-
1 поменьше
поменее1) нар. (от Меньше) менше, меншенько, трохи менше;2) (от Меньший) менший, меншенький, трохи менший за (від) кого, за (від) чого, проти кого. Он - ше меня ростом - він трохи менший від (проти) мене на зріст.* * *1) прил. [тро́хи] ме́нший; ( меньше всего) якнайме́нший2) нареч. [тро́хи] ме́нше; ( как можно меньше) якнайме́нше -
2 небольшой
1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.* * *невеликий, мали́й; ( поменьше) разг. невеличкий, мале́нький; ( незначительный) незначни́й; ( непродолжительный) недовгий, нетрива́лий\небольшойая наде́жда — мала́ (невели́ка) наді́я
\небольшой о́го ро́ста — невели́чкий (мали́й) на зріст, невели́кого зро́сту
\небольшойое де́ло — незначна́ спра́ва
с \небольшой и́м в три го́да — за три ро́ки з чимсь (з чи́мось)
-
3 вышка
-
4 засов
техн.за́сув; ( поменьше) за́сувка -
5 вышка
-
6 засов
техн.за́сув; ( поменьше) за́сувка -
7 вежка
-
8 засувка
-
9 бугор
горб, бурта (и бурт), (некрутой) згірок (р. -рка), узгірок. Б. снежный и песчаный - кучугура, купа, стіс (р. стосу) снігу.* * *1) ( горка) горб, -а; ( поменьше) па́горок, -рка, пагорб, па́горбок, -бка, згірок, -рка, узгі́рок, суго́рбок, -бка, суго́рбик2) (выпуклость на чём-л.) горб, го́рбик, горбо́к, -бка́\бугор зри́тельный — зорови́й горб, зорого́рб, згі́р'я
3) жарг. бригади́р; ста́рший у банді -
10 веялка
віялка; (в. без решет для отвевания лёгкого сора, как то: остатков мякины, пыли и т. п.) млинок; (для отвевания куколя) кукільниця.* * *с.-х.ві́ялка; ( поменьше) млино́к, -нка́ -
11 жом
чаще Жомы лещата, (поменьше) давильце, (мн.) давильця; (для выдавливания виногр. сока) точиво. [В лещатах виминають квашію з сириці. Від достатків збіжжя твого і випливу точива твого не гаятимешся приносити в жертву (Св. Письмо)].* * *1) ( пресс) гніт, дави́ло, дави́льце2) ( свекловичные выжимки) диал. жом, -у -
12 завозня
-
13 запруда
1) (плотина) гребля (ум. гребелька), (гать) загата, гатка, гама, перетика. [Стали скрізь греблі гатити, воду запиняти (Руданськ.). Тут прорвалася загата (Крим.). Кожної великої води після дощу, річка перетику забирає: лагодь її тоді (Звин.)]. Делать -ды - греблі гатити (сов. погатити);2) (заводь устроен. посредством плотины) загата, (для ловли рыбы) їз и яз (-зу), (умен.) їзок (-зка).* * * -
14 зарод
-
15 засов
засу[о]в (-ва), ум. засу[о]вець (-вця), засовень (-вня), засувка. [Вигнав з хати, ще й двері засунув на засув (Коцюб.). Трьома засовцями засувала (Мил.)].* * *за́сув, диал. за́сов; ( поменьше) за́сувка, диал. за́совка -
16 канапе
-
17 кисет
кисет (-та), кисетина. [Плели з ниток якісь кисети на тютюн (Н.-Лев.)].* * *кисе́т, гама́н, -а; ( поменьше) гамане́ць, -нця́, кали́тка, капшук, -а -
18 клок
Клочок жмут, жмуток (-тка), ум. жмутик, жмуточок (-точка), (волос, шерсти) пелех, косом (р. косма), ум. космок, (кожи, ткани, бумаги) клапоть (-птя), ум. клаптик. [Жмут волосся коло лівого вуха (Свидн.). Жмуток брудного волосся (Коцюб.). Вата клаптями лізла з пальта (М. Лев.). Порвав папір і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.)]. Клок соломы, сена - віхоть (-хтя), ум. віхтик, віхтичок (-чка). Клок волос на темени выбритой головы - оселедець (-дця), ум. оселедчик. [Знати запорожців було по довгому оселедцю з-під шапки (Куліш)]. Клок волос на остриженной голове над лбом - ла[е]вержет (м. р.), вержета (ж. р.). Клок земли - клапоть землі, шмат землі. Разорвать в -чки - рознести на клапті, на шматки. Волосы висят -чьями - волосся висить пасмами. Вырвать клок бороды - висмикнути жмут волосся з бороди. Или сена клок, или вилы в бок - а чи пан, чи пропав; здобути або дома не бути (Приказки). С паршивой овцы хоть шерсти клок - з худого кабана хоч вишкварки. Шёл -чьями снег - ішов лапатий сніг.* * *2) (обрывок, лоскут) кла́поть, -птя, шмат, шмато́к, -тка́изорва́ть в (на) кло́чья — порва́ти (поде́рти) на кла́пті (на шматки́), пошматува́ти, мног. перешматува́ти
-
19 коврига
1) (целый хлеб) хліб, хлібина, бухан, (зап.) бохон, (небольшая) хлібеня (-няти), хліб'я (-б'яти), буханець (-нця) (зап. бохонець), буханка, кулидка; срвн. Коровай. [Борошна тільки на раз, та й то хлібини на дві (Грінч.). Собака взяв з столу буханець хліба (Грінч.). Візьми з собою буханку хліба (Липовеч.)];2) (ломоть хлеба) скиба, партика, шмат хліба.* * * -
20 лавка
1) лава, лавка, лавиця; (передвижная скамейка) ослін (-лону), (поменьше) ослінець (- нця), ослоник; сідалка; (в лодке) прилавок (-вка). [Як на лавці лежав, було мені трохи жаль (Пісня). Коло його стара мати сидить на ослоні (Шевч.). Нема сідалки під двором (Борзен.). Він став на кормі на прилавці (Бібл.)];2) (магазин) крамниця, крамарня, (гал.) склеп (-пу). [Крамарі лишали свої крамниці на божу ласку (Коцюб.). Завтра день базарний, треба рано в крамарні бути (Мирний)]. Винная -ка - винова крамниця, (вульг., особенно о казённой продаже питей) шкальня, шиньк (-ньку). Книжная -ка - книгарня. Колбасная -ка - ковбасня. Кооперативная -ка - кооперативна крамниця. Красные -ки - мануфактурні крамниці. Мануфактурная -ка - мануфактурна крамниця; крамниця, крамна комора (Куліш). Меняльная -ка - міняльня. Мясная -ка - м'ясна крамниця, (неточно) різниця и різниці (-ниць). [Там під ряд крамниці (красные лавки), а тут дві різниці (Рудан.)]. Потребительская -ка - споживча крамниця. Иметь -ку - тримати (держати) крамницю.* * *I( скамья) ла́вка, ла́ва; диал. ла́виця, ( передвижная) ослі́н, род. п. осло́наII( небольшой магазин) крамни́ця; диал. ла́вка, мага́зин
См. также в других словарях:
поменьше — в меньшей мере, слабее, менее, меньше, не так, не в такой мере, в меньшей степени, не в такой степени, не столь Словарь русских синонимов. поменьше см. меньше Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Ал … Словарь синонимов
ПОМЕНЬШЕ — или поменее, несколько меньше. Поменьшить что, поуменьшить, умалить; поменьшать, поумалиться, помалеть. Поменить что, тул. поуменьшить, поурезать; поменеть, уменьшиться, помалеть. Говори с другими поменьнше, а думай с собою побольше. Толковый… … Толковый словарь Даля
Поменьше говори, побольше услышишь. — Поменьше говори, побольше услышишь. См. ЯЗЫК РЕЧЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
поменьше — пом еньше … Русский орфографический словарь
поменьше — нареч … Орфографический словарь русского языка
поменьше — сравн. ст. прил. и нареч. Разг. Несколько, немного меньше … Энциклопедический словарь
поменьше — нареч.; сравн. ст. прил. и разг. Несколько, немного меньше … Словарь многих выражений
поменьше — по/меньш/е … Морфемно-орфографический словарь
Поменьше бы слов, да побольше дела. — см. Дело знай, а попусту не бай! … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Побольше грамотных, поменьше дураков. — Побольше грамотных, поменьше дураков. См. ГРАМОТА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Подальше от кузни, поменьше копоти. — Подальше от кузни, поменьше копоти. См. МОЛВА СЛАВА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
