помогать

помочь помагати, помогти, допомагати, допомогти кому, запомагати, запомогти, спомагати, спомогти кого и кому чим и в чому, під(по)магати, під(по)могти кого и кому, пособляти, пособити, підсобляти, підсобити кому, ра[я]тувати, поратувати, заратовувати, заратувати, підратовувати, підратувати, зараджувати, зарадити кого чим, у чому, до помочи (до помоги, до підмоги, у помочі, у пригоді) ставати, стати кому чим, посилковувати, посилкувати кого, прислуговувати, прислугувати кому (содействовать) сприяти кому, (образно) підкладати руки під кого, носити воду на чий млин; Срв. Вспомогать, Пособлять, Поддерживать. [Якби не біг, хто-б нам поміг. Роби, небоже, то й бог (до)поможе. Як міг, так допоміг (Номис). Вони мене не запоможуть (Номис). Не можу я сьому запомогти (М. Вовч.). То буде йому Господь милосердний на всякім місті спомагати (Март.). Нікого не споможе, не порадить (Гн.). Коли-б не я, хто-б його поратував (Кониськ.). Вже коли не ви, так і ніхто більш не заратує мене. Один другого в роботі підратує і грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). Як пособити йому тепер, то й він колись у пригоді стане (Грінч.). І всім йому прислуговує, що зна і що здужа (Квітка). Нехай вам доля сприяє (Гол.)]. Да -жет вам бог! - Боже поможи вам! Хай вам бог помагає (поможе)! Если вы это предпримете, я буду вам -гать - якщо ви за це візьметеся, я вам допомагатиму (підпомагатиму), пособлятиму (підсоблятиму), ставатиму до помочи (до помоги, до підмоги). -гайте друг другу - запомагайте один одного, ставайте до помочи один одному и т. п. -гать кому необходимыми средствами, чем-л. необходимым - спромагати, спромогти кого чим. [Я-ж їх спромагала, в люди виводила (Київщ.). Узграничні пани спромагали козаків зброєю і всім припасом до походу в турецькі землі (Куліш)]. -мочь кому деньгами - (до)помогти кому, запомогти, спромогти, заратувати, підмогти, підратувати кого грошима (грішми). -мочь кому в нужде - допомогти, спомогти кому, запомогти, поратувати, заратувати кого в біді, в пригоді. Он -мог мне во всех моих нуждах - він запоміг (заратував, поратував, зарадив) мене в усіх моїх потребах. -мочь кому советом - радою зарадити (порадити) кого, ради (и раду) дати кому (чим). [Ви нас за те своєю радою зарадите (Основа 1861)]. -мочь горю - зарадити, запобігти, запомогти лихові, горю. Как этому (здесь) -мочь? - як цьому (тут) зарадити (порадити)? яку цьому (тут) раду дати? А нельзя ли этому (здесь) чем-н. -мочь? - а чи-ж не можна тому що порадити (чим зарадити)? а чи-ж не можна тут чого врадити (яку раду дати)? Я тут ничем не могу -мочь - я тут нічого не враджу (не враю). Не знает чем и -мочь себе - не знає, чим і запомогтися (заратуватися, зарадитися), чим себе й порадити. -мочь себе тем, что есть - запомогтися (заратуватися, зарадитися) тих, що є, що бог дав. Он не знает, как себе -мочь в такой беде - він собі ради не добере (не прибере), він собі ради не дасть, він не вміє себе порадити у цій (у такій) пригоді. Эти капли -гают от кашля - ці каплі помагають проти кашлю, помічні на кашель. Это не -жет мне - це мені не (до)поможе (не пособить), (не выручит из беды) це мене не заратує (не вратує). Ничто не -гает - нічого не помагає(ться), не пособляє(ться), ніщо не стає в пригоді (не дає ради). Ничто не -гло - нічого не помоглося (не пособилося), ніщо не зарадило, не врадило. Это нисколько не -гает его счастью - це ані трішечки не додає до його щастя. -гите! - ра[я]туйте! пробі!

* * *

несов.; сов. - пом`очь

подмочь кому підмагати, підмогти, підпомагати, підпомогти кого, кому, підсобляти, підсобити кому. Срв. Помогать, Пособлять.

* * *

диал. см. помогать; несов.; сов. - подм`очь

I. 1) см. Помощь;

2) (работа миром за угощенье) толока (-ки).

II. см. Помогать.

* * *

1) диал. см. помощь

2) ( работа миром) толо́ка и толока́

пособить кому пособляти, пособити, підсобляти, підсобити, (до)помагати, (до)помогти кому чим и в чому. -бить кому в нужде - запомогти, заратувати, зарадити кого в біді, ставати, стати в пригоді кому чим. -бить горю - зарадити лихові, горю; срв. Помогать, Помочь. -бить себе (в затруднительном положении) чем - зарадитися, зарадити собі, заратуватися (лихої години) чим. Ничто тебе не -бит - нічого тобі не пособиться (безл.).

* * *

несов.; сов. - пособ`ить

вваживать, ввесть вводити, ввести, (о многих) повводити, заводити, завести, впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити. Вводить, ввести закон - запроваджувати, запровадити, заводити, завести закон. Вводить, ввести в жизнь - запроваджувати, запровадити до життя, переводити, перевести у життя. Вводить, ввести закон в силу, в действие - надавати, надати сили, чинности якомусь законові. Вводить, ввести (в грех, искушение, ошибку) - призводити, призвести кого до гріха, до спокуси, до помилки, підводити, підвести, на гріх. Вводить, ввести в заблуждение - навівати, навіяти помилку, вводити, ввести в оману, омиляти, омилити, змиляти, змилити кого. Вводить, ввести в соблазн - спокушати, спокусити, зраджувати, знадити, вести (привести) до спокуси. Вводить, ввести в убыток - доводити, довести до втрати, до шкоди. Вводить в обман - дурити кого, обдурювати кого, впроваджувати в обман. Вводить, ввести во владение - вводити, увести в посідання (володіння), ув'язувати, ув'язати кого (в маєток) (стар.).

* * *

несов.; сов. - ввест`и

брехати (сов. збрехати, брехнути), побріхувати, брехню точити; (шутл.) з правдою розминатися, москаля везти (підпускати), з губи халяву робити, тумана пускати, кулі лити. Врать сильно - тяжко брехати. Врать искусно - щільно брехати. Он врёт неискусно - бреше, аж пальці знати. Врёт в глаза - в живі очі бреше. Врёт как сивый мерин - бреше як рябий собака. Врёт во всю ивановскую - бреше на всі заставки, бреше аж куриться. Ты врёшь - брехали твого батька діти; либонь ти з Брехунівки прийшов. Помогать врать - підбріхувати.

* * *

выручить

1) визволяти, визволити, відзволяти, відзволити, ратувати, виратувати, поратувати, виручати, виручити, допомогти, відкаснути кого від чого. [Не хочете відкаснути від напасти (Мирн.)]. Выручило его что - визволивсь чим. [Огірками тільки й визволивсь];

2) уторгувати. [Вторгувала, серденько, п'ятака (Шевч.). Вторговані гроші здав я в банк]. Выручаться, выручиться, безл. - уторжитися. [Карбованців з п'ятьдесять уторжилося, чи ні?]. Вырученный -

1) визволений, виручений;

2) уторгований. [Усі вторговані гроші вкрадено].

* * *

несов.; сов. - в`ыручить

1) вируча́ти, ви́ручити; ( освобождать) визволя́ти, ви́зволити; ( спасать) рятува́ти, порятува́ти, вирято́вувати, ви́рятувати, зарято́вувати, зарятува́ти; ( помогать) допомага́ти, допомогти́, помагати, помогти́, запомага́ти, запомогти́

2) ( получать от торговли) уторго́вувати, уторгува́ти, виторго́вувати, виторгувати

выходить

1) виходжувати, виходити [По всіх степочках виходила. Ходив два дні, а виходив дві копійки], (сов.) витупати. [Насилу витупали в нього, щоб дозволив];

2) (больного) доглядати, виглядіти.

* * *

I. намір, (замысел) замір, замисл (-лу), задум (-му), (мысль) думка. [Не входжу в наміри його (Франко). Мала щирий замір послужити просвіті (Грінч.)]. Враждебные -ния относительно кого - ворожі заміри (замисли) проти кого. Дурное -ние - поганий замір. Похвальное, прекрасное -ние - похвальний, прекрасний (прегарний, чудовий) намір. Без -ния - без наміру, ненавмисне, невмисне, (диал.) без замірення. [Ти умисне, чи невмисне убив її? (Кониськ.). Звиняйте, я це сказав без замірення (Хорольщ.)]. С -нием - з наміром, (нарочно) умисне, навмисне. [Я вмисне навів цей уривок із спогадів, щоб показати… (Рада)]. Сделать что с дурным хорошим -нием, с наилучшими -ниями - зробити що бажаючи злого, добра, зробити що з поганим заміром (замислом), з гарним, з найкращим наміром. Не с добрыми -ниями - не з добрими замірами, не з добрим духом. [Остерегайтеся, гетьмане мій, бо він не з добрим духом (Куліш)]. С заранее обдуманным -нием - з наперед (із заздалегідь) узятим наміром. Приехать с -нием увидеть кого - приїхати, маючи на думці (маючи намір или щоб) побачити кого. Иметь, питать -ние - мати намір (замір), мати на думці; см. Намереваться. [Він має замір оженитися з удовою (М. Вовч.). Сватати Саню він і в голові собі не покладав, бо мав на думці тільки трохи пожартувати (Н.-Лев.)]. Иметь корыстные -ния - мати корисливі заміри. Питать самые лучшие -ния относительно кого - мати найкращі наміри супроти кого. Принимать, принять -ние - брати, взяти намір, наважуватися, наважитися. [Реакція знов наважилася повернути той стан, що повстав був на Україні після 1876 року (Рада)]. Возыметь -ние - см. Вознамериться. Помогать -ниям кого - сприяти намірам (замірам) кого. Упорствовать в своём -нии - уперто триматися свого заміру.

II. см. Намеривание.

* * *

повить

1) (пеленать) (с)повивати, (с)повити кого в що и чим. См. Пеленать. Повитый - (с)повитий у що и чим;

2) см. Обвивать;

3) (бабить) бабувати в кого;

4) повить что - посукати, поплести, покрутити. [Посукав я сьогодні мотузків досить].

* * *

несов.; сов. - пов`ить

1) повива́ти, пови́ти; ( обвивать) обвива́ти, обви́ти, оповива́ти, опови́ти, сповива́ти, спови́ти; ( окутывать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти

2) ( ребенка) повива́ти, пови́ти, сповива́ти, спови́ти

3) (несов.: помогать родильнице) бабува́ти, ба́бити

несов. см. помогать

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

помагання, допомагання кому, запомагання, спомагання кого, під(по)магання и т. д. - см. Помогать.

* * *

поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.

* * *

чему сприяти чому, способити, спомагати що, пособляти, помагати чому; срв. Пособлять.

* * *

несов., сов.

несов.; сов. - укр`ыть

1) укрива́ти, укри́ти (укри́ю, укри́єш) и повкрива́ти; ( покрывать) покрива́ти, покри́ти; ( накрывать) накрива́ти, накри́ти и понакрива́ти

2) (прятать, прикрывая чем-л.) укрива́ти, укри́ти, хова́ти, схова́ти, захо́вувати, захова́ти и позахо́вувати; вихо́вувати, ви́ховати; ( защищать) захища́ти, захисти́ти

3) ( помогать скрываться) прихо́вувати, прихова́ти и поприхо́вувати; (преступника, краденое) перехо́вувати, перехова́ти

несов.; сов. - усв`оить

1) засво́ювати, засво́їти; ( осваивать) опано́вувати, опанува́ти

2) ( присваивать) привла́снювати, привла́снити, присво́ювати, присво́їти

3) (помогать воспринять, прививать) прище́плювати и реже прищепля́ти, прищепи́ти