-
121 будить
-
122 пробуждать
см. пробудить* * *v1) gener. engager, solliciter (C'est en sollicitant l'intérêt qu'on rend possibles et facilite des acquisitions utiles.), éveiller (Ce site est disponible afin de permettre à chacun d'y piocher des informations, éveiller la curiosité et donner de nouvelles idées.), susciter (Les auteurs ont voulu de susciter la créativité de chacun.), mouvoir2) prop.&figur. réveiller -
123 пробуждать
-
124 пробуждение
см. пробудить -
125 пробуждать
несов.; см. пробудить -
126 заронить
-ся см. Заранивать, -ся.* * *1) зарони́ти; (пробудить, вызвать - о чувстве, мысли) збуди́ти, ви́кликати, -кличу, -кличеш\заронитьть в ду́шу что — зарони́ти (уки́нути) в ду́шу що
2) (уронить за что-л., куда-л.) упуска́ти, упусти́ти (упущу́, упу́стиш); ( забросить) ки́нути, заки́нути -
127 пробуждаться
пробудиться (от чего) пробуджатися и пробуджуватися, пробудитися, збуджуватися, будитися, збудитися, прокидатися, прокинутися, прочинатися, прочнутися, розбуркуватися, розбуркатися; (переносно ещё) уставати, устати, повставати, повстати. [Снились якісь сни чудні - пробуджався, а пробудившись не міг пригадати, що снифлося. Прокинувся хлопець од снів золотих (Грінч.). Земля будилась (Коцюб.). На зорі-зорі я прочнулася (Шевч.). Київ був найзручнішим місцем, де-б могли прокинутись серед українців нові думки (Єфр.). Верба вже розбуркалася і скрізь простягала, до сонця блідо- зелене листячко (Грінч.). Потреба вищого бажання в серці встане (Самійл.). До життя знову сила устала (Грінч.)]. В нём -дилась охота к чтению - в ньому прокинулася охота до читання. Подозрение -ждается во мне - підозріння прокидаєтеся в мені, бере мене. Пробудившийся - см. Пробуждённый (Пробудить).* * *несов.; сов. - пробуд`иться1) пробу́джуватися, пробуди́тися и попробу́джуватися, несов. збуди́тися; пробу́ркуватися, пробу́ркатися и попробу́ркуватися, розбу́ркуватися, розбу́ркатися и порозбу́ркуватися; ( просыпаться) прокида́тися, проки́нутися и попрокида́тися2) страд. (несов.) пробу́джуватися, розбу́джуватися; збу́джуватися -
128 возбудить
абудзіць; узбудзіць; узняць; узьняць; усхваляваць* * *совер.(пробудить) узбудзіць, абудзіць2) (поднять, предложить на обсуждение) узняць, узбудзіць(взволновать) усхваляваць, узрушыцьсм. возбуждать
См. также в других словарях:
пробудить — вызвать, возбудить, породить, родить, поднять, разбудить, зародить, зажечь, воспламенить, заронить зерно, повлечь, создать, спровоцировать, пробудить от сна, растормошить, расшевелить, растолкать, навести, нагнать, посеять, поселить, возжечь,… … Словарь синонимов
ПРОБУДИТЬ — ПРОБУДИТЬ, пробужу, пробудишь, совер. 1. (несовер. пробуждать) кого что. Заставить кого нибудь проснуться, прервать чей нибудь сон (книжн.). 2. (несовер. пробуждать и будить) перен., кого что. Возбудить, сделать активным, деятельным (книжн.).… … Толковый словарь Ушакова
ПРОБУДИТЬ — см. будить. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Пробудить — См. пробудиться В. В. Виноградов. История слов, 2010 … История слов
пробудить — пробудить. В знач. «заставить проснуться» пробужу, пробудит. В знач. «вызвать стремление к чему либо» пробужу, пробудит и допустимо пробудит. Любовь пробудит (пробудит) его к творчеству … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
пробудить — I C/A гл см. Приложение II (провести некоторое время, будя кого н.) пробужу/ пробу/дишь пробу/дят пробу/женный A/A пр; 246, 253 см … Словарь ударений русского языка
пробудить вдхновение — воодушевить, вдохновить, зажечь Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Пробудить — сов. перех. см. пробуждать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
пробудить — пробудить, пробужу, пробудим, пробудишь, пробудите, пробудит, пробудят, пробудя, пробудил, пробудила, пробудило, пробудили, пробуди, пробудите, пробудивший, пробудившая, пробудившее, пробудившие, пробудившего, пробудившей, пробудившего,… … Формы слов
пробудить — пробуд ить, буж у, б уд ит … Русский орфографический словарь
пробудить — (II), пробужу/(сь), бу/ди/шь(ся), бу/дя/т(ся) … Орфографический словарь русского языка