Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

поприще

  • 1 поприще

    1) біговисько; см. Ристалище;
    2) кар'єра, поле, театр (-тру), арена, (гал.) терен, (устар.) поприще. Военное -ще - військове поле, кар'єра військова. Обширное -ще учёных исследований - широке поле (для) наукових дослідів. -ще жизни - арена, шлях життя, життьовий шлях, кар'єра. -ще общественной деятельности - поле громадської роботи. -ще военных действий - театр, поле воєнних дій. -ще битвы - поле бою, бойовисько. Избрать себе -ще деятельности - вибрати (заняти) собі постать на роботу. Выйти на жизненное -ще - вийти на життьове поле.
    * * *
    1) по́прище; (перен.: нива) ни́ва, по́ле, тере́н, -у; ( поле деятельности) по́ле дія́льності
    2) ( место для бега) біго́висько; ( арена) аре́на
    3) ( мера длины) го́ни, род. п. гін и го́нів

    Русско-украинский словарь > поприще

  • 2 поле

    1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;
    2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;
    3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;
    4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);
    5) (площадь зрения) поле зору;
    6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);
    7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];
    8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];
    9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].
    * * *
    2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле
    3) ( фон) по́ле, тло
    4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́рег

    поля́ — мн. поля́, -лі́в, береги́, -гі́в

    5)

    поля́ — (мн.: в шляпе) поля́, кри́си, -сів

    6) ( охота) полюва́ння; ( добыча) здо́бич, -і
    7) юр., ист. по́ле

    Русско-украинский словарь > поле

  • 3 прививать

    привить
    1) (присучивать) присукувати, присукати, приплітати, приплести що, до чого. [Нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було (Богодух.)];
    2) (дерево, оспу и перен.) щепити, прищі[е]плювати и прищіпляти, прищіпати, прищепити, нащепити, вщі[е]плювати, вщепити, защі[е]плювати, защепити, (только о деревьях) скіпити, (о мн.) поприщі[е]плювати (поприщіпляти), пона[пов]щі[е]плювати що, що кому. [Тоді як щепи ми щепили (Шевч.). Прищепив яблуню (Куліш). А сад хороший у нас був, сам нащепив (Г. Барв.). Він і яблук і груш понащіплював (Богод. п.). Віспу щеплять (прищі[е]плюють, вщі[е ]плюють) усім. Прищіпляти дітям огиду до всяких злочинств (Крим.). Як прищепити освіту, культуру великому народові (Єфр.)]. -вать, -вить наново (только о деревьях) перещі[е ]плювати, перещепити. Вторично -вать оспу - удруге щепити віспу. -вать глазком - очкувати. -вать под кору - кожухувати. -вить ошибочный взгляд - прищепити помилковий погляд. Привитый -
    1) присуканий, приплетений;
    2) прищеплений, на[за]щеплений, вщеплений.
    * * *
    несов.; сов. - прив`ить
    1) сад., мед. прище́плювати и щепи́ти и прищепля́ти, прищепи́ти, поприще́плювати, пощепи́ти
    2) перен. прище́плювати, прищепи́ти и поприще́плювати
    3) ( прикреплять витьём) прису́кувати, присука́ти, припліта́ти, приплести́, привива́ти, приви́ти

    Русско-украинский словарь > прививать

  • 4 прививаться

    привиться
    1) присукуватися, присукатися, приплітатися, приплестися;
    2) прищі[е]плюватися (и прищіпатися), прищепитися, вщі[е]плюватися, вщепитися, (приняться) прийматися, при(й)нятися, (о мног.) поприщі[е]плюватися, поприйматися. [Щепа, віспа прищепилася, при(й)нялася. Серед народу прищеплювались нові погляди (Грінч.). Наука добре приймалась (Дом.)].
    * * *
    несов.; сов. - прив`иться
    1) сад., мед. прище́плюватися и щепи́тися, прищепи́тися и поприще́плюватися
    2) перен. прище́плюватися, прищепи́тися и поприще́плюватися
    3) страд. (несов.) прище́плюватися, щепи́тися; прище́плюватися; прису́куватися, припліта́тися, привива́тися

    Русско-украинский словарь > прививаться

  • 5 прищеплять

    прищепить щепити, прищі[е]плювати, прищепити (бросток до дерева), (во множ.) поприщі[е]плювати. Прищеплённый - прищеплений.
    * * *
    несов.; сов. - прищеп`ить
    1) сад. прище́плювати и щепи́ти и прищепля́ти, прищепи́ти, поприще́плювати, пощепи́ти
    2) ( бельё) прище́плювати, прищепи́ти и поприще́плювати

    Русско-украинский словарь > прищеплять

  • 6 арена

    1) (поприще) арена [Історична арена];
    2) арена, місце бою, бойовище. [Місто наше знов сталося ареною боїв];
    3) (ристалище) біговисько.
    * * *
    аре́на

    Русско-украинский словарь > арена

  • 7 внушать

    внушить
    1) навівати, сов. навіяти кому що, надихати, надихнути (надхнути) кому що, увідхнути, вмовляти (вмовити) в кого щось, піддавати, піддати кому що; (прививать) прищеплювати, прищепити кому що. [Навіває їм такі думки. Надихнув бадьорого духу. Прищеплює дітям огиду до злочинств (Крим.). Піддав йому добру думку. Вмовити цю ідею в читача]. Внушать постоянными наговорами - натуркувати кому що. Внушать страх - завдавати, завдати страху кому. Внушать почтение - імпонувати кому. [Його слова мені не імпонують]. Внушать мужество кому - осміляти, осмілити кого. Внушать собою доверие - викликати довіру, будити довіру;
    2) Внушать накрепко (вбивать в голову) - утовкмачувати, утовкмачитити кому; (делать строгое вкушение) напоумляти, застерігати кого, пригрущати, пригрустити, угрущати кому и кого. [Угрущають і богом, і лозиною (Г. Барв.)]; (вразумить) на розум послати кому (Квіт.).
    * * *
    несов.; сов. - внуш`ить
    (кому) виклика́ти, ви́кликати (у кого); ( вселять) вселя́ти, всели́ти (кому); ( навевать) навіва́ти и наві́ювати, наві́яти (кому); ( подсказывать) підка́зувати, підказа́ти (кому); ( прививать) прище́плювати, прищепи́ти и мног. поприще́плювати (кому); ( поучать) повча́ти несов., навча́ти, навчи́ти (кого); ( уговаривать) умовля́ти, умо́вити (кого); ( влиять) вплива́ти, впли́нути (на кого); ( убеждать) переко́нувати, перекона́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > внушать

  • 8 избирать

    избрать кого (из среды кого), что (из чего) обирати, обрати и обібрати, вибирати, вибрати, (о мног.) пообирати, повибирати кого (з кого, з-поміж кого), що (з чого). [Та ви, певно, когось уже обрали собі, - так ви й кажіть (М. Вовч.). Він обібрав другий шлях (Крим.). Вибирає злу дорогу (Куліш)]. -рать себе род жизни, деятельности, специальность - обрати собі певне життя, певну діяльність, обрати (вибрати) собі спеціяльність. [Сам добровільно, без чужого примсу, обібрав собі спеціяльність (Крим.)]. -рать поприще для работы - обрати (обібрати) собі поле (терен) для праці. -рать себе место - обрати (обібрати) собі місце. [Обрали собі місце і жили в столиці (Рудан.). Собі місця не обібрав (Чуб. V)]. -бирать, -брать кого, кем или во что (напр. в судьи, в депутаты) - обирати, обрати и обібрати кого на кого, за кого и ким (напр. на суддю, на депутата, за суддю, за депутата, суддею, депутатом, (во множ.) на суддів, на депутатів, за суддів и т. д.); срвн. Определять 3, Поставлять 3. [А що, хлопці, так обираєте його на ватажка? (Стор.). Обібрали його на писаря (Звин.). Хотіли за старшину обрати, та мій не хоче (Коцюб.). Нам сотника Лясковського, кажу, полковником годиться обібрати (Грінч.)]. -брать кого своим преемником - визначити кого собі наступником, за наступника, обрати собі на наступника. - брать кого путём голосования - обрати (обібрати) кого голосуванням, через голосування; зголосувати кого. Избранный - а) прич. обраний, обібраний, вибраний; б) прил. - см. Избранный. -ться - обиратися, бути обраним (обібраним), вибиратися, бути вибраним.
    * * *
    несов.; сов. - избр`ать
    1) ( отдавать предпочтение) обира́ти, обра́ти (оберу́, обере́ш) и обібра́ти и мног. пообира́ти, вибира́ти, ви́брати, -беру, -береш и мног. повибира́ти

    \избиратьть кратча́йшее расстоя́ние — вибира́ти, ви́брати (обира́ти, обра́ти) найкоро́тшу ві́дстань

    2) (кем-чем, кого - выбирать голосованием) обира́ти, обра́ти и мног. пообира́ти, вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти (ким-чим, на кого-що, за кого-що)

    Русско-украинский словарь > избирать

  • 9 открываться

    открыться
    1) відкриватися, відкритися, від[роз]чинятися, від[роз]чинитися, відхилятися, відхилитися, (о мног.) повідкриватися, повідчинятися, порозчинятися, повідхилятися, (гал.) роз[о]творятися, роз[о]творитися; (о чём-л. закрытом) відтулятися, відтулитися, відтикатися, відіткнутися; (о чём-л. завешанном) відслонятися и відслонюватися, відслонитися [Завіса (запона) відслонилася]; (о чём-л. завёрнутом) від[роз]гортатися, від[роз]горнутися (о замкнутом) від[роз]микатися, від[роз]імкнутися. Окно не -вается - вікно не від[роз]чиняється. У него -крылись глаза - в його или йому розплющились очі на що, у його или йому полуда спала з очей;
    2) кому, перед кем - відкриватися, відкритися кому, перед ким, виявлятися, виявитися кому [Виявлюсь йому сам. Дуже цікавого їм нічого не виявилось], об'являтися, об'явитися кому, перед ким, звірятися, звіритися кому, перед ким з чим; (обнаруживаться) викриватися, викритися. [Воно викриється, хто це зробив (Грінч.)]. Срв. Обнаруживаться, -житься. -ся перед кем - розгортатися, розгорнутися перед ким. [Якийсь дивний рай розгорнувся перед її душею (Н.- Лев.)]. Перед вами -вается блестящее поприще общественной деятельности - перед вами блискуче поле розгортається для громадської діяльности. Перед ними -лось небольшое озеро - перед їми (ними) стало (розгорнулось) невеличке озеро. Отсюда -вается прекрасный вид на море - звідси розгортається чудовий вигляд на море. Будущее -лось перед ним - майбутнє (прийдешнє) відкрилось (виявилось) перед їм. Всё -лось - усе виявилось. Я хочу -крыться вам - я хочу звіритися вам (перед вами) з чим. -крылся заговор - викрито змову. -вается случай - випадає оказія; трапляється оказія, випадок;
    3) (находиться) відкриватися, відкритися, з[від]находитися, з[від]найтися, від[ви]шукуватися. -ваются новые источники нефти - з[від]находяться нові джерела нафти;
    4) (об открытиях, изобретениях) винаходитися, винайтися;
    5) (заводиться) відкриватися, відкритися, закладатися, закластися и заложитися. -лась техническая школа - відкрилася (заклалася) технічна школа. Новая трамвайная линия -кроется в недалёком будущем - нова трамвайна колія пройде незабаром; (начинаться) починатися, початися. -крылось трамвайное движение - почався трамвайний рух. -крылись военные действия - почалися воєнні (військові) дії;
    6) (публично) відкриватися, відкритися. [Відкрився партійний з'їзд]. В городе -лась холера - в місті показалася (об'явилася, прокинулася) холера. -вается случай - випадає (трапляється) нагода (оказія). -вается (освобождается) место управляющего - звільняється місце управителя.
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыться
    1) відкрива́тися, відкри́тися и повідкрива́тися; відтуля́тися, відтули́тися, відслоня́тися и відсло́нюватися, відслони́тися; відчиня́тися, відчини́тися и повідчиня́тися, відхиля́тися, відхили́тися; розгорта́тися, розгорну́тися; розкрива́тися, розкри́тися; розплю́щуватися, розплю́щитися; викрива́тися, ви́критися
    2) (рассказывать о себе, признаваться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, відкрива́тися, відкри́тися

    Русско-украинский словарь > открываться

  • 10 попрививать

    1) мед., вет., сад. поприще́плювати
    2) ( прикрепить витьём) присука́ти, приплести́, приви́ти

    Русско-украинский словарь > попрививать

  • 11 попривить

    прищепи́ти, поприще́плювати

    Русско-украинский словарь > попривить

  • 12 чреда

    1) см. череда 1)

    Русско-украинский словарь > чреда

См. также в других словарях:

  • ПОПРИЩЕ — Слово поприще проникло в русский литературный язык из языка старославянского. В современном русском языке оно обозначает сферу, род деятельности, жизненную арену, жизненный путь. В нем очень ощутителен стилистический оттенок книжной риторичности …   История слов

  • ПОПРИЩЕ — ср. (попирать) вообще место, простор, пространство, на коем подвизаются или действуют; арена, сцена, ипподром, приспособленное место для бега, скачек, для ристалищ, игр, борьбы и пр. Выдти на поприще. Устроить поприще для садки, травли, боя… …   Толковый словарь Даля

  • Поприще — Поприще  старорусская путевая мера для измерения больших расстояний; с XI по XVII век заменяется верстой. Этими словами первоначально называли расстояние, пройденное от одного поворота плуга до другого во время пахоты. Известны упоминания в… …   Википедия

  • поприще — См. арена, карьера, место кончить земное поприще, подвизаться на поприще... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. поприще арена, карьера, место; область деятельности, круг,… …   Словарь синонимов

  • ПОПРИЩЕ — ПОПРИЩЕ, поприща, ср. (книжн. ритор.). Сфера деятельности. Военное поприще. Научное поприще. «Какое мне поприще откроется, когда он сломит рог боярству родовому.» Пушкин. «Там уж поприще широко: знай работай да не трусь.» Некрасов. «Подвизается… …   Толковый словарь Ушакова

  • Поприще — (иноск.) родъ жизни, занятіе, которому мы себя посвящаемъ (намекъ на поприще мѣсто, которое попираютъ, на которомъ попираются, на которомъ дѣйствуютъ, арена для скачекъ, борьбы). Ср. Поприще самое выгодное и легкое жить на чужой счетъ. ***… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • поприще — ПОПРИЩЕ, арх. – 20 вёрст (прим. авт.). – От Унукова стойбища до Кетского острогу не меньше десяти поприщ (2. 17). См. Даль 3. 306: поприще «путевая мера и, вероятно, суточный переход, около 20 вёрст» …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ПОПРИЩЕ — ПОПРИЩЕ, а, ср. (высок.). Область деятельности. На п. науки. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • поприще — поприще, род. мн. поприщ (неправильно поприщей) …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • поприще — ас., высок. 1) Область применения чьих л. сил, способностей, сфера деятельности. Литературное поприще. Научное поприще. Я сел в раздумье около реки, тихо влекущейся вдаль, и поглядел в звездное скопление на небе, на это будущее поприще… …   Популярный словарь русского языка

  • поприще — (иноск.) род жизни, занятие, которому мы себя посвящаем (намек на поприще место, которое попирают, на котором попираются, на котором действуют, арена для скачек, борьбы) Ср. Поприще самое выгодное и легкое жить на чужой счет. *** Афоризмы …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»