поносить

• НА ЧЕМ СВЕТ СТОИТ ругать, бранить, поносить кого, ругаться и т.п. coll

[Invar; adv (intensif); more often used with impfv verbs; fixed WO]

=====

⇒ (to reprimand s.o., swear at s.o., curse etc) with great intensity:

- распекать (бранить) и т.п. кого на чем свет стоит ≈ give s.o. a good tongue-lashing;

- lay s.o. out in lavender;

- rake (haul) s.o. over the coals;

|| ругать (поливать) и т.п. кого на чем свет стоит ≈ call s.o. every name (all the names) in the book;

- swear at s.o. for all one is worth;

- curse s.o. up (hill) and down (dale);

|| ругаться на чем свет стоит ≈ curse (cuss) a blue streak;

- swear like a trooper (the devil);

- turn the air blue;

- curse up (hill) and down (dale).

     ♦ "...Узнал я вдруг... что подполковником нашим недовольны... что враги его готовят ему закуску. И впрямь приехал начальник дивизии и распёк на чём свет стоит" (Достоевский 1).".. Л suddenly learned...that there was some dissatisfaction with regard to our colonel...that his enemies were arranging a little surprise for him. And indeed the division commander came and hauled him over the coals" (1a).

     ♦ "Это когда они [ женщины] ругаются с нами, думают, что мы им не нужны. Разойдётся и... поливает на чём свет стоит" (Распутин 1). "It's when we quarrel the women think they can get along without us. Call us all the names in the book" (1a).

     ♦ "Пушкина [новый пациент] ругает на чём свет стоит и всё время кричит: "Куролесов, бис, бис!" - говорил гость, тревожно дергаясь (Булгаков 9). " Не [the new patient] swears at Pushkin for all he's worth and keeps shouting, 'Kurolesov, encore, encore!'" the guest said, twitching anxiously (9a).

     ♦ А потом покойный начальник службы движения Егоркин, стуча кулаком по столу, честил его на чём свет стоит: "Под трибунал захотел, Лашков! У меня не засохнет!" (Максимов 3). Next comes Yegorkin, the traffic manager, long since dead, banging his fist on the table and cursing him up hill and down dale. "Asking for a tribunal you are, Lashkov? I shan't forget it in a hurry!" (3a).

     ♦ [Борис:] Папе звонили? [Варвара Капитоновна:] Сейчас придёт. [Марк:] Ругался в трубку на чём свет (Розов 3). [В.:] Did you call Papa? [V.K.:] He'll be here in a minute. [M.:] He swore like a trooper over the phone (3a).

namusunu lekelemek,

rezil etmek

* * *

несов.; сов. - обесче́стить

1. прич. от поносить·

2. прил (о платье, обуви) φορεμένος, μεταχειρισμένος, τριμμένος:

* * *

1) colloq. éreinter

2) simpl. dénigrer (поносить)

* * *

- позориться

* * *

1) gener. sputtanare, disonestare, disonorare, infamare, oltraggiare (+A), ontare, scorbacchiare, scornacchiare, scornare (+A), svergognare, vituperare

2) liter. sfregiare, insozzare, macchiare

1) ( находящийся в конце) ultimo

2) ( оставшийся к концу) ultimo, restante, residuo

••

3) (самый новый, недавний) ultimo, recentissimo

4) ( окончательный) finale, ultimo, definitivo

5) ( самый плохой) peggiore, il più brutto

6) ( только что упомянутый) quest'ultimo

7) ( самый незначительный) ultimo, il più insignificante

* * *

1) ultimo (in ordine di tempo)

2) ( оставшийся) ultimo

3) ( новейший) ultimo, recente

4) ( только что упомянутый) quest'ultimo, questi

5) (решающий, заключительный) ultimo, decisivo

6) ( предшествующий) precedente, ultimo

7) (высший, крайний) estremo, ultimo

8) ( младший) ultimo, il più giovane, il minore

9) ( худший) pessimo, cattivissimo, il peggiore / peggio разг.; ingiurioso ( бранный)

••

* * *

1) gener. novissimo, supremo, ultimo (ñóù.), diretro, ultimo, aggiornato, estremo (по месту или времени), (тк в ед ч)(этот) questi

2) obs. postremo

1) прич. от поносить 1)

2) күп киелгән, тузган, искергән

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

см. Потаскивать.

* * *

1) потяга́ти, попотяга́ти; потаска́ти, попотаска́ти; ( поносить) попиря́ти

2) ( перетаскать) перетяга́ти, перетаска́ти

потаскать

1) (таскать, носить) тягати, таскати (иноді), потягати, (много, долго) попотягати. [Усі дрова потягав на кухню];

2) -вать (воровать) тягати. [Скрізь ведмідь той мед тягає (Гліб.)];

3) (за волосы) тягати, потягати (за чуба, за волосся), чубати, почубати, куделити, покуделити, (долго и сильно) попокуделити кого. [Добре його попокуделив];

4) -кать (одежду: поносить) потягати (одежу). Потасканный - потяганий. -ться -

1) (шляться) тягатися. [А ти все по тих шинках тягаєшся (Рудч.)]. По всему свету -кался - по всьому світу тягався, по всіх світах його носило;

2) -каться за волосы - потягатися за чуби, поскубтися, почубитися, поволоситися з ким;

3) -каться (об одежде) - стягатися. [Ця свита не зносилася, а стягалася, бо не шанував ти її].

* * *

ист., перен.

1) (хворать) слабувати, х(в)орувати, нездужати на що;

2) (поносить) ганити, ганьбити, ганьбувати, (оговаривать) обмовляти кого;

3) (неистовствовать) лютувати; (делать зло) коїти (чинити) лихо.

проклясть

1) проклинати, проклясти и проклянути; (поносить, призывать бедствия) клясти (н. вр. кляну и клену, -неш), заклинати, заклясти, (диал.) уклинати, уклясти кого, що. [Пішла мати да плачучи, свого сина проклинаючи (Макс.). Проклинає свою долю (Метл.). Їх усі люди кленуть (Грінч.). Благословляйте, хто клене вас (Єванг.). Закляла ти, ненько, свою дочку рідну (Рудан.). Аби рожі з соловейком мене не вклинали (Федьк.)];

2) церк. - виклинати, виклясти кого. Тот, та, кто нает - проклінник, -ниця. Проклинающий - який кле[я]не, проклинає; проклінний. [Давній мрії спів проклінний шлю (Чупр.)]. Проклятый и -клятой - проклятий від кого; виклятий від кого. Да будет он -клят - хай буде він проклятий.

см. поносить I

- трепать за волосы

* * *

1) (развевать) развяваць

(рвать) рваць

(мотать) матляць

(трясти) трэсці

(тормошить) тармасіць

(дёргать) тузаць

(волосы и т.п.) перабіраць, кудлаціць

(за волосы — в наказание) цягаць

2) (о костюме, обуви и т.п. — рвать) разг. трапаць, драць, дзерці

3) (о лихорадке) разг. трэсці

4) (похлопывать) ляпаць, паляпваць

5) (лён, пеньку) трапаць

6) (поносить) разг. бузаваць

несовер. уст. ганіць

(поносить) ганьбіць, знеслаўляць

<об>ругать, поносить; sich gegenseitig beschimpfen переругиваться

( über A) поносить, порочить (В); клеветать (на В); Gott lästern богохульствовать