Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

поражение

  • 1 поражение

    1) побиття, поразка, побій (-бою), побиванка. [Битва скінчилась повним побиттям римської армії (Павлик)]. Нанести неприятелю -ние - побити ворога, завдати побою, поразки ворогові. Потерпеть -ние - зазнати побиття, поразки, побою;
    2) мед. - ураження, увередження, ушкодження, (частичное) надвередження, ураза. Частичное или полное -ние нервных центров - часткове або повне враження, увередження, ушкодження нервових центрів;
    3) (громом) забиття (громом);
    4) (чувством) ураження.
    * * *
    1) ( действие) ура́ження, уража́ння; влу́чення, влуча́ння
    3) ( болезненное изменение в ткани) мед., биол. ура́ження
    4) юр. пора́ження, пора́зка

    \поражение прав (в права́х) — пора́ження прав (в права́х), позба́влення прав

    Русско-украинский словарь > поражение

  • 2 поражение

    1) физ. ура́ження
    2) техн. улу́чення

    Русско-украинский политехнический словарь > поражение

  • 3 поражение

    1) физ. ура́ження
    2) техн. улу́чення

    Русско-украинский политехнический словарь > поражение

  • 4 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 5 потерпеть

    1) что (претерпеть, испытать) - зазнати чого. -петь поражение, крушение - зазнати поразки, розбиття. -петь убыток, убытки - зазнати страти, шкоди, збитків на чому, через що; (проиграть) прокинути, проробити, програти на чому. -петь неудачу в чём - не пощастити кому з чим. -петь неудачу (насм.) - піймати (вхопити) облизня, ухопити шилом патоки, облизати макогона, ухопити як собака обметиці. -петь от чего - постраждати через що, зазнати лиха, шкоди через що, від чого. [Постраждати через війну, через град и від граду. Хліб зазнав шкоди від граду]. Я не -плю (допущу) таких беспорядков - я не попущу такого безладу (безладдя), (бунту) заколоту, розрухів;
    2) (некот. время) потерпіти (якийсь час). [Поживемо ще, потерпимо ще на цім світі (Кв.)];
    3) (подождать) почекати, заждати, потривати. -пи до осени, отдам непременно - почекай (потривай) до осени, віддам конче. Потерпевший - що зазнав чого, що постраждав через що, від чого, скривджений; юрид. с[по]кривджений, (зап.) пошкодований, ушкоджений. -шая сторона - с[по]кривджена сторона.
    * * *
    1) потерпі́ти; диал. уте́рпіти
    2) ( что - испытать) зазна́ти (чого)

    Русско-украинский словарь > потерпеть

  • 6 разгромить

    1) розгроми́ти, -громлю́, -гро́миш; (разорить, разрушить) зруйнува́ти, -ну́ю, -ну́єш; ( опустошить) спусто́шити; ( погромить) погроми́ти, -млю́, -ми́ш
    2) ( нанести поражение) розгроми́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'єш)

    Русско-украинский словарь > разгромить

См. также в других словарях:

  • Поражение — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • поражение — Капитуляция, погром, разгром, катастрофа. Прот …   Словарь синонимов

  • ПОРАЖЕНИЕ — ПОРАЖЕНИЕ, поражения, ср. 1. только ед. Действие по гл. поразить в 1 знач. поражать (воен.). Поражение цели. 2. Военная неудача, разгром. «Против меньшевистско эсеровской политики защиты буржуазного отечества большевики выдвинули политику… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОРАЖЕНИЕ — ПОРАЖЕНИЕ, я, ср. 1. см. поразить и разить 1. 2. Неудача в войне, борьбе, разгром. Потерпеть п. Нанести п. врагу. • Поражение в правах (спец.) лишение политических и гражданских прав на определённый срок как мера судебного наказания. Толковый… …   Толковый словарь Ожегова

  • ПОРАЖЕНИЕ — период стрельбы, следующий непосредственно за пристрелкой. В этот период, имея уточненные установки, развивают (переходят на поражение) необходимую по условиям стрельбы скорострельность с тем, чтобы в каждую минуту дать по противнику возможно… …   Морской словарь

  • Поражение — ■ Поражение терпят, и оно бывает иногда настолько полным, что не остаётся никого, кто мог бы принести о нём весть …   Лексикон прописных истин

  • поражение —     ПОРАЖЕНИЕ, разгром …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • ПОРАЖЕНИЕ — «ПОРАЖЕНИЕ (сериал)», СССР, МОСФИЛЬМ, 1987, цв., 362 мин. Драма, сериал. По мотивам романа Даниила Гранина «Иду на грозу». Первая серия «Поиск правды»; Вторая серия «Полуправда»; Третья серия «Правда и полуправда»; Четвертая серия «Прикосновение… …   Энциклопедия кино

  • Поражение — разрушительное воздействие поражающих факторов оружия или результатов аварий, катастроф и др. бедствий техногенного или природного характера на людей, животных, технику, объекты и окружающую среду. Различают П. боевое, биологическое,… …   Словарь черезвычайных ситуаций

  • Поражение —  Поражение  ♦ Echec    Расхождение между результатом, к которому стремишься, и реально достигнутым результатом. Вот почему история любой жизни, как говорил Сартр, это история поражения: реальность сопротивляется и берет над нами верх.    Избежать …   Философский словарь Спонвиля

  • ПОРАЖЕНИЕ — англ.infestation нем.Befall франц.attaque; infestatipn см. > …   Фитопатологический словарь-справочник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»