-
41 обиход
1) (употребление) обіхідка, обіхід (-ходу), обіхідність (-ности), ужиток (-тку), (текущая потребность) потреба, обіхідка. Для своего обихода - для власного вжитку (-ної потреби, обіхідки). Для домашнего -да - для хатнього вжитку (-ньої потреби, обіхідки). Вошедший в -ход - звичайний;2) (хозяйство) господарство, хазяйство.* * *( уклад жизни) по́бут, -у; ( обычай) зви́чай, -чаю -
42 ощущаться
ощутиться чутися, почуватися, почутися, відчуватися, відчутися, датися чути. Всеми -ается крайняя потребность в орудиях производства - усі відчувають конечну потребу (усім дається чути конечна потреба) в знарядді до виробництва.* * *відчува́тися, почува́тися -
43 понадобиться
бути потрібним, (пригодиться) знадобитися, здатися, придатися на що. Мне -лись деньги - мені потрібні були гроші, я потребував грошей. Эта вещь мне -тся - ця річ мені потрібна буде, (пригодится) ця річ мені знадобиться, придасться. Если -тся - якщо треба буде, якщо буде потреба. Если вам -тся моя помощь - якщо вам треба буде моєї допомоги, якщо матимете потребу в моїй допомозі, якщо потребуватимете моєї допомоги.* * *бу́ти потрі́бним; ( пригодиться) знадоби́тися, прида́тися, зда́тисяе́сли \понадобиться — безл. якщо́ (коли́) тре́ба бу́де
-
44 появляться
появиться1) (показываться, становиться видным, предстать) з'являтися, з'явитися (редко появлятися, появитися), виявлятися, виявитися, уявлятися, уявитися, виникати, виникнути и виникти, (о мн.) поз'явлюватися и т. д. [На небі з'являються зорі (Коцюб.). Бабуся з'явилась на дверях (Л. Укр.). В одному з товстих місячників з'явилася дуже прихильна оцінка поетичних писань Лаговського (Крим.). Оддаль виявляються озера (Стор.). На вулиці чорна свита виявилась одна й друга (М. Вовч.). З високих черешень уявилася Марта (М. Вовч.). З-за кущів виникла висока постать (Н.-Лев.). Як не уявиться він завтра, то й зовсім його не ждіть (Звин.)]; (показываться) показуватися, показатися, (из-за чего-л.) витикатися, виткнутися, виступати, виступити, (во множестве) висипати, висипати, (внезапно) вириватися, вирватися; нагодитися; срв. Показываться. [Покажеться висока двугорба гора (Крим.). Сонце почне витикатись (Мнж.). У сю хвилину я витикався на двері (Грінч.). Зорі висипали на небі (Н.-Лев.). Вирвався, як Пилип з конопель (Ном.)]. -виться вдруг (тут как тут) - уродитися, вигулькнути, гулькнути. [Як де сама зостануся, так і він тут уродиться (Грінч.). Зразу вродився веселий настрій (Васильч.). Вигулькнув із моря]. -ться куда - (показывать нос) потикатися, поткнутися куди. [Хай до нас не потикається]. Изредка -ться - навертати, навернути куди. [Хіба обідати та на ніч наверне додому (Мирн.)]. -виться на свет - з'явитися на світ, виявитися на світі, по[на]родитися на світ. -вилась молодая луна - молодик народився. -ляться, -виться перед чьим-л. взором - ставати, стати, поставати, постати кому перед очима;2) ( об'являться, обнаруживаться) об'являтися, об'явитися, проявлятися, проявитися, (чаще о болезнях) прокидатися, прокинутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укидатися, укинутися, (во множ.) кинутися, забуяти; срв. Обнаруживаться. [Об'явиться новий філософ (Н.-Лев.). Проявилася в Англії «чорна смерть» - чума (Доман.). У тебе самого проявилася істерика (Крим.). Сивий волос почав укидатися. Укинувся червак у хліб. Страх у серце вкинувся (М. Вовч.)]. В городе -вился тиф - в місті прокинувся тиф. -ются кражи - прокидаються крадіжки. -ляется болезнь - про[и]кидається x(в)ороба. -вились (во множестве) сорные травы - кинулись, забуяли бур'яни;3) (возникать) з'являтися, з'явитися, поставати, постати (и повставати, повстати), наставати, настати, ставати, стати, виникати, виникнути и виникти, (иногда) прокидатися, прокинутися; срв. Возникать. [З'являються поважні літературні видання (Єфр.). Повстають нові видавництва (Єфр.). Перш ніж настав світ (Єван.). Прокидаються подекуди нарікання на громадський нелад (Єфр.)]. -лись новые обычаи - зайшли (настали, постали) нові звичаї. -ляется желание, мысль - прокидається бажання, думка. -ляется мода, потребность - заходить мода на що, потреба;4) (браться, взяться) братися, взятися, заводитися, завестися, (о мн.) позаводитися. [Козаки беруться не знать звідкіля (Куліш). Десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.). Звідкіля це ти узявся? Відколи султани позаводилися на сході (Крим.)]. Откуда -лись у него деньги? - звідки в його взялися, завелися гроші? -лись деньжонки - завелися грошенята. -ляется желание уснуть - сон (на сон) береться. -ются ссоры - беруться сварки. Недавно -вившийся - новітній. [Це новітній пан (Гуманщина)]. До того времени -вившийся - дотихчасовий. То -ляясь, то исчезая - прогульком. [Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Грінч.)].* * *несов.; сов. - появ`итьсяз'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; уявля́тися, уяви́тися; ( возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти -
45 пробуждаться
пробудиться (от чего) пробуджатися и пробуджуватися, пробудитися, збуджуватися, будитися, збудитися, прокидатися, прокинутися, прочинатися, прочнутися, розбуркуватися, розбуркатися; (переносно ещё) уставати, устати, повставати, повстати. [Снились якісь сни чудні - пробуджався, а пробудившись не міг пригадати, що снифлося. Прокинувся хлопець од снів золотих (Грінч.). Земля будилась (Коцюб.). На зорі-зорі я прочнулася (Шевч.). Київ був найзручнішим місцем, де-б могли прокинутись серед українців нові думки (Єфр.). Верба вже розбуркалася і скрізь простягала, до сонця блідо- зелене листячко (Грінч.). Потреба вищого бажання в серці встане (Самійл.). До життя знову сила устала (Грінч.)]. В нём -дилась охота к чтению - в ньому прокинулася охота до читання. Подозрение -ждается во мне - підозріння прокидаєтеся в мені, бере мене. Пробудившийся - см. Пробуждённый (Пробудить).* * *несов.; сов. - пробуд`иться1) пробу́джуватися, пробуди́тися и попробу́джуватися, несов. збуди́тися; пробу́ркуватися, пробу́ркатися и попробу́ркуватися, розбу́ркуватися, розбу́ркатися и порозбу́ркуватися; ( просыпаться) прокида́тися, проки́нутися и попрокида́тися2) страд. (несов.) пробу́джуватися, розбу́джуватися; збу́джуватися -
46 Пригоженье
пригода, потреба. -
47 Рҍчъ
Рҍчъ вещъ, пря трудность потреба
См. также в других словарях:
потреба — См … Словарь синонимов
потреба — ПОТРЕБА, арх. – Нужда, потребность; нужные вещи, слова. – Не потребу мелешь, зануда! осек словоохота хлебосол. – Напраслину воротишь. Придержи язык за зубами (2. 222). См. Самотик Пасс. сл. 202: потреба «надобность, потребность» (прост., арх.) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
ПОТРЕБА — ПОТРЕБА, потребы, жен. (разг. устар.). Потребность, надобность. «На всякую потребу не напасешься.» погов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОТРЕБА — ПОТРЕБА, ы, жен. (устар.). Надобность, потребность. На какую потребу? (зачем, для чего?). • На потребу кому, в знач. предлога с дат. (разг. неод.) для кого н., чтобы удовлетворить кого н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… … Толковый словарь Ожегова
ПОТРЕБА — Пан Федор Потреба, мозырский мещанин. 1670. М. А. 312. Потреба, в войске запорожском. 1678. Ю. З. А. XIII, 686 … Биографический словарь
Потреба — ж. устар. Потребность, надобность, нужда. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
потреба — потреба, потребы, потребы, потреб, потребе, потребам, потребу, потребы, потребой, потребою, потребами, потребе, потребах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
потреба — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. (греч. χρεία) 1) потребность, нужда; 2) дело, служба (1 Макк … Словарь церковнославянского языка
Потреба — нужда, нужное … Краткий церковнославянский словарь
потреба — потр еба, ы (на потр ебу) … Русский орфографический словарь
потреба — (1 ж); мн. потре/бы, Р. потре/б (на потре/бу) … Орфографический словарь русского языка
