-
1 стрелять
несов.; сов. - стрельн`уть1) стріля́ти, стре́льнути и стре́лити; сов. стрільну́ти, стрі́лити\стрелять ля́ть глаза́ми — стріля́ти очи́ма (о́ком); ( кокетничая) бі́сики пуска́ти [очи́ма, о́ком]
\стрелять ля́ть кнуто́м — хльо́скати батого́м
\стрелять ля́ть что — ( выпрашивать) стріля́ти (цига́нити) що
2) (безл. перен.: о боли) стріля́ти, стрільну́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́тив уша́х \стрелять ля́ет — у ву́хах (в уша́х) стріля́є (штрика́є)
-
2 палить
паливать1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].* * *I пал`ить1) (птицу, тушу) смали́ти2) (сжигать, прожигать) пали́ти3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́ритиII -
3 жарить
1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].* * *1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш) -
4 залп
випал (-лу), густостріл (-лу), гуртовий стріл; (почётный) сальва. Давать залп - випалювати, випалити, сальвувати, засальвувати. Залпом - випалом, гуртовим стрілом; (вдруг) одразу, раптом. Стрелять, выстрелить -пом - стріляти, стрілити випалом, гуртом, сальвою, (пров.) одним бу[а]хом, бу[а]хнути. [А гармати - як бухнуть усі одним бухом! (Звин.)]. Дать залп по ком, чём - випалити в (на) кого, в (на) що. -пом пли (пали)! - випалом паль! Выпить -пом - одразу (з одного разу) вихилити, одним хилом, одним замахом и за одним замахом випити. [Налив горілки, шелепнув (хлопнул) за одним замахом (Бордуляк)]. Сказать, проговорить -пом - сказати, промовити (проказати) (за)одним духом, одним бухом, бухнути.* * *залп, -у, ви́пал, -у, [групови́й] по́стріл (-у) -
5 запаливать
несов.; сов. - запал`ить1) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати; ( костёр) розпа́лювати, розпали́ти и мног. порозпа́лювати; (лампу, свечу) засві́чувати и світи́ти (свічу́, сві́тиш), засвіти́ти и мног. позасві́чувати и посвіти́ти; ( папиросу) засма́лювати, засмали́ти, -смалю́, -сма́лиш и мног. позасма́лювати2) (сов.: начать стрелять) поча́ти пали́ти (смали́ти) -
6 заряд
1) набій (-бою). [У ладівниці ні однісінького набою (Дума)]. -ряд холостой - набій без кулі, сліпий набій. Стрелять холостыми -ми - стріляти без куль;2) физ. - заряд (-ду). [Електричний заряд].* * *1) насна́га2) ( огнестрельного оружия) набі́й, -бо́ю, заря́д, -у, патро́н; ( в пушке) га́рматень, -тня, диал. стрільно́ -
7 лёт
літ (р. лету и льоту), летіння (-ння). [Він зацікавився пташкою і довго стежив за її летом (Коцюб.). Крига й сніг, твого вжахнувшись льоту, розтанули (Самійл.)]. На -ту - на лету, на льоту. Стрелять по птице на -ту, бить птицу в лёт - стріляти на птаха в льоту, влетячку, стріляти (бити) летю[я]чу птицю. [З пистолю кулею летючу птицю б'є (Стор.)]. Убить на -ту - убити на ле[ьо]ту. Поймать на -ту, с -ту - зловити, (с)піймати на ле[ьо]ту. Пошла пчела в лёт - пішла бджола у проліт (Лебединщ.). Лётом - см. отдельно.* * *літ, род. п. льо́ту; поэз. лет, -у -
8 лук
(раст.)I. цибуля. [Таких як ти по сім за цибулю (Номис)]. Лук сеянец - цибуля сіянка, (диал.) гарбажійка. Лук саженец - цибуля сажанка, засушка, піддимка, квартова цибуля. Лук репчатый - цибуля в головках. Луковица -ка - цибулина, головка цибулі. Венок, пучок -ку - вінок, коса, пучок цибулі. Лук зелёный - зелена цибуля. Стебли -ка - пір'я (пір'ячко) цибулі, бут (-ту). Стрелка -ка - цибка, цибок (-бка), стрілка цибулі. Ботва -ка - цибулиння, цибуляча (цибулина) гичка. [Подай цибулину гичку матері, а сам держи за головку (Гнат.)]. Лук обыкновенный, бот. Allium Cepa L. - цибуля городня (звичайна). Иванов лук, бот. A. ascalonicum L. - цибуля шарлотка, трибулька. Лук резанец, бот. A. Schoenoprasum L. - трибулька, різанка. Лук каменный, бот. A. fistulosum L. - татарка, цибуля семилітка, зимівка. Лук дикий, луговой, бот. A. angulosum L. - скорода, заячий часник; A. oleraceum L. - цибуля дика, цибуля жаб'яча. Лук-порей, бот. A. porrum L. - праж (-жу), прас (-су), пір (р. пору). Гусиный лук, бот. Gagea lutea Ker.-Gawl. - зірочки жовті, гусяча цибулька. Лук зубчатый, бот. A. Scorodoprasum L. - трибулька, зубка. Лук морской, бот. Scilla maritima L. - надморська цибуля.II. Лук -1) (оружие) лук (-ка). [Улучив, як стрілою з лука (Г. Барв.). Бо Єгови натягнений лук і тетива нап'ята, і наложена стрілка на ній - і то ви є стріла та (Франко)]. Стрелять из - ка - стріляти з лука. Натягивать лук - натягати (напинати) лука. Мастер, делающий -ки - лучник;2) (шерстобитный) лук шаповальський, брунька. II.. Лук (излучина) - закрут (-ту), луковина, лука.* * *I бот.цибу́ляII( оружие) лук -
9 лукать
-кнуть1) кидати, кинути, шпурляти, шпурнути; срв. Мотать;2) (стрелять их лука) стріляти, стрельнути (стрільнути) з лука. [Он, як стрельнув Байда з лука (Пісня)].* * *диал.; несов.; сов. - лукн`утьки́дати, ки́нути; шпурля́ти, шпурну́ти -
10 пачка
пачка, пака, жмут, ум. жмуток (-тка), жмутик. [Пака грошей. Шовку жмут. Жмут веретін. Держав у руці жмут грошей папіряних]. Складывание и связывание в -чки - пакування. См. Связка. Пачками стрелять - стріляти пачками.* * *1) па́чка; ( побольше) па́ка2) горн., театр. па́чкастрельба́ па́чками — стрільба́ (стріля́ння) па́чками (за́лпами)
-
11 перестрелянный
перестріляний, постріляний; повистрелюваний. Перестреляться (обо всех) - позастрелюватися, пострілятися; бути постріляним, перестріляним. [Ліпше всім позастрелюватися, ніж зрадниками стати]. -реливаться (стрелять друг в друга) - перестрілюватися, стрілятися чим. [Замість рушниць стрілялись тільки луками (Куліш)].* * *перестрі́ляний; пострі́ляний -
12 припор
-
13 промах
Промашка хиба, прогріх (-ріху). -мах сделать - см. Промахиваться, промахнуться. Парень не -мах - хлопець не дурень, маху (хиби) не дасть. Стрелять без -ха - стріляти не хиблячи, не хибити стріляючи. Не делающий -ха - нехибний. [В нас руки мужні, в нас мечі нехибні (Куліш)].* * *по́хибка, про́мах, -у; про́машка и прома́шка; ( ошибка) по́милка и поми́лка -
14 простреливать
прострелить прострілювати, прострілити и прострелити, пробивати, пробити, (о мн.) попрострілювати, попробивати кого, що чим. [Прострілив-би я вас з лука (Руд.)]. Простреленный - прострі[е]лений, пробитий. [Ой пливе щука з Кременчука, да пробита з лука (Пісня)]. -ливать, прострелять -1) (ружьё) прочищати, прочистити ви[по ]стрілом (рушницю);2) -лять (известное время) - простріляти (якийсь час).* * *I несов.; сов. - прострел`итьпрострі́лювати, прострели́ти и прострі́литиII несов.; сов. - прострел`ять1) ( проверять ружьё) прострі́лювати, простріля́ти2) (несов.: стрелять в течение определённого времени) стріля́ти [ці́лий день], простріля́ти -
15 пушка
гармата, ум. гарматка, пушка, канона. [Обступили город Умань, поробили шанці та, й вдарили з семи гармат у середу вранці (Пісня). Лід кріпкий, хоч гармати коти (Номис). Козацькі пушки були менші і не несли так далеко, як турецькі, тому пушкарі вичікували догіднішої хвилини, коли турки підійдуть ближче (Маковей). Канони грають, кулі заспівають (Федьк.)]. Нацелить, прицеливать -ку - націлити, прицілювати гармату. По воробьям из -ки стрелять - з гармати на горобців стріляти.* * *гарма́та, пу́шка -
16 стрельнуть
см. стрелять -
17 строчить
1) ( о шитье) стіба́ти, стьоба́ти, прошива́ти2) ( писать) черка́ти; ( стрелять из пулемёта) цокоті́ти, -ти́ть, тата́кати; (о быстрых, энергичных действиях: идти) шква́рити, чеса́ти (чешу́, че́шеш)
См. также в других словарях:
СТРЕЛЯТЬ — стреляю, стреляешь, несов. 1. в кого что, по кому чему, из чего и без доп. Производить выстрелы. Стрелять из лука. Стрелять из винтовки. Стрелять в цель. Стрелять в птиц. Стрелять по движущейся цели. || из чего и без доп. Уметь обращаться с… … Толковый словарь Ушакова
стрелять — СТРЕЛЯТЬ, яю, яешь; несов., СТРЕЛЬНУТЬ, ну, нёшь и СТРЕЛЬНУТЬ, ну, нешь, сов. 1. что у кого. Просить что л. Стрельни закурить. 2. только несов., без доп. Заниматься профессиональным нищенством. 3. что у кого. Воровать, красть. У меня кошель… … Словарь русского арго
стрелять — Палить, метать, бросать. Солдаты открыли огонь. Раздалась команда: пли! .. Ср. бросать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. стрелять палить … Словарь синонимов
стрелять — Стрелять глазами 1) быстро взглядывать и сейчас же отводить глаза (разг. фам.), 2) смотреть зорко, высматривать что н. (просторен.). Мальчишка стрелял глазами по сторонам. Стрелять из пушек по воробьям (разг. ирон.) применять… … Фразеологический словарь русского языка
СТРЕЛЯТЬ — СТРЕЛЯТЬ, стрельнуть и сев., вост. стрелить во что, стреливать, пускать из лука стрелу; палить, метать пули, ядра из всякого стрельного, метательного оружия; | кого, в кого, по ком, во что, убивать стреляя, мстить, целить, наводить стрельное… … Толковый словарь Даля
СТРЕЛЯТЬ — СТРЕЛЯТЬ, яю, яешь; стрелянный; несовер. 1. в кого (что). Производить выстрел, выпускать (стрелу, камень, ядро) из метательного оружия. С. в цель. С. по самолёту. С. из лука. Стреляющий лыжник (биатлонист). 2. кого (что). Убивать из… … Толковый словарь Ожегова
СТРЕЛЯТЬ — См. СТРЕЛЬНУТЬ В. В. Виноградов. История слов, 2010 … История слов
стрелять — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я стреляю, ты стреляешь, он/она/оно стреляет, мы стреляем, вы стреляете, они стреляют, стреляй, стреляйте, стрелял, стреляла, стреляло, стреляли, стреляющий, стреляемый, стрелявший, стрелянный, стреляя; св.… … Толковый словарь Дмитриева
стрелять — в кого, по кому чему и по ком чем. 1. в кого (направление действия на объект). Стрелять в противника. 2. по кому чему и по ком чем (распределение действия на ряд объектов): а) по кому чему (с существительными и личными местоимениями 3 го л.).… … Словарь управления
стрелять — Если бы во времена взятия Казани войском Ивана Грозного кто нибудь сказал стрелять из пушки , то его, вероятно, сочли бы иностранцем, плохо знающим русский язык – ведь в те времена пушки были в новинку, а стреляли только из лука, да и глагол… … Этимологический словарь русского языка Крылова
стрелять — ▲ уничтожать ↑ посредством, выстрел стрелять. стреляный (# гильза). вести стрельбу [обстрел]. держать под обстрелом [под огнем] кого, что. обстрелять. перестреливаться. пострелять. постреливать. простреливать, ся (# с флангов ущелье). подстрелить … Идеографический словарь русского языка