-
1 отверстие
відтулина, відвороття, продухвина, (гал.) отвір, розтвір (-во), (проём) проріз (- зу), проруб (-бу); (дыра) діра, дучка, промежінь (-жени). -тие в почтовом ящике - проріз у поштивій скриньці. -тие для света - просвіт, прозір (-зору). -тие для протока воды - проточина. -тие в стене (для ворот) - розвороття. -тие колодца - колодяжне устя. -тия в решётке - межиґраття, продушини. -тие для огня в гончарной печи - прогар, прогін (-гону), дучка. -тие в шахте - вікно. Делать -тие (дыру) - робити, пропускати продушину, дірку.* * *о́твір, -вору, відту́лина диал. віджу́линаоко́нное \отверстие — віко́нний о́твір, вікни́на
-
2 известие
звістка, вість (-ти), вістка, (новость) новина, (извещение) оповістка, оповість, повідомлення; срвн. Весть. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Мет.). Прийшли вісті недобрії (Шевч.). Почав виходити місячник «Бібліографічні вісті». Ні чутки, ні вістки про сина не маю (Харківщ.). Чом-же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? (Основа)]. Хорошее (нехорошее) -тие - добра, гарна (недобра, негарна, лиха) (з)вістка, вість, новина. Свежее, запоздалое -тие - свіжа, запізнена звістка, вість, новина. При первом же -тии он выехал отсюда - скоро прийшла звістка, він зараз-же виїхав звідси. Ответное -тие - відвість, (на письме) відпис (-су). Послать ответное -тие - відвістити. [Громада одвістила, що Микола добра людина (Основа)]. Давать, дать -тие - (по)давати, (по)дати (з)вістку (вість). О нём нет никакого -тия - про його немає жадної (з)вістки.* * *1) зві́стка, ві́стка, вість, -тіиме́ть \известие тие (\известие тия) — ма́ти зві́стку (зві́стки, ві́стку, ві́стки, вість, ві́сті); ( сведения) ма́ти відо́мості
после́дние \известие тия — оста́нні ві́сті
2)\известие тия — (мн.: о периодическом издании) ві́сті, -те́й
-
3 изъятие
1) дейст. виймання; вилучання, виключання; оконч. вийняття, вилучення чого, виключення. -тие старых книг из библиотеки - (выделение) вилучення, виключення старих книг із книгозбірні. -тие из обращения, употребления чего - виключення з обігу, з ужитку чого. -тие церковных ценностей - відібрання (неок. відбирання) церковних цінностей. -тие из частной собственности - вивласнення, неок. вивласнювання чого;2) ви(й)няток (-тку); см. Исключение. Нет правил без -тия, -тий - нема правила без винятку, без винятків. В -тие из общего правила, закона - як виняток (і)з загального правила, закону.* * *1) ( действие) ви́лучення, (неоконч.) вилуча́ння2) ( исключение) ви́няток, -ткувсе без \изъятие тия — усі без ви́нятку, геть усі́
в \изъятие тие из о́бщих зако́нов — як ви́няток із зага́льних зако́нів
-
4 покрытие
покриття. -тие расхода приходом - покриття витрати прибутком. -тие дефицита - вирівнювання, (оконч.) вирівнення дефіциту (недобору). На -тие расходов - на оплату витрат. На -тие долга - на виплату боргу (позики).* * *1) ( действие) покриття́, (неоконч.) покрива́ння; накрива́ння; укрива́ння; застила́ння, застеля́ння; пошива́ння; ушива́ння; укрива́ння, покрива́ння; покрива́ння2) (то, чем покрывается что-л.) покриття́ -
5 пристрастие
1) (к чему) замилування, замилованість, залюбленість у чому, прилюбність, пристрасть до чого. [Маючи вже дорослих дітей, не кидає марної пристрасти до уборів (Ор. Левиц.)]. Иметь -тие к чему - бути замилованим, залюбленим у чому, бути прилюбленим до чого, кохатися, милуватися в чому. [Кохався над усе в злочинстві та мерзоті (Самійл.). Милується в описах як-раз цієї животної сторони (Єфр.)]. Он имеет -тие к музыке - він кохається в музиці. См. Пристращаться к чему;2) (односторонее, неправильное суждение о чём) небезсторонність, необ'єктивність до чого, сторонність. [Таким побитом виходить цілковита сторонність авторова (Грінч.). Така сторонність судді не личить]. В этом деле он выказал -тие - в цій справі він виявив необ'єктивність (сторонність). -тие в судье недопустимо - сторонність для судді неприпущенна річ;3) допрос с -тием - допит з загрозами, з муками (тортурами).* * *1) при́страсть, -тіиме́ть \пристрастие к чему́ — коха́тися в чо́му, ма́ти при́страсть до чо́го
2) (несправедливое суждение, отношение) небезсторо́нність, -ності; ( предвзятость) упере́дженість; ( предубеждение) упере́дження3) ( угроза) погро́задопро́с с пристра́стием — ист. до́пит (-у) з торту́рами (з погро́зами); перен. суво́рий до́пит
-
6 открытие
1) відкриття; розчинення, відхилення (напр., вікна, дверей); розплющення (очей); відслонення (статуї);2) відкриття, виявлення (напр., правди, тайни, намірів); викриття, виява [змови (заговора), злочинства]. См. Обнаружение;3) відкриття (Америки, незнаних островів). [Нові відкриття. Одкриття написів на руїнах];4) (изобретение) винайдення, винахід (-ходу), знайдення [Технічні знайдення], знахід (-ходу). См. Изобретение;5) відкриття, заведення, запровадження (напр. шкіл, лікарень), закладення. -тие памятника, заседания, театра - відкриття пам'ятника (напр. Котляревському, Шевченкові), засідання, театру. -тие партийной конференции, съезда незаможных - відкриття партійної конференції, з'їзду незаможників. -тие контрреволюционного заговора, общества - викриття контр-революційної змови, товариства.* * *1) ( действие) відкриття́; розкриття́; викриття2) ( открытое в результате исследований) відкриття́ -
7 відплиття
-
8 занятие
I. робота, праця, працювання, зайняття, (о ремёслах) промисл (-ла). -тия в школе - наука, навчання, вчиття. [Науку в школі я гадала розпочати на Семена (Кониськ.). Навчання по школах уже почалося (Київ.)]. Учебные -тия - навчання. Научные -тия - наукова праця, наукові студії, наукове працювання. Род -тий - праця. Время -тий - час праці, час працювання. Без определённых -тий - без певної праці. Избрать себе -тие - вибрати собі працю. См. Заниматься чем.II. Занятие -1) (земли, леса) займання, зайняття, осягнення. [Земля вольна, усякому рівна, нікому до осягнення не заказана (Куліш)]; (как следствие занятия) заїмка, займанщина;2) - тие города, крепости и т. п. - здобуття, зайняття, осягнення, опанування міста, фортеці.* * *1) ( действие) заня́ття, (неоконч.) займа́ння; посіда́ння; захо́плення; заняття́, (неоконч.) займа́ння2) (дело, времяпрепровождение) заня́ття; (труд, работа) пра́ця, робо́талитерату́рные \занятие тия — літерату́рна пра́ця (робо́та), літерату́рні заня́ття
-
9 поднятие
букв. и перен.) піднесення, (реже) підняття, підняток (-тку). -тие производства - піднесення продукції, виробництва. -тие занавеса - підведення завіси, запони.* * *1) підняття́; підне́сення2) підве́дення, зве́дення3) підняття́; зчи́нення; учи́нення4) пору́шення, підняття́5) підняття́, підви́щення; підне́сення6) підняття́ -
10 понятие
розуміння, поняття, тяма, утямок (-мку), тямок (-мку). Национальные -тия - національні розуміння. Абстрактные -тия - умозорні, абстрактні розуміння. Счастье -тие индивидуальное - щастя - розуміння індивідуальне. Два великие -тия смерти и любви - два великі тямки - смерти і любови (Конис.). Высокие -тия добра и правды - високі втямки добра і правди (Неч.-Лев.). -тия не имеет - тями не має; не тямить. Ложное -тие - фальшива тяма.* * *1) поня́ття\понятие сто́имости — эк. поня́ття ва́ртості
2) ( представление) уя́влення; ( мнение) ду́мка -
11 причастие
1) причетність, привинність (-ности), причет, дочинення до чого. Иметь -тие к чему - мати причетність, привинність, дочинення до чого, бути в причеті до чого. [Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: - Хіба й ти в тім причеті? - А він і каже: «Нас три було» (Новомоск. п.). Ніякого дочинення до цього діла не маю (Сквир.)];2) причастя, дара, (зап.) сакрамент (-ту), (гуц.) закін (-кону). [Хоч-би сповідь приняти, хоч-би без причастя не вмерти (Кониськ.). Не говівши дару ковтнув (Номис). Не признається - не станеш його сповідать і сакраменту давати (Чуб. II)]. Принимать -тие - см. Причащаться;3) грам. - дієприкметник, причасник.* * *I грам.дієприкме́тникII1) церк. прича́стя; диал. сакраме́нт, -упринима́ть, приня́ть \причастие — причаща́тися, причасти́тися
2) ( причастность) приче́тність, -ності -
12 разлитие
розлиття́\разлитие тие жёлчи — мед. розлиття́ жо́вчі
\разлитие тие реки́ — розлиття́ рі́чки (ріки́)
-
13 вскрывание
-
14 двускатное покрытие
= двухска́тное покры́тие двосхи́ле покриття́Русско-украинский политехнический словарь > двускатное покрытие
-
15 вскрывание
-
16 двускатное покрытие
= двухска́тное покры́тие двосхи́ле покриття́Русско-украинский политехнический словарь > двускатное покрытие
-
17 абстрактне поняття
абстра́ктное поня́тиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > абстрактне поняття
-
18 агропромислове підприємство
агропромы́шленное предприя́тиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > агропромислове підприємство
-
19 адіабатичний стиск
адиабати́ческое сжа́тиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > адіабатичний стиск
-
20 анодне покриття
ано́дное покры́тиеУкраїнсько-російський політехнічний словник > анодне покриття
См. также в других словарях:
Тие (Валь-де-Марн) — Тие Thiais Герб … Википедия
Тие — (Тия) индусское название ожерелового попугайчика (Palaeornis torquatus, см. Попугайчики) … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Тие — … Википедия
Тие-ни — … Википедия
Ле-Тие — Le Thillay Страна ФранцияФранция … Википедия
УРАЛЬСКИЙ РАБОЧИЙ гос. издательско-полиграфическое пр-тие — подчиняется Мин ву РФ по печати. Изд во обр. пост. През. Урал. обл. исполкома Советов раб., крест. и красноарм. деп. от 19 мая 1926 вместо ликвидированного акц. об ва Уралкнига . Новое изд во выпускало газ. Уральский рабочий , На смену! ,… … Екатеринбург (энциклопедия)
Полово́е разви́тие — формирование первичных и вторичных половых признаков в процессе индивидуального развития. Половое развитие задержанное П. р., характеризующееся отсутствием или запаздыванием формирования вторичных половых признаков. Половое развитие… … Медицинская энциклопедия
общежи́тие — [не общежитие] … Русское словесное ударение
прожи́тие — и прожитьё, я; деньги на прожитие (на прожитьё) … Русское словесное ударение
пр-тие — предпр. пр тие предприятие организация пр тие Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
Восприя́тие — психический процесс отражения действительности, формирующий субъективный образ объективного мира. Восприятие бредовое нарушенное В. у психически больного, при котором лица, предметы и события приобретают для него новый неясный смысл … Медицинская энциклопедия