичищати, вичистити кого, що від чого, з чого. [Очисти нас від гріха. Залізо очищають з жужелиці. Наймався вичищувати від гною подвір'я]. -тить совесть - очистити сумління. -щать, -стить (от шелухи, скорлупы) - оббирати, обібрати, облуплювати, облупити, лущити, полущити. [Об(б)ирати картоплю, квасолю. Сала нарізала і крашанок облупила]; (зерно на решете) точити, обточити, переточити, решетувати, порешетувати, вирешетувати, перегонити, переганяти на решето, перегнати (о мног. попереганяти) на решето; (убитую птицу от перьев) скубти, обскубувати, обскубти, (о многих) пообскубувати. -щать, -тить потроша (потрошить) - патрати, обпатрювати, обпатрати; (кишки для колбас) шлямувати, вишлямувати; (рыбу) чистити (рибу). -ть от ила - шлямувати, вишлямувати, перешлямовувати, перешлямувати; (дерево, стебель от веток) чухрати, обчухрати; (растение от побегов) пасинкувати, обпасинкувати;2) хим. - чистити, очистити, рафінувати (воду, нефть);3) (освобождать) спорожняти, спорожнити, випорожняти, випорожнити. [Спорожни відра]. -ть квартиру - звільняти, звільнити (по)мешкання. -ть место - пробирати, пробрати місце, прийматися, прийнятися. [Проберіть місце для гостей. Треба прийнятися звідсіля, бо людям сісти ніде];4) (ограбить) обчищати, обчистити, обирати, обібрати, обдирати, обідрати, обдерти, облуплювати, облупити, (о мног.) пообчищати, почистити, поо(б)бирати, пообдирати, пооблуплювати. [Всю комору обібрали злодії. Заманили його в карти грати і геть чисто облупили]. -щать животное - см. Валошить. Очищенный, хим. - чищений, рафінований (спирт, -на нафта).* * *несов.; сов. - оч`истить1) очища́ти и очи́щувати, очи́стити и поочища́ти, обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; ( вычищать) вичища́ти, ви́чистити и повичища́ти2) ( освобождать от примесей) очища́ти, очи́стити, перечища́ти, перечи́стити и поперечища́ти3) ( снимать оболочку) обчища́ти, обчи́стити и пообчища́ти; (от скорлупы, шелухи) оббира́ти, обібра́ти и пооббира́ти; ( о початках кукурузы) обру́шувати, обру́шити4) (удалять всё лишнее, постороннее) очища́ти, очи́стити и поочища́ти; ( опорожнять) спорожни́ти и споро́жнювати, спорожни́ти и поспорожня́ти и поспоро́жнювати, випорожня́ти и випоро́жнювати, ви́порожнити; ( освобождать место) звільня́ти, звільни́ти5) ( обворовывать) обчища́ти, обчи́стити -
7 палить
паливать1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].* * *I пал`ить1) (птицу, тушу) смали́ти2) (сжигать, прожигать) пали́ти3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́ритиII -
8 племя
1) плем'я (р. плем'я), племено, (мн. племена), (соб.) племіння, порода, раса. [Великі й дрібненькі племіння й народи (Куліш). Клан (рід, племено) їхній був не що инше, як велика родина (Л. Укр.)]. -мя человеческое - порода людська. Славянское -мя - слов'янська раса. -мена земные - племена людські;2) (род, потомство) рід, покоління, коліно, плід (- оду), плім'я, нащадок (-дку), (соб.) завід (-оду), кодло. [Козацькому роду нема переводу. Нема ні роду, ні плоду. Иродове кодло. Дванацять колін ізраїльових. В німців коні доброго заводу]. Хамово -мя (бран.) - хамове кодло. Без -мени - безплемінний. Оставить (птицу) на -мя - зоставити на завід.* * *1) пле́м'я, -мені и -м'я2) (только ед.: род) рід, род. п. ро́ду; жарг. ко́длона \племя — с.-х. на ро́зплі́д
-
9 подбивать
подбить1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.* * *несов.; сов. - подб`ить1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти -
10 попалить
Iпопали́ти; (опалить - птицу, свинью) посмали́тиII( пострелять) постріля́ти -
11 потревожить
потурбувати, стурбувати, порунтати кого, чим; (сон чей) перебити сон кому, збудити кого, (рану, больное место) уразити, (птицу, зверя) сполохати, сполошити (птицю, звіра). Потревоженный - потурбований, (о сне) перебитий, (о ране) вражений. -ться - потурбуватися, стурбуватися, бути потурбованим.* * *потриво́жити; поколо́шкати; ( побеспокоить) потурбува́ти; (разбередить - рану, болячку) ура́зити и урази́ти -
12 сажать
1) саджа́ти, сади́ти, -джу́, -диш; (усаживать, производить посадку растений) садови́ти, -довлю́, -до́виш\сажатьть за стол — садови́ти (саджа́ти, сади́ти) за стіл
2) ( хлебы в печь) саджа́ти3) ( птицу на яйца) підсипа́ти, сади́ти\сажатьть насе́дку — підсипа́ти (сади́ти) кво́чку
4) ( животных для откармливания) закида́ти [у саж, у ку́чу; у ко́єць] -
13 Зарезывать
зарезать1) різати, зарізати, (насм.) закацапити, (о мн.) порізати, позарізувати кого. [Товариша зарізати хоче (Шевч.)]. Хоть зарежъ (хоть убей, во что бы то ни стало) - хоч заріж. [Хоч заріж, то не хоче (Номис)];2) (бить, колоть птицу, скот на пищу) різати, зарізати (курку), колоти, заколоти (свиню, кабана) (о мн.) поколоти; (провинц., о курице, цыплёнке и т. д.) зачикирижити, зачикати, чикнути, зачавити; см. Бить 2, Колоть. [Ми ці кабани поколем та попродаєм (Рудч.)];3) (делать зарезки) карбувати, закарбовувати, закарбувати, зарізувати, зарізати що. [Зміряв купу буряків та й зарізав на ціпку маленького карбика: скільки зміряє куп, то стільки й на палиці заріже карбиків (Звин.)];4) (перен.: погубить) різати, зарізати кого. Зарезанный - зарізаний; заколений и заколотий; закарбований. -
14 Привабливать
привабить (сокола, ловчую птицу) приваблювати, привабити, приманювати, приманити, принаджувати, принадити. Привабленный - приваблений, приманений, принаджений.
См. также в других словарях:
Птицу кормом, а человека словом обманывают. — Птицу кормом, а человека словом обманывают. См. ПРЯМОТА ЛУКАВСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Птицу по перьям знать, сокола по полету. — Птицу по перьям знать, сокола по полету. См. СУЩНОСТЬ НАРУЖНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
птицу по перьям знать, сокола по полету — Видна птица по полету. Ср. Hominis mores naturaque ex corpore, oculis, fronte pernoscuntur. Человека нравы и натура по телу, глазам и лбу познаются. Cicero. de fato. 5, 10. См. знать птицу по перьям … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
История про Ричарда, Милорда и прекрасную Жар-птицу — История про Ричарда, Милорда и прекрасную Жар птицу … Википедия
Видно птицу по полёту — Видно ПТИЦУ ПО ПОЛЁТУ. Разг. Экспрес. По делам, поступкам, поведению можно судить, каков человек. А вот эту птицу сейчас видно по полёту: барин заправский, дородный… выступает осанисто, речь ведёт важную (И. Кокарев. Кулак и барышник) … Фразеологический словарь русского литературного языка
знать птицу по перьям — знать (птицу по перьям, а) человека по речам Ср. Якоже естество человече, тацы же и речи его. (Оунупид.) Ср. Рукопись. уставн. M. H. Мясникова XVII в. к Тропнику Иннокентия и Стоглаву. 1551 г. Ср. Wie der Mann, so die Rede. Ср. À la plume et au… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Знать(птицу по перьям, а) человека — по речам — Знать (птицу по перьямъ, а) человѣка по рѣчамъ. Ср. Якоже естество человѣче, тацы же и рѣчи его. (Оунупидъ.) Ср. Рукопись уставн. М. Н. Мясникова XVII в. къ Тропнику Иннокентія и Стоглаву. 1551 г. Ср. Wie der Mann, so die Rede. Ср. A la plume et… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ИСТОРИЯ ПРО РИЧАРДА, МИЛОРДА И ПРЕКРАСНУЮ ЖАР-ПТИЦУ — «ИСТОРИЯ ПРО РИЧАРДА, МИЛОРДА И ПРЕКРАСНУЮ ЖАР ПТИЦУ», Россия, ГОСКИНО/ЛЕНФИЛЬМ, 1997, цв., 91 мин. Криминальная комедия. Дмитрий Каменцев, тридцатилетний руководитель детского театра, находит кейс с миллионом долларов. Герой объявляет по… … Энциклопедия кино
Мороз и железо рвет и на лету птицу бьет. — Мороз и железо рвет и на лету птицу бьет. См. ЗЕМЛЕДЕЛИЕ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Не птицу сватать, а девицу. — Не птицу сватать, а девицу. См. ОДИНОЧЕСТВО ЖЕНИТЬБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Коли птицу ловят, так ее сахаром кормят. — Коли птицу ловят, так ее сахаром кормят. См. ПРЯМОТА ЛУКАВСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа