посо

несов.; сов. - отодв`инуться

поворочати; (много или долго) поповорочати. [Як поповорочав колоддя, так насилу розігнув спину].

* * *

1) переверну́ти кі́лька разі́в (кі́лька раз, не раз); ( повертеть) поверті́ти, покрути́ти; ( пошевелить) поворуши́ти; ( подвигать) посо́вати

2) ( распоряжаясь) поору́дувати, поверхово́дити, покрути́ти

подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.

* * *

несов.; сов. - под`ать

податься

1) подаватися, податися, бути поданим. [Не пишний в нас обід, не пишно й подається (Куліш)];

2) (подвигаться, уступать) подаватися, податися, посуватися, посунутися, поступатися, поступитися, (назад или в сторону) оступатися, оступитися, уступатися, уступитися перед чим. [Репресії почали перед тиском життя подаватись. Він до нього, а той оступається]. Толпа -далась назад - юрба оступилася (поступилася, посунулася) назад. -дайся вперёд - посунься (поступися) наперед. -дайся назад, в сторону - посунься назад, на бік, оступися (поступися) назад, на бік. Срв. Отступать. Он долго упорствовал в отказе, но, наконец, начал -ваться, -дался - він довго відмагався, але нарешті почав подаватися (уступатися), подався (уступився). Он вздрогнул и -дался назад - він здригнувся і поткнувся (подався) назад. Винт -дался, нарезка -далась - ґвинт ізсунувся, різь ізсунулася.

* * *

несов.; сов. - под`аться

1) подава́тися, пода́тися; ( подвигаться) посува́тися и посо́вуватися, посу́нутися; (отступать, отодвигаться) поступа́тися, посупи́тися, оступа́тися, оступи́тися

2) (на уговоры, просьбы) піддава́тися, підда́тися, подава́тися, пода́тися; ( уступать) поступа́тися, поступи́тися

3) ( отправляться) подава́тися, пода́тися; прен. пові́ятися (несов.)

4) страд. (несов.) подава́тися; дава́тися

I. посовати, (усилит.) попосовати. [Попосовав сьогодні важкі скрині, то тепер у спині болить]. -ся - посоватися, порухатися.

II. подвинуть посувати, посовувати, посунути; (ближе к кому, чему) присувати, присунути до кого, до чого. Что -нуло его на это? - що призвело його до цього? Подвинутый - посунений, посунутий; (ближе) присунений, присунутий; (на что) призведений до чого.

* * *

подвинуться посуватися, посовуватися, посунутися. [Посунься, ляше, - най русин сяде. Чи швидко посувається ваша праця?]. -ся вперёд - посуватися наперед, поступати(ся), поступити(ся). [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш]. Дело -ется успешно - справа посувається (поступає) добре. Дело не -ется вперёд - справа затамувалася. -ся далеко вперёд - сягати, сягнути, сягонути. [Що далі сягатиме демократизація культури, освіти й письменства, то глибше й дужче перейматиметься воно народніми основами (Єфр.)]. В своём развитии он очень -нулся вперёд - своїм розвитком він дуже поступив наперед. -ся назад - посуватися, подаватися назад.

* * *

1) подви́нуться

2) посува́тися, посу́нутися; ( придвигаться) підсува́тися и підсо́вуватися, підсу́нутися

3) перен. посува́тися [впере́д], посу́нутися [впере́д]

-ся, -двинуть, -ся (что к чему-л., подо что-л.) підсувати, -ся, підсунути, -ся, (о мног.) попідсувати, -ся (що до чого, під що), (только: к чему-л.) присувати, -ся, присунути, -ся, надсувати, -ся, надсунути, -ся, приставляти, приставити що до чого, підгортати, -ся, підгорнути, -ся. [Підсунь кошика під лаву (Крим.). Підсунути стіл (стола) ближче до лави. Приставила горня до печи. Діти попідсувались до мене ближче (Васильч.). При[Під]сунься ближче: не чути, що кажеш. Старі до молодих не підгортайтесь]. -нуть стол к окну - присунути стола до вікна. Пододвинутый - підсунутий, присунутий, надсунутий, приставлений.

* * *

несов.; сов. - пододв`инуть

несов.; сов. - пододв`инуться

1) поверті́тися, покрути́тися; (преим. о сидящем) посо́ватися; пововту́зитися; ( пошалить) попустува́ти

2) ( перед кем - полебезить) пола́ститися (до кого)

поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.

* * *

допомога, запомога, під(по)мога, помога, підсоба, пособа; срв. Помощь. Очки - -бие для глаз - окуляри - підмога очам. Денежное -бие - грошова допомога, запомога и т. д. Давать денежное -бие кому - давати грошову запомогу, допомогу и т. д. кому, допомагати грошима кому, запомагати грошима кого. Этот журнал получает казённое денежное -бие - цей журнал (часопис) має урядову грошову запомогу, підмогу, субсидію (субвенцію). Учебные -бия - (помічні, допоміжні) навчальні прилади; (помічне, допоміжне) навчальне приладдя. Для школ заказаны учебные -бия - для шкіл замовлено навчальне приладдя.

* * *

1) ( вспомоществование) допомо́га; ( поддержка) підмо́га, по́міч, -мочі, зара́да

2) ( учебное руководство) посі́бник; ( учебник) підру́чник; ( наставление) пора́дник; ( прибор) при́лад, -а и -у, собир. прила́ддя

-ница підсобник, -ниця, помагач, -чка; см. ещё Помощник, -ница.

* * *

1) ( помощник), помічни́к, -а; помага́ч, -а, підпома́гач

2) ( сообщник) підсо́бник, посо́бник; підпома́гач

1) ( помощница) помічни́ця

2) ( сообщница) підсо́бниця, посо́бниця

посольський и посельський.

* * *

сотнями, на сотні.

* * *

придвинуть присувати, присовувати, присунути (о мног. поприсувати, поприсовувати), підсувати, підсунути, досувати, досовувати, досунути (о мн. попідсувати, подосувати). [Не присувай соломи до вогню (Ном.). Підсунув стіл ближче до лави].

* * *

несов.; сов. - придв`инуть

1) присува́ти и присо́вувати, прису́нути и поприсува́ти и поприсо́вувати; ( подсовывать) підсува́ти и підсо́вувати, підсу́нути; ( подвигать) посува́ти и посо́вувати, посу́нути

2) (перен.: делать более близким по времени) наближа́ти и набли́жувати, набли́зити

придвинуться присуватися, присовуватися, присунутися (о мног. поприсуватися, поприсовуватися), підсуватися, підсовуватися, підсунутися, насувати(ся), насунути(ся)г (о мн.) попідсуватися, понасувати(ся). [Як починається читання, всі насувають ближче до столу, щоб краще чути (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - придв`инуться

1) присува́тися и присо́вуватися, прису́нутися и поприсува́тися и поприсо́вуватися; підсува́тися и підсо́вуватися, підсу́нутися; посува́тися и посо́вуватися, посу́нутися

2) наближа́тися и набли́жуватися, набли́зитися