Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

пост-рок

  • 1 пост-рок

    Универсальный русско-английский словарь > пост-рок

  • 2 американская рок-группа, стилистически относящаяся к направлениям пост-гранж и хард-рок, образованная в 1996 году в Бостоне

    General subject: Godsmack (Характерная особенность звучания коллектива — тембр голоса вокалиста Салли Эрны, похожи)

    Универсальный русско-английский словарь > американская рок-группа, стилистически относящаяся к направлениям пост-гранж и хард-рок, образованная в 1996 году в Бостоне

  • 3 post-rock

    Универсальный англо-русский словарь > post-rock

  • 4 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 5 принять

    приня́ть
    1. (кого-л.) akcepti;
    2. (пищу, лекарство и т. п.) preni;
    3. (подарок, извинение) akcepti;
    4. (на работу, в школу) akcepti;
    5. (закон, проект) akcepti;
    6. (за кого-л.) preni por, rigardi kiel;
    ♦ \принять реше́ние decidi;
    \принять ме́ры uzi rimedojn;
    \принять к све́дению konsideri;
    \принять уча́стие partopreni;
    \принять сове́тское гражда́нство iĝi soveta civitano;
    \приняться 1. (за что-л.) sin meti al, komenci;
    2. (о растении, прививке) ekĝermi, inokuliĝi.
    * * *
    (1 ед. приму́) сов., вин. п.
    1) (взять, получить) recibir vt, aceptar vt, tomar vt

    приня́ть пода́рок — aceptar el regalo

    приня́ть това́р — recibir mercancías

    2) ( взять в своё ведение) tomar vt; aceptar vt (пост, должность)

    приня́ть кома́ндование — tomar el mando

    приня́ть дела́ — hacerse cargo de los asuntos

    приня́ть де́ло к произво́дству — admitir a trámite la denuncia

    приня́ть назначе́ние — aceptar el cargo

    приня́ть сан церк. — aceptar la dignidad

    3) (в состав, в члены) admitir vt, afiliar vt

    приня́ть в па́ртию — admitir en el partido

    приня́ть на рабо́ту — admitir en el trabajo

    приня́ть в шко́лу, в институ́т — admitir en la escuela, en el instituto

    приня́ть гражда́нство — naturalizar

    4) (посетителей, гостей) acoger vt; recibir vt (тж. о враче, юристе)

    раду́шно приня́ть ( кого-либо) — acoger radiantemente (a), tributar una calurosa acogida (a)

    5) ( воспринять) recibir vt, tomar vt; aceptar vt, aprobar (непр.) vt (согласиться, одобрить)

    приня́ть что́-либо в шу́тку, всерьёз — tomar algo a broma, en serio

    приня́ть бли́зко к се́рдцу — tomar a pechos

    приня́ть но́вость споко́йно — recibir la noticia tranquilamente

    приня́ть сове́т, предложе́ние — aceptar el consejo, la proposición

    приня́ть резолю́цию — aprobar una resolución

    6) (услышав или увидев, записать и т.п.) recibir vt, captar vt

    приня́ть радиогра́мму — recibir el radiograma

    приня́ть сигна́л — captar la señal

    7) (приобрести - вид, форму и т.п.) tomar vt

    приня́ть по́зу — tomar una pose, adoptar una postura

    приня́ть фо́рму — amoldarse

    приня́ть хара́ктер — revestir un carácter

    приня́ть ва́жный вид — darse importancia; darse pisto (fam.)

    приня́ть плохо́й оборо́т — tomar mal cariz

    боле́знь приняла́ серьёзный хара́ктер — la enfermedad tomó un cariz (muy) serio

    приня́ть христиа́нство — abrazar el cristianismo

    9) (внутрь - пищу, лекарство) tomar vt

    приня́ть ва́нну, душ — tomar un baño, una ducha

    11) за + вин. п. ( счесть) tomar vt (por)
    12) ( помочь при родах) asistir vi (a), partear vt
    ••

    приня́ть бой — aceptar el combate

    приня́ть на себя́ уда́р — tomar sobre sí (recibir) el golpe, arrostrar vt

    приня́ть на себя́ отве́тственность — asumir la responsabilidad

    приня́ть на себя́ обяза́тельство — comprometerse (a + inf.); tomar (asumir) sobre sí un compromiso (una obligación)

    приня́ть прися́гу — prestar juramento

    приня́ть ме́ры — tomar medidas

    приня́ть реше́ние — tomar una decisión (una resolución)

    приня́ть за пра́вило — tomar como regla (como principio)

    приня́ть чью́-либо сто́рону — abrazar la causa de alguien

    приня́ть в штыки́ — recibir de uñas

    приня́ть за чи́стую моне́ту — creer a pie juntillas

    приня́ть на свой счёт — tomar por su cuenta, darse por aludido

    приня́ть к све́дению — tomar en consideración

    приня́ть во внима́ние (в расчёт) — tener en cuenta, tener presente

    э́то так при́нято — así es la costumbre

    не приня́ть во внима́ние — desconsiderar vt, desoír vt

    приня́ть экза́мен — examinar vt

    * * *
    (1 ед. приму́) сов., вин. п.
    1) (взять, получить) recibir vt, aceptar vt, tomar vt

    приня́ть пода́рок — aceptar el regalo

    приня́ть това́р — recibir mercancías

    2) ( взять в своё ведение) tomar vt; aceptar vt (пост, должность)

    приня́ть кома́ндование — tomar el mando

    приня́ть дела́ — hacerse cargo de los asuntos

    приня́ть де́ло к произво́дству — admitir a trámite la denuncia

    приня́ть назначе́ние — aceptar el cargo

    приня́ть сан церк. — aceptar la dignidad

    3) (в состав, в члены) admitir vt, afiliar vt

    приня́ть в па́ртию — admitir en el partido

    приня́ть на рабо́ту — admitir en el trabajo

    приня́ть в шко́лу, в институ́т — admitir en la escuela, en el instituto

    приня́ть гражда́нство — naturalizar

    4) (посетителей, гостей) acoger vt; recibir vt (тж. о враче, юристе)

    раду́шно приня́ть ( кого-либо) — acoger radiantemente (a), tributar una calurosa acogida (a)

    5) ( воспринять) recibir vt, tomar vt; aceptar vt, aprobar (непр.) vt (согласиться, одобрить)

    приня́ть что́-либо в шу́тку, всерьёз — tomar algo a broma, en serio

    приня́ть бли́зко к се́рдцу — tomar a pechos

    приня́ть но́вость споко́йно — recibir la noticia tranquilamente

    приня́ть сове́т, предложе́ние — aceptar el consejo, la proposición

    приня́ть резолю́цию — aprobar una resolución

    6) (услышав или увидев, записать и т.п.) recibir vt, captar vt

    приня́ть радиогра́мму — recibir el radiograma

    приня́ть сигна́л — captar la señal

    7) (приобрести - вид, форму и т.п.) tomar vt

    приня́ть по́зу — tomar una pose, adoptar una postura

    приня́ть фо́рму — amoldarse

    приня́ть хара́ктер — revestir un carácter

    приня́ть ва́жный вид — darse importancia; darse pisto (fam.)

    приня́ть плохо́й оборо́т — tomar mal cariz

    боле́знь приняла́ серьёзный хара́ктер — la enfermedad tomó un cariz (muy) serio

    приня́ть христиа́нство — abrazar el cristianismo

    9) (внутрь - пищу, лекарство) tomar vt

    приня́ть ва́нну, душ — tomar un baño, una ducha

    11) за + вин. п. ( счесть) tomar vt (por)
    12) ( помочь при родах) asistir vi (a), partear vt
    ••

    приня́ть бой — aceptar el combate

    приня́ть на себя́ уда́р — tomar sobre sí (recibir) el golpe, arrostrar vt

    приня́ть на себя́ отве́тственность — asumir la responsabilidad

    приня́ть на себя́ обяза́тельство — comprometerse (a + inf.); tomar (asumir) sobre sí un compromiso (una obligación)

    приня́ть прися́гу — prestar juramento

    приня́ть ме́ры — tomar medidas

    приня́ть реше́ние — tomar una decisión (una resolución)

    приня́ть за пра́вило — tomar como regla (como principio)

    приня́ть чью́-либо сто́рону — abrazar la causa de alguien

    приня́ть в штыки́ — recibir de uñas

    приня́ть за чи́стую моне́ту — creer a pie juntillas

    приня́ть на свой счёт — tomar por su cuenta, darse por aludido

    приня́ть к све́дению — tomar en consideración

    приня́ть во внима́ние (в расчёт) — tener en cuenta, tener presente

    э́то так при́нято — así es la costumbre

    не приня́ть во внима́ние — desconsiderar vt, desoír vt

    приня́ть экза́мен — examinar vt

    * * *
    v
    1) gener. (â ñîñáàâ, â ÷ëåñú) admitir, (помочь при родах) asistir (a), (посетителей, гостей) acoger, (стать последователем религии) abrazar, (ñ÷åñáü) tomar (por), aceptar (пост, должность), afiliar, aprobar (согласиться, одобрить), captar, hacer una buena acogìda, partear, recibir (тж. о враче, юристе)
    2) law. acreditar, adir la herencia, adoptar, expedir

    Diccionario universal ruso-español > принять

  • 6 bond

    n бірж. облігація; a облігаційний
    довгострокове боргове зобов'язання з фіксованою відсотковою ставкою, сума якої виплачується через рівні проміжки часу, поки облігація належить кредитору (creditor); ♦ облігація є видом цінних паперів (securities), що видаються підприємством, державною установою або приватною організацією на підставі встановленої юридичної процедури
    ═════════■═════════
    active bond облігація з фіксованою відсотковою ставкою; adjustment bonds облігації, які випускаються для зміни структури основного капіталу • реорганізовані облігації; annuity bond рентна облігація; arbitrage bond арбітражна облігація; assumed bond облігація, яка випускається однією компанією і гарантується іншою; baby bond дрібна облігація • облігація з низьким номіналом; bearer bond облігація на пред'явника • облігація на подавця; benchmark government bonds базові урядові облігації; blanket bond бланкова облігація; book-entry bonds балансові облігації; callable bond облігація з правом дострокової сплати; called bond облігація, яка пред'явлена до сплати; collateral bond облігація, яка забезпечена іншими цінними паперами; collateral mortgage bond облігація, яка забезпечена заставою • облігація, яка забезпечена іншими цінними паперами під заставу нерухомості; collateral trust bond облігація, яка забезпечена цінними паперами інших компаній; consolidated bond консолідований цінний папір; consolidated mortgage bonds облігації, які забезпечені сукупною заставою; continued bond облігація, яка не сплачена у визначений термін і продовжена на наступний період; convertible bond оборотна облігація • конвертована облігація; corporate bonds облігації компаній; coupon bond облігація на пред'явника; currency bond облігація, яка виплачується будь-якими видами законних платіжних засобів • облігація, яка випускається і сплачується у валюті іншої країни; cushion bonds облігації з високою купонною ставкою і помірною премією під час продажу; debenture bond облігація, яка не має спеціального забезпечення • сертифікат митниці для зворотного одержання імпортного мита; defaulted bond облігація, яка не сплачена в строк; deferred bond облігація з відстроченим платежем; definitive bond постійна облігація корпорації; detachable bond облігація з відривним сертифікатом; discount bond дисконтна облігація • облігація, при якій відсоток оплачується по закінченні терміну разом зі сплатою основного боргу; divisional bond облігація, яка забезпечена заставною на частину майна компанії; dual currency bonds дво-валютні облігації; equipment bond облігація, яка забезпечена рухомим майном; escrow bond облігація, яку зберігає довірена особа; exchequer bond облігація державної скарбниці; extended bond облігація, яка не сплачена у визначені строки і продовжена на наступний період; external bond закордонна облігація; farm loan bonds облігації, які випускаються федеральними земельними банками під заставу земельних ділянок; first lien bond облігація, яка забезпечена пріоритетною заставною; first mortgage bond облігація, яка забезпечена першою заставною; flat-income bond облігація, ціна якої включає визначену суму несплачених відсотків; floating rate bond облігація із гнучкою ставкою; foreign bond закордонна облігація; foreign currency bond облігація, яка виплачується будь-якими видами законних платіжних засобів • облігація, яка випускається і сплачується у валюті іншої країни; full-coupon bond облігація з повним купоном; general mortgage bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною • облігація, забезпечена заставною на всю власність корпорації; gold bond облігація, сплачувана золотом; government bonds державні облігації • урядові облігації • державні цінні папери; guaranteed bonds гарантовані облігації; high yield bond облігація з високим доходом; income bonds облігації, за якими відсотки сплачуються лише за наявності прибутків компанії • прибуткові облігації; indexed bond індексована облігація; indorsed bond облігація, випущена однією компанією і гарантована іншою; industrial bond облігація промислової компанії; industrial development bond (IDB) облігація промислової компанії, забезпечена доходом; industrial revenue bond облігація промислової компанії, забезпечена доходом; instalment bond рентна облігація; interchangeable bond облігація з правом заміни на зобов'язання іншого типу; interest bearing bond облігація, виручка від продажу якої використовується для виплати відсотків за іншими облігаціями; interim bond тимчасова облігація; investment grade bonds облігації інвестиційного класу; irredemable bond облігація без права дострокової сплати; joint(-and-several) bond облігація, гарантована двома або більшим числом поручителів; junior(-lien) bond облігація без переважного права вимоги на майно компанії; junk bonds облігація з високим ступенем ризику; lien bonds облігації із заставою нерухомості; long-dated bond державна облігація терміном понад 15 років; long-term bond державна облігація терміном понад 15 років; lottery bond лотерейна облігація; matured bond облігація до сплати; medium-dated bond державна облігація терміном від 5 до 15 років; medium-term bond державна облігація терміном від 5 до 15 років; mortgage bonds облігації, забезпечені заставою нерухомості; mortgage revenue bond прибуткові облігації, забезпечені заставною під нерухомість; municipal bonds муніципальні облігації; naked bond незабезпечена облігація; noncallable bond облігація без права дострокової сплати; optional bond облігація з правом дострокової сплати; outstanding bond випущена облігація • несплачена облігація; overlying bond облігація без переважного права вимоги на майно компанії; participating bond облігація з правом на участь у прибутках компанії; passive bond безвідсоткова облігація; perpetual bond облігація без кінцевого терміну сплати • рентна облігація; plain bond облігація без спеціального забезпечення; preference bond облігація з першочерговою виплатою відсотків і першочерговою сплатою; premium bond преміальна облігація; prior lien bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною; privilege bond облігація з правом конверсії; profit sharing bond облігація з правом на участь у прибутках компанії; public bond облігація, випущена урядом або іншим органом державної влади; purchasing power bonds облігації, що зберігають свою купівельну спроможність (в умовах інфляції); qualified redevelopment bonds пільгові облігації для поновлення економіки; redeemable bond облігація з правом дострокової сплати; refunding bond облігація, випущена для рефінансування • облігація, випущена для сплати попередніх облігацій; registered bonds зареєстровані облігації • іменні облігації; reorganization bonds облігації, випущені для зміни структури позичкового капіталу; revenue bonds прибуткові облігації, забезпечені доходами від об'єкта; savings bond ощадна облігація; second mortgage bond облігація, забезпечена другою заставною; secured bonds забезпечені облігації • заставні облігації; senior bond облігація з переважним правом вимоги; serial bonds облігації, випущені серіями із різними термінами сплати; short bond короткострокова облігація; short-dated bond державна облігація терміном до 5 років; short-term bond державна облігація терміном до 5 років; sinking-fund bonds облігації, що передбачають утворення викупного фонду • облігації з викупним фондом; special assessment bond муніципальна облігація спеціального призначення; split-coupon bond неіменна облігація з купоном із двох частин; stamped bond облігація зі штампом; state bond урядова облігація • облігація, випущена урядом штату; straight bond звичайна облігація; straw bond знецінене боргове зобов'язання; stripped bond облігація, з якої вилучені купони; T-bonds облігації державної скарбниці; tax-exempt bond облігація, дохід якої не оподатковується; term bonds строкові облігації; treasury bonds облігації державної скарбниці; underlying bond облігація, забезпечена пріоритетною заставною; unified bond консолідований цінний папір; unredeemed bonds невикуплені облігації; unsecured bonds незабезпечені облігації • беззаставні облігації; voting bonds облігації з правом голосу; zero-coupon bonds облігації з нульовим купоном
    ═════════□═════════
    bond auction аукціон з продажу облігацій; bond certificate сертифікат облігації; bond coupon купон облігації; bond debt борг за облігацією; bond dividend облігаційний дивіденд; bond drawn for early redemption облігація з фіксованою ставкою для швидкої виплати; bond from bulk issue облігація масового випуску; bond holder власник облігацій; bond interest облігаційний відсоток; bond issue випуск облігацій; bond issued at par облігація за номіналом; bond issuing institution установа-емітент облігацій; bond market ринок облігацій • ринок цінних паперів з фіксованим відсотковим прибутком; bond of restricted negotiability облігація обмеженого обігу; bond price курс облігацій; bond price index курсовий індекс облігацій; bond purchase купівля облігацій; bond quotation курс облігацій; bond redeemed at a premium облігація, сплачена вище від номіналу; bond redemption сплачення облігації; bond register журнал реєстрації операцій з облігаціями; bond series серія облігації; bond sold on tap облігація відкритої серії; bond s redeemable by installments облігації з правом дострокового сплачення часткової виплати; bond subscription підписка на облігації; bond yield прибуток від облігацій • відсоток з облігацій; to call bonds оголошувати/оголосити сплачення облігацій; to draw bonds for redemption сплачувати/сплатити облігації; to issue bonds випускати/випустити облігації; to pay off bonds сплачувати/сплатити облігації; to pay off bonds at maturity сплачувати/сплатити облігації у визначений термін; to redeem bonds сплачувати/сплатити облігації; to register bonds реєструвати облігації; to secure bonds забезпечувати/забезпечити облігації
    bond ‡ securities (391)
    ═════════◇═════════
    облігація < лат. obligatio — зобов'язання
    * * *
    облігація; борговой інструмент; гарантійний фонд; боргове зобов'язання; митне зобов'язання; застава

    The English-Ukrainian Dictionary > bond

  • 7 While the City Sleeps

       1956 – США (100 мин)
         Произв. RKO (Берт. Э. Фридлоб)
         Реж. ФРИЦ ЛАНГ
         Сцен. Кейси Робинсон по роману Чарлза Айнстайна «Кровавая шпора» (The Bloody Spur)
         Опер. Эрнест Ласло
         Муз. Хершел Бёрк Гилберт
         В ролях Дэйна Эндрюз (Эдвард Мобли), Ронда Флеминг (Дороти Кайн), Джордж Сандерз (Марк Лавинг), Томас Митчелл (Джон Дэй Гриффит), Винсент Прайс (Уолтер Кайн-мл.), Сэлли Форрест (Нэнси Лиггетт), Ида Лупино (Милдред Доннер), Джон Бэрримор-мл. (Роберт Мэннерз, «убийца с губной помадой»), Джеймс Крейг (Гарри Крицер), Роберт Уорвик (Эймос Кайн), Ралф Питерз (Миди), Владимир Соколов (Джордж Пильски), Мей Марш (миссис Мэннерз), Сэнди Уайт (Джудит Фентон, первая жертва).
       После смерти Эймоса Кайна, создателя охватившей всю территорию США медиа-империи, жемчужиной которой является газета «Нью-Йорк Сентинел», его сын и наследник Уолтер Кайн-мл., не обладающий ни малейшим опытом работы в журналистике, без труда догадывается, что 4 главных сотрудника газеты – директор пресс-агентства Марк Лавинг, главный редактор Гриффит, фоторедактор Гарри Крицер и ведущий обозреватель Эдвард Мобли – его презирают. Чтобы придать своей фигуре значение в их глазах, он создает пост «генерального директора» газеты и объявляет, что доверит его тому, кто наилучшим образом докажет свою профессиональную пригодность, а именно – первым отыщет «убийцу с губной помадой», который недавно расправился с одинокой женщиной и оставил на стене ее квартиры надпись «Спросите у моей матери». Возможно, убийца совершил или готовится совершить другие схожие преступления, поэтому незадолго перед смертью Эймос Кайн проявлял живой интерес к его фигуре.
       Мобли, талантливый журналист, но лишенный особых амбиций (так, по крайней мере, он сам о себе говорит), не участвует в соревновании напрямую. Однако каждый официальный конкурент – Лавинг, Гриффит и Крицер – пытается залучить его на свою сторону, в том числе из-за его обширных связей в полиции. Мобли помолвлен с Нэнси Лиггетт, секретаршей Лавинга. Та советует ему примкнуть к Гриффиту – по ее мнению, самому честному человеку в этой троице. Мобли связывается со своим приятелем из полиции лейтенантом Кауфменом и узнает от него о молодой учительнице, убитой при тех же обстоятельствах, что и 1-я жертва. В это время Лавинг не сидит сложа руки и через Миди, ведущего в газете отдел криминальной хроники, раздобывает секретные сведения: оказывается, полиция арестовала консьержа в здании, где жила 1-я жертва. На какое-то время Лавинг уверен, что преимущество за ним. Однако эти сведения поступили из неофициального источника и так и не получают подтверждения. Опасаясь обвинений в клевете, Лавинг вынужден через свое агентство препятствовать их распространению.
       Мобли рассказывает Гриффиту об убийстве учительницы. Как честный профессионал, Гриффит передает информацию агентству Лавинга. В своей ежедневной телепередаче Мобли идет на решительный шаг и обращается к преступнику, представляя его молодым и сильным человеком, который любит комиксы с криминальным сюжетом, находится в сложных отношениях с матерью и одержим ненавистью к женщинам. Преступник действительно слушает обращение Мобли; он в общих чертах соответствует описанию. Мобли делает все возможное, чтобы обозлить и спровоцировать убийцу. Затем он просит Нэнси, которую, не спросив, назвал в эфире своей невестой, побыть приманкой для следующего нападения «убийцы с губной помадой». Тем временем Лавинг не теряет надежды заручиться помощью Мобли. Он поручает своей любовнице, журналистке «Сентинел» Милдред Доннер, соблазнить Мобли и переманить на их сторону. Милдред с удовольствием берется за это задание и старается изо всех сил, однако в тот вечер Мобли напивается до беспамятства и не способен ни на что, кроме поцелуев в такси. Эта афера только вызовет ревность со стороны Нэнси, но не принесет никакой пользы Лавингу.
       3-й претендент, Гарри Крицер, тратит гораздо меньше усилий, чем его соперники. Любовник и протеже Дороти, супруги Уолтера Кайна, он полагает, что в его руках находится самый сильный козырь. Поставив своего человека на пост, созданный мужем, Дороти хочет отомстить Уолтеру за презрительное отношение к ее уму и за то, что своей женитьбой он якобы «купил» ее. Продвинувшись вперед благодаря сведениям, полученным от Гриффита, Лавинг заключает важный контракт с телевидением. Он как никогда верит в свою победу. Нэнси, ревнуя жениха к Милдред, отказывается помогать Мобли в поисках убийцы. Но – слишком поздно: убийца уже вычислил ее квартиру, расположенную на одной лестничной клетке с холостяцкой квартирой Крицера, где тот обычно встречается с Дороти. Убийца стучится в дверь Нэнси и подражает голосу Мобли. Но именно потому, что преступник притворяется убедительно, Нэнси не хочет открывать дверь жениху. Вне себя от ярости убийца врывается в квартиру Крицера как раз, когда в нее входит Дороти. Он нападает на Дороти и пытается ее задушить. Дороти защищается как львица и укрывается у Нэнси. Убийца спасается бегством. Нэнси из окна указывает Мобли и лейтенанту Кауфмену, куда побежал убийца. Наконец, после долгого преследования в тоннеле метрополитена убийца пойман. «Честный» Гриффит, первым узнав о его аресте от Мобли, спешно готовит специальный выпуск. Он выйдет в свет прежде, чем Лавинг окажется в курсе дела; там не будет ни одной фотографии – специально, чтобы держать в стороне Крицера.
       Стремясь довести публикацию до совершенства, Гриффит пускает Милдред по следам женщины, пережившей нападение, – т. е. Дороти. Милдред застает Дороти и Крицера на выходе из квартиры Нэнси. Втроем они составляют план, которому суждено принести победу и пост генерального директора Крицеру. Мобли исполнен отвращения и подает в отставку. Отправившись с Нэнси в свадебное путешествие во Флориду, он узнает из прессы, что Кайн вернулся к своему 1-му решению. Генеральным директором назначен Гриффит, Милдред становится личной секретаршей Кайна, Крицер – послом по особым поручениям концерна Кайна, а сам Мобли повышен до должности главного редактора «Сентинел».
       ►  Предпоследний американский фильм Ланга. Одна из вершин его карьеры; по нашему мнению – лучшая его картина. На основе романа, но в еще большей степени – на основе вырезок из газетной хроники происшествий, которые он собирал всю жизнь (даже закончив работать в кино), Ланг совместно с Кейси Робинсоном написал один из самых сложных сценариев в своей карьере. Кропотливая подготовка к съемкам позволила при более чем среднем бюджете сохранить в проекте именитых актеров (Джордж Сандерз, Ида Лупино, Томас Митчелл, Ронда Флеминг и др.): каждый проводил на съемочной площадке лишь 4–5 дней, и несмотря на это у зрителя складывается впечатление, будто они присутствуют на всем протяжении действия. (Только Дэйна Эндрюз пробыл на съемках дольше прочих).
       Амбиции фильма огромны; его стиль строг и энергичен, ни один элемент не выставляется напоказ. Ланг хочет представить зрителю довольно широкую панораму американского общества, построенного, по его мнению, на соперничестве и преступлении. Как дошло до того, что соперничество и преступление оказались неразрывно связаны друг с другом, – вот вопрос, на который он пытается ответить; отсюда и особенности его стиля, подчиняющиеся эстетике необходимости, которую ни один режиссер не доводил так далеко. Ланг – творец-одиночка, требовательный к себе и к другим, но при этом он нисколько не выпадал из самого новаторского направления американского кинематографа. Пока город спит использует и даже впитывает плоды революции, совершенной годом ранее фильмом Целуй меня до смерти, Kiss Me Deadly. Теперь в сюжете нет ни положительных героев, ни злодеев. Беспощадный дух соревнования уравнял все личности на нулевой отметке морали и сочувствия к ближнему. Если пристально рассмотреть (чем и занимается фильм) поведение каждого персонажа истории, можно убедиться, что они либо не имеют никакого представления о морали, либо, что еще хуже, жертвуют остатками совести ради своих амбиций – такое поведение считается нормой в их обществе. В этом смысле преступник, за которым они с таким усердием охотятся в погоне за важным постом, становится для них не только добычей, но и зеркалом. Оказывается, что он даже больше достоин жалости.
       В этом фильме Ланг доводит до абсолютного совершенства свое мастерство стыковки планов. При помощи фрагментов диалога, визуальных элементов, кого-либо из персонажей или же того или иного драматургического действия, сцены выстраиваются одна за другой согласно ритму и логической последовательности, словно подчиняющимся какому-то року. На деле же этот рок порождается действиями главных героев, слишком озабоченных тем, как бы устранить, использовать или уничтожить соперников. Их перекрестные интриги сплетаются в огромную паутину, где в итоге запутываются все. Высшее проявление изящества режиссуры – стеклянные перегородки в редакции, разделяющие персонажей, оставляя их в поле зрения друг друга, а камере давая возможность вплотную показывать различные сцены, связанные в постоянном взаимодействии. Этот плетеный узор оформлен в превосходных металлических тонах и ярком, хирургически точном освещении. После множественных перевоплощений и метаморфоз, переосмысленных через опыт и стиль кропотливого и гениального режиссера, экспрессионистский микрокосм предстает в этом фильме – быть может, в последний раз – лишенным всего наносного, в чистом виде, с удивительной выразительностью, абстракцией и сосредоточенностью. Это кусочек ада, где люди суетятся, считая себя деятельными и свободными, находясь под неусыпным взором режиссера, чья единственная цель – наблюдать за реальностью со стороны и демонстрировать ее другим.
       N.B. Определить формат фильма, как и в случае со следующей картиной Ланга Вне обоснованных сомнений, Beyond a Reasonable Doubt, – непростая задача, разрешить которую можно, лишь подойдя к ней с эстетической точки зрения. Фильм был снят не в формате «Cinemascope»: сначала он демонстрировался в «Superscope» (широкий формат студии «RKO», требовавший лабораторной обработки пленки), затем – в обычном формате. Который из них лучше? Мы полагаем, что широкий формат: в нем движения камеры и интерьеры редакции газеты выглядят наиболее впечатляюще. Несмотря на то что «Superscope» создавался в лабораторных условиях после съемок, Ланг знал с самого начала, что фильм выйдет в широком формате, и потому выстраивал режиссуру, исходя из этого факта. То же относится и к фильму Вне обоснованных сомнений: достаточно упомянуть лишь 1-ю сцену, где приговоренный к смерти идет к электрическому стулу – совершенно очевидно, что она задумана специально под широкий формат.
       Анализ фотографий к фильму доказывает, что некоторое количество сцен были вырезаны или сокращены при окончательном монтаже, чтобы сделать действие более сжатым, что подтверждается концепцией фильма. Немного жаль исчезновения одной сцены: той, где герои Джеймса Крейга, Ронды Флеминг и Иды Лупино вступали в небольшой заговор (предпосылки к чему мы видим на лестничной клетке у квартиры Сэлли Форрест). Без этой сцены кажется излишне загадочным следующий эпизод (где Джеймс Крейг заносчиво разговаривает с Винсентом Прайсом, а Ида Лупино объявляет Сандерзу и Митчеллу, что те пришли к финишу последними), и это чуть нарушает цельность общей конструкции фильма, требующей, чтобы ни один из основных персонажей не терял связь с другими. Контакт между героинями Ронды Флеминг и Иды Лупино был возможен только в этой сцене.
       Относительно редки дружественные и благоприятные отзывы о Ланге от людей, работавших с ним в 50-е гг., в его американский период. Поэтому слова оператора Эрнеста Ласло можно ценить на вес золота. Он сказал Фредерику У. Отту (Frederick W. Ott, The Films of Fritz Lang, The Citadel Press, Secausus, N.J., 1979): «Фриц Ланг был настоящим художником и профессионалом и в этом превосходил даже Вильгельма Дитерле. У меня сложилось четкое впечатление, что он знает в совершенстве все этапы создания фильма. Конечно, он мог быть довольно крут как руководитель, но если вы грамотно и с энтузиазмом делали свою работу, он становился для вас лучшим другом, о каком можно было только мечтать. Я был восхищен его профессионализмом, как и большинство актеров и членов съемочной группы. У нас были напряженные моменты, в особенности – с Дэйной Эндрюзом и Джоном Бэрримором-мл., но в целом съемки прошли гладко». См. также воспоминания режиссера монтажа Джина Фаулера-мл. в книге Альфреда Айбеля о Фрице Ланге (Alfred Eibel, Fritz Lang, Présence du cinéma, 1964).

    Авторская энциклопедия фильмов Жака Лурселля > While the City Sleeps

  • 8 race

    I
    1. [reıs] n
    1. 1) состязание в беге; бег на скорость; гонка, гонки

    race four [pair-oar] - гоночная четвёрка [двойка] ( лодка)

    race skiff - а) гоночная одиночка; б) скиф ( гребля)

    cross-country race - а) бег по пересечённой местности; б) велокросс

    four [eight] race - гонка четвёрок [восьмёрок] ( гребля)

    race against time - а) бег на время; б) гонка на время ( велоспорт)

    to run a race with smb. - бегать наперегонки с кем-л.

    2) pl скачки; бега

    to go to the races - ходить на скачки; ходить на бега

    3) спорт. дистанция

    one-curve [two-curve] race - дистанция с одним [двумя] поворотами

    4) забег; заезд

    the first race on the turf will start at 10 - первый заезд начнётся в 10 часов

    2. (жизненный) путь
    3. гонка; погоня

    arms /armaments/ race - гонка вооружений

    4. 1) быстрое движение; быстрый ход; быстрое течение (реки и т. п.)
    2) стремительный поток
    3) ав. поток струи за винтом
    5. 1) лоток; канал
    2) гидр. быстроток
    6. тех.
    1) дорожка качения подшипника
    2) обойма
    7. с.-х. раскол ( проход для скота)
    2. [reıs] v
    1. (with, against) состязаться в скорости, участвовать в гонках

    to race one's bicycle against a motor-car - мчаться на велосипеде наперегонки с автомашиной

    I will race you home - давай побежим домой наперегонки /кто скорее/

    2. 1) участвовать в скачках ( о лошадях и их владельцах)
    2) редк. играть на скачках
    3. мчаться, нестись, стремительно продвигаться ( часто race along, race up)

    the children have been racing around all day - дети весь день носились взад и вперёд

    expenditure [temperature] raced up and up into an unprecedented level - расходы [температура] выросли [поднялась] до небывалого уровня

    4. гнать (лошадь, автомашину); давать полный газ; набирать скорость

    to race a bill through the House - провести законопроект через парламент в срочном порядке

    II [reıs] n
    1. раса

    race riot - амер. избиение негров, пуэрториканцев и т. п.

    race conflict - столкновение белых с неграми, пуэрториканцами и т. п.

    2. род; племя; народ

    the human race - человечество, род человеческий

    the finny race - шутл. рыбы

    3. происхождение

    of noble [French] race - благородного [французского] происхождения

    4. поэт. род, племя, семья
    5. книжн. порода; сорт

    true to race - породистый (о собаке и т. п.)

    6. 1) букет ( вина; тж. race of wine)
    2) аромат ( художественного произведения); неповторимый, индивидуальный стиль, особая манера

    ♢ race suicide - вымирание народа вследствие искусственного снижения рождаемости

    II [reıs] n

    НБАРС > race

  • 9 Godsmack

    Универсальный англо-русский словарь > Godsmack

  • 10 Arkansas

    I [ˊɑ:rkǝnsɔ:, ɑˊ:kænzǝs] Арканзас, штат на юге США <от инд. назв. реки>. Сокращение: AR. Прозвища: «страна возможностей» [Land of Opportunity], «штат чудес» [*Wonder State], «штат горячих источников» [*Hot Water State], «медвежий штат» [*Bear State], «штат охотничьих ножей» [*Bowie State], «штат морских свинок» [*Guinea Pig State]. Житель штата: арканзасец [Arkansan]. Столица: г. Литтл- Рок [Little Rock]. Девиз: «Народ правит» (лат. Regnat populus — The people rule). Песня: «Арканзас» [‘Arkansas’ II]. Цветок: цветок яблони [apple blossom]. Дерево: сосна [pine]. Птица: пересмешник [mockingbird]. Насекомое: пчела [honeybee]. Площадь: 134538 кв. км. (53,187 sq. mi.). Население (1992): ок. 2,4 млн. (33- е место). Крупнейшие города: Литтл- Рок [Little Rock]. Экономика. Основные отрасли: обрабатывающая промышленность, сельское хозяйство, туризм, лесное хозяйство. Основная продукция: продукция пищевой и химической промышленности, лесоматериалы, бумага, бытовые электроприборы, электромоторы, мебель, детали для автомобильной и авиационной промышленности, одежда, машины, нефтепродукты, сталь. Сельское хозяйство. Основная продукция: соя, рис, хлопок, томаты, виноград, яблоки, овощи, персики, пшеница. Животноводство (1991): скота — 1,71 млн.; свиней — 760 тыс.; птицы — 980 млн. Лесное хозяйство: дуб, пекан ( гикори), кипарис, сосна. Минералы: бокситы, абразивные материалы, песок и гравий. История. Первыми европейскими исследователями были де Сото [*Soto, Fernando de] (1541), Джолиет [*Jolliet] (1673), Ла- Саль [*La Salle] (1682). Первое поселение было основано французами под руководством Генри де Тонти [Tonty, Henry de] в 1686 у пункта Арканзас- Пост [Arkansas Post]. В 1762 территория от Франции перешла к Испании, затем в 1800 снова вернулась к Франции и в 1803 вошла в состав США как часть приобретённой Луизианы [*Louisiana Purchase]. Во время Гражданской войны в 1861 Арканзас присоединился к Конфедерации, но более 10000 арканзасцев сражались на стороне северян. Достопримечательности: 5 национальных и 47 парков штата, в том числе Национальный парк Хот- Спрингс [*Hot Springs]; курорт Юрека- Спрингс [Eureka Springs]; пещеры Бланчард [Blanchard Caverns] возле Маунтин- Вью [Mountain View]; Алмазный кратер [Crater of Diamonds] у г. Мерфрисборо [Murfreesboro] — единственное место в США, где добываются алмазы; Национальный заповедник р. Буффало [Buffalo National River]; Музей Мид- Америка [Mid-America]; фольклорный центр Озарк [Ozark Folk Center]. Знаменитые арканзасцы: Кэш, Джонни [*Cash, Johnny], исполнитель песен в стиле «кантри»; Клинтон, Билл [*Clinton, Bill], 42-й президент США; Дин, Диззи [*Dean, Jay Hanna (‘Dizzy’)], спортсмен; Фолкнер, Санфорд [Faulkner, Sanford C.], автор песни «Арканзасский путник» [‘The Arkansas Traveller']; Фулбрайт, Джеймс [*Fulbright, James W.], гос. деятель; Макартур, Дуглас [*MacArthur, Douglas], генерал; Макклеллан, Джон [*McClellan, John L.], генерал; Рокфеллер, Уинтроп [*Rockfeller, Winthrop], губернатор; Стоун, Эдвард [*Stone, Edward Durell], архитектор; Йейл, Арчибальд [*Yale, Archibald], политик. Ассоциации: беднейший штат, в котором по склонам невысоких облесенных гор обитают белые бедняки англосаксонского происхождения, славящиеся своей деревенской музыкой в стиле «хиллбилли» II • ‘Arkansas’ «Арканзас» (гимн штата Арканзас, 1963) III • Arkansas, the [ɑ:ˊkænzǝs] р. Арканзас. Течёт из центральных районов штата Колорадо, впадает в р. Миссисипи в юго-восточной части штата Арканзас; длина 1450 миль

    США. Лингвострановедческий англо-русский словарь > Arkansas

  • 11 indie

    ['ɪndɪ]
    сущ.; муз.; сокр. от independent
    а) общее название для небольших независимых студий грамзаписи, которые записывают альтернативную рок-музыку или джаз, неинтересную по коммерческим соображениям крупным студиям

    Rap encountered some industry resistance, giving rise to many indie labels. — Рэп столкнулся с противодействием индустрии звукозаписи и стал стимулом к возникновению многих независимых студий.

    Syn:
    Ant:
    б) музыка, которая записывается на таких независимых студиях
    в) = indie-rock, indy направление в альтернативной рок-музыке (сложилось в 90-е гг.)

    Not all of the music sounds the same, but nearly every indie-rock band is based in post-punk guitar rock of the '80s. — Не вся музыка звучит одинаково, но практически каждая инди-роковая группа основывается на пост-панковом гитарном роке 80-х гг.

    Англо-русский современный словарь > indie

  • 12 dazu

    übers. mit den Äquivalenten der Präp zu (s. dort) u. den entsprechenden, in Verbindung mit Verben rektionsbedingten, Kasus des Pron э́тот. bei Bezug auf vorangegangenen Nebensatz auch тот. bei Bezug auf angeschlossenen Nebensatz u. bei Betonung des Gegensatzes,hier - da` тот. in konkret gegenständlicher Verwendung он. zu diesem Zweck: betont auch для э́той це́ли. hinsichtlich dieser Sache: sagen, meinen по э́тому по́воду, по по́воду э́того. zusätzlich - bleibt meist unübersetzt. obendrein, auch noch к тому́ же. noch и ещё | jd. ist dazu da кто-н. здесь и́менно для э́того. etw. ist dazu da что-н. слу́жит и́менно для э́того <для э́той це́ли>. dazu bin ich gut genug для э́того я доста́точно хоро́ш. er taugt nicht dazu, er ist nicht der Mann dazu он не годи́тся для э́того | was ist dazu zu sagen? что мо́жно сказа́ть по э́тому по́воду ? was meinst du dazu? что ты ду́маешь на э́тот счёт <по э́тому по́воду>? dazu schweigen молча́ть. dazu ein Beispiel приведу́ э́тому приме́р / приме́р э́тому … | du darfst nicht nur trinken, du mußt auch dazu essen нельзя́ то́лько пить, на́до тебе́ и пое́сть что́-нибудь. er spielte Klavier, und sie sang dazu он игра́л на пиани́но, а она́ пе́ла. leise dazu singen begleitend als zweite Stimme подпева́ть. es gab Braten, dazu Kartoffeln und Gemüse бы́ло жарко́е с карто́шкой и овоща́ми / бы́ло жарко́е, к нему́ карто́шка и о́вощи. er erhielt 100 Mark und ein Geschenk dazu он получи́л сто ма́рок и пода́рок в прида́чу. er ist frech und dumm dazu он наха́льный и к тому́ же (ещё) глу́пый / он наха́л и к тому́ же (ещё) дура́к | dazu gelangen < kommen> zu dem Schluß приходи́ть прийти́ к э́тому. dazu reicht es на э́то хва́тит. dazu gehören принадлежа́ть к нему́ [к э́тому]. Geld [Zeit/Recht] dazu haben име́ть де́ньги [вре́мя пра́во] на э́то. keine Neigung [Lust] dazu haben не име́ть скло́нности [охо́ты] к э́тому. ich kann Ihnen nur dazu raten zu dieser Handlung я могу́ вам то́лько посове́товать сде́лать э́то [ zu dieser Medizin принима́ть э́то (лека́рство)]. man wählte ihn dazu zum Vorsitzenden его́ избра́ли на э́тот пост / его́ избра́ли председа́телем. im Vergleich dazu в сравне́нии <по сравне́нию> с э́тим dazu kommen mit Inf a) es schaffen успева́ть успе́ть mit Inf b) es bekommen достава́ть /-ста́ть его́. ich komme noch dazu я ещё успе́ю сде́лать э́то. ich bin nicht (mehr) dazu gekommen я не успе́л сде́лать э́то / у меня́ ру́ки до э́того не дошли́. wie komme ich dazu? was habe ich damit zu schaffen при чём тут я ? / а я тут при чём ? wie kommst du dazu? drohend как ты сме́ешь ? du hast das Buch? wie bist du dazu gekommen? у тебя́ э́та кни́га ? как ты её доста́л ? es kommt noch dazu, daß … де́ло дойдёт ещё до того́, что … es wird nicht dazu kommen де́ло до э́того не дойдёт, э́то не произойдёт. dazu kommt noch … к э́тому на́до ещё доба́вить …

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > dazu

  • 13 війна

    ВІЙНА - складне соціально-політичне явище, стан суспільства, в якому основним видом діяльності є організована збройна боротьба між державами, класами або націями (народами). У міжнародно-правовому аспекті В. - це легітимне здійснення державою збройного насильства відносно іншого суб'єкта права, яке змінює статус їхніх відносин (термін дії міжнародних угод тощо). Стан В. у суспільстві визначається наявністю організованої збройної боротьби в тій чи іншій специфічній формі, яка змінює основні форми його буття. Так, В. передує офіційне повідомлення про початок воєнних дій, припинення дії угод мирного часу, проведення мобілізації. Руйнівний характер В. простежується впродовж останніх сотень років при обчисленні людських втрат. У XVII ст. загинуло у війнах 3 млн. осіб, тоді як у XVIII ст. ця цифра складала 5,2 млн., а в XIX ст. - 5,5 млн. У XX ст. В. включила в об'єкт руйнування не тільки воєнні формування, а й цивільне населення, природне середовище. В роки Другої світової В. тільки цивільних загинуло 2 млн. осіб І. сторико-філософська традиція аналізу В. починається з фрагментів Геракліта, згідно з якими "В. - батько всього і всього цар". Демокрит одним із перших серед античних мислителів почав розрізняти внутрішні та зовнішні В., а Платон розкрив економічні причини В. і намагався в "Законах" визначити правила ведення В. Позитивне ставлення до В. в Античні часи змінилося в епоху Середньовіччя й Нового часу на моральне засудження її наслідків та мрії щодо "вічного миру". Еразм Роттердамський, Спіноза визначали В. не тільки як засіб політичної боротьби, а й як стихійне лихо. В. раніше за мир досягла розвинених форм, тому раніше знайшла своїх теоретиків Н. ім. "філософ В." Клаузевіц дослідив зв'язки В. з політикою, визначаючи першу як "продовження політики іншими, насильницькими засобами", а останню - як "розум уособленої держави". Він доводив утопічність мрій про "вічний мир" Н. адмірна політизація в тлумаченні В. марксистськими теоретиками XIX - XX ст. заважала усвідомленню визначення В. як такого напруження збройної боротьби між конфліктуючими сторонами, межі якого визначає розумна політика. Традицію розгляду В. у двосторонніх зв'язках з політикою підтримали нім. теоретики (Мольтке, Шліффен), рос. вчені XIX ст. (Леєр, Міхневич), укр. воєнні теоретики XX ст. (Байков, Колодзінський, Петлюра) та ін. В. як засіб вирішення конфліктів між соціальними суб'єктами досягла свого апогея в кін. XIX - пер. пол. XX ст. За сучасних умов можливої ядерної катастрофи вона не може вважатися актом адекватної поведінки в конфліктній ситуації, інструментом розумної політики, тому політико-етичний поділ на справедливі та несправедливі В. втрачає сенс. Мир як політична альтернатива В. завжди включає можливість вибору шляхів мирного розв'язання соціальних конфліктів. Своєрідним підсумком того, що було зроблено мислителями за тисячі років, є формула: В. наскрізь суперечлива. Вона дає здобич і прибуток, рабів та коштовності, але водночас доводить до нищення навіть переможців (Руссо); виявляє суперечливе прагнення народів жити в мирі, як і звичку вирішувати суспільні протиріччя за допомогою сили (Аристотель), породжує героїв і боягузів водночас (Еразм Роттердамський), "оздоровлює" дух народів і, разом з цим, викликає ниці пристрасті (Гегель, Кант). Сучасний світ не став пост'ядерним, а тому несе нові загрози миру - через поширення ядерних матеріалів, ядерний шантаж держав, які володіють ядерною технологією та ракетною зброєю. Ядерна В. не відкинута остаточно й навіть передбачається воєнними доктринами деяких країн.
    М. Цюрюпа

    Філософський енциклопедичний словник > війна

  • 14 Ліницький, Петро Іванович

    Ліницький, Петро Іванович (1839, Лебедин - 1906) - укр. філософ, представник укр. духовно-академічної філософії З. акінчив Охтирське духовне училище та Харківську духовну семінарію, магістр XXII курсу (1861 - 1865) КДА, од 1865 р. - викладач філософських наук у КДА, од 1867 р. - бакалавр, од 1869 р. - доцент, од 1871 р. - екстраординарний, з 1890 р. - засл. проф. філософії КДА. Протягом майже 20 років очолював кафедру історії філософії (од 1869 р.), а од 1887 р. - кафедру логіки та метафізики. Читав курси з історії філософії, логіки, педагогіки, метафізики. Філософський спадок вченого охоплює близько 20 фундаментальних праць та велику кількість статей, що упродовж 40 років постійно друкувалися в "Трудах КДА" та в богословсько-філософському часописі "Віра і розум", виходили окремими виданнями. Дотримувався ідеалістичних поглядів, які характеризувалися різко антипозитивістською спрямованістю та витлумаченням багатьох гносеологічних проблем у дусі кантіанства. При цьому доробок Л. важко приєднати до якоїсь певної та окремої традиції, позаяк його філософія була в своїй основі поєднанням різних філософських течій та тенденцій. На відміну від Юркевича, котрий центром суб'єктивності вважав серце, Л. наголошував роль розуму, не заперечуючи при цьому і значення серця в духовному і душевному світі людини. Його позиція є помірковано-раціоналістичною, схильною до апріоризму та дедуктивізму. Високо оцінював умогляд як основну форму пізнавальної діяльності. В поглядах на суспільство піддавав нещадній критиці теорію економічного детермінізму, великого значення надавав праву власності, при цьому не заперечував здатності соціалізму гармонізувати відносини між людьми, але наполягав на здійсненні спочатку інтелектуальної революції.
    [br]
    Осн. тв.: "Огляд філософських вчень" (1874); "Слов'янофільство та лібералізм" (1882); "Витончена література й філософія" (1893); "Основні питання філософії: Досвід системного викладу / Підручник для духовних академій" (1901).

    Філософський енциклопедичний словник > Ліницький, Петро Іванович

  • 15 Прокопович, Теофан

    Прокопович, Теофан (1681, Київ - 1736) - укр. мислитель, богослов, церковний діяч. При хрещенні був названий Єлисеєм, справжнє прізвище, ймовірно, Церейський. Згодом узяв прізвище свого дядька - Теофана Прокоповича, професора і ректора КМА. Навчався в КМА, потім упродовж трьох років студіював у колегії св. Атанасія у Римі. Навчався також в ун-тах Швейцарії і Німеччини, зокрема в Йєні, Галле, Альтдорфі. Повернувшись на батьківщину, понад десять років був проф. і ректором КМА, викладав поетику, риторику, філософію, математику, теологію. На вимогу царя Петра І П. проти власної волі змушений був переїхати до Петербурга. Він підтримує освітні реформи Петра, створює перший проект Академії наук, очолює літературно-громадський гурток, який одержав назву "вченої дружини", пише низку публіцистичних і філософсько-богословських творів. Іноземні вчені вважали його найосвіченішою людиною тогочасної Росії, доробок якої позначився на багатьох напрямах розвитку її культури і науки. Мислитель вважав, що Бог як предвічна мудрість і вседосконалий розум існував до буття світу і є його першопричина і творець. Разом із тим, на думку П., повне визначення природи збігається з Богом щодо природних речей, у яких він з необхідністю існує і які він рухає. Ядром учення П. про світобудову є поняття природного (фізичного) тіла, яке він розглядає як субстанцію, що складається з матерії і форми. Матерія при цьому розглядалась як спільний і єдиний субстрат природних тіл, джерело їхньої кількісної визначеності, а форма - як основа їхньої якісної різноманітності. П. наполягав на активності матерії як компонента субстанції, котра знаходиться в постійному русі, що є універсальним і являє собою "мовби якесь загальне життя всього світу". На роздумах мислителя про матерію позначився розвиток природознавства, який схилив його до двох висновків: по-перше, на відміну кір Аристотеля, він твердив, що матерія єдина й однорідна в усіх природних тілах: це стосується неба і землі, живого і неживого, вона змінює лише форму, переходячи від одного тіла до іншого; по-друге, створена на початку світу Богом матерія не може далі ні народжуватися, ні знищуватися, ні збільшуватися, ні зменшуватися. Заперечуючи атомістичне вчення, П. вважав, що матеріальний всесвіт складається з найдрібніших корпускул, які є подільними до безмежності, але й найменша частинка тіла не втрачає своєї матеріальності і не може бути зведена до матеріальної точки. Він не погоджувався з думкою, що матерія не має власного існування, а отримує його від форми, і наполягав на нероздільності сутності й існування в природних тілах. Простір і час, як вважав мислитель, невіддільні від рухомого тіла. Високо оцінюючи розум людини, П. приділяв значну увагу вивченню логічних операцій, методів доведення й аргументації. Істина перестає бути для нього чимось заздалегідь даним у Біблії, а розуміється як процес набуття і нарощування людством нового знання. П. визначає істинне знання, прагнучи розширити межі самобутності наукової істини, як корисне і практично значуще. Суттєве місце в творах П. відведено проблемі людини та моралі. Ідеї, що він розвивав, були спрямовані проти середньовічних концепцій у цій галузі, сприяли формуванню нових етичних норм і уявлень. У своїх творах П. виходив із ідеї про те, що основою історичного поступу, сили держави, добробуту громадян є освіта, поширення наук, мистецтв і ремесел. Тому верховним носієм державної влади, на його думку, може бути лише просвічений володар, "філософ на троні". Центральне місце в філософському вченні П. належить теорії держави і права. Створений ним перший в Росії варіант теорії просвіченого абсолютизму був наслідком застосування теорій природного права і суспільної угоди до осмислення реалій історії рос. державності і її нагальних потреб у петровську добу. Він сприяв утвердженню пріоритету світського начала, науки, розуму, що спиралися на авторитет сильної і просвіченої державної влади; протидіяв намаганням боярської і церковної опозиції виступити проти петровських реформ; захищав демократичну за своєю сутністю ідею спільного блага - "всенародної користі". Створена П. теорія просвіченого абсолютизму мала чимало спільного з ученнями ранньобуржуазних теоретиків держави і права: Ліпсія, Греція, Гоббса, Пуфендорфа. При її опрацюванні мислитель використовував не лише доробок західних вчень, а й осмислення державотворчих ідей, особливо пов'язаних з теорією природного права, наявній в укр. філософській і суспільно-політичній думці вже від друг, пол. XVI ст. Але запропонована П. теорія була непридатною для умов України, де не було власної монархічної традиції, а, сприяючи централізації Росії, слугувала придушенню тут автономістичних і самостійницьких прагнень у сфері державотворення. В поглядах П. відобразився перехід від філософських ідей, що ґрунтувалися на ідеях східної патристики і західної схоластики, до формування філософських концепцій Нового часу.
    [br]
    Осн. тв.: "Мистецтво риторики" (рукопис, 1706); "Правда волі монаршої у призначенні спадкоємця своєї держави" (1726); "Духовний регламент" (1823).

    Філософський енциклопедичний словник > Прокопович, Теофан

  • 16 destino

    m
    1) судьба, участь, рок
    3) назначение, предназначение
    4) должность, пост
    llegar a (su) destino — прибыть к месту назначения
    6) воен. место службы
    ••

    БИРС > destino

  • 17 принять

    (1 ед. приму́) сов., вин. п.
    1) (взять, получить) recibir vt, aceptar vt, tomar vt
    приня́ть пода́рок — aceptar el regalo
    приня́ть това́р — recibir mercancías
    2) (взять в свое ведение) tomar vt; aceptar vt (пост, должность)
    приня́ть кома́ндование — tomar el mando
    приня́ть дела́ — hacerse cargo de los asuntos
    приня́ть де́ло к произво́дству — admitir a trámite la denuncia
    приня́ть назначе́ние — aceptar el cargo
    приня́ть сан церк. — aceptar la dignidad
    3) (в состав, в члены) admitir vt, afiliar vt
    приня́ть в па́ртию — admitir en el partido
    приня́ть на рабо́ту — admitir en el trabajo
    приня́ть в шко́лу, в институ́т — admitir en la escuela, en el instituto
    приня́ть гражда́нство — naturalizar
    4) (посетителей, гостей) acoger vt; recibir vt (тж. о враче, юристе)
    раду́шно приня́ть ( кого-либо) — acoger radiantemente (a), tributar una calurosa acogida (a)
    5) ( воспринять) recibir vt, tomar vt; aceptar vt, aprobar (непр.) vt (согласиться, одобрить)
    приня́ть что́-либо в шу́тку, всерьез — tomar algo a broma, en serio
    приня́ть бли́зко к се́рдцу — tomar a pechos
    приня́ть но́вость споко́йно — recibir la noticia tranquilamente
    приня́ть сове́т, предложе́ние — aceptar el consejo, la proposición
    приня́ть резолю́цию — aprobar una resolución
    6) (услышав или увидев, записать и т.п.) recibir vt, captar vt
    приня́ть радиогра́мму — recibir el radiograma
    приня́ть сигна́л — captar la señal
    7) (приобрести - вид, форму и т.п.) tomar vt
    приня́ть по́зу — tomar una pose, adoptar una postura
    приня́ть фо́рму — amoldarse
    приня́ть хара́ктер — revestir un carácter
    приня́ть ва́жный вид — darse importancia; darse pisto (fam.)
    приня́ть плохо́й оборо́т — tomar mal cariz
    боле́знь приняла́ серьезный хара́ктер — la enfermedad tomó un cariz (muy) serio
    приня́ть христиа́нство — abrazar el cristianismo
    9) (внутрь - пищу, лекарство) tomar vt
    приня́ть ва́нну, душ — tomar un baño, una ducha
    11) за + вин. п. ( счесть) tomar vt (por)
    ••
    приня́ть бой — aceptar el combate
    приня́ть на себя́ уда́р — tomar sobre sí (recibir) el golpe, arrostrar vt
    приня́ть на себя́ отве́тственность — asumir la responsabilidad
    приня́ть на себя́ обяза́тельство — comprometerse (a + inf.); tomar (asumir) sobre sí un compromiso( una obligación)
    приня́ть прися́гу — prestar juramento
    приня́ть ме́ры — tomar medidas
    приня́ть реше́ние — tomar una decisión( una resolución)
    приня́ть за пра́вило — tomar como regla (como principio)
    приня́ть чью́-либо сто́рону — abrazar la causa de alguien
    приня́ть в штыки́ — recibir de uñas
    приня́ть за чи́стую моне́ту — creer a pie juntillas
    приня́ть на свой счет — tomar por su cuenta, darse por aludido
    приня́ть к све́дению — tomar en consideración
    приня́ть во внима́ние (в расчет) — tener en cuenta, tener presente
    э́то так при́нято — así es la costumbre
    не приня́ть во внима́ние — desconsiderar vt, desoír vt
    приня́ть экза́мен — examinar vt

    БИРС > принять

  • 18 erbain

    1) со́рок дней зимы́ ( от 22 декабря до 31 января)
    2) мус. сорокадне́вный пост у де́рви́шей

    Türkçe-rusça sözlük > erbain

  • 19 stock company

    сл.
    2) постійна театральна трупа, яка виступає в одному театрі; театральна трупа з середнім складом акторів ( без зірок)

    English-Ukrainian dictionary > stock company

  • 20 stock-company

    n
    1) акціонерна компанія
    2) постійна театральна трупа, що звичайно виступає в одному театрі; театральна трупа із середнім складом акторів (без зірок)

    English-Ukrainian dictionary > stock-company

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Пост-рок — Направление: Рок Истоки: Классическая и экспериментальная музыка, эмбиент, краут рок, инди рок, спейс рок, шугейзинг, арт рок, джаз, электронная музыка, народная музыка …   Википедия

  • Пост рок — Направление: Рок, электронная музыка Истоки: Классическая и экспериментальная музыка, эмбиент, краут рок, инди рок, спейс рок, шугейзинг, арт рок, джаз, электронная музыка, народная музыка Место и время возникновения: конец 1980 …   Википедия

  • Пост-метал — Направление: Метал Истоки: Пост рок, арт рок, пост хардкор, авангардный метал, дум метал, прогрессивный метал, сладж метал, джаз, эмбиент и минимализм …   Википедия

  • Пост-гранж — Направление: Альтернативный рок Истоки: альтернативный рок[1] гранж хард рок поп рок Место и время возникновения: начало 19 …   Википедия

  • Рок-музыка — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете …   Википедия

  • Рок-н-ролл — У этого термина существуют и другие значения, см. Рок н ролл (значения). Рок н ролл Направление: популярная музыка Истоки: блюз, кантри, госпел Место и время возникновения: конец 1940 х г …   Википедия

  • Пост-хардкор — Направление: хардкор панк Истоки: хардкор панк, инди рок, пост панк, нойз рок Место и время возникновения: 1980 е годы, США …   Википедия

  • Пост-панк — Направление: Рок Истоки: Постдиско, Панк рок, Прото панк, No wave Место и время возникновения: 1978, Великобритания Годы расцвета: 1978 1985 …   Википедия

  • Пост-грандж — Пост гранж (англ. Post grunge) это подстиль альтернативной музыки, вышедший из гранжа и приобревший довольно широкое распространение на большой сцене после 1994 года. Принципиальным отличием его от гранжа является более мягкий звук, заранее… …   Википедия

  • Рок-группы Великобритании —   Это служебный с …   Википедия

  • Пост-алкогольные страхи — Студийный альбом НАИВ Дата выпуска 1997 Записан 1997 Жанр …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»