птаха

птах (р. птаха), птаха, птиця. [І співав-би і жив-би, як той птах крилатий (Грінч.). Він летить, як птах (Звин.). Кінь, як птаха, пролетить (Рудан.). Вилітайте, сірі птахи (Шевч.). Подивись на божу птицю, як вона літає (Руд.). Синиця - не птиця (Приказка). Не всі старі птиці високо літають (Приказка)]. -цы, соб. - птаство, пташня. [Птаство весело щебетало (Крим.). Хиже птаство на степу (Кул.)]. Молодая -ца, соб. - молодняк, молодник, молоднеча. Домашняя -ца, соб., домашние -цы - дробина, дріб (р. дробу), домове птаство. [Нагодую і напою свиней, кабанові занесу, дробині посиплю (Кониськ.)]. Дворовая -ца - подвірня (надвірня) птиця, соб. дробина. Ручная (домашняя) -ца - свійський птах. Хищная - ца - хижий птах. Хищные -цы - хижі птахи, хиже птаство. Ночная -ца - нічний, вночішній птах, нічна, -шня птаха, нічниця. Перелётная -ца - перелітна(мандрівна) птаха, перелітний птах. Залётная -ца - залітний птах, залетуха. Певчая -ца - співочий (співучий) птах, -ча птаха. Певчие -цы - співоче птаство. Жар-птица - жар-птиця, жароптиця. [В старій похмурій дубині мостить своє гніздо жар-птиця (Васильч.)]. Стреляная -ца (перен.) - стріляний птах. -ца с чёрными перьями - чорнопірка, ум. чорнопірочка. [Ой галочки- чорнопірочки круту гору вкрили (Пісня)]. -ца, возвратившаяся из зимнего отлёта - і[и ]риця. [Вже і[и]риця проявилась, - скоро тепло стане (Борз. п.)]. Ранняя -ца (-чка) зубки теребит (носок прочищает), а поздняя глазки протирает - рання птичка зубки креше, а пізня очки дере (Черкащина).

* * *

1) птах, род. п. пта́ха и птаха́, пта́ха, пти́ця

2) в знач. собир. пти́ця

3) (перен.: о человеке) ця́ця, пта́шка, птах, пти́ця, цабе́

возгордеть загордіти, згордіти з чого [Тільки птаха з сили загорділа (Руд.). Од мене їм краї припали гарні, з таких країв вони тепер згорділи (Крим.)], розгордіти, розгордітися, розгордуватися, запишатися з чого, чим, запишнитися [Запишалася з того поводження (Крим.). Честю такою запишнився (Греб.)], набундючитися.

* * *

літ (р. лету и льоту), летіння (-ння). [Він зацікавився пташкою і довго стежив за її летом (Коцюб.). Крига й сніг, твого вжахнувшись льоту, розтанули (Самійл.)]. На -ту - на лету, на льоту. Стрелять по птице на -ту, бить птицу в лёт - стріляти на птаха в льоту, влетячку, стріляти (бити) летю[я]чу птицю. [З пистолю кулею летючу птицю б'є (Стор.)]. Убить на -ту - убити на ле[ьо]ту. Поймать на -ту, с -ту - зловити, (с)піймати на ле[ьо]ту. Пошла пчела в лёт - пішла бджола у проліт (Лебединщ.). Лётом - см. отдельно.

* * *

1) (ночная лампочка) каганець (-нця). [Дрижить, ізігнувшися над каганцем, лічить гроші (Шевч.). Убоге світло каганця (Васильч.)];

2) артиллер. - нічник (-ка);

3) (ночная птица) нічниця, нічний (вночішній) птах (-ха), нічна (вночішня) птаха (пташка);

4) (ночной мотылёк) нетля; см. Ночной (-ная бабочка);

5) (ночной извозчик, сторож и т. п.) нічний візник (-ка), нічний сторож и т. п., нічняк, нічняник, нічник (-ка);

6) (ночное стойло) нічне стійло.

* * *

нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.

* * *

пташа (-шати), пташеня, птиченя (-няти), пискля (-ляти), ум.-ласк. пташатко, пташенятко, птиченятко, писклятко; (неоперившийся) голопуп, голопуцьок, голоцюцьок (- цька), голопупок (-пка), голеня, голя (-ляти), голопірка, голопірча (-чати), голоцванок (-нка), (обычно воробьиный) пуцьвері[и]нок (-нка), ум.-ласк. гол(ен)ятко, голопірочка; (не вылетавший ещё из гнезда) гніздар (-ря), (начинающий летать) підліток (-тка), (выросший для полетов) виліток (-тка), (поздно выведенный) пізнюр (-ра), пізнюхир (-ря), (ж. р.) пізнюхирка, пізніхірка, ум.-ласк. пізню[і]хірочка; пізню[і]хіря(тко). [Хотів я зібрати дітей твоїх, як птаха збирає пташат своїх під крила (Єв.). Обсіли мене як дрібні пташенята (М. Вовч.). Дозвольте мені полізти на те дерево і видерти птиченята (Грінч. II). Повне гніздо горобиних голоцюцьків (Н.-Лев.). Деру по гніздах пуцьверинків (Стор.)]. -нцы (целый выводок) - гніздо.

* * *