проміняти

-нять и -нить обмінювати, обміняти и (реже) обмінити кого, що на що, замінювати, заміняти и зміняти кого, що на кого, на що, вимінювати, виміняти що на що, промінювати, проміняти що на що, (о мног.) поміняти, позамінювати, повимінювати. Сапоги тесны, надо обменять - чоботи тісні, треба заміняти (на хліб, то-що), (заменить другими) обмінювати, обміняти на инші. -нить червонец на мелочь - розміняти (розбити) червінця на дрібні. Обмененный - обміняний, заміняний, зміняний, виміняний.

* * *

несов.; сов. - обмен`ять

1. n

1) обмін

2) розмін (грошей)

3) заміна, зміна

4) іноземна валюта (тж foreign exchange); тратта (тж bill of exchange)

5) курс (іноземної валюти)

6) біржа

7) (центральна) телефонна станція; комутатор

8) фізл. обмін, обіг

9) військ. гарнізонний магазин

10) обмінна книга (у бібліотеці)

2. v

1) обмінювати, міняти

2) обмінюватися, мінятися

3) проміняти

4) розмінювати (гроші)

5) обмінювати (валюту)

* * *

1) обмін, міна

2) заміна, зміна; ( бібліотечний) обмін

3) іноземна валюта (тж. foreign exchange); переказний вексель, тратта (тж. bill of exchange)

4) біржа

5) ( центральна) телефонна станція; комутатор

6) гарнізонний магазин (тж. post exchange)

7) обмінна книга, обмінний екземпляр (тж. exchange copy; у бібліотеці)

8) фiзioл. обмін

9) мaт., фiз. обмін місцями; перестановка

1) міняти, обмінювати; обмінюватися; мінятися

2) проміняти

3) розмінювати ( гроші); обмінювати ( одну валюту на іншу)

1. n

1) візок; вагонетка; ручний двоколісний візок

2) вантажний автомобіль

3) зал. відкрита товарна платформа

4) колесо, коток

5) мор. клотик

6) товарообмін

7) оплата праці товарами (натурою)

8) дрібний товар

9) зв'язок, відносини, стосунки

10) мотлох, дрантя

11) нісенітниця, дурниця

12) амер. овочі (для продажу)

2. v

1) перевозити на вантажівках

2) вантажити на вантажівки (платформи)

3) обмінювати; вести бартерну торгівлю

4) платити натурою (товарами)

5) торгувати, розносячи товари

6) проміняти

7) амер. займатися овочівництвом

8) мати добрі стосунки (з кимсь)

* * *

1) візок, вагонетка; ручний двоколісний візок

2) вантажний автомобіль

3) з.- д. відкрита товарна платформа ( open truck); товарна платформа

4) колесо, каток

5) столик на колесах, пересувна стійка ( для подачі блюд)

6) мop. клотик

1) перевозити на вантажівках

2) вантажити на платформи, вантажівки

3) cл. водити вантажівку; працювати водієм вантажівки

4) cл. прогулюватися; шлятися, хитатися

1) обмінювати, вести мінову торгівлю

2) платити натурою, товарами

3) торгувати врознос

4) проміняти, віддати

5) cл. займатися ( промисловим) овочівництвом

6) дiaл. мати справу, бути в хороших відносинах (з ким-н.)

1) міна, товарообмін; операція

2) оплата праці товарами, натурою

3) дріб'язковий товар

4) зв'язок, відносини

5) непотріб, непотрібні речі; нісенітниця, дурниця

6) cл. овочі ( для продажу)

1. n

1) мінова торгівля; товарообмін

2) товарообмінна угода (тж barter agreement)

2. v

1) міняти, обмінювати; вести мінову торгівлю

2) давати натомість; торгуватися

* * *

1) мінова торгівля, бартер ( barter trade)

2) товарообмінна угода

3) товар для обміну

1) міняти, обмінювати, вести мінову торгівлю

2) давати натомість

поміняти, зміняти, проміняти кого, що на кого, на що. Поменивать лошадей, лошадьми (барышничать) - менджувати кіньми.

* * *

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

1) обмін, міна

2) заміна, зміна; ( бібліотечний) обмін

3) іноземна валюта (тж. foreign exchange); переказний вексель, тратта (тж. bill of exchange)

4) біржа

5) ( центральна) телефонна станція; комутатор

6) гарнізонний магазин (тж. post exchange)

7) обмінна книга, обмінний екземпляр (тж. exchange copy; у бібліотеці)

8) фiзioл. обмін

9) мaт., фiз. обмін місцями; перестановка

1) міняти, обмінювати; обмінюватися; мінятися

2) проміняти

3) розмінювати ( гроші); обмінювати ( одну валюту на іншу)

1) візок, вагонетка; ручний двоколісний візок

2) вантажний автомобіль

3) з.- д. відкрита товарна платформа ( open truck); товарна платформа

4) колесо, каток

5) столик на колесах, пересувна стійка ( для подачі блюд)

6) мop. клотик

1) перевозити на вантажівках

2) вантажити на платформи, вантажівки

3) cл. водити вантажівку; працювати водієм вантажівки

4) cл. прогулюватися; шлятися, хитатися

1) обмінювати, вести мінову торгівлю

2) платити натурою, товарами

3) торгувати врознос

4) проміняти, віддати

5) cл. займатися ( промисловим) овочівництвом

6) дiaл. мати справу, бути в хороших відносинах (з ким-н.)

1) міна, товарообмін; операція

2) оплата праці товарами, натурою

3) дріб'язковий товар

4) зв'язок, відносини

5) непотріб, непотрібні речі; нісенітниця, дурниця

6) cл. овочі ( для продажу)

променять міняти, промінювати, п(р)оміняти, зміняти, заміняти кого, що, на кого, на що. [Проміняв нові чоботи на старі і взяв додачі. П(р)оміняв (зміняв) франки на карбованці]. Промененный - проміняний, зміняний, заміняний на кого, на що.

* * *

несов.; сов. - промен`ять

менивать

1) (обменивать) міняти, (редко мінити), обмінювати, замінювати кого, що на кого, на що, вимінювати, (променивать) промінювати, (с презрит. оттенком) менжувати що на що. [Ану, свату! міняй стару на носату (Приказка). Розумне діло - на цяцьки батькові гроші менжувати! (Мирний)]. -нять деньги - міняти гроші. [Не буду я міняти цих грошей (Мирний)]. -нять должность, религию и т. п. - міняти посаду, віру и т. п. [Міняють чотири рази віру (Грінч.)]. -нять сорочку, бельё - міняти сорочку (сорочки), білизну (шмаття), брати сорочки, білизну (шмаття), змінюватися (сов. змінитися) в чисту сорочку. [Він у мене що-неділі сорочки бере (Звин.). Пішов додому шмаття брати (Липовеч.). Нема сорочки, щоб змінитися (Звин.)]. -нять ухо на ухо - міняти так на так, (зап.) віть на віть, мінятися токма;

2) (изменять) міняти, зміняти и змінювати що на що, у що, відміняти, відмінювати, (переменять) переміняти и перемінювати що на що, (переиначивать) переинач[кш]увати що. [Сонце бродить поміж камінням, міняючи бистро сум тіней на радість блиску (Коцюб.)]. -нять взгляды - міняти (зміняти и -ювати) погляди. - нять тон - зміняти тон. [Заговорив, змінюючи начальницький тон (Крим.)]. -нять цвет - зміняти колір, перефарбовуватися. [Тюремні стіни перефарбовуються, вищають (Васильч.)]. Это -няет дело - це міняє справу; це инша річ (справа).

* * *

1. n

1) заклинання; замовляння

2) чари, чарівність; чарівна сила

3) строк; час, проведений за певним заняттям

4) проміжок часу, період

5) приступ (хвороби тощо)

6) амер., розм. період істерії (похмурого настрою, дразливості)

7) зміна

8) розм. тріска; скіпка, скалка

9) перекладка, поперечка

2. v

1) зачаровувати, заворожувати; заговорювати

2) наділяти магічними (чарівними) властивостями

3) зміняти (когось)

4) змінюватися, працювати по черзі

5) дати відпочинок (передишку)

6) передихнути, відпочити

7) говорити, розмовляти

8) розповідати; вимовляти

v (past і p.p. spelt, spelled)

1) писати (вимовляти, читати) по літерах (слово)

2) складати (слова з літер)

3) розбирати, розшифровувати, тлумачити

4) розглядати, вивчати

5) означати, призводити до; обіцяти

6) просити; висловлювати бажання натяком

* * *

1) заклинання, замовляння

2) чари, чарівність; чарівна сила

1) зачаровувати; замовляти

2) наділяти магічними властивостями

1) термін, час

2) проміжок часу, період

3) напад ( хвороби); cл. період дратівливості, істерії, похмурого настрою

4) зміна; cпeц. змінник, напарник

5) aвcтpaл. відпочинок, перепочинок

1) змінити ( кого-небудь у роботі); перемінятися, працювати по черзі

2) дати відпочинок, перепочинок; перепочити, відпочити

1) вимовляти або писати ( слово) по буквах ( spell out); складати ( слово з букв)

2) читати по складах, з трудом розбирати написане ( spell out)

3) розбирати, розшифровувати, тлумачити ( spell out)

4) означати, спричиняти

5) просити, виражати бажання натяком

1) зміна; заміна

2) поштова станція

3) зміна (робоча)

4) спорт. естафета

5) етап естафетного бігу (запливу)

6) тех. реле, перемикач

7) тех. серводвигун

8) тех. запасний агрегат

9) рад. трансляція, ретрансляція

v (past і p.p. relaid)

1) міняти, заміняти (особл. коней)

2) змінюватися

3) передавати по етапах

4) рад. транслювати, передавати

5) ел. ставити реле

проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прон`икнуть

1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти

2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)

1. n

1) срібло

2) срібні гроші (монети)

3) шотл. гроші

4) срібні вироби

5) срібний колір; колір срібла

2. adj

1) срібний

2) поет. сріблястий

3) дзвінкий, мелодійний, сріблястий

3. v

1) сріблити; покривати сріблом

2) амальгамувати (дзеркало) амальгамою ртуті

3) сріблитися

4) сивіти

* * *

1) срібло

2) срібні монети; дiaл. гроші

3) срібні вироби

4) сріблистий, срібний колір

5) cл.; фoтo ( азотнокисле) срібло

1) срібний

2) пoeт. сріблистий; дзвінкий, мелодійний, сріблистий

1) сріблити, покривати сріблом; амальгамувати ( дзеркало)

2) сріблитися; сивіти ( про волосся)

n ком. товар, товари; виріб, вироби; річ; благо, блага; a товарний

продукти чи послуги, спрямовані на задоволення тих чи ін. потреб суспільства, які можна купити або продати

═════════■═════════

acceptable goods прийнятний товар; advertised goods рекламований товар; agricultural goods сільськогосподарські товари; assorted goods підібрані товари • сортовані товари; auction goods аукціонний товар; barter goods бартерний товар; basic goods основні товари; branded goods марочні вироби • марочні товари; brown goodss: аудіо- та відео-товари; bulk goods гуртовий товар; canned goods консервовані товари; capital goods; choice goods добірний товар; competing goods конкуруючі товари; competitive goods конкурентні товари; competitively priced goods конкурентні товари; complementary goods доповнюванні товари; consignment goods консигнаційний товар; consumer goods; contingent goods випадковий товар • не передбачений заздалегідь товар; convenience goods товари повсякденного попиту; cotton goods бавовняні товари; custom made goods товар, виготовлений на замовлення; cut-price goods товар за зниженою ціною; defective goods пошкоджені товари • дефектний товар; delivered goods доставлений товар; dispatched goods відвантажений товар; dry goods сухий товар; durable goods товари тривалого вжитку • товари довгострокового користування; duty-free goods безмитні товари; electrical goods електричні товари; eligible goods прийнятий товар; essential goods необхідні товари • обов'язкові товари; exchangeable goods товари, які підлягають обміну; expired goods прострочений товар; export goods експортні товари; exported goods експортовані товари; factored goods комісійні товари; fancy goods модні товари • вишукані товари; fashion goods модні високоякісні товари; fast-moving goods ходові товари • збутовий товар • товар, що має попит; faulty goods пошкоджений товар • дефектний товар; finished goods готовий виріб; first class goods першорядний виріб; fixed price goods товари, які продаються за твердою роздрібною ціною; foreign goods закордонні товари; foreign-made goods закордонні товари; fragile goods ламкі товари • крихкі товари; frozen goods заморожений товар; future goods товари, куплені завчасно; generic goods немарочні товари; hard goods товари тривалого вжитку; hazardous goods небезпечні вироби; high-grade goods високосортні товари; homemade goods товари домашнього виготовлення; household goods господарські товари; import goods імпортні товари; imported goods імпортовані товари; incoming goods наступний товар; industrial goods промислові товари; inferior goods товари низької споживчої цінності; inflammable goods займистий товар • вогненебезпечний товар; insured goods застрахований товар; intermediate goods проміжні товари • напівфабрикати; knitted goods трикотажні вироби; large-scale goods товари масового споживання; low-grade goods низькосортний товар; luxury goods товари розкоші • предмети розкоші; manchester goods білизна; manufactured goods виготовлений товар; marked goods товар, знижений у ціні; marketable goods товар, що має попит; miscellaneous goods різноманітний товар; new goods новий товар; non-durable goods товар короткочасного користування • товар короткотривалого споживання • товар короткочасного вжитку; noncompetitive goods неконкурентоспроможні товари; nonhazardous goods безпечні вироби; non-refundable goods товар, що не підлягає поверненню і компенсації; nonrival goods неконкурентний товар; non-traded goods товари для внутрішнього користування; normal goods нормальне благо; ordered goods замовлений товар; packaged goods упакований товар; patent goods патентовані товари; perishable goods швидкопсувний товар • товар, який швидко псується; piece goods штучний товар • тканина в кусках; pledged goods заставлений товар; prepackaged goods фасований товар; primary goods сировинні товари; processed goods готовий виріб; proprietary goods фірмовий товар • марочні товари; quality goods високоякісний товар; refrigerated goods охолоджені товари; rejected goods забракований товар; repaired goods відремонтований товар; replaceable goods обмінюваний товар • обмінний товар; replaced goods замінений товар; retail goods роздрібні товари; returnable goods товари, які можна повернути; sale goods розпродажні товари; seasonal goods сезонні товари; secondhand goods уживаний товар; secondrate goods другосортні товари; selected goods добірний товар; semidurable goods товари з обмеженим терміном користування; serially produced goods товари серійного виробництва; shipped goods відвантажений товар; soft goods текстильні товари • товари короткочасного користування; sold goods проданий товар; specialty goods товари особливого попиту; spoiled goods зіпсований товар; spot goods товари в наявності; standardized goods стандартні товари; staple goods основні товари; store goods магазинні товари; style-and-fashion goods модні товари; substandard goods недоброякісні товари; substitute goods товари-замінники; superior goods товар високої споживчої цінності; surplus • товарний надлишок; taxable goods товари, оподатковувані митом; textile goods текстильні товари; trademarked goods марочні товари • фірмові товари; transit goods транзитні товари; unmarketable goods товар, не придатний для торгівлі; unshipped goods невідвантажений товар; unsold goods непроданий товар; unwrapped goods неупакований товар; white goods полотняні товари

═════════□═════════

cost of goods sold собівартість реалізованих товарів; exchange of goods товарообмін; goods and services товари і послуги; goods en route товари в дорозі; goods for immediate delivery товар з негайною здачею; goods from stock товар зі складу; goods held in trust зберігати товар за дорученням; goods in process незавершене виробництво • товар в процесі виробництва; goods in stock товарні запаси; goods in transit товари в дорозі • відвантажений товар; goods of equal value рівноцінні товари; goods on approval товар для схвалення; goods on consignment товари на консигнацію; goods on hand наявний товар; goods short delivered нестача товару при доставці • недопостачання; goods train товарний поїзд • вантажний поїзд; goods vehicle товарний екіпаж • товарний засіб пересування; goods wagon товарний вагон; goods warehouse товарний склад; shortage of goods нестача товарів • дефіцит товарів; surplus of goods товарний надлишок; to advertise goods рекламувати товар; to buy goods купувати/купити товар; to carry goods перевозити/перевезти товар; to clear goods звільняти/звільнити товар від мита; to collect goods забирати/забрати товар; to consign goods посилати/послати товар на консигнацію; to deliver goods постачати/постачити товар; to dispose of goods збувати/збути товар; to distribute goods розподіляти/розподілити товар; to exchange goods обмінювати/обміняти товари; to exhibit goods виставляти/виставити товари; to export goods експортувати товари • вивозити/вивезти товари; to feature goods виставляти/виставити товари; to have goods on trial апробовувати товар • ухвалювати/ухвалити товар; to import goods імпортувати товар • ввозити/ввезти товар; to insure goods застраховувати/застрахувати товар; to introduce goods (on the market) впроваджувати/впровадити товар; to invoice goods виписувати/виписати рахунок-фактуру на товар; to keep goods in stock тримати товар на складі; to load goods навантажувати/навантажити товар; to manufacture goods виготовляти/виготовити товар; to mark goods позначити товар; to mortgage goods заставляти/заставити товар; to obtain goods одержувати/одержати товар • отримувати/отримати товар; to offer goods пропонувати/запропонувати товар; to order goods замовляти/замовити товар; to pack goods упаковувати/упакувати товар; to pay for goods оплачувати/оплатити товар; to price goods визначати/визначити ціну товару; to produce goods виготовляти/виготовити товар; to provide goods постачати/постачити товар; to purchase goods купувати/ купити товар; to push goods рекламувати товар; to recall goods відкликати/відкликати товар; to reject goods відмовлятися від товару; to resell goods перепродувати/перепродати товар; to return goods повертати/повернути товар; to secure goods оберігати/оберегти товар • забезпечувати/забезпечити товар; to sell goods продавати/продати товар; to sell goods retail • продавати/продати товар вроздріб; to sell goods wholesale продавати/продати товар гуртом; to sell out goods розпродувати/розпродати товар; to send goods on approval посилати/послати товар для схвалення; to ship goods відвантажувати/відвантажити товар; to stock goods утримувати товар на складі • тримати товар на складі; to supply goods постачати/постачити товар; to trace goods стежити за рухом товару; to trade in goods торгувати товаром; to transfer goods перевантажувати товар; to turn out goods випускати/випустити товар; to unload goods вивантажувати/вивантажити товар; to value goods оцінювати/оцінити товар; to warehouse goods поміщати/помістити товар на склад; to withdraw goods from the market знімати/зняти товар з продажу на ринку; transport of goods перевіз товарів • транспорт товарів; transporting of goods перевезення товарів; unloading of goods розвантаження товарів