Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

подол

  • 1 подол

    1) см. Подолие;
    2) (рубахи, реже платья) пелена (ум. пелінка, пеліночка), поділ (- долу) (ум. поді[о]лок (-ділка), поділочок), чаще во множ. (только о рубахе) подоли (-лів) (ум. поділки, поділочки (-ків)), запола, (подшитая нижняя часть женской рубахи) підтичка, (только платья) надолок (-лка). [Вареники варила, та й пелену спалила. Спідничка, переткана в подолі червоною заполоччю (Л. Укр.). В подолах (в поділках) мережка].
    * * *
    I
    ( нижний край одежды) поді́л, -до́лу; (рубахи, юбки, платья) пелена́; ( подшитый край женской рубахи) пі́дтичка; диал. запо́ла
    II
    ( низменная местность под горой) диал. поді́л, -до́лу; ( равнина) поді́лля

    Русско-украинский словарь > подол

  • 2 юбка

    Словарь металлургической терминов > юбка

  • 3 Исшлёпать

    подол одёжу) задри[і]пати (поділ, одежу), (о мн.) позадри[і]пувати.

    Русско-украинский словарь > Исшлёпать

  • 4 превозмогать

    превозмочь перемагати, перемогти, бороти, збороти, побороти, переборювати, перебороти, пересилювати, пересилити, (только соверш.) подоліти и подолати, здоліти и здолати. Срв. Преодолевать, Пересиливать. [Слово, яким все і всіх перемагає поет (Єфр.). Подоліла своє горе (Г. Барв.)]. -мочь все препятствия - перебороти, побороти, перемогти всі перешкоди. -гать, -мочь себя - перемагати, перемогти, змагати, змогти себе, перемагатися, перемогтися, змагатися, змогтися. [Я силувався перемогти себе і весело жартував (Крим.). Здригнула Оксана дуже, далі перемоглась (Квітка). Я тебе доведу, голубко, зможися (М. Вовч.)].
    * * *
    несов.; сов. - превозм`очь
    перемага́ти, перемогти́, переси́лювати, переси́лити и диал. переси́лувати, перебо́рювати, переборо́ти; (несов.: преодолеть) подола́ти

    Русско-украинский словарь > превозмогать

  • 5 восторжествовать

    затриюмфувати, взяти гору, верх. В-вать над врагами, над трудностями, над препятствиями - подоліти (подолати) ворогів, труднощі, перепони, перебороти труднощі, перепони. Я (он) -вовал - мій (його) верх.
    * * *
    (над кем-чем) узя́ти го́ру (верх), запанува́ти (над ким-чим); (победить) перемогти́, подола́ти, поду́жати (кого́-що)

    Русско-украинский словарь > восторжествовать

  • 6 доклеивать

    доклеить доліплювати, доліпити, доклеювати, доклеїти. -ать столярным клеем - докаручувати, докаручити. Доклеенный - доліплений, доклеєний; докаручений. Доклейка - см. Доклеивание.
    * * *
    несов.; сов. - докле`ить
    докле́ювати, докле́їти и мног. подокле́ювати, долі́плювати, доліпи́ти и мног. подолі́плювати

    Русско-украинский словарь > доклеивать

  • 7 долезать

    долезть долазити (долізати), долізти (о многих) подолазити, подолізати.
    * * *
    несов.; сов. - дол`езть
    дола́зити и доліза́ти, долі́зти

    Русско-украинский словарь > долезать

  • 8 долепливать

    тж. долепл`ять; несов.; сов. - долеп`ить
    долі́плювати, доліпи́ти и мног. подолі́плювати

    Русско-украинский словарь > долепливать

  • 9 долетать

    долететь долітати, долетіти, (о многом) подолітати, долинати, долинути, доленути; (с напором) доринути; (о ветре) довіяти. [Той галас долинав і до Зінька (Грінч.). Раптом доринула гучна хвиля мішаного, невиразного гомону (Крим.). Туди й вітер не довіє і сонечко не догріє].
    * * *
    несов.; сов. - долет`еть
    доліта́ти, долеті́ти; ( доноситься) долина́ти, доли́нути, доно́ситися, донести́ся

    Русско-украинский словарь > долетать

  • 10 населять

    населить
    1) (водворять жителей) заселяти и заселювати, заселити, обселяти, обселювати, обселити, залюднювати и залюдняти, залюднити, (колонизовать) осаджувати, осадити, (о мног.) позаселяти и позаселювати, пообселяти и пообселювати, позалюднювати, поосаджувати що ким; срв. Заселять;
    2) -лять что (жить где) - жити, проживати, сидіти де, оселяти и оселювати, залюднювати и залюдняти що. [Молдовани оселяють частину Подолії понад Дністром (Сл. Ум.). Залюдняли її (подніпрянську землю) наші хліборобні предки (Куліш)]. Населённый - заселений, обселений, залюднений, осаджений, позаселюваний, пообселюваний, позалюднюваний, поосаджуваний ким. -ться -
    1) (стр. з.) заселятися, бути заселюваним, заселеним, позаселюваним и т. п. Голландия густо -лена - Голандія - густо залюднена країна. Северо-западная Франция -лена бретонцами - північно-західню Францію оселяють (залюднюють, залюдняють) бретонці, у північно- західній Франції сидять бретонці,
    2) (поселяться) оселятися, оселитися, осідати, осісти де.
    * * *
    несов.; сов. - насел`ить
    населяти, насели́ти, -селю́, -се́лиш и мног. понаселя́ти; ( заселять) заселя́ти и засе́лювати, -люю, -люеш, засели́ти и мног. позаселя́ти, оселя́ти, осели́ти; (несов.: жить) жи́ти (живу́, живе́ш), прожива́ти, ме́шкати

    Русско-украинский словарь > населять

  • 11 низменность

    1) (о местности) низина, низовина, низькоділ, (подолье) поділ (-долу), поділля (-лля), (диал.) під (р. поду; мн. поди, -дів), подина, припадь (-ди), (у реки) поліг (- логу) и (мн.) пологи (-гів). [За низину вважається такий край, який не підноситься понад море вище, як на 200 метрів (С. Я. Геогр. Укр.). Багнистий пояс Гімалая - низина перших джунглів (М. Калин.). Повільні зміни морів та суходолів, гір та низовин (Тутк.). Сніг тільки де-не-де на низькодолі позоставався (Васильк.). Ой ходила подруженьки, з гір на поділ (Метл.). Скрізь було видко села на пологих луках, на подолі та рівнині (Н.-Лев.). Лину степом та поділлям та дібровою (Філян.). Перепелиця сіла на поду (Харківщ.). Ой вийду я на могилу, та погляну на подину (Пісня)];
    2) (в нравств. смысле) низькість, ницість, (неблагородство) нешляхетність, низькодухість (-ости); срв. Низость 2.
    * * *
    1) низовина́, низина́, поді́л, -до́лу, низькоді́л, -до́лу, оболо́нь, -ні, оболо́ння; диал. під, род. п. по́ду, поди́на, при́падь, -ді
    2) ни́зькість, -кості, ни́цість, -цості; пі́длість, -лості; негі́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > низменность

  • 12 одолевать

    одолеть перемагати, перемогти, замагати, замогти, бороти, збороти, поборювати, побороти, посідати, посісти, дужати, подужати, переважати, переважити, здоліти, здолати, подолати кого, брати, взяти гору над ким, підвертати, підвернути кого під себе. [Перемагає сила наше право (Куліш). Змогла їх старість. Що за люте горе тебе, сину, боре? (Рудан.). Харциз подужав, панує над нами (Грінч.). Палій посів того лицаря, звязав його. А дівчину думи лютії посіли. Раби пітьми, вони її не подолають (Самійл.). Не переважить його ворог (Куліш). Тяжке лихо її не здоліло (Грінч.). Не змогла польщина взяти гору над русчиною (Куліш)]. -ать, -еть в битве - воювати, звоювати, повоювати, побивати, побити, звитяжити кого. [Мале військо воює велике, - ото диво. Я його війною повоюю. Ворога ми подоліли. Звитяжили ми їх в останнім бої]. -еть в драке - побити, перебити. [Як я тебе переб'ю, то я буду старша]. Сон -ает, -ел кого - сон змагає, зміг кого, налягає, наліг на кого. Печаль, скука -ает кого - журба, нудьга посідає, бере кого, налягає на кого. Нетерпение -ает кого - нетерплячка бере кого. Думы -ают - думки (гадки) обсідають, обіймають голову. Зевота -ела - позіхи напали. Бедность -ела - злидні посіли, обсіли. Страх -ел - страх (острах) посів кого. Беда -ает - лихо намоглося. Одолённый - подоланий, подужаний, переможений, зможений, звитяжений.
    * * *
    несов.; сов. - одол`еть
    1) перемага́ти, перемогти́, дола́ти, подола́ти и здола́ти и здолі́ти, змага́ти, змогти́, боро́ти и побо́рювати, поборо́ти, поду́жувати, поду́жати; ( осиливать) бра́ти го́ру (верх), узя́ти го́ру (верх); ( в бою) звойо́вувати, звоюва́ти
    2) ( охватывать) бра́ти, узя́ти, змага́ти, змогти́ и позмага́ти, знемага́ти, знемогти́, наляга́ти, налягти́, посіда́ти, посі́сти; осіда́ти, осі́сти, обсіда́ти, обсі́сти и пообсіда́ти
    3) (перен.: мучить, лишать покоя) му́чити, заму́чити и позаму́чувати

    Русско-украинский словарь > одолевать

  • 13 омёт

    1) (подол, край одежды) омет. [Спадає росою на гаптовані омети ризи дорогої (Шевч.)];
    2) (скирда, кладь хлеба, соломы) скирда, ск[т]ирта, ожеред.
    * * *
    с.-х.
    ожере́д, -у, ски́рта

    Русско-украинский словарь > омёт

  • 14 осиливать

    осилить кого перемагати, перемогти, пересилювати, пересилити, дужати, подужати, бороти, побороти, (сов.) подолати, подоліти, подоляти, посиліти, посісти кого, що брати (взяти) гору над ким, над чим, (вульг.) поґулати кого; (покончить) упоратися з чим, упорати що. Срв. Одолевать, одолеть. Он -лил меня - він подужав (подолав) мене. Хмель да голод -лят хоть кого - хміль та голод хоч кого подужають (переможуть). Не могу -лить этой книги, работы - не подужаю цієї книжки, робити, не дам собі ради з цією книжкою, роботою, ніяк не впораюся з цією книжкою, роботою. Осиленный - подужаний, подоланий, переможений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - ос`илить
    1) (одерживать верх над кем-чем-л.) перемага́ти, перемогти́ и поперемага́ти, поду́жувати, поду́жати, побо́рювати, поборо́ти, оси́лювати, оси́лити; несов. поси́літи; несов. подола́ти, зду́жати
    2) (что-справляться с чем-л.) поду́жувати, поду́жати, оси́лювати, оси́лити, несов. упо́ратися, упо́рати

    Русско-украинский словарь > осиливать

  • 15 охлёстывать

    охлестать, охлеснуть
    1) (кнут, плеть и т. д.) розхльостувати, розхльостати (батіг, нагайку);
    2) (подол в платье: обить) обтіпувати, обтіпати, (о мног.) пообтіпувати; (загрязнить) об[за]тіпувати, об[за]тіпати, задрипувати, задрипати, (о мног.) позадрипувати.
    * * *
    несов.; сов. - охлест`ать и охлестн`уть
    обхльо́стувати, обхльо́стати; несов. обшмага́ти

    Русско-украинский словарь > охлёстывать

  • 16 подбирать

    подобрать
    1) (подымать) підбирати, підібрати, підіймати, підняти що, (собирая с полу, с земли) збирати, зібрати, (по одному) визбирувати, (во множ.) попідбирати, позбирати, визбирати, (сплошь) повизбирувати що. [В того доля ходить полем, колоски збирає (Шевч.). Дивись, як ловко курятко пшінце визбирує (Хорол.). Визбирай (повизбируй) скло, щоб хто ногу не заскабив]. Прольёшь, не -рёшь - розіллєш, не збереш. -брать платье, юбку - підібрати сукню, спідницю, (подоткнуть) підсмикати, підтикати, підкуцати, під[за]касати спідницю. Срв. Подбираться 2. -бирать полы - підгинати поли. [А я поли підгинаю сідати на лаві (Гол.)]. -брать волосы, косу - підібрати, забрати волосся, косу. [Вона одною рукою миттю зірвала з голови хустку, другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу (Стор.). Заберу собі волосся так, як жовнір, та й буде мені ліпше йти (Стеф.)]. Сидеть, -бравши ноги под себя - сидіти, під себе ноги підібгавши (підгорнувши, підкорчивши). -рать парус - звивати, звинути вітрило;
    2) (брать чужое) забирати, забрати, підчеплювати, підчепити. Не оставляй тут ничего, как раз -берут - не кидай тут нічого, а то миттю підчеплять;
    3) (о животном: съесть) поїсти, виїсти, визбирати. Лошадь -брала овёс до зерна - кінь овес до зернятка (до зернинки) поїв (виїв, визбирав);
    4) добирати, ді[о]брати (доберу, -реш…), прибирати, прибрати, (во множ.), подобирати, поприбирати кого, що до чого. -рать лошадей под стать, под масть, под цвет - добирати, добрати коней до пари, до масти, до кольору. -рать по образчику - добирати на зразок. -бирать подкладку под цвет материи - підбивку до кольору добирати. -бирать цвета - добирати (прибирати) кольори. -бирать пару кому - добирати (добрати), прибирати (прибрати) пару кому (до кого) и до пари кому, допаровувати (допарувати), підпаровувати, (підпарувати) кого до кого. -рать что-л. лицом к лицу, лучшее к лучшему - личкувати що. -брать карты, чтобы обыграть кого наверняка - підкладати (попідкладати) карти, щоб когось напевне обіграти. -брать ключ к чему - добирати (добрати), прибирати (прибрати) ключа до чого. [Добрав ключа до батьківської скрині (Грінч.). Добираю ключа до комори, бо той загубився (Крим.). І кожен прибере ключа до її пісень (Куліш)]. И слова (выражения, названия) подходящего не -беру - і слова (виразу) підхідного (підхожого), назви підхідної (підхожої) не приберу (не доберу).
    * * *
    несов.; сов. - подобр`ать
    підбира́ти, підібра́ти и попідбира́ти; ( собирать) збира́ти, зібра́ти и позбира́ти; ( собирать по одному) визби́рувати, ви́збирати и повизби́рувати; (выбирать подходящее, сходное) добира́ти, добра́ти и дібра́ти; (подол, полы) підсми́кувати и підсмика́ти, підсми́кати; (несов.: хвост, ноги, губы) підібга́ти и підобга́ти

    Русско-украинский словарь > подбирать

  • 17 подбираться

    подобраться
    1) підбиратися, підібратися, попідбиратися, збиратися, зібратися, позбиратися, визбируватися, визбиратися, повизбируватися, бути підібраним, попідбираним, позбираним, повизбируваним; добиратися, добратися, прибиратися, прибратися и т. д. - см. Подбирать;
    2) підбиратися, підібратися, підсмикуватися, підсмикатися, підтикатися, підтикатися и підіткнутися, закасуватися, закасатися, підкасуватися, підкасатися, закачуватися, закачатися, підкуцатися, (во множ.) попідбиратися, попідсмикуватися, попідтикатися и т. д. См. Подобрать платье (Подбирать). [І підсмикалася, і підтикалася, і підперезалася (Стор.). Маланка закасалась та лізе в воду (Коцюб.). Очеретом качки гнала, високо-м ся закачала (Пісня)];
    3) (подкрадываться) підбиратися, підібратися, підкрадатися, підкрастися, чалитися, причалитися до чого. Срв. Подкрадываться. [Підбирається під хатнє віконце. Онде корова до капусти чалиться (Переясл.)]. Волк -бирается к стаду (овец) - вовк підкрадається (чалиться) до отари;
    4) (подольщаться) добиратися, добратися до кого, заходити до кого и коло кого, підмощуватися и підмощатися, підмоститися до кого, підходити, підійти під ласку кому. Срв. Подольщаться, Подбиваться 3. [Спроквола добираючись, запутав пан- отця, як павук муху (Свидн.). Не погляне, не заговорить, хоч там як до його не заходь (М. Вовч.)];
    5) (о припасах: приходить к концу) сходити. [Уже наші припаси сходять];
    6) (тощать) худнути, схуднути, охлявати, охлясти, з тіла спадати, спасти, (о мног.) похуднути, похлясти и поохлявати, з тіла поспадати.
    * * *
    несов.; сов. - подобр`аться
    1) підбира́тися, підібра́тися и попідбира́тися; ( подкрадываться) підкрада́тися, підкра́стися и попідкрада́тися
    2) ( иссякать) схо́дити, зійти́; ( переводиться) перево́дитися, перевести́ся
    3) (подбирать подол, полы) підбира́тися, підібра́тися; ( поддёргиваться) підсми́куватися и підсмика́тися, підсмикну́тися и підсмика́тися
    4) страд. (несов.) підбира́тися; збира́тися; визби́руватися; добира́тися

    Русско-украинский словарь > подбираться

  • 18 преодолевать

    преодолеть перемагати, перемогти, змагати, змогти, переборювати, перебороти, поборювати, побороти, (сов.) подужати, подола[і]ти, пересилювати, пересилити, переважати, переважити, ламати, зламати, (о мн.) поперемагати, попереборювати, попересилювати кого, що; срв. Одолевать, Осиливать. [Перемагай свій тяжкий час (Філян.). Самих себе перемогти (Єфр.). Усі ці перешкоди треба перебороти (Касян.). Подужати недовір'я (Касян.). Вона зламає всяку перешкоду (Самійл.)]. Я -лею все трудности - я переможу всі труднощі. -лев самого себя - перемігши самого себе. Преодолённый - переможений, поборений, подужаний, пересилений, переважений. -леваться, -долеться - перемагатися, перемогтися, поборюватися, пересилюватися, бути переможеним, подужаним, переваженим, побореним, пересиленим.
    * * *
    несов.; сов. - преодол`еть
    перебо́рювати, переборо́ти, несов. подола́ти, поду́жати, подолі́ти; ( пересиливать) побо́рювати, поборо́ти; ( побеждать) перемага́ти, перемогти́

    Русско-украинский словарь > преодолевать

  • 19 Замарывать

    замарать
    1) замазувати, замазати чим, умазувати, умазати в що, замащувати, замастити чим, умащувати, умастити в що, забруднювати и -бруджувати, за[по]бруд(н)ити чим, убирати, убрати в що, (о мног.) позабруднювати, позамазувати що чий, повбирати у що; (грязью, глиной, помётом и т. п.) каляти, закаляти, покаляти, замащувати, замастити чим, умазувати, умазати, убирати, убрати, упаскуджувати, упаскудити у що; (детск.: замарать испражнениями) за[об]какувати, за[об]какати, уробляти, уробити; (грязью) забагнювати, забагнити, (о мног.) позабагнювати; (чем-л. сыпучим, грязным) валяти, заваляти чим, поваляти, виваляти у що, (только об одежде) зашурувати; (подол одежды, чем-л. жидким) задрипувати, задрипати, забрьохувати, забрьохати или задрипуватися, задрипатися, забрьохуватися, забрьохатися; (засалить) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що. [Забруднив одежу. Щоб я не замазала свого білого пера (Борз. п.). Карпо обернувся, щоб не замазать чобіт (Н.-Лев.). Ой, вистели килимами двір, щоб не скаляв мій кінь вороний золотих підків (Васильч.). Він свиту впаскудив у глину (Звин.). Носили пісок і в кошиках і на ношах, кидали руками й лопатами, зашурували одежу (Л. Укр.)];
    2) (зачёркивать написанное) за[ви]креслювати, закреслити, викреслити, за[ви]мазувати, замазати, вимазати що; (чёрным чернилом или карандашом) зачорнити щось (сов.);
    3) (бесславить) каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати, заплямити кого; срвн. Запачкать. -ть свою честь - каляти, закаляти, скаляти, плямувати, заплямувати и т. д., споганити свою честь (срвн. Запятнать), (фамил.) підмочити свою честь, славу. [Хто не хоче скаляти золотої слави, той гайда з нами за пороги (Куліш)]. Замаранный - замазаний, замащений, забруднений, забруджений, закаляний, покаляний чим, умазаний, умащений, упаскуджений у що; за[об]каканий, уроблений; забагнений; заваляний чим, поваляний, виваляний у що; зашурований; задрипаний, забрьоханий; за[ви]креслений, замазаний, вимазаний; закаляний, скаляний, заплямований.

    Русско-украинский словарь > Замарывать

  • 20 Поборать

    побороть бороти, побороти и збороти кого, (осилить, одолеть) дужати, подужати, сов. подолати, подоліти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувсь]. - роть врага - побороти, подолати, перемогти ворога. -роть препятствия - см. Преодолеть. - роть страх, гнев, отвращение к чему - побороти, перемогти страх, гнів, нехіть до чого. -роть сон - зламати, перемогти сон. -роть себя - перемогти себе, перемогтися. [Він був збентежився, а далі перемігся і знову почав говорити]. Срв. Превозмочь.

    Русско-украинский словарь > Поборать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Подол — Подол: Деталь одежды Подол (деталь одежды) (пола)  нижний край платья; Подол  то же, что и передник или фартук [1]; Местность Подол  ровная низина под горой; Подол, посад  населённая область за пределами кремля или детинца; та …   Википедия

  • подол — 1. ПОДОЛ, а; м. Нижний край платья, пальто и т.п.; передняя часть одежды от пояса до края. П. юбки. Подвернуть, подоткнуть, подшить п. Платье с орнаментом по подолу. Подметать подолом (разг.; об очень длинной одежде). Принести ребёнка в подоле… …   Энциклопедический словарь

  • ПОДОЛ — ПОДОЛ, подола, муж. 1. Нижний край, пола платья. Поднять подол. Запачкать подол юбки. Платье широко в подоле. Ребенок держался за подол матери. 2. Равнина, низкое место под горой (обл.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОДОЛ — ПОДОЛ, а, муж. Нижний край платья, юбки. • Подолом вертеть (прост. неод.) о женщине: вести себя с мужчинами развязно, распутно. Держаться за чей подол (разг.) о беспомощном, нерешительном поведении. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… …   Толковый словарь Ожегова

  • подол — посад, трен Словарь русских синонимов. подол сущ., кол во синонимов: 8 • воскрылие (4) • край …   Словарь синонимов

  • ПОДОЛ — 1) часть древнерусского города, расположенная у подножия горы на низменном месте, обычно около реки.2) Северная часть Киева, расположенная на равнине по правому берегу р. Днепр. Древний центр ремесла и торговли, речной порт …   Большой Энциклопедический словарь

  • Подол — Подольск Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 …   Географическая энциклопедия

  • ПОДОЛ — Крутить/ крутнуть подолом. Прост. Флиртовать, кокетничать, вести себя легкомысленно. Ф 1, 266. Мелькать подолом. Морд. Неодобр. Бездельничать, ходить без дела. СРГМ 1986, 22. Мести подолом. Прост. Неодобр. Вести себя легкомысленно или распутно. Ф …   Большой словарь русских поговорок

  • Подол — д. Теребаевского с/с Никольского р на. В XVII в. два наименования: «Волость Шарженьга, черная д. Подол, а Мисаилово то ж на рчк. Кипшенге, 3 двора» (ПК Уст 1624, л. 508). В конце XVIII в. селение из разряда государственных переходит в группу… …   Географические названия Вологодской области

  • подол — ПОДОЛ, а, м Часть платья, юбки, нижний ее край. Были и такие [женщины], у которых один ребятенок за подол цепится, другой за руку, вторая рука держит грудного, а еще один в животе поспевает (Войн.) …   Толковый словарь русских существительных

  • Подол — нижний край одежды, ему придавалось особое значение: если одежда оберегала человека от невидимых, воображаемых бед, то края ее оказывались наиб. уязвимыми. П. рубах, сарафанов, юбок, фартуков обязательно украшались вышивкой, тканым узором.… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»