-
121 затея
ж.undertaking, enterprise, venture; ( забавная) piece of fun, fancy(рассказать) попросту, без затей — (tell*) simply, without much ado
-
122 затея
-
123 запросто
запросто[а], попросту, попростому. просто. [Ти не гнівись на мене, любий Яґо, що я так запроста (Куліш)].* * *нареч.по-просто́му, про́сто; за́просто; запростака́ -
124 комичный
комічний, ко[у]медний, смішний, сміховинний, посміховий. [Йому попросту здавалось комічним, що дванадцятилітнє хлопченя зачинає вже гадати про любощі (Крим.). Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, хто ти такий? (Сніп)]. -ное положение - кумедне (смішне) становище. -ные потуги, претензии - смішні (сміховинні) намагання, претенсії.* * *комі́чний; куме́дний -
125 направляться
направиться1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.* * *несов.; сов. - напр`авиться1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися -
126 недоразумение
непорозуміння (-ння). [Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.). Коли в його й були з мужиками непорозуміння, то вони кінчалися ладом (Грінч.). Це попросту непорозуміння, я-ж бо не так казав (Крим.)]. По -нию - через непорозуміння, з непорозуміння. Вышло -ние - сталося непорозуміння.* * *непорозумі́нняодно (сплошно́е) \недоразумение ние — цілкови́те непорозумі́ння
по \недоразумение нию — че́рез (з) непорозумі́ння
-
127 противный
1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].* * *I1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний2) ( противоречащий) супере́чний, проти́внийIIоги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний -
128 говорить
Говорить -- to say; to speak; to tell (сообщать); to state, to express (излагать, формулировать); to imply, to suggest, to be suggestive of (означать); to be indicative of (свидетельствовать о); to indicate, to point (указывать); to favor (говорить в пользу); to mitigate against (говорить против) Говорить оThis interaction of failure modes implies the exhaustion of creep life once the critical creep-initiated crack has occurred.That the temperature of the lower wall is relatively low is indicative of the low rate at which heat is conducted into the lower wall.This indicated a type of hysteresis effect.There, the rapid drop-off at the lowest R number is suggestive of laminar flow.Русско-английский научно-технический словарь переводчика > говорить
См. также в других словарях:
попросту — попросту … Орфографический словарь-справочник
попросту — См … Словарь синонимов
ПОПРОСТУ — ПОПРОСТУ, нареч. (разг.). Просто, не церемонясь. Говорили попросту, без затей. « Прошу вас, не стесняйтесь! У нас попросут.» Чехов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОПРОСТУ — (разг.). 1. нареч. Просто, без затей, не церемонясь. Расскажи всё п. 2. частица и в знач. союза. То же, что просто (см. простой в 10 и 11 знач.). Он п. лжёт. Не болен, (а) п. устал. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
попросту — наречие Не требует постановки знаков препинания. Только, конечно, меня не Фляком зовут, а попросту Евлампий Петрович, прозваньем Железко, а по книгам пишусь Медведев. П. Бажов, Железковы покрышки. Прибавьте к этому отмеченное мною «бытовое… … Словарь-справочник по пунктуации
попросту — I. нареч. Просто, обыкновенно, без затей, не церемонясь. Одет п. Расскажи всё п. Заходи к нам п. II. частица. Просто, просто напросто. Он п. лжёт. Не болен, а п. устал. ◁ Попросту говоря, в зн. вводн. словосоч. Меня зовут Александр Петрович, а… … Энциклопедический словарь
попросту — 1. нареч. Просто, обыкновенно, без затей, не церемонясь. Одет по/просту. Расскажи всё по/просту. Заходи к нам по/просту. 2. частица. см. тж. попросту говоря Просто, просто напросто. Он п … Словарь многих выражений
Попросту, без затей. — Попросту, без затей. Попросту, что по холсту: все гладко. См. ПРИЧУДА Попросту, без затей. Много разбирать и того не видать. См. УМЕРЕННОСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Попросту, что по холсту: все гладко. — Попросту, без затей. Попросту, что по холсту: все гладко. См. ПРИЧУДА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Попросту, как по холсту. — Попросту, как по холсту. См. ПРЯМОТА ЛУКАВСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
попросту говоря — Попросту говоря, ты меня очень подвёл … Орфографический словарь русского языка
