-
1 подорож
жtrip; journey; ( кругова поїздка) tour; ( по морю) cruise, voyageкругосвітня подорож — tour round the world; ( по морю) world cruise
здійснювати подорож — to take ( to make) a journey (to), to go on a journey
-
2 подорож
-
3 подорож
-і, диал.; = подорі́жжяпутеше́ствие; (по служебным делам, на короткое время) пое́здка -
4 подорож
podorożж.відрядження —... służbowa
-
5 подорож
მგზავრობა -
6 подорож
падарожжа -
7 подорож
seyaat -
8 туристичні подорожі
-
9 Гоголь, Микола Васильович
Гоголь, Микола Васильович (1809, с В. еликі Сорочинці, Полтавщина - 1852) - рос. письменник; витоки його художньої культури, зв'язки з укр. культурним середовищем, вплив на долю України зробили його невіддільним від укр. духовної історії. За соціальним станом Г. був "паном середньої руки"; сімейні зв'язки дозволяли йому одержати добру освіту в Ніжинській гімназії вищих наук, але не забезпечували належної чиновницької кар'єри. Г. відмовився від служби і педагогічної роботи, ставши з 1835 р. професійним літератором. В психологічному складі Г. сполучались риси яскраво демонстративного типу - артистизм, потреба знаходитися в центрі уваги, схильність до розіграшів та містифікацій, удавана таємничість, - з неспокоєм, самозаглибленістю і самоаналізом інтроверта, що збагачувало його художню натуру. В літературу Г. увійшов "Вечорами на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832), де повного мірою виявилося його глибоке проникнення в образність укр. міфології. Світ "Вечорів", забарвлений оптимізмом і радістю життя, є контрастною паралеллю до понурого буття Петербурга; в оповідках "Рудого Панька" всі ознаки карнавальності - переодягання, кожухи назворот, дотепні лайки, раблезіанська зажерливість. Образ Дніпра розростається до символу світової ріки, що поєднує "наш світ" із "тим", "нижнім", заглянути в який так само недозволено, як в очі зла. Ця тема посилюється в збірці "Миргород", де Хома Брут здійснює "шаманський політ", заглядаючи в середину вод Дніпра з "млосно-страшною насолодою" і зрештою гинучи від погляду Вія. Образ зустрічі поглядом зі світовим злом зустрічаємо і в Петербурзьких повістях ("Портрет"). Тут провідною темою стає імперська столиця; Г. створює соціологічно точні реалістичні картини і своєрідну "петербурзьку міфологію". Місто набуває рис нереального простору - антисвіту, в якому сіра безкольоровість дня-буденності не протистоїть примарності ночі. На одному полюсі - свідомість, яка ковзає по поверхні абсурду буття, майже не затримуючись на безглуздості ситуацій, на другому - самосвідомість, що набуває рис відчуження від людини її другого "Я" ("Ніс"). Тема роздвоєння і двійника звучить також в "Тарасі Бульбі" (Остап - Андрій). Двійником самого Г. став його персонаж - Хлєстаков ("Ревізор", 1836). Він заповнює собою ту соціальну форму, що наготована для нього суспільством і в яку він потрапив випадково, ставши для провінційного міста всім та сам залишився нічим. Вершина творчості Г. - "Мертві душі" (перший том). Твір названо поемою, що навіювало аналогії з Дайте: подорож Чичикова повторювала ідею оцінки людських пороків через розміщення їхніх носіїв у колах пекла. Тільки архітектоніка Дантового пекла точна, а в країні мертвих душ панує хаос ("дороги розповзалися в усі боки, мов раки, коли їх висиплють з мішка"). Образи поеми Г. - це ніби двійники нормальних і навіть позитивних людей "середнього світу", тільки спущені в "нижній світ" і тому мають карнавальні, сміхові, сюрреалістичні риси. Тема маленької людини набуває тут нового звучання: Чичиков просто "бере, як усі", але приниженість робить його прагнення вибитися "нагору" потворно сильним. Торгуючи небіжчиками, Чичиков набуває рис антихриста, оскільки смерть робить кріпаків рівними їх власникам, а Чичиков немов би вдруге їх покріпачуе. Продовження подорожі Чичикова мало привести всіх до прозріння і порятунку, але великої поеми очищення у Г. не вийшло. Через карнавальність і сміх Г. у "нижньому світі" відчував щось страшне і абсурдне. Спроби ж Г.-романтика знайти опертя для веселої сили життя у загальноприйнятій системі цінностей призводили до жалюгідних результатів. Відчуваючи, що він не виконає свого обов'язку перед людством, Г. написав твір "Вибрані місця з листування з друзями" (1847), який викликав велике обурення і в консервативних, і в ліберально-демократичних читачів. Г. готовий припустити, що Христос був не Богом, а людиною, але рівною Богу тому, що любив усіх "просто так". Захищаючи самодержавство, Г. хоче бачити функцію царя в державі саме в цій любові до підлеглих. Але вчити кожного його власній майстерності ніхто не може, бо кожен є "майстер своєї майстерності". Г. формулює ідеї, від яких відштовхувались пізніше спроби реформувати філософію рос. православ'я.[br]Осн. тв.: цикл повістей "Вечори на хуторі біля Диканьки" (1831 - 1832) - "Сорочинський ярмарок", "Ніч перед Різдвом" та ін.; "Тарас Бульба", "Старосвітські поміщики", "Вій" та ін.; повісті "Ніс" (1836), "Портрет" (1835), "Шинель" (1842), комедія "Ревізор" (1836), поема "Мертві душі" (1842) та ін.М. ПоповичФілософський енциклопедичний словник > Гоголь, Микола Васильович
-
10 Радищев, Олександр Миколайович
Радищев, Олександр Миколайович (1749, Москва - 1802) - рос. письменник, філософ. Навчався у Ляйпцизькому ун-ті, зокрема у ляйбніціанця Платнера Ц. ікавився філософією Гельвеція, Дидро, Маблі, Локка, Пристлі. У філософсько-публіцистичному творі "Подорож із Петербурга до Москви" переконливо розкрив "нелюдське гноблення" та моральне приниження селян. За цю книгу засуджений до страти, яку було замінено засланням до Сибіру. У засланні написав філософський трактат "Про людину, її смертність та безсмертя", в якому наводить аргументи як за, так і проти безсмертя душі. Людина, її сутність, місце та роль у світі є центральною проблемою світорозуміння Р. Потужна тенденція до матеріалістичного (реалістичного) монізму поєднується у нього із значними елементами деїзму та дуалізму, з філософськими міркуваннями у дусі пантеїзму. Одним із основних законів природи є закон вдосконалення та самовдосконалення її форм; виходячи з цього, Р. стверджував спорідненість людини з усією живою та неживою природою. На засадах ідей трансформізму в поєднанні з еволюційними уявленнями Р. намагався протиставити метафізиці в її механіцистському та органіцистському варіантах принципи динамічної антропології та еволюціонізму. Суголосно тогочасному європейському Просвітництву обґрунтовував принципи народовладдя (демократії), республіканізму (антимонархізму), свободи слова та віросповідання. Пережив гостре розчарування наслідками Французької революції. Після смерті Катерини II був амністований, брав участь у роботі імператорської комісії з нового цивільного законодавства, пропонував проекти демократизації суспільства, створення правової держави, перебудови судочинства та правоохоронних органів. Покінчив життя самогубством.[br]Осн. тв.: "ЖитієФ.В. Ушакова"(1789); "Подорож із Петербурга до Москви" (1790);"Про людину, її смертність та безсмертя" (1792, опубл. 1809).Філософський енциклопедичний словник > Радищев, Олександр Миколайович
-
11 готуватися
1) ( здійснювати підготовку) to prepare oneself ( for), to get oneself ready ( for), to make ready ( for)готуватися до іспитів — to read ( to study) for examinations
2) ( насуватися) to approach, to be in the making, to be impeding, to be ahead, to be imminent -
12 дорога
ж1) ( шлях) road; wayдорога, що перетинає іншу — crossroad
бокова дорога — back road, turn-off
ґрунтова дорога — earth road, unmetalled road; dirt road
канатна дорога — rope-way, cable-way
польова дорога — country road, country-track, cart-way, амер. back road
уторована дорога — the beaten track/path
край дороги — wayside, roadside
по другий бік дороги — over ( across) the way
стати впоперек дороги — to cross one's path, to come ( to get) in one's way
дати дорогу комусь — to let someone pass, to make way ( for), to get out of someone's way
заступати дорогу (кому-небудь) — to stand in smb.'s way, to block smb.'s way
дорогою — on the way, by the way, in passing
2) ( подорож) journey3)йти своєю дорогою — to go along, to go one's way, to take one's own way
-
13 дорожній
1) roadдорожній вказівний стовп — guide-post; signpost, fingerpost, road post, waymark, waypost, directing-post
дорожній вказівник — direction sign, guide-board, guide sign
дорожній патруль — motorway patrol, highway patrol амер.
дорожній рух — moving traffic, road traffic, vehicular traffic
2) ( для подорожі) travellingдорожній мішок — handbag; амер. grip ( sack)
дорожній чек — traveller's cheque; амер. traveller's check
-
14 експедиція
ж1) ( подорож) expeditionнаукова експедиція — scientific expedition, research expedition
2) ( відділ або установа) dispatch office -
15 збиратися
= зібратися1) ( зосереджуватися) to gather; to assemble, to congregate; ( для спільних дій) to club together; ( сходитися) to troop together, to convene2) ( готуватися) to prepare ( for), to make ready ( for)3) ( мати намір) to intend (to), to be about (to)4)збиратися з духом — to summon up ( to screw up) one's courage; to pluck up one's spirits
збиратися із силами — to summon up one's strength, to brace oneself, to nerve oneself ( for); to get up steam ( for)
-
16 кругосвітній
здійснити кругосвітню подорож (кругосвітнє плавання) — to circumnavigate the globe, to sail round the world
-
17 мандрівка
-
18 пересікати
= пересікти1) (про лінію, промінь) to intersect, to cross, to cut2) ( під час подорожі) to traverse -
19 плавання
с1) swimmingкомплексне плавання спорт. — individual medley
синхронне плавання спорт. — synchronized swimming, water ballet
2) ( на судні) navigation; cruise; ( на човні) boating; ( на вітрильнику) sailing; ( подорож) voyage, tripкаботажне плавання — inland ( coasting) navigation, coasting trade
здійснити кругосвітнє плавання — to voyage round the world, to circumnavigate the globe
придатний для плавання мор. — seaworthy, seagoing
3)плавання диска тех. — turntable wow
-
20 подаватися
= податисяподаватися вперед — to draw ( to move) forward
3) ( поступатися) to give way; to yield4) ( гладшати) to put on weight, to get chubby5) тк. док. (марніти, худнути) to be weakened, to be in a reduced state
- 1
- 2
См. также в других словарях:
подорож — (пересування пішки / за допомогою транспорту місцями, віддаленими від чийогось постійного місця мешкання), подорожування, мандрівка, мандри мн., вояж; путь (процес такого пересування); похід (перев. піша подорож); поїздка (подорож верхи / на… … Словник синонімів української мови
подорож — і, ж. 1) Поїздка або пересування пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання. 2) Жанр художньої або наукової літератури, що містить географічні відомості, опис вражень автора від поїздки, прогулянки і т. ін.; твір цього жанру. ||… … Український тлумачний словник
подорож — [по/дорож] ж і, ор. ж :у, р. мн. жеий … Орфоепічний словник української мови
подорож — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
подорожіти — рожіє, Пт. Подорожчати, стати дорожчим … Словник лемківскої говірки
подорожание — подорож ание, я … Русский орфографический словарь
подорожать — подорож ать, ает … Русский орфографический словарь
подорожить — подорож ить, ж у, ж ит … Русский орфографический словарь
подорожиться — подорож иться, ж усь, ж ится … Русский орфографический словарь
Герланец, Валерий Ильич — Валерий Ильич Герланец … Википедия
Таращук, Пётр Всеволодович — Таращук Петро Всеволодович … Википедия