прорубать

техн., несов. проруба́ть, сов. проруби́ть

техн., несов. проруба́ть, сов. проруби́ть

прорубить

1) прорубувати, прорубати, (о мн.) попрорубувати (слегка стуча) процюкати що чим; (только лес: прочищать) протереблювати, протеребити (ліс). [Прорубує тернову огорожу (Куліш). Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.) Він у тій коморі вікна попрорубував (Драг.). Та я-б і цілий ліс продати рада, або протеребити, - був-би ґрунт, як у людей (Л. Укр.)];

2) (разрубить) розрубувати, розрубати, перерубувати, перерубати що чим. Прорубленный -

1) прорубаний, процюканий; протереблений;

2) роз[пере]рубаний.

* * *

несов.; сов. - проруб`ить

1) прору́бувати, проруба́ти и попрору́бувати

2) (несов.: рубить в течение определённого времени) руба́ти [ці́лий день], проруба́ти

просечь просікати, просікти, прорубувати, прорубати (о мн. или местами) попросікати, попрорубувати що; см. Прорубать. [Сокирою прорубав ногу до кости]. Просеченный - просічений, прорубаний. -ться -

1) просікатися, прорубуватися, бути просіченим, прорубаним;

2) -чься сквозь что - прорубатися крізь що. [Кіннота прорубалась крізь ворожу піхоту];

3) (о ткани) см. Сечься.

* * *

несов.; сов. - прос`ечь

сов. от прорубать

техн., несов. просека́ть, сов. просе́чь

сов. от прорубать

техн., несов. просека́ть, сов. просе́чь

техн. проруба́ть, просека́ть ( прорубать)

1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник

I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;

2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.

* * *

проделать

1) (отверстие) проробляти и -роблювати, проробити, пробивати, пробити (наскрізь), (прорубать) прорубувати, прорубати, (просверлить) прове[і]рчувати, провертіти, (о мн.) попроробляти, попробивати, попрорубувати, попрове[і]рчувати що. [Треба ще одно вікно проробити, щоб ясніше в хаті було. Прорубай вікно, щоб видно було (Чуб.)];

2) что-н. с кем-н., над кем-н. - коїти, скоїти що-небудь, з ким, чинити, учинити що- небудь, з ким-н., над ким-н., доказувати, доказати що (чого) над ким; (выделывать) виробляти, виробити, витворяти, витворити, витівати, витіяти що кому-небудь, що з ким-н. [Що ти коїш із нею? (Крим.). Чинили над нею всякі непотребства (О. Пч.). Москаль такі штуки доказує над смертю (Чуб.). Отаке-то людям горе чума виробляла (Шевч.). Таке було иноді витворяє (Номис)]. -лывать, -лать штуки - см. Выкидывать, Выделывать (штуки);

3) (работу) проробляти, проробити, поробити (роботу). [Треба самому проробити цю роботу, щоб знати, яка вона важка];

4) (показывать чему выучили) проробляти, проробити, показувати, показати. Обезьяна -ла свои штуки - мавпа проробила (показала) свої штуки;

5) -лывать крупу - дерти крупи;

6) -лать что (скопировать) - вдати що. Проделанный - пророблений, пробитий, прорубаний, проверчений; учинений, доказаний, показаний. -ться -

1) (об отверстии) - пророблятися, бути проробленим, пробиватися, бути пробитим, прорубуватися, бути прорубаним, прове[і]рчуватися, бути проверченим;

2) чинитися, вироблятися;

3) (о работе) пророблятися, бути проробленим, поробленим. [Пророблено чималу працю].

* * *

несов.; сов. - прод`елать

1) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( отверстие) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти

2) (выполнять, совершать) проробля́ти и проро́блювати, пророби́ти; ( о работе) прово́дити, провести́; ( делать) роби́ти, зроби́ти, чини́ти, учини́ти

3) (шутку, шалости) виробля́ти (несов.), витво́рювати и витворя́ти, ви́творити, несов. утну́ти, утя́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти

см. прорубать