-
1 почтить
см. Почитать.* * *ушанува́ти -
2 почитать
почтитьI. шанувати, пошанувати и ушанувати кого, поважати, уповажити, (народн. песен.) величати, звеличати кого, (реже: славянизм) почитати и почитувати, чтити, почтити кого. Срв. Чтить. [Земля мати, шануй її, то вона тебе озолотить (Грінч.). Дурня багатого всі величають (Номис). Подивітесь, як Касія він мертвого вповажив (Куліш). Ми-ж тебе, Оксанко, звеличаємо (Грінч.)]. -тать родителей, старших - шанувати, поважати батьків, старших. [Щоби старших шанували, батька й неньку чтили (Рудан.)]. -тать старость - шанувати, поважати старість. -тать праздники - шанувати, поважати свята. [Посту не тримали, свят не шанували (Рудан.). Селяни поважають неділю й празники і не роблять ніякої роботи (Н.-Лев.)]. -тить кого-л. чем - вшанувати (пошанувати) кого чим. -тить чью-л. память, умершего - вшанувати, уповажити, звеличати чию пам'ять, померлого. -тить память кого-л. вставанием - вшанувати (пошанувати) чию пам'ять уставанням. -чту (вас) по рублику с пуда - уважу (скину) вам по карбованцю з пуда. -ться - шануватися, пошануватися, и вшануватися, поважатися, уповажитися и т. д. Прямота всеми -тается - одвертість усі шанують, поважають. -таются какие-л. обычаи - поважаються, шануються якісь звичаї. Свято -таться - святитися. [Честь тоді святилась дуже (Мкр.)].II. Почитать, почесть - уважати, мати, (реже) тримати, ставити, поставити, узяти кого, що за кого, за що. [Мене люди за дурного мають (Г. Барв.). Ми тебе за святого уважаємо (Куліш). Взяли сиротину люди за ні за що (Грінч.). Ставили їх (людей) за скотів (Котл.). Тримай свято за свято (Номис)]. -тать полезным что-л. - уважати що за корисне. Я -чту за честь, за долг - за честь, за повинність собі матиму, за честь, за повинність свою уважатиму, за честь, за повинність собі поставлю. -тать себе за грех делать что-л. - за гріх уважати собі, гріхуватися що робити. -ться - уважатися, іти за кого, за що. Он -тается здесь лучшим доктором - його вважають тут за найкращого лікаря, він іде тут за найкращого лікаря. Это -тётся им за обиду - він матиме, візьме це за кривду, за образу. II.. Почитать - почитати - см. Читать. [Почитай мені що-небудь (Л. Укр.)].* * *I( читать некоторое время) почита́тиII( испытывать почтение) шанува́ти; ( уважать) поважа́тиIII несов.; сов. - поч`есть(кого-что кем-чем, за кого-что) уважа́ти (кого-що за кого-що, ким-чим) (несов.), визнава́ти, ви́знати (кого-що ким-чим, за кого-що), ма́ти (несов.), ста́вити, поста́вити (кого-що за кого-що) -
3 пожаловать
1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.* * *1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)2)пожа́луйте — (повел.: при вежливом обращении) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві (мн.), про́шу
3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого) -
4 посещать
посетить1) відвідувати, відвідати, провідувати, провідати, навідувати, навіда[и]ти, завідувати, завідати кого, навідуватися, навідатися, завітати, дозвідуватися, дозвідатися до кого, навіджати кого, візитувати кого, входжати до кого, ходити до кого, (часто) учащати, внаджуватися, внадитися, (не надолго) навертатися, навернутися. [Сердечно радію, коли ти відвідаєш мене (Мова). Провідачі натовпом почали мене провідувати (Кониськ.). Професор пішов навідати художницю Петрову (Крим.). Двір, гумно і сад, шпіхлір і коршму й тік - все чисто навідить (Франко). Одного ранку, ще до сонця, по білій росі завідав він мене у пасіці (М. Вовч.). Кого бог любить, того й навіджає (Ном.). Кому держать господу та земляків своїх візитувати (Куліш). Де люблять, не вчащай, де не люблять, не бувай]. -тить на короткое время - прийти на короткий час, (образно) прибігти, мов огню (жару) вхопити. -щать слишком часто (надоедливо) - хати холодити, рипатися;2) (почтить) навідувати, навідати, обдаровувати, обдарувати кого чим. [Навідай нас, боже, ласкою своєю]. -тили нас бедствия - зуспило нас лихо. Бог -тил его несчастиями - обминув його бог ласкою; бог покарав його. Посещаемый - відвідуваний, провідуваний, навідуваний. Посещённый - відвіданий, провіданий, навіданий.* * *несов.; сов. - посет`ить(кого-что) відві́дувати, відві́дати (кого-що), несов. завіта́ти (до кого-чого) -
5 почтение
1) (действие) пошанування, вшанування, уповаження; см. I. Почитать, Почтить. [Наш Тодір як малювання, треба йому пошанування, треба його пошанувати, до боку хустку дати (Грінч. III)];2) (чувство уважения) пошана, повага, шаноба, шана, (по)шановання, поважання до кого, до чого. [За се він варт ще більшої пошани (Самійл.). До неї прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів (Н.-Лев.). Що-б то вчинити на ознаку громадської до його шаноби (Куліш). Ні віри в святощі не має, ні шаноби (Самійл.). У нього й на макове зерно нема шановання до громади (Кониськ.)]. Оказывать -ние - віддавати, чинити повагу, пошану кому, шанувати, поважати кого. [Один поважає, а десять зневажає (Гліб.)]. Мое -ние! - моє поважання! С истинным -нием остаюсь Вашим… - з правдивою пошаною (повагою) Ваш… Засвидетельствуйте моё -ние вашей супруге - прошу засвідчити мою пошану вашій дружині. Обед, скажу вам, моё -ние - обід, скажу вам, на прочуд гарний (такий, що куди твоє діло).* * *1) ( действие) ушанува́ння; пошанува́ння2) ( уважение) пова́га, поша́на, ша́на, шано́ба, поважа́ння, шанува́ннямоё \почтение! — а) моє́ поважа́ння (шанува́ння)!, моя́ поша́на!; б) в знач. сказ. напро́чуд га́рний (до́брий)!
так, что про́сто моё \почтение — так, що куди́ твоє́ ді́ло
-
6 присутственный
урядовий, службовий. -ное место - урядове місце. -ные места - урядові установи, (стар.) уряди. -ный день, час - урядовий (службовий) день, -ва година. [В установі я буваю тільки в урядові години].II. Присутствие, присутствование (где, при чём) - присутність, бутність, притомність (- ости), буття (де, при чому). В -вии чьём, моём - в присутності, в притомності, при бутності чиїй, моїй, за буття (мого, твого и т. д.) де, перед ким, при кому. [В присутності моїй це сталося. При бутності нас двох (Волч. пов.). Я їй перед батьком говорила]. Почтить кого своим -вием - ушанувати кого своєю присутністю, притомністю. Не потерять -вия духа - не стратити духу, не звомпити. [Не звомпив-же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі (Сторож.)].II. Присутствие -1) (комната) урядова заля, урядове місце. Можно ли войти в -вие? - чи можна увійти в залю урядову?2) урядове засідання. -вие (заседание) будет продолжаться два часа - засідання тягтиметься дві годині. Во время -вия - підчас засідання. Состав -вия - склад присутніх, присутні.* * *службо́вий\присутственный день — службо́вий день
прису́тственное ме́сто — прису́тствене мі́сце
-
7 разуважить
ува́жити; ( почтить) вшанува́ти, -ну́ю, -ну́єш
См. также в других словарях:
ПОЧТИТЬ — ПОЧТИТЬ, почту, почтишь, совер., кого что чем (книжн.). 1. Оказать почет кому чему нибудь, выразить чем нибудь уважение, почтение к кому чему нибудь. «Почтим приветом остров одинокий.» Лермонтов. «Твое искусство, твой талант почтили данью… … Толковый словарь Ушакова
почтить — См … Словарь синонимов
ПОЧТИТЬ — ПОЧТИТЬ, чту, чтишь, чтят и чтут; чтённый ( ён, ена); совер., кого (что) (высок.). Оказать честь, почёт, почтение кому чему н. П. своим присутствием. П. память вставанием. П. память умершего. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова.… … Толковый словарь Ожегова
почтить — память • ритуал … Глагольной сочетаемости непредметных имён
почтить — почтить, почту, почтит, почтут и почтят … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Почтить — сов. перех. устар. 1. Оказать почет, выразить уважение, почтение кому либо, чему либо. 2. Оказать честь кому либо, чему либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
почтить — почтить, поччу, почтим, почтишь, почтите, почтит, почтят, почтя, почтил, почтила, почтило, почтили, почти, почтите, почтивший, почтившая, почтившее, почтившие, почтившего, почтившей, почтившего, почтивших, почтившему, почтившей, почтившему,… … Формы слов
почтить — почт ить, почт у, почт ит, почт ут и почт ят … Русский орфографический словарь
почтить — почту/, чти/шь, чту/т и чтя/т … Орфографический словарь русского языка
почтить — чту, чтишь, чтут и чтят; почтённый; чтён, чтена, чтено; св. кого что. 1. Выразить чем л. уважение; оказать кому л. почёт. П. память умершего вставанием. П. мужество павших. П. заслуги высокой наградой. 2. Высок. Удостоить кого л. чем л., оказать… … Энциклопедический словарь
почтить — чту/, чти/шь, чту/т и чтя/т; почтённый; чтён, чтена/, чтено/; св. кого что 1) Выразить чем л. уважение; оказать кому л. почёт. Почти/ть память умершего вставанием. Почти/ть мужество павших. Почти/ть заслуги высокой наградой. 2) высок. Уд … Словарь многих выражений
