потреба

1) пекучий, палючий [Пекуче (палюче) сонце. Палючий погляд. Палюча мрія. Пекуча потреба. Найпекучіші питання наших часів]; (о ветре, о кнуте) жалкий, смалький. [Жалкий батіг]; (о холоде, морозе) пекучий, лютий, (г)острий, жижкий [Я не лякалась, морозу жижкого (Олесь)]; (о крапиве и др. растениях) жалкий, жалливий, жаркий, жижкий, жигучий. [Це не жалка кропива, а глуха. Кропива така жарка, - аж дим іде]. -чая крапива - жалка кропива, кропива-жижкуха. Жгучие слёзы, жгучий поцелуй - сльози пекучі (палкі), поцілунок палючий (палкий). -чая кровь - гаряча кров. -чая боль - пекучий біль (р. болю) (м. р.), болючий біль;

2) жгучий камень (Lapis causticus) - чортів (р. -вого) камінь, пекельний камінь, ляпис.

* * *

1) пеку́чий; ( палящий) палю́чий; (о ветре, морозе) смалки́й; ( жаркий) жарки́й; (преим. о холоде) лютий; (вызывающий жжение, причиняющий боль) жалки́й

2) перен. пеку́чий

залізний, залізяний. -ная дорога - залізниця. -ный завод - рудня. -ная руда - залізовина, залізна руда, залізняк, (песковатая) балаш, (глинистая) карень (р. -рню), карниста руда. -ный рудник, -ная копь - рудня, рудокопи (р. -пів). -ный цвет - залізоцвітник. -ная необходимость - неминуча потреба, непохитна конечність, (искусств.) залізна необхідність. -ное здоровье - залізне здоров'я. Человек -ного здоровья - залізняк. -ный корень, бот. (Centaurea scabiosa) - волошки, наголоваток.

* * *

Каковой

1) (по качеству) (с логич. ударением на нём) який. [Який сором!]; (с лог. удар. на слове, к которому относится) що за. [Що то за пекло, що тепло? (Приказка). Що то за хороші, за молоді парубки! (М. Вовч.)];

2) (который) котрий, которий. [Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті вже ждали (Квітка). Де? В котрім місці? (Франко)]; (в относит. придат. предл.) що, що такий, який; см. Который 3. [Ся повість подобається слухачам більше, ніж усі инші М. Вовчкові оповідання, що я досі читав (Грінч.). А там звірі такі були, що ніде таких не було (Рудч.)]. -кой лучший, больший и т. п. - де-ліпший, де- кращий, де-більший. [Де-кращого шукає]. -кой дорогой - кудою? [Сюди-ж ішли, дак бачили кудою, хіба тепер не втрапите сами? (Грінч.)]. В -кое время? - якого часу? До -кого времени - на який час? до якого часу? -кая нужда знать? - що за потреба знати? -ким образом - яким чином, побитом, світом. На -кого чорта - на лихої години, на якого біса, на біса. [На лихої години тобі це здалося. На біса він тобі? (Звин.)]. Какое! - де там! [Де там! Батько наздожене і тільки наб'є (Крим.)]. Какой из - котрий, (реже) которий. [Три пани - їдні штани: котрий успіє той штани надіє (Приказка)]. Вот -кой! - о(т)такий, от(т)акенний. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)]. С -кою гордостью - з якою пихою, як гордовито! Какой-то - а) (некоторый) деякий(сь), котрийсь. [В деякімсь царстві, в деякімсь государстві (Рудч.). Живе до котрогось часу (Звин.)]; б) (неизвестно кто) якийсь, котрийсь. [Приходили якісь люди (Ніков.)]; в) (не без оттенка пренебрежения) якийсь-то, якийсь-там, котрийсь-там. [Дурень розказує мертвими словами та якогось там Ярему веде перед нами (Шевч.)]. Какой-нибудь (из нескольких) - а) який, який-небудь, котрий, декотрий, котрий-будь, (диал.) будлі-який. [Ой чи так красно в якій країні, як тут на нашій рідній Волині? (Л. Україн.). Гледіть, щоб кінь не забив котру (Стор.)]; б) (неизвестно кто) який, який-небудь. [Розпитує: чи нема де якого нетяги (бобыля)? (Рудч.). А то, як бродягу якого, ще в тюрму запруть (Мирн.)]; в) (с пренебреж.) аби-який, який-такий. [Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак (Греб.)]; г) (не более как) який. [За мить яку покину я сей світ (Грінч.)]. Не какой-нибудь - не аби-який. [І почали нову хату розпинати, та ще не аби-яку й зробили (Гр. Гр.)]. Кое-какой - сякий-такий, який- такий, деякий. [Сякий-такий аби був, аби хліба роздобув (Приказка). Хафіз деякі відносини до двірських сфер уже й тоді мав (Крим.)]. Какой попало - аби-який, будь-який. [Звінчалась аби з яким батраком (Квітка)]. Какой бы ни - хоч-би який, хоча-б який, (руссизм) який би не. [Шевченко знає, що минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Какой бы ни был - будь-який, усякий. [Взяли його до себе: нехай буде в хаті будь- який робітник (Київщ.). Матері усяка дитина хороша здається (Квітка)]. Какой бы то ни было - будь-який, (диал.) будлі-який, (раскакой), переякий. [Забуваєш про будь-яке всеньке життя сучасне (Крим.). Подивись, яке! - Да хоч-би воно було переяке, а я його й дурно не озьму (Основа)]. Хоть какой-нибудь - хоч який, (устар.) який-хотя. [Коли-б не узгранична сторожа, що-години мусіли-б українці сподіватись нападу, шкода була-б якої-хотя праці (Куліш)]. Бог знает какой - бо-зна який, (невесть какой) невідь який. [Даєте їм читати невідь-які книжки, та ще й заборонені (Кон.)]. Не бог весть какой - не який. [У мене що! не яка там і кара мені випала… Може ще то й не кара, а тільки так воно (Кон.)].

* * *

1) яки́й; ( который) ко́трий; яки́й завго́дно, пе́рший-лі́пший

2) ( в относительном предложении) яки́й

нрч. надто, аж надто, занадто, аж-аж, край, вкрай, прикро, геть, притьмом, пробі, конче, ґвалт, гостро, надзвичайно. [Це аж надто пекуча потреба (Криж.). Мені було соромно аж-аж (Крим.). Тут край треба грошей (М. Вовч.). Книжок прикро було треба (Грінч.). Пробі треба (Сл. Гр.). А їсти притьмом хочеться (Котл.). Чи треба молотника? - Треба та ще й геть (Г. Барв.). Як зібралися до гурту члени Думи, то виявилося, що половина їх - гостро-ліва (Стебн.)]. -не нужное дело - аж надто, пильна справа. -не необходимо - аж надто (конче) треба, аж надто потрібно. -не разговорчивый - занадто балакучий (говіркий, балакливий).

* * *

1) (чрезмерность) надмірність (-ности), надмір (-ру), крайність (-ности). [Не спокушається душа його нічим, і в крайність не впада він розумом твердим (Самійл.)], Бросаться, из одной -сти в другую - кидатися з однієї крайности до другої, з одного краю до другого. [З одного краю кидались ентузіясти правди до другого (Куліш)]. Вдаваться в -сти - перебирати міру, переходити (через) міру. -сти сходятся - крайності збігаються. У него во всём -сти - в нього все над міру;

2) (необходимость, настоятельность) конечність, скрута, скрут (-ту), пильність, пильна (пекуча) потреба, крайність, притуга. [До скруту як прийшлося, а він тоді: батечку, голубчику, не буду вже (Канівщ.). Крайність вимагала (Куліш)]. -сть довела его до этого поступка - він з конечности вдався до цього вчинку. Быть в -сти - бути в скруті. До -сти - см. Крайне;

3) нестатки, (крайнє) убозство, убожество, злидні; см. Нужда, Бедность. Жить в -сти - жити в убожестві, в злиднях;

4) защищаться до последней -сти - оборонятися аж до самого краю, до останньої спромоги. Решиться на последнюю -сть - зважитися на останній засіб (крок).

* * *

1) кра́йність, -ності

2) ( тяжёлое положение) скру́та; скрут, -у; (нужда, бедность, нищета) зли́дні, -нів

1) (однокровный) кревний, покревний. -ные родственники - кревні (-них), кревні родичі, кревна родина. [Він мені кревний родич (М. Грінч.). Ой як тяжко та важко на чужій чужині без кревної родини помирати (Пісня)]. Не -ный родственник - названий родич, (о мн.) названа родина. [Відцуралась мене вся кревна й названа родина (Пісня)]. -ное родство - кревність, покревність, кревна родинність. [Зрікаюсь кревности з тобою (Куліш). Не дозволяє нам родинність кревна з тобою битися кривавим боєм (Куліш)];

2) -ная нужда в чём - пекуча, пильна потреба чого. -ная обида - пекуча, смертенна образа. -ное мщение - кровопімста, родова пімства. Добытое -ным трудом, -ные денежки, -ный заработок - кривавиця. [Багатіє з моєї кривавиці (Харківщ.)];

3) (чистокровный) чистої крови, чистокровний. [Чистокровний кінь].

* * *

1) кро́вний; кревний

2) ( чистокровный - о лошадях) чистокро́вний, чи́стої кро́ві

1) (действие) - а) минання, поминання, о(б)минання, проминання, оконч. минуття кого, чого; б) минання, проминання, поминання, пропускання, оконч. пропущення чого; срв. Миновать 1 и 2;

2) (о времени) минання, проминання, збігання, спливання, оконч. (з)минуття; (истечение) скінчення, уплив (-ву). По -нии надобности - як мине (о прошлом: як минула) потреба. По -нии срока - як (коли) вийде, (с)кінчиться, мине (о прошлом: як вийшов, скінчився, минув) термін (речінець, строк), по термінові, по строкові, (книжн. оборот) по скінченні терміну.

* * *

пильність, нагальність, пекучість, (крайность) конечність, пильна (пекуча, конечна, конча) потреба, (неолог.) настійність (-ости). [Чого така пильність? можна- ж і заждати (Харк.). Про пекучість цієї справи нема чого й говорити, це всі ви знаєте (Київ)].

* * *

пильний, нагальний, пекучий, (крайний) конечний, кончий, (неолог.) настійний; см. ещё Настойчивый. [Цю пильну потребу мусимо задовольнити (Київщ.). Стала нагальна потреба утворити, свою організацію (Р. Край). Найпекучіші потреби (Н.- Лев.). Т-ш Ч. у своїй доповіді підкреслив кончу потребу самоперевірки робкорів (Пр. Правда). Настійна вимога (Київ)]. -ные мольбы - невідступні благання.

* * *

насущність; (необходимость) (до)конечна (конча) потреба, потрібність; (настоятельность) (до)конечність, пекучість (-ости).

* * *

1) насущний, (обыдённый) щоденний, (житейский) життьовий, житейський; (необходимый) (до)конче потрібний, найпотрібніший; (настоятельный) (до)конечний, кончий, пекучий; (неотложный) невідкладний. Хлеб -ный - хліб щоденний (насущний), (эллипт.) насущний (-ного), (сщ.) насущник (-ка). [Хліб наш щоденний дай нам сьогодні (Куліш). Як то тяжко той насущний люди добувають! (Шевч.). Він кривавицею добува той насущник (Сим.)]. -ная потребность - насущна (пекуча, (до)конечна, конча) потреба. [Письменство зробилося тепер заступником і речником насущних потреб народа (Рада)]. Забота о -ном - турбота про хліб щоденний (насущний), турбота про щоденні (насущні) потреби. У них и -ного нет - вони й найпотрібнішого (насущного) не мають;

2) см. Настоящий 1.

* * *

1) (рабство, плен) неволя. [Бідні невольники у тяжкій неволі заплакали (Ант.- Драг.). Вивів ти мене з неволі сильною рукою (Рудан.). Ставок під кригою в неволі (Шевч.). Коли-б ти знала, коли-б собі ти уявляла тяжку неволю міст нудних! (Пушкін, перекл. М. Драй-Хмари)]. Быть (находиться) в -ле - бути в неволі (в кого, чиїй), (реже) бути під неволею (в кого), бути підневоленим кому. [Був у неволі турецькій (Грінч.). Не на те ми цареві присягали, щоб у своїх мужиків під неволею бути (Куліш)]. Отдавать, отдать в -лю кого - завдавати, завдати (реже віддавати, віддати) в неволю кого. [Знущались над нами, завдавали в неволю з жінками та дітьми (Л. Укр.)]. Попадать, попасть в -лю - попадати(ся), попасти(ся) (редко упасти) в неволю; срв. Попадать 1;

2) (власть обстоятельств, нужда) неволя, (принуждение) силування (-ння), примус (-су), принука. [Неволя примушує мене працювати з рання до смеркання (Київ). У нашій справі примусу (силування) не повинно бути (Київ)]. -лею[й], за -лю, по -ле, из-под -ли - (против воли) неволею; (по принуждению) з неволі, (чаще) з примусу, з принуки; (путём принуждения) силуванням, примусом; (невольно) мимоволі, несамохіть. [Хазяйка мусіла неволею годить (Біл.-Нос.). З неволі він не робить (Червоногр.). Все в них силою та примусом (Київщ.)]. Волею и (или) -лею - (своєю) волею та й (чи) неволею, по волі і (чи) з неволі, хотячи й (чи) не хотячи. От одного удара смычком музыканта всё обратилось, волею и -лею, к единству (Гоголь) - від одного змаху смичка музики, все навернулось, по волі і з неволі, до одностайности (А. Харченко). Волей -лей - а) волею-неволею, (фам. воленькою- неволенькою), по волі чи з неволі, самохіть чи несамохіть; б) (volens-nolens) хочеш-не- хочеш, (сокращ. хоч-не-хоч), хіть або й нехіть, (невольно) мимоволі. Какая -ля! что за -ля! была -ля! - (охота) яка охота!, (нужда) яка потреба! хто неволить (неволив)! хто силує (силував)!, (с какой стати) з якої речи! з якої неволі! Какая мне -ля итти за него замуж? - а хто (що) мене неволить (приневолює, силує, примушує) іти за його заміж? Охота пуще -ли - охота гірш від неволі, своя охота гірша за неволю (Приказки);

3) (неохота) неохота, нехіть (-хоти).

* * *

неминучий, (редко) неминущий, (необходимый) конечний, (в филос. яз.) необхідний, (неизбывный) невідбутний, невідбутній. [Завчасу привикати до неминучого (Л. Укр.). Неминуча біда (Грінч.). Смерть приняти неминучу (Самійл.). Неминучий хід подій (Пр. Правда). Неминуча потреба (Грінч.). Все неминуче мене обурює (В. Підмог.). Передмова була неминуча (Грінч.). Смерть - неминуща дорога (Номис). Нема боротьби, цієї конечної умови життя (Л. Укр.)].

* * *

нрч. негайно, (без промедления, не мешкая) не гаючись, не гаючи часу, без загаяння, незабарно, необарно, (вскоре, скоро) незабаром, незадовго, невзабарі, небавом, (стар.) вборзі, (вот-вот) ось-ось, от-от, затого, (сейчас) зараз, заразісінько, (мигом) миттю, притьмом, як стій. [Готовитись в похід негайно (Куліш). Виконати присуд той негайно (Грінч.). І велів він бранця перед себе привести негайно (Франко). З району просять набоїв, негайно просять (Кирил.). Скинути його, аби самим не гаючись Собіському скоритись (Грінч.). Смерть хапає незабарно (Біл.-Нос.). Сенат постановляє, щоб виконать сей вирок необарно (Л. Укр.). Родина недалечко, - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.). Громадка опришків щезла небавом на горбках (Маковей). Потреба пильна, просить бути вборзі (Куліш). Скажи, що зараз прийду (Харк.). Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле (Чуб. V). Герш зараз перенісся (перешёл) з жінкою на инше приміщення (Франко). І миттю осідлавши рака; схвативсь на його як бурлака (Котл.). Щоб притьмом було зроблено (Київщ.). Знявся-б як стій і пішов на роботу (Коцюб.). На сонце не треба дивитися, бо можна очі збавити як стій (Звин.)].

* * *

1) конче, доконче, конечно, доконечно, невід[од]мінно, неминуче, (в филос. яз.) необхідно. -мо нужно - конче (доконче, неминуче, невідмінно, прикро) треба, (крайне -мо) до скруту треба, неминуча потреба. [Видання книжок для народнього читання, яких прикро було треба (Грінч.). Туди він не часто забігав: хіба вже до скруту чого треба (Мирний)];

2) (сказ. безл. предл.) неминуче, конечно, доконечно, (в филос. яз.) необхідно, (нужно) треба, потрібно. [Бо неминуче - їхати туди (Крим.). Вам тепер сховатися конечно (Самійл.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Свобода може співіснувати з абсолютною необхідністю, бо необхідно, щоб ми були вільні (Кандід)]. Кроме того -мо заметить, что… - крім того треба (потрібно) зазначити, що… Мне -мо его видеть - мені неминуче (конче) треба його бачити. -мо, чтобы он здесь остался - треба (конечно), щоб він тут зостався (залишився). -мо представить сведения - треба (конче треба) подати відомості.

* * *

1) нареч. необхі́дно; ( неизбежно) немину́че; ( непременно) неодмі́нно

2) в знач. сказ. необхі́дно; ( очень нужно) ко́нче (доко́нче, доконе́чне, доконе́чно) тре́ба (потрі́бно)

непохитний, несхитний, несхибний; незло[а]мний, незбитий; міцний, твердий. [Звідси з непохитною логічністю виходить потреба (Грінч.). Непохитний у найбільших нещастях (Н. Громада). Непохитна слава гумориста (Доман.). Був несхитний у вигнанні (Куліш). Незломний тон переможця (Крим.). Незломний намір (Франко). Незбита істина (Крим.). Підмайстер був твердий, як камінь (Франко)].

* * *

невідмінність, безвідмінність; безперемінність, (диал.) непремінність, безпремінність; (неизбежность) неминучість (-ости); (до)конечна потреба.

* * *

невгамований, непогамований, незаспокоєний. [Невгамована потреба (Корол.). Незаспокоєний голод (Київ)].

* * *

невситимий, невгамовний, невтишний, невтихомирний, (ц.-слав.) нев[у]толимий, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Невситиме бажання (Доман.). До всього почував невситиму цікавість, невтишну жадобу знати (В. Підмог.). Прямує тінь неутолима Григорія Сковороди (М. Рильськ.)]. -мый голод - невситимий (невгамовний) голод. -мая жажда - невтишна (невгамовна, невтолима) спрага. -мая печаль - невтихомирна журба, невтихомирний сум. -мая потребность - невгамовна потреба.

* * *

и Нужен

1) потрібний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р.) потрібен (кому, для кого, на що, до чого, для чого), (пригодный для чего) спосібний, здатний, придатний до чого, на що. [Лазар розумів, що йому годять,що він потрібний (Коцюб.). Бабуся знайшла потрібне вбрання (Л. Укр.). Ти думаєш, що всім язик потрібний твій (Самійл.). Бачу, що воно таки на щось потрібне (Липовеч.). Мені потрібні були наукові додатки французького перекладача (Крим.). На що воно спосібне, це залізо? (Поділля)]. Всё -ное кому - все потрібне кому; все, чого треба (потреба) кому (потребує хто). -ное место - см. Нужник. -ный человек - потрібна людина, спосібна людина. [Частували її в покоях, як потрібну людину (Н.-Лев.). Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть (Кам'янеч.)]. Быть -ным кому для чего - бути потрібним кому на що, до чого, для чого, (пригодным) здаватися (сов. здатися), придаватися (сов. придатися) кому до чого, на що. [На що здалось мені моє життя? (Самійл.). «Я хочу бути великим чоловіком». - «Не знаю, на що се тобі придасться» (Франко)]. Мне -но платье - мені потрібне вбрання (женское ещё: мені потрібна сукня), мені треба вбрання (сукню). Находить, считать -ным - вважати (мати) за потрібне. Очень -ный - дуже потрібний; (безотлагательный, спешный) (дуже, вельми) пильний. Очень -ное дело - (дуже, вельми) пильна справа. Не нужен - не потрібний, не потрібен. Мне это не -но - мені цього не треба (не потрібно). Ни на что не -ный - ні на що (ні до чого) не потрібний, (непригодный) ні до чого (ні на що) не спосібний (не здатний, не придатний);

2) устар. - см. Нуждающийся;

3) (истощалый, хилый) миршавий, хир(н)ий, кволий. -ный год - голодний (недорідний, неїлий) рік, (голодовка) голод(н)івка.

* * *