Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

полковник

Толкование Перевод

1 полковник

полковник, (стар.) рейментар (-ря). -ница - полковниця, полковникова.

* * *

1) полко́вник

2) ( командир полка) ист. полко́вник

Русско-украинский словарь > полковник
2 генерал-полковник

генера́л-полко́вник

Русско-украинский словарь > генерал-полковник
3 инженер-полковник

воен.

інжене́р-полко́вник

Русско-украинский словарь > инженер-полковник
4 პოლკოვნიკი

полковник

Грузинсько-український словник > პოლკოვნიკი
5 oberst

полковник

Dansk-ukrainsk ordbog > oberst
6 colonel

n

полковник

* * *

n

1) полковник; aмep. підполковник

2) aмep. полковник ( звертання до чиновника в південних штатах)

English-Ukrainian dictionary > colonel
7 chicken

n

1) курча

2) молода курочка; молодий півник

3) курятина; курка

spring chicken — амер. курча (страва)

4) пташеня

5) пестл. ціпонька, пташенятко (про дитину)

6) молоде, недосвідчене парубча

he is no chicken — він уже не перволіток

7) знев. боягуз, «мокра курка»

8) амер., розм. полковник

chicken farming — амер. птахівництво

don't count your chickens before they are hatched — присл. курчат восени рахують

* * *
I n
1) курча

2) ( молода) курочка; молодий півник

3) pl; c-г кури

4) курятина, куряче м'ясо

5) пташеня

6) молодик; молода, недосвідчена істота; неоперене пташеня; пташеня ( про дитину); aмep.; cл. новобранець

7) aмep.; cл. легка здобич, жертва ( пограбування)

8) боягуз, мокра курка

9) вiйcьк.; жapг. "курка" ( орел у гербі США); "курка"; полковник

10) aмep.; cл. брехня, вигадки; причіпки; нудна робота
II a
1) aмep. курячий; який відноситься до розведення курей

chicken farming — aмep. птахівництво; розведення курей

chicken ranch — ( велике) птахівницьке господарство

2) маленький, невеликий

3) боягузливий

English-Ukrainian dictionary > chicken
8 colonel

n

1) полковник; aмep. підполковник

2) aмep. полковник ( звертання до чиновника в південних штатах)

English-Ukrainian dictionary > colonel
9 chicken colonel

амер.

полковник ( на відміну від підполковника)

English-Ukrainian dictionary > chicken colonel
10 four-star

adj

чотиризірковий

four-star general — амер., військ., розм. повний генерал

* * *

a

1) вiйcьк. з чотирма зірками на погонах

four-star general — aмep.; вiйcьк. генерал-полковник

2) марки "чотири зірочки" ( про коньяк); високої якості; відмінний; першокласний

English-Ukrainian dictionary > four-star
11 group

1. n

1) група

2) угруповання; фракція

political group — політичне угруповання

3) pl верстви, кола

business groups — ділові кола

4) група, клас

the Germanic group of languages — група германських мов

5) військ., ав. авіаційна група

6) хім. радикал

group captain — полковник авіації (у Великій Британії)

group commander — ав. командир бригади (полку); військ. командир групи

group firing — військ. групова навчальна стрільба

group insurance — колективне страхування

group medicine — медичне обслуговування мешканців певного району (певної дільниці)

group mind — думка певної групи (верстви) населення

group pressure — відстоювання групових інтересів; тиск з боку окремих груп

group representation — амер. представництво від груп населення за професіями (соціальним становищем)

2. v

1) групувати (ся)

2) класифікувати; розподіляти по групах

3) добирати, гармонійно поєднувати; компонувати

4) гармоніювати

* * *
I n
1) група; купка; група, колектив; ансамбль

2) угруповання; група; фракція; корпорація

3) pl шар, верства, кола

4) група, клас; серія

5) aмep. авіаційна група

6) xiм. радикал

7) мaт. група

8) обч. блок
II v
1) групувати; групуватися

2) класифікувати, групувати; розподіляти по групах

3) підбирати, гармонійно поєднувати (фарби, кольори); компонувати; гармоніювати; поєднуватися

English-Ukrainian dictionary > group
12 group captain

ав.

полковник авіації ( у Великій Британії)

English-Ukrainian dictionary > group captain
13 write

1. n

1) рел. писання, письмо

2) розм. почерк (тж hand of write)

2. v (past wrote, writ; p.p. written, writ)

1) писати

to write in ink (in pencil) — писати чорнилом (олівцем)

to write with a pen — писати пером (ручкою)

to write a good (a legible, an illegible) hand — мати гарний (чіткий, нерозбірливий) почерк

to write English — (уміти) писати по-англійському

to write from dictation — писати під диктовку

to write shorthand — стенографувати; знати стенографію

he writes himself «Judge» — він називає себе суддею

2) написати, виписати

to write an application — написати заяву

to write a cheque — виписати чек

how is this word written?, how do you write this word? — як пишеться це слово?

3) послати листа; повідомити листом

write me the result — про результат повідомте мене листом

4) скласти, написати

to write poems — складати вірші

to write for «The Times» — бути кореспондентом газети «Таймс»

to write for the stage — писати п'єси, бути драматургом

to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом

to write for a living — бути професіональним письменником

5) виражати, показувати

fear is written on his face — на його обличчі виражений страх

6) бути переписувачем (діловодом, клерком)

7) страхувати (життя)

write back — відповісти на лист (листом)

write down — записувати; викладати письмово

write for — виписати; викликати листом (когось)

write in — уписувати, уставляти (слово); заповнювати (анкету); амер. подавати начальству заяву (скаргу)

write off — писати з легкістю

write out — виписувати (з тексту); переписувати

write over — переписати наново; переробити написане; списувати

write up — дописувати; доводити до нинішнього дня (щоденник); рекламувати; вихваляти у пресі

* * *
I [rait] n; діал.
почерк ( hand of write)
II [rait] v
(wrote, writ; written, writ)

1) писати

to write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]

to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]

to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]

to write on the typewriter — друкувати на друкарській машинці

to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк

to write from dictation — писати під диктовку

to write shorthand — стенографувати

to write Greek — ( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)

he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то

2) написати (тж, to write down)

to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]

to write one's name in the visitors' book — розписатися в книзі відвідувачів

how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє

this word is written with a hyphen — це слово пишеться через дефіс

3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)

to write home once a week — писати додому щотижня

I have written to him — я послал ему письмо

4) бути придатним для писання

this pen writes well — ця ручка добре пише

5) складати, писати

to write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]

to write a little — пописувати

to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом

to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"

to write for the stage — писати для театру, бути драматургом

to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом

to write music — писати музику, бути композитором

to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш

to write for a living — заробляти на життя літературною працею

he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво

he has written Mozart's life — він написав біографію Моцарта

6) виражати, показувати

to be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі

fear is written on his face — страх написанний у нього на обличчі

there's detective written all over him — в ньому з першого погляду можна впізнати слідчого

7) залишати незгладимий слід; увічнювати

8) cтpax. приймати на страхування

9) обч. вводити інформацію

••

to write oneself out — списатися

author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі

something to write home about — дещо примітне

nothing to write home about — нічого цікавого

to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття

written in the dust /in the sand, in the wind/, written /wri ц in /on/ water — відомий ( про ім'я); недовговічний, минущий ( про слово)

to write one's own ticket — діяти повністю на свій розсуд

English-Ukrainian dictionary > write
14 chicken

I n
1) курча

2) ( молода) курочка; молодий півник

3) pl; c-г кури

4) курятина, куряче м'ясо

5) пташеня

6) молодик; молода, недосвідчена істота; неоперене пташеня; пташеня ( про дитину); aмep.; cл. новобранець

7) aмep.; cл. легка здобич, жертва ( пограбування)

8) боягуз, мокра курка

9) вiйcьк.; жapг. "курка" ( орел у гербі США); "курка"; полковник

10) aмep.; cл. брехня, вигадки; причіпки; нудна робота
II a
1) aмep. курячий; який відноситься до розведення курей

chicken farming — aмep. птахівництво; розведення курей

chicken ranch — ( велике) птахівницьке господарство

2) маленький, невеликий

3) боягузливий

English-Ukrainian dictionary > chicken
15 chicken colonel

амер.

полковник ( на відміну від підполковника)

English-Ukrainian dictionary > chicken colonel
16 four-star

a

1) вiйcьк. з чотирма зірками на погонах

four-star general — aмep.; вiйcьк. генерал-полковник

2) марки "чотири зірочки" ( про коньяк); високої якості; відмінний; першокласний

English-Ukrainian dictionary > four-star
17 group captain

ав.

полковник авіації ( у Великій Британії)

English-Ukrainian dictionary > group captain
18 write

I [rait] n; діал.
почерк ( hand of write)
II [rait] v
(wrote, writ; written, writ)

1) писати

to write large [small, plain] — писати крупно [мілко, розбірливо]

to write in ink [in pencil] — писати чорнилом [олівцем]

to write with a pen [with a brush, with a piece of chalk] — писати ручкою [пензлем, крейдою]

to write on the typewriter — друкувати на друкарській машинці

to write a good [a legible, an illegible]hand — мати хороший [чіткий, нерозбірливий]почерк

to write from dictation — писати під диктовку

to write shorthand — стенографувати

to write Greek — ( вміти) писати по-грецьки; refl офіц. іменувати себе ( в адресі)

he writes himself "Colonel" — він іменує себе полковником, він підписується "полковник" такий-то

2) написати (тж, to write down)

to write a cheque [a prescription] — виписати чек [рецепт]

to write one's name in the visitors' book — розписатися в книзі відвідувачів

how do you write this word є, how is this word written — є як пишеться це словоє

this word is written with a hyphen — це слово пишеться через дефіс

3) повідомляти в письмовій формі; написати, відіслати лист ( to write off)

to write home once a week — писати додому щотижня

I have written to him — я послал ему письмо

4) бути придатним для писання

this pen writes well — ця ручка добре пише

5) складати, писати

to write books [articles, poems, reviews] — писати книги [статті, вірші, рецензії]

to write a little — пописувати

to write in /for/ papers /for the press/ — бути журналістом

to write for "The Times" — співробітничати в газеті "Таймс"

to write for the stage — писати для театру, бути драматургом

to write for the screen — писати сценарії, бути сценаристом

to write music — писати музику, бути композитором

to write from experience — писати на основі власного досвіду, писати про те, що знаєш

to write for a living — заробляти на життя літературною працею

he writes on /about/ gardening — він пише про садівництво

he has written Mozart's life — він написав біографію Моцарта

6) виражати, показувати

to be written on /all over/ one's face — бути написаним на обличчі

fear is written on his face — страх написанний у нього на обличчі

there's detective written all over him — в ньому з першого погляду можна впізнати слідчого

7) залишати незгладимий слід; увічнювати

8) cтpax. приймати на страхування

9) обч. вводити інформацію

••

to write oneself out — списатися

author who wrote himself out in his first novel — письменник, що вичерпав себе в першому ж романі

something to write home about — дещо примітне

nothing to write home about — нічого цікавого

to write oneself man /woman/ — досягнути повноліття

written in the dust /in the sand, in the wind/, written /wri ц in /on/ water — відомий ( про ім'я); недовговічний, минущий ( про слово)

to write one's own ticket — діяти повністю на свій розсуд

English-Ukrainian dictionary > write
19 выступать

выступить виступати, виступити. [Виступає як пава. Виступив проти мене. Аж піт виступив]; а теснее -

1) выступать важно, плавно - іти виступці, виступцем;

2) виходжати, виходити, (сов. вийти), вирушати, вирушити, вибиратися, вибратися. [Полковник із намету виходжає. Військо вирушило в бій];

3) резко вперёд - вириватися, вирватися. [Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся];

4) (из ряда) висуватися, висунутися, вихилятися, вихилитися, виставати, вистати, витикатися, виткнутися. [Наша хата дуже вистає (витикається) проти инших з перії];

5) (в защиту кого, чего) ставати в обороні кого. чого, обставати, обстати за що (за чим, за ким). [За громадську справу обстати (Грінч.). Обстає за ним];

6) (против кого) ставати проти, рушати на кого;

7) (кандидатом) кандидувати (во что - на кого);

8) (пятнами) плямитися;

9) выступать наружу (вынырять) - винурятися. [Річка то ховається поміж деревами, то знов винуряється і блищить проти сонця];

10) (постепенно из воды) витавати, витонути. [Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Вода залляла дині, то поки воно витоне з-під води - паростки й погинуть];

11) (из границ приличия) перейти межі пристойности.

* * *

несов.; сов. - в`ыступить

виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; (в путь, поход) вируша́ти, ви́рушити; (несов.: торчать) стирча́ти

Русско-украинский словарь > выступать
20 как

нрч.

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

\как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

Русско-украинский словарь > как

Страницы

См. также в других словарях:

Полковник — в мундире карабинерных полков Российской империи (1793) … Википедия
ПОЛКОВНИК — ПОЛКОВНИК, полковника, муж. 1. Вообще командир полка. «Тарас был одним из числа коренных, старых полковников.» Гоголь. 2. Пятое командирское звание в сухопутных и воздушных силах СССР (неол.). 3. Второй штаб офицерский чин, следующий за… … Толковый словарь Ушакова
ПОЛКОВНИК — офицерское звание в вооруженных силах ряда государств. Чин П. существовал в русской армии с XVII в.; в Советской Армии был введен в 1935 г. и соответствовал званию капитана 1 го ранга; сохранились в Вооруженных Силах РФ … Юридический словарь
ПОЛКОВНИК — офицерское звание в вооруженных силах ряда государств. Чин полковника существовал в русской армии с 17 в.; в Советской Армии был введен в 1935 и соответствовал в ВМФ званию капитана 1 го ранга; сохранился в Вооруженных Силах Российской Федерации … Большой Энциклопедический словарь
ПОЛКОВНИК — ПОЛКОВНИК, а, муж. 1. Офицерское звание или чин рангом выше подполковника и ниже генерал майора, а также лицо, имеющее это звание. 2. Вообще человек, к рый командует полком (устар.). | прил. полковницкий, ая, ое и полковничий, ья, ье (разг.).… … Толковый словарь Ожегова
полковник — сущ., кол во синонимов: 6 • звание (113) • оберст (4) • оберфюрер (3) • … Словарь синонимов
полковник — ПОЛКОВНИК, а, м. Коньяк с тремя звездочками. По количеству звездочек на погонах … Словарь русского арго
Полковник — ПОЛОВНИКОВ ПОЛУДЕНЩИКОВ ПОЛУДОЛЬНОВ ПОЛУДОЛЬНЫЙ ПОЛКОВНИК ПОЛКОВНИК Первоначально отчество сын половника , связанное не с наименованием утвари (небольшой разливной ковшик), а с обозначением феодально зависимого крестьянина (XVII XVII вв.),… … Русские фамилии
полковник — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) кого? полковника, кому? полковнику, (вижу) кого? полковника, кем? полковником, о ком? о полковнике; мн. кто? полковники, (нет) кого? полковников, кому? полковникам, (вижу) кого? полковников, кем?… … Толковый словарь Дмитриева
ПОЛКОВНИК — Коровий полковник. Онеж. Шутл. ирон. Пастух. СРНГ 14, 351. Либо полковник, либо покойник. Народн. О большом риске. ДП, 67 … Большой словарь русских поговорок
полковник — а; м. 1. Офицерское звание в армии рангом выше подполковника и ниже генерал майора; лицо, носящее это звание. Получить полковника. П. в отставке. 2. Устар. Командир полка. П. Измайловского полка. ◁ Полковничий, ья, ье. П. чин. * * * полковник… … Энциклопедический словарь

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

полковник

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

полковник

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: