-
1 послушание
1) слухня[х'я]ність (-ости), послух (-ху), послуха, послухання, (по)слухня[х'я ]нство. [Мені бридка слухняність поневолі, - я-ж не рабиню взяв собі за жінку (Л. Укр.). А ви шануйтесь та з послуху ніколи не виходьте (Л. Укр.). Дякую тобі за цю послуху. Потіште своїм послух'янством і мене (Квітка)]. Выходить из -шания кому - відмовити послуху кому (Франко), іти проти волі кого. Оказывать неограниченное, полное -шание - безоглядно покорятися;2) (в монастырях) послух, послухання, послушенство. [Ми пійдем до черниці на послухання (К. ЦН.). В цьому манастирі послушенство важке (Короленко)].* * *1) слухня́ність, -ності, по́слух, -у, послу́шність, послухня́ність; послухня́нство, послуха́ння, послуше́нство; ( покорность) покі́рність2) церк. по́слух, послуха́ння, послуше́нство -
2 подчинение
1) (покорение) кого, кому - підбивання, підгортання, підвертання, підхиляння, оконч. підбиття, підгорнення, підвернення, підхилення кого під кого, під що, підкоряння, оконч. підкорення кого кому, чому (и під кого, під що);2) (зависимость) підлягання кого кому, чому. [Способи підлягання капіталові];3) (повиновение, послушание) послухання кому, чому, послух, покора перед ким, перед чим. Находиться, быть в чьём-л. -нии - підлягати кому, чому, бути у чиїй волі. Канцелярия Академии Наук находится в -нии Непременного Секретаря - канцелярія Академії Наук підлягає Неодмінному Секретареві. Держать войско в -нии - тримати військо в покорі. -ние закону - послух перед законом, послухання закону (законові), праву, підлягання закону (-нові). -ние, грам. (подчинённость) - підрядність, підлеглість (-ости) чому; (действ.) підрядження чого.* * *1) ( действие) підко́рення, підкоря́ння; підпорядкува́ння, підпорядко́вування; упідле́глення2) ( состояние зависимости) підляга́ння; ( подчинённость) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( повиновение) поко́ра (кому-чому, перед ким-чим), підко́рення (кому-чому); ( послушание) по́слух, -у (перед ким-чим), послуха́ння3) грам. підпорядкува́ння, підпорядко́вування; ( подчинённость предложения) підря́дність, -ності -
3 послушливость
-
4 послушность
-
5 повиновение
послух (-ху) перед ким, перед чим, слухняність (-ности) до кого, до чого, перед ким (чим), слухання кого, чого, покора кому, чому. [Послух перед законом (Єфр.). Слухняність до законів]. Держать в -нии - в покорі тримати. Выходить из -ния - слухняність тратити. [Зараз стає за панібрата і слухняність тратить (Крим.)].* * *поко́ра, покі́рність, -ності; ( послушание) слухня́ність, -ності, послухня́ність, послухня́нство, послу́шність, по́слух, -у, слу́хання, послуха́ння -
6 подчинённость
підлеглість, підручність, підвладність, підпорядкованість; грам. підрядність (-ности).* * *1) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( послушание) по́слух, -у, послуха́ннясостоя́ние \подчинённостьти — стан підле́глості
подава́ть приме́р \подчинённостьти — пока́зувати (дава́ти) при́клад по́слуху (послуха́ння)
2) грам. підпорядко́ваність; ( предложения) підря́дність, -ності -
7 покорность
покірність; (послушание) покірливість (-вости); (смирение) покора, (униж.) упокорення. Из'явить -ность кому - упокоритися перед ким, кому.* * *
См. также в других словарях:
послушание — См … Словарь синонимов
Послушание — имеет несколько значений: Послушание (поведение) добровольное подчинение авторитету. Послушание (монашество) работа или вид епитимии в монастырях. См. также Послушник … Википедия
послушание — многие родители считают, что ребенок не слушается потому, что упрямится или ленится. Но, согласно Л. С. Выготскому, неверно мнение, что ребенок через послушание овладевает своим поведением. Напротив, послушание возможно, когда он научится… … Большая психологическая энциклопедия
ПОСЛУШАНИЕ — ПОСЛУШАНИЕ, послушания, ср. 1. только ед. Повиновение, покорность (книжн.). В полном послушании. Послушание родителям. 2. Определенная обязанность, которую должен нести каждый монах (или послушник) в монастыре, или работа, обязанность,… … Толковый словарь Ушакова
послушание — ПОСЛУШАНИЕ, арх. У приказных людей веджется наряд, а у посадских людей послушание с ними, но толк с обоих (так! – Б.Ш.) сторон тот, чтобы теснить татар, вогулов и остяков во всяких промыслах и рыбных ловлях (3. 385) … Словарь трилогии «Государева вотчина»
ПОСЛУШАНИЕ — ПОСЛУШАНИЕ, я, ср. 1. Повиновение, покорность. Требовать от детей послушания. П. родителям. 2. В монастырях: обязанность, к рая возлагается на каждого послушника или монаха, а также специальная работа, назначаемая в искупление греха, проступка.… … Толковый словарь Ожегова
послушание — • безоговорочное послушание • безропотное послушание • беспрекословное послушание … Словарь русской идиоматики
ПОСЛУШАНИЕ — (deference) 1. Позиция, основанная на убеждении в том, что существует естественный порядок подчиненного положения и превосходства, то есть признание нижестоящим права вышестоящего на управление. 2. Последствия властного отношения, требующие… … Большой толковый социологический словарь
Послушание — акт подчинения своей воли воле другого человека. Послушанием также называется дело, Поручение его выполнить по назначению настоятеля монастыря. В широком смысле послушание – это покорность, повиновение, смирение человека перед другим человеком,… … Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)
послушание — ПОСЛУШАНИЕ, я, ср Работа, поручение, которое выполняют монахи и послушники в монастырях, а также специальное поручение, даваемое во искупление греха, проступка. С радостью выполняла сестра Анна любое послушание, которое ей давала настоятельница … Толковый словарь русских существительных
послушание — paklusnumas statusas T sritis švietimas apibrėžtis Parengtis vykdyti vyresniųjų nurodymus. Tai pirmoji jaunesniųjų moksleivių drausmingumo apraiška, turinti didelę reikšmę dorovinei asmenybės patirčiai. Didėjant paauglio savarankiškumui,… … Enciklopedinis edukologijos žodynas
