Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

поо

  • 1 вспаханный

    поо́раний, зо́раний, ви́ораний; обо́раний

    Русско-украинский словарь > вспаханный

  • 2 Насолаживать

    насолодить
    1) что - о[у]солоджувати, о[у]солодити, насолоджувати, насолодити, (о мног.) поо[пов]солоджувати, понасолоджувати що;
    2) чего - насолоджувати, насолодити, (о мног.) понасолоджувати чого. Насоложённый -
    1) о[у]солоджений, насолоджений, поо[пов]солоджуваний, понасолоджуваний;
    2) насолоджений, понасолоджуваний. -ться -
    1) (стр. з.) о[у]солоджуватися, бути о[у]солоджуваним, о[у]солодженим, поо[пов]солоджуваним и т. п.;
    2) (возвр. з.) о[у]солоджуватися, о[у]солодитися; срв. Насолодеть.

    Русско-украинский словарь > Насолаживать

  • 3 обваривать

    обварить о(б)парювати, о(б)парити, о(б)шпарювати, о(б)шпарити, обварювати, обварити, (во множ.) поо(б)парювати, поо(б)шпарювати, пообварювати. Обварил руку кипятком - ошпарив руку окропом. -ть тесто - запарювати, запарити тісто. Обваренный - о(б)парений, о(б)шпарений, обварений.
    * * *
    несов.; сов. - обвар`ить
    обва́рювати, обвари́ти; ( ошпаривать) обпа́рювати, обпа́рити и пообпа́рювати, обшпа́рювати, обшпа́рити, опа́рювати, опа́рити, ошпа́рювати, ошпа́рити и пошпа́рити; несов. попа́рити

    Русско-украинский словарь > обваривать

  • 4 осмаливать

    -ся, осмолить, -ся о(б)смолювати, -ся, о(б)смолити, -ся, висмолювати, -ся, висмолити, -ся, (о многих) поо(б)смолювати, -ся, повисмолювати, -ся. Осмолённый - о(б)смолений, висмолений, (о многих) поо(б)смолюваний, повисмолюваний.
    * * *
    несов.; сов. - осмол`ить
    обсмо́лювати, обсмоли́ти и пообсмо́лювати, осмо́лювати, осмоли́ти и поосмо́лювати; ( слегка) присмо́лювати, присмоли́ти

    Русско-украинский словарь > осмаливать

  • 5 поахать

    поахати, поахкати, поохати, поохкати.
    * * *
    поа́хати, поа́хкати, поо́йкати, поа́хати, поо́хкати; диал. пойо́йкати

    Русско-украинский словарь > поахать

  • 6 поохать

    поохкати, поохати.
    * * *
    поо́хати, поо́хкати; ( пожаловаться) побі́дкатися

    Русско-украинский словарь > поохать

  • 7 Накруглять

    накруглить
    1) чего - накруглювати, накруглити, (о мног.) понакруглювати чого;
    2) (округлять что) о(б)круглювати и о(б)кругляти, о(б)круглити, викруглювати и викругляти, викруглити, за(о)круглювати и за(о)кругляти, за(о)круглити, (о мног.) поо(б)круглювати, повикруглювати, позакруглювати, покруглити що. Накруглённый -
    1) накруглений, понакруглюваний;
    2) о(б)круглений, викруглений, за(о)круглений, поо(б)круглюваний и т. п. -ться -
    1) (стр. з.) накруглюватися, бути накруглюваним, накругленим, понакруглюваним и т. п.;
    2) об[ви]круглюватися, об[ви]круглитися, пооб[пови]круглюватися; бути об[ви]круглюваним, об[ви]кругленим, пооб[пови]круглюваним, покругленим.

    Русско-украинский словарь > Накруглять

  • 8 запаханный

    зао́раний; о́раний, поо́раний, ви́ораний, зо́раний

    Русско-украинский словарь > запаханный

  • 9 изборождённый

    1) поборо́знений, зборо́знений; пори́тий, поо́раний, зо́раний, порі́заний, покарбо́ваний; посмуго́ваний, попи́саний
    2) об'ї́жджений, з'ї́жджений, ви́їжджений; ви́ходжений

    Русско-украинский словарь > изборождённый

  • 10 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 11 нападать

    I. см. Нападывать.
    II. напасть
    1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;
    2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];
    3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];
    4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].
    * * *
    I нап`адать
    см. нападать II
    II напад`ать
    несов.; сов. - нап`асть
    1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)
    2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся
    3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́сти

    не на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)

    III напад`ать
    несов.; сов. - нап`адать и нап`асть
    (падая, скопляться) напада́ти, напа́дати

    Русско-украинский словарь > нападать

  • 12 насмаливать

    насмолить
    1) что - насмолювати, насмолити, висмолювати, висмолити, о(б)смолювати, о(б)смолити, (о мног.) понасмолювати, повисмолювати, поо(б)смолювати що;
    2) чего - насмолювати, насмолити, (о мног.) понасмолювати чого. Насмолённый -
    1) насмолений, висмолений, о(б)смолений, понасмолюваний и т. п.;
    2) насмолений, понасмолюваний. -ться -
    1) насмолюватися, насмолитися, понасмолюватися; бути насмолюваним, насмоленим, понасмолюваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - насмолитися, (о мног.) понасмолюватися.
    * * *
    несов.; сов. - насмол`ить
    насмо́лювати, -люю, -люєш, насмоли́ти, -смолю́, -смо́лиш и мног. понасмо́лювати

    Русско-украинский словарь > насмаливать

  • 13 настужать

    настуживать, настудить настуджувати и настуджати, настудити, нахолоджувати, нахолодити, (остуживать) остуджувати и остуджати, остудити, вистуджувати, вистудити, охолоджувати, охолодити, вихолоджувати, вихолодити, (о мног.) понастуджувати и т. п. що. [Нахолодили хату (Сл. Ум.)]. Настуженный - настуджений, нахолоджений, остуджений, вистуджений, охолоджений, вихолоджений, понастуджуваний и т. п. -ться -
    1) настуджуватися, настудитися, понастуджуватися; бути настуджуваним, настудженим, понастуджуваним и т. п.;
    2) (остывать) остигати, остиг(ну)ти, простигати, простиг(ну)ти, прочахати, прочахнути, (холодеть) холонути, прохолонути, охоло(ну)ти, (совсем) вистигати, вистиг(ну)ти, вичахати, вичахнути, (о мног.) поо[попро]стигати, похолонути, повистигати.
    * * *

    Русско-украинский словарь > настужать

  • 14 обогревать

    обогреть о[у]грівати, о[у]гріти, перегрівати, перегріти кого, що чим, (о мног.) поо(б)грівати, повгрівати. [Теплота огріла тіло (Франко). Були-б померли, коли-б не перегріла нас добра людина (Грінч.)]. Обогретый - огрітий.
    * * *
    несов.; сов. - обогр`еть
    обігріва́ти, обігрі́ти; (преим. помещение) огріва́ти, огрі́ти; (давать приют кому-л.) перегріва́ти, перегрі́ти

    Русско-украинский словарь > обогревать

  • 15 обогреваться

    обогреться о[у]гріватися, о[у]грітися чим, перегріватися, перегрітися в чому, вигріватися, вигрітися на чому, (о миог.) поо(б)гріватися, повигріватися. [Пусти у хату перегріться (Грінч.). Нехай земля трохи вигрівається (Звиног.)]. Земля -вается солнцем - землю огріває сонце. Комната -вается электрической печкой - кімнату огріває електрична грубка.
    * * *
    несов.; сов. - обогр`еться
    обігріва́тися, обігрі́тися; огріва́тися, огрі́тися; перегріва́тися, перегрі́тися

    Русско-украинский словарь > обогреваться

  • 16 обозначать

    обозначить или Означать, означить
    1) что (отмечать) визначати, визначувати, визначити, зазначати, зазначувати, зазначити, о(б)значувати, о(б)значати, о(б)значити, на[по]значувати, на[по]значати, значити, на[по]значити, позначкувати (Н.- Лев.), назнаменувати, назнаменати що, (о мног.) повизначувати, позазначувати, поо(б)значувати, поназначати, поназначувати що. [Границю визначив. Зазначи цього дуба, щоб ізнайти потім (Грінч.). Щоб означити силу, почали малювати орла або лева (Єфр.). Він назнаменував шляхи майбутнього]. -чить пути - назначити стежки. -чить колышками - обпал(ь)кувати що (Франко). -чать (-чить) дорогу вехами - позначати (-чити) дорогу (шлях) тичками, витичити дорогу (шлях) (Франко). -чить приметы в паспорте - по[за]значити на (в) пашпорті прикмети;
    2) (значить, знаменовать) визначати, означати, з'являти. [Меридіян по-нашому визначає південник. Те друге ймення має з'являти сина Дарієвого (Л. Укр.)]. Срв. Значить. Обозначенный - визначений, зазначений, о(б)значений, назначений, позначений, значений, назнаменований. Обозначаемый - за[ви]значуваний, по[на]значуваний.
    * * *
    несов.; сов. - обозн`ачить
    1) ( помечать) познача́ти и значи́ти, позна́чити; ( отмечать) відзнача́ти, відзна́чити и відзначи́ти; ( показывать) пока́зувати, показа́ти; ( намечать) наміча́ти и намі́чувати, намі́тити
    2) ( указывать) ука́зувати, указа́ти; ( называть) назива́ти, назва́ти; ( определять) визнача́ти визна́чувати, ви́значити
    3) (делать заметным, явным) познача́ти, позна́чити, виявля́ти, ви́явити
    4) (несов.: означать, иметь смысл) означа́ти, зна́чити

    Русско-украинский словарь > обозначать

  • 17 одурачивать

    одурачить о(б)дурювати, о(б)дурити, одурманювати, одурманити, отуманювати, отуманити, затуманювати, затуманити, обморочувати, обморочити, оступачувати, оступачити, забаламучувати, забаламутити, підманювати, підманити кого, туману напускати, туману напустити кому, тумана перед ким перти, пошити в дурні кого, (о многих) поо(б)дурювати, поодурманювати и т. д. Одураченный - о(б)дурений, одурманений, отуманений, обморочений, оступачений.
    * * *
    несов.; сов. - одур`ачить
    обду́рювати, обдури́ти и пообду́рювати, оду́рювати, одури́ти; підма́нювати, підмани́ти и підману́ти и попідма́нювати; (несов.: околпачить) поши́ти в дурні́, оступа́чити

    Русско-украинский словарь > одурачивать

  • 18 округлять

    округлить о(б)круглювати, о(б)кругляти, о(б)круглити, за(о)кругляти, за(о)круглити (о мног. позакруглювати, поо(б)круглювати), викруглювати, викругляти, викруглити, скругляти, скруглити. [Ти мене мов глину зліпив, скруглив (Куліш)]. -глять фразы - округляти, заокругляти речення. -глять свои владения - заокругляти (викругляти) свої володіння (посілості, маєтки). -глять цифры, суммы - заокругляти, викругляти цифри, суми. -гляемый - обкруглюваний, за(о)круглюваний, викруглюваний. -глённый - о(б)круглений, за(о)круглений, викруглений, скругле[я]ний. [Тільки камінь край дороги скругляний біліє (Руд.)]. См. Округлый.
    * * *
    несов.; сов. - округл`ить
    округля́ти и окру́глювати, округли́ти, обкру́глювати и обкругля́ти, обкругли́ти; ( закруглять) закру́глювати и закругля́ти, закругли́ти, заокру́глювати, заокру́глити

    Русско-украинский словарь > округлять

  • 19 опадать

    опасть
    1) о(б)падати, о(б)пасти (о мн. поо(б)падати), спадати, спасти, (о мн.) поспадати. [Вже лист обпадає з дерева. Позгасали, поспадали (квітоньки) як на небі зіроньки (Руд.)]; (понижаться) спадати, спасти. [Вода спала];
    2) (об опухоли) стухати, стухнути. Дом без хозяина -дает - без господаря хата плаче (занепадає). Опавший, опалый - опалий, спалий; стухлий.
    * * *
    несов.; сов. - оп`асть
    1) опада́ти, опа́сти и поопада́ти; ( осыпаться) обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти, обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти
    2) (уменьшаться в объёме, спадать - об опухоли, вздутии) спада́ти, спа́сти и поспада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти, стуха́ти, сту́хнути
    3) (становиться впалым, худым) спада́ти, спа́сти, опада́ти, опа́сти, ху́днути, сху́днути

    Русско-украинский словарь > опадать

  • 20 описывать

    описать
    1) списувати, списати що, (реже) про що, о(б)писувати, о(б)писати (о мног. поо(б)писувати), виписувати, виписати що. И пером не -сать - і пером не списати;
    2) (юрид.) цінувати, поцінувати, оцінувати, писати, обписати, переписувати, переписати. [Подали таку бумагу, щоб оцінувати нашу хату. Так вони одежу - писать давай. Приїхали комісари, ввесь світ обписали];
    3) геом. -сывать, -сать - обводити, обвести круг чого. Описать круг около треугольника - обвести круг трикутника коло. Описываемый - с[о]писуваний; цінований, переписуваний. Описанный -
    1) списаний, о(б)писаний;
    2) поцінований, оцінований, переписаний;
    3) обведений кругом. Неописуемый - невписаний (М. Вовч.).
    * * *
    несов.; сов. - опис`ать
    1) опи́сувати, описа́ти и поопи́сувати; обпи́сувати, обписа́ти и пообпи́сувати; (рассказывать в письменной форме, составлять список, опись) спи́сувати, списа́ти и поспи́сувати; (переписывать что-л.) перепи́сувати, переписа́ти; ( имущество) цінува́ти, поцінува́ти и поціни́ти
    2) мат. опи́сувати, описа́ти

    Русско-украинский словарь > описывать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ПОО — ПСО пункт санитарной обработки ПСО Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ПОО послеоперационное обезболивание мед. ПОО полк охраны… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ПОО — ПОО, пооб, двойной, слитный предл., б.ч. с гл. выражает, за малыми исключеньями, конченное, но неокончательное действие; об или о ·знач. совсем, вовсе, кругом; по смягчает, умаляет эту оконченность и ·знач. несколько, хотя немного; реже является… …   Толковый словарь Даля

  • поо — и пооб. Сложная приставка, см. (по) 1 в 6 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • поо… — и пооб. Сложная приставка, см. по…1 в 6 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • пооҳу — [پاآهو] меъ. хонаи шашпаҳлу (мусаддас) ◊ (ин) бинои пооҳу киноя аз дунё …   Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ

  • поо́даль — поодаль, нареч …   Русское словесное ударение

  • ПОО — перечень основного оборудования полк охраны и обслуживания …   Словарь сокращений русского языка

  • поо́даль — нареч. На некотором расстоянии, в некотором отдалении. Поодаль, в стороне, темнел сосновый лес. Гоголь, Мертвые души. Из темной комнаты она могла различить три фигуры в палисаднике: мужскую, у самого окна, и две женские, поодаль. Фадеев, Молодая… …   Малый академический словарь

  • поо́хать — аю, аешь; сов; разг. Охать некоторое время. Капитолина Марковна легла на диван и, поохавши и вздохнувши раза два, заснула безмятежным сном. Тургенев, Дым. Женщины и девчата, поахав и поохав, все таки приступили к делу. М. Алексеев, Ивушка… …   Малый академический словарь

  • Психологический потенциал коллектива ПОО — ППК ПОО представляет собой интегративное выражение совокупности психологических явлений и процессов среди личного состава (сотрудников), который может быть использован при решении оперативно служебных и иных задач, стоящих перед ПОО. В этой… …   Энциклопедия современной юридической психологии

  • Психолого-педагогические принципы управления персоналом ПОО — Управлению объективно присущи закономерности и его эффективное осуществление не терпит произвольных «телодвижений». Поэтому управление должно строиться природосообразно, т.е. в полном соответствии с объективными закономерностями. Наиболее важные… …   Энциклопедия современной юридической психологии

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»