Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

придавливать

  • 1 придавливать

    техн., несов. прида́вливать, сов. придави́ть
    прида́влювати, придави́ти; ( прижимать - ещё) прити́скувати, прити́снути

    Русско-украинский политехнический словарь > придавливать

  • 2 придавливать

    техн., несов. прида́вливать, сов. придави́ть
    прида́влювати, придави́ти; ( прижимать - ещё) прити́скувати, прити́снути

    Русско-украинский политехнический словарь > придавливать

  • 3 придавливать

    придавить придавлювати, придавити (о мног. попридавлювати), придушувати, придушити, пригнітати, пригнічувати, пригнітити (о мног. попригнічувати), причавлювати, причавити, тиснути, притискати, притиснути. [Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь (Рудч.). Реакція знов пригнітила все в Росії (Єфр.). Причавив пальця]. Придавленный - придавлений, придушений, пригнічений, причавлений, притиснутий, стиснений.
    * * *
    несов.; сов. - придав`ить
    1) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; прича́влювати, причави́ти
    2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти

    Русско-украинский словарь > придавливать

  • 4 пригнетать

    пригнести
    1) (придавливать) пригнітати, пригнічувати, пригнітити, придушувати, придушити, притискати, притиснути, причавлювати, причавити;
    2) (угнетать) пригнітати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, утискати; срв. Угнетать, Притеснять. Пригнетённый -
    1) пригнічений, придушений, притиснутий, причавлений;
    2) пригноблений; срв. Угнетённый. [Вона лежала така тиха, пригноблена, розтоптана (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - пригнест`и
    1) диал. пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти
    2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти

    Русско-украинский словарь > пригнетать

  • 5 придавить

    Русско-украинский политехнический словарь > придавить

  • 6 придавить

    Русско-украинский политехнический словарь > придавить

  • 7 заступать

    заступить
    1) (заслонять, преграждать) заступати, заступити кого, що. [Я сержусь, коли він заступає мені блондинку (Коцюб.). Не заступай мені дороги];
    2) заступати, заступити кого, що; см. Заменять. [Я поїду додому на місяць, а він мене на той час заступить (Київ)]. Заступающий кого - заступник чий.
    * * *
    несов.; сов. - заступ`ить
    1) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

    \заступатьть доро́гу кому́ — заступа́ти, заступи́ти дорогу кому́

    2) (придавливать что-л. ногой) наступа́ти, наступи́ти
    3) ( кого-что - защищать), фольк. заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що)

    Русско-украинский словарь > заступать

  • 8 нагнетать

    нагнести
    1) гнітити, нагнічувати, нагнітити, нагнітати, нагністи що. [Сир у діжечках гнітимо не дуже важким гнітом (Богодух.). Оце гніт, буде капусту нагнічувати! (Канівщ.)];
    2) (надавливать) нагнітати, нагністи, нагнічувати, нагнітити, надушувати, надушити, натискати, натиснути що чим. Ногу обувью -сти - чоботом ногу намуля[и]ти (натерти, надушити). Нагнетённый -
    1) нагнічений;
    2) нагнічений, надушений, натиснутий и натиснений; намуля[е]ний. -ться - гнітитися, нагнічуватися, нагнітитися, нагнітатися, нагністися; бути нагнічуваним, нагніченим и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - нагнест`и
    1) нагніта́ти, нагніти́ти, -гнічу́, -гні́тиш; несов. диал. млинкувати, -ку́ю, -ку́єш
    2) (придавливать чем-л.) нагнічува́ти, нагнітити, наду́шувати, -шую, -шуєш, надуши́ти, -душу́, -ду́шиш

    Русско-украинский словарь > нагнетать

  • 9 надавливать

    и Надавлять надавить
    1) что - надавлювати, надавити, надушувати, надушити, нагнічувати, нагнітити що, натискати и натискувати, натиснути що и на що; (об обуви, платье) намулювати и намуляти, оконч. намуляти и (зап.) намулити що; (о мног.) понадавлювати, понамулювати и т. п.; срв. Нажимать 1 и 3. [Запінка надавила мені груди (Франко). Повалив мене, та ще й коліном нагнітив (Лебединщ.). Холод натис на мозок (Коцюб.)];
    2) (выжимать изв. колич. чего) начавлювати, начавити, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, (о мног.) поначавлювати и т. п. чого; срв. Нажимать 4. [Начави (надуши) соку з цитрини (Київщ.)]. Надавленный -
    1) надавлений, надушений, нагнічений, натиснутий и натиснений, намуля[е]ний, понадавлюваний и т. п.;
    2) начавлений, поначавлюваний и т. п. -ться - надавлюватися, надавитися, понадавлюватися; бути надавлюваним, надавленим, понадавлюваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надав`ить
    1) нада́влювати, -люю, -люєш, надавити, -давлю́, -да́виш и мног. понада́влювати; ( нажимать) наду́шувати, -шую, -шуєш, надушити, -душу́, -ду́шиш, натиска́ти и нати́скувати, нати́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти

    \надавливатьть кнопку — нати́скувати, нати́снути кно́пку

    2) (выжимать в каком-л. количестве) нача́влювати, -люю, -люєш, начави́ти, -чавлю, -ча́виш, нада́влювати, надави́ти и мног. понада́влювати, наду́шувати, наду́шити
    3) (сов. перен.: оказать воздействие) нати́снути

    Русско-украинский словарь > надавливать

  • 10 наступать

    наступить
    1) (ногою на кого, на что) наступати, наступити на кого, на що, настоптувати, настоптати на кого, на що и що кому; (-пив, раздавливать) настолочувати, настолочити кого, що. [Даю вам силу наступати на гадюки (Куліш). Наступив мені на ногу (Київщ.). Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав (Котл.). Настоптала Балабушисі закаблуком на пальці з могодзулями (Н.-Лев.). Забрів у дамське купе та й настоптав ноги аж двом дамам одразу (Крим.). Ногою настолочив хробака (Верхр.)];
    2) (вести наступление) наступати, наступити, (нападать) нападати, напасти, (производить нападение) бити, ударяти, ударити на кого, на що. [Бились ви, як личить римлянам: наступали без запалу, а відступали стиха і без страху (Куліш). Збирайтеся, бідні люди, всі до оборони! - бо то на нас наступають великі навали (Франко). Вороги напали на нашу землю (Київщ.). Цезар бити хоче на Александрію (Куліш)];
    3) (наседать на кого) насідати(ся), насісти(ся), напосідатися. напосістися на кого, обсідати, обсісти кого, (о мног.) понасідати(ся), пообсідати. Кредиторы -пают на него - кредитори (позичальники, (зап.) вірителі) насідають (напирають) на його (обсідають, обпадають його). -ть на горло кому, с ножом к кому - приступати, приступити з короткими гужами до кого, притьмом вимагати в (или від) кого чого;
    4) (о времени, сроке) - см. Наставать 1;
    5) (на власть, стар.) заступати, заступити уряд, ставати, стати на уряд(і), обіймати, обійняти владу.
    * * *
    I несов.; сов. - наступ`ить
    наступа́ти, наступи́ти, -ступлю, -ступиш; (придавливать ногой, лапой) насто́птувати, настопта́ти, -стопчу́, -сто́пчеш

    медве́дь (слон) на́ ухо \наступать пи́л кому́ — перен. ведмідь (слон) на вухо наступив кому

    II несов.; сов. - наступ`ить
    настава́ти, -стає́, уаста́ти, -стане, надхо́дити, -дить, надійти, -дійде, наступа́ти, наступи́ти, -ступить; (подходить, приближаться, начинаться) постава́ти, поста́ти, захо́дити, зайти́, -йде, заступа́ти, заступи́ти, зачина́тися, зача́тися, -чне́ться; (о временах года, о поре: приближаться) іти́ (іде́), прийти́; (сов.: о явлениях природы; о возрасте) упасти (упаде); (спускаться - о вечере, ночи) запада́ти, запа́сти; (устанавливаться - о ночи, тишине) заляга́ти, залягти́, -ляже

    \наступать пила зима — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, зайшла́, прийшла́) зима́; ( снежная) упа́ла (залягла́) зима́

    \наступать пи́ло ле́то — наста́ло (надійшло́, наступи́ло, зайшло́, прийшло́) лі́то

    \наступать пи́ла ночь — наста́ла (надійшла́, наступи́ла, поста́ла, зайшла́, прийшла́, упа́ла, запа́ла, залягла́) ніч

    \наступать пи́ла тишина́ — наста́ла (наступи́ла, поста́ла, запа́ла, залягла́) тиша́

    Русско-украинский словарь > наступать

  • 11 оттискивать

    оттискать, оттиснуть
    1) кого, что, от чего - відтискати, відтиснути. См. Оттеснять, Оттирать. -нуть палец дверью - прищемити, прищекнути палець дверима. Толпа -ла меня - натовп відтиснув (відпер) мене;
    2) Оттискивать, оттиснять, оттиснуть что на чём - відбивати, відбити що на чому, (о книге) друкувати, видрукувати. -нуть печать - вибити печатку. -нуть книгу - видрукувати книгу. -снуть корректуру - відбити коректу. Оттиснутый - відтиснений; відбитий, видрукуваний. Книга -та - книгу видрукувано.
    * * *
    несов.; сов. - отт`иснуть
    1) ( оттеснять) відти́скувати и відтиска́ти, відти́снути и відти́скати; ( отпихивать) відпиха́ти, відіпхну́ти и відпихну́ти
    2) ( отдавливать) відду́шувати, віддуши́ти и повідду́шувати; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прида́влювати, придави́ти
    3) (давя, оставлять отпечаток) відбива́ти, відби́ти
    4) полигр. відбива́ти, відби́ти, відти́скувати и відтиска́ти відти́снути и відти́скати; ( печатать) друкува́ти, надрукува́ти; несов. ви́друкувати

    Русско-украинский словарь > оттискивать

  • 12 придавить

    Русско-украинский словарь > придавить

  • 13 прижимать

    прижать
    1) тиснути, притискати, притискувати, притиснути, тулити, притуляти, притулювати, притулити, (о мног.) попритулювати, (к сердцу, груди) пригортати, пригорнути, (придавить) придушувати, придушити, причавлювати, причавити що до чого. [Не могла говорити, притискала рукою серце і важко дихала (Коцюб.). Втішно притискає рибку до серця (Л. Укр.). Діти, що тулять обличчя до колін матірок (Коцюб.). Обнимав Олесю в танцях і пригортав до себе (Неч.-Лев.). Притиснули дверима хвіст собаці (Звиног.). Причавив дверима пальця]. -мать, -жать уши - щулити, прищулювати, прищулити, прищурювати, прищурити вуха. -жать к стене (переносно) - загнати в тісний кут кого, напнути кого. -жать (о морозе) - притиснути, потиснути. [Який мороз притиснув. Коли студінь потисне, не хвилює вода (Франко)];
    2) см. Притеснять, Угнетать. Прижатый -
    1) притиснутий, притулений, (к сердцу, груди) пригорнутий, (придавленный) придушений, причавлений, (об ушах) прищулений, прищурений. -жатый к стене - припертий до стінки;
    2) см. Притеснённый, Угнетённый.
    * * *
    несов.; сов. - приж`ать
    1) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти; (к груди, к сердцу) пригорта́ти, пригорну́ти и попригорта́ти, притуля́ти, притули́ти и попритуля́ти; ( припирать) припира́ти, припе́рти ( уши - о животных) прищу́лювати и щу́лити, прищу́лити, прищу́рювати, прищу́рити
    2) ( притеснять) ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, пригно́блювати, пригноби́ти

    Русско-украинский словарь > прижимать

  • 14 притискивать

    притискать и притиснуть
    1) что - притискувати и притискати, притиснути и притисти, (пригнести) пригнічувати и пригнітати, пригнітити, (припирать) припирати, приперти, (о мн.) попритискати, попригнічувати, поприпирати кого, що до чого; срв. Придавливать, Прижимать. [Щось притисло їй шию до рейки (Грінч.). Цить, кажу тобі, бо я тебе до землі пригнічу (Мова)];
    2) кого - притискувати и притискати, притис(ну)ти, утискувати и утискати, утис(ну)ти кого чим; срв. Притеснять 2. [Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі (Камен. п.)]. Притисканный и притиснутый - притиснутий и притиснений, пригнічений, припертий. -ться - притискуватися и притискатися, притис(ну)тися, бути притиснутим (притисненим); срв. Прижиматься.
    * * *
    несов.; сов. - прит`иснуть
    притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

    Русско-украинский словарь > притискивать

  • 15 прихлопывать

    прихлопнуть
    1) (в ладоши) припліскувати, плескати, плеснути, ляскати, ляснути (в долоні). [Почав кричати та в долоні припліскує (Свидн.)];
    2) (закрыть со стуком что-л. напр., двери, крьпику сундука) зачиняти, зачинити, причиняти, причинити (грюкнувши, з грюкотом), загрякувати, загрякнути, прибивати, прибити що (напр. двері, віко в скрині), грюкати, грюкнути чим (дверима и т. п.). [Знов не щільно прибила двері (Звин.)]. -нуть дверью полу - прищикнути дверима полу. -нуть палец крышкой - прибити палець віком;
    3) -нуть кого (накрыть, поймать врасплох) - запопасти, заскочити, приловити, злапати кого на чому;
    4) (убить) - см. Ухлопать. Прихлопнутый - зачинений, причинений (з грюкотом), прибитий; прищикнутий.
    * * *
    несов.; сов. - прихл`опнуть
    1) плеска́ти и приплі́скувати, плесну́ти; ( хлопать) ля́скати, ля́снути; ( ударять) присту́кувати, присту́кнути; ( ставить печать) прибива́ти, приби́ти, хля́пати, хля́пнути
    2) ( затворять) зачиня́ти [з грю́котом, грю́кнувши], зачини́ти [з грю́котом, грю́кнувши]
    3) ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прибивать) прибива́ти, приби́ти
    4) (перен.: закрывать, ликвидировать) закрива́ти, закри́ти и позакрива́ти
    5) (несов.: убить) ріши́ти, поріши́ти; ( пристукнуть) присту́кнути

    Русско-украинский словарь > прихлопывать

  • 16 прищёлкивать

    прищёлкнуть
    1) (языком, пальцами) прикляскувати, прикляснути, кляскати, кляснути (пальцями), клоцати, клоцнути, клокати, клокнути (язиком); срв. Подщёлкивать. Не пляшет, так -вает - не танцює, так прикляскує;
    2) (двери, щеколду) пристукувати, пристукнути, застукувати, застукнути (двері, клямку);
    3) пристукувати, пристукнути, прищикувати, прищикнути що чим; срв. Прихлопывать. Прищёлкнутый - пристукнутий, застукнутий; прищикнутий. -ться (о двери) - пристукуватися, пристукнутися, застукуватися, застукнутися, бути пристукнутим, застукнутим; (прищемливаться) прищикуватися, прищикнутися, бути прищикнутим.
    * * *
    несов.; сов. - прищёлкнуть
    1) ( зубами) кла́цати, кла́цнути; ( языком от удовольствия) прицмо́кувати, прицмо́кнути, цмо́кати, цмо́кнути, цма́кати, цма́кнути; (кнутом, пальцами) ля́скати и приля́скувати, ля́снути; ( каблуками) цо́кати, цо́кнути; ( о соловье) тьо́хкати, тьо́хнути
    2) ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти; ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти
    3) (перен. убивать) присту́кувати, присту́кнути

    Русско-украинский словарь > прищёлкивать

  • 17 прищемлять

    несов.; сов. - прищем`ить
    прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти

    Русско-украинский словарь > прищемлять

  • 18 сдавливать

    несов.; сов. - сдав`ить
    зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влювати, сов. зчави́ти, -влю́, -виш; ( сжимать) стиска́ти и сти́скувати, -кую, -куєш, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти, сов. поти́снути; ( душить) зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, -шу́, -шиш; ( придавливать) згні́чувати, -чую, -чуєш, згніти́ти (згнічу́, згні́тиш), сов. давну́ти

    Русско-украинский словарь > сдавливать

См. также в других словарях:

  • придавливать — См …   Словарь синонимов

  • ПРИДАВЛИВАТЬ — ПРИДАВЛИВАТЬ, придавливаю, придавливаешь. несовер. к придавить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • придавливать — ПРИДАВИТЬ, авлю, авишь; авленный; сов., кого что. Надавив, прижать. П. палец дверью. Обвалом придавило (безл.) кого н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ПРИДАВЛИВАТЬ — или придавлять, придавить что, давить сильно, к чему; пригнести, прижимать, притиснуть, припереть. ся, страд. Придавливание ср., ·длит. придавление ср., ·окончат. придав муж. придавка жен., ·об. действие по гл. Толковый словарь Даля. В.И. Даль.… …   Толковый словарь Даля

  • Придавливать — несов. перех. 1. Давя, прижимать к чему либо. отт. перен. Пристально смотреть на кого либо. 2. перен. разг. Приводить в состояние подавленности, угнетенности. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • придавливать — прид авливать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • придавливать — (I), прида/вливаю, ваешь, вают …   Орфографический словарь русского языка

  • придавливать — см. придавить; аю, аешь; нсв …   Словарь многих выражений

  • придавливать — 1.2.1.3., ССМ 4 1.4.2., ЛВМ 1 1.4.2., ЛВМ 6 1.4.2., ЛВМ 7 1.4.8.1., ССМ 1 …   Экспериментальный синтаксический словарь

  • придавливать — ПРИДАВЛИВАТЬ1, несов. (сов. придавить), кого что. Перемещать (переместить) кого , что л. в определенном направлении, с силой нажимая, приближая кого , что л. вплотную к кому , чему л.; Син.: приближать, придвигать, прижимать [impf. to press (down …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • придавливать(ся) — при/давл/ива/ть(ся) …   Морфемно-орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»