подати

представить

1) кого, что куда, к чему (доставить, поставить) - приставляти, приставити и пристановити кого, що, поставляти, поставити, виставляти, виставити кого (напр., свідків), подавати, подати (напр., пояснення, докази). -вить кого на суд - поставити кого перед судом, припровадити кого на суд. -вить свидетелей, виновного на суд - поставити (виставити) свідків, винуватого перед суд. -вить поручителя - поставити поручника. Отыскать виноватого и -вить кому - знайти (розшукати) винного (винуватого) і поставити перед кого. -вьте доказательства своей невиновности - подайте доводи (докази), що ви невинні. -вить об'яснения - подати пояснення. -вить извинения - попрохати пробачення;

2) кого кому - рекомендувати, відрекомендувати, представляти, представити (руссизм) кого кому ким, (гал.) запрезентувати кого кому, (знакомить) зазнайомлювати, зазнайомити кого з ким. [Ходімо, я тебе представлю тим, що вволять твою усяку волю (Куліш). Я в простий одяг уберусь, а ти рекомендуй мене вітцю старому вчителем (Куліш)]. Он был мне -лен - його мені було представлено (відрекомендовано);

3) кого к чему (к награде, чину), в кого (в полковники) - виставляти, виставити кого (на нагороду, на чин), на кого (на полковника). -вить к производству в полковники - виставити кого на полковника;

4) что или о чём кому (подавать, доносить, докладывать) - подавати, подати що, кому про що, здавати, здати, (вносить) вносити, внести. [Здавати рапорти комісарові (Фр.)]. -вить отчёт, проект закона - подати звіт (звідомлення), проєкт закону. -вить об этом об'яснения секретарю - подати пояснення про це секретареві. -вить на заключение, решение комиссии - подати на висновок, на вирішення (розвязання) комісії. -влять, -вить на чьё-л. усмотрение - подавати, подати на волю чию, виставляти, виставити перед очі чиї. -вьте о нём сведения - подайте про його відомості. -вьте свои соображения по этому вопросу - подайте свої міркування (думки) в цій справі. -вить свои документы в секретариат - подати свої документи до секретаріяту. -вить дело для пересмотра - подати справу на перегляд. -вляя при сем - подаючи при цьому;

5) кого, что (изображать словами, описанием, в картине) - малювати, змалювати, (резцом) різьбити, вирізьбити кого, що. Писатель в своём произведении -вил сельский пролетариат - письменник у своїм творі змалював сільський пролетаріят. Картина -ет морское сражение - на картині намальовано морський бій. -лять (изображать) дело (вопрос) - ставити, поставити, становити, постановити, виставляти, виставити, подавати, подати справу. [Ця гіпотеза ставить справу так, ніби в Київі до татарського лихоліття сиділи великороси (Єфр.)];

6) кого (быть представителем кого) - заступати, репрезентувати кого. [Ми тут усю громаду заступаєм, то й радити старим звичаєм будем (Грінч.). Маємо чимало письменників, що репрезентують різні сторони новішої української поезії (Єфр.). Посли заступають (репрезентують) (собою) уряд своєї держави];

7) -лять, -вить собою - являти, явити собою, становити (собою) що. [Що являв собою Коцюбинський тоді, на переломі свого життя… (Єфр.). Тут немає в'їзду, берег становить сторчову стіну (Корол.). Пореволюційні часи становлять немов другу фазу розвитку Винниченкової творчости (Єфр.)]. Что -ет он из себя теперь? - що являє він собою тепер? Это -ет большие неудобства - це становить великі незручності, в цьому є великі незручності. -влять исключение - становити, давати виняток. Что он собой -вляет? - що він (вона) за людина?

8) кого что (показывать) - виявляти, виявити, виставляти, виставити кого, що. [Це виявляло його в найкращому світлі (О. Пчілка). Цю подію виставлено не такою, як вона справді була];

9) кого, что из себя (корчить, копировать) - удавати, удати кого, що з себе. [Не вдавай із себе дурня. Одна сторона (дітей) удавала татар, друга якутів (Єфр.)];

10) (в театре) виставляти, виставити що. [Виставлено було «Ревізора» з участю М. Садовського в головній ролі];

11) (воображением) уявляти, уявити, (редко) виявляти, виявити, привиджувати, привидіти, (в мыслях) здумувати, здумати (думкою здумувати, здумати), (умом) змірковувати, зміркувати. [Не таким вона собі уявляла його (Н.- Лев.). Важко уявити собі ту творчу силу, що є в народі (Крим.). Я просто й здумати собі не можу (Л. Укр.). Легко зміркувати, що перетерпів він (Єфр.). Я привиджував, як увійде, як заговорить (М. В.)]. -влять, -вить себе - уявляти собі, уявити собі, здумувати собі, здумати собі. -вьте себе - уявіть собі, здумайте собі, майте собі, маєте собі. [Уявіть собі моє здивування]. Вы и -вить себе этого не можете - ви і уявити собі цього не можете. -вьте себя на моём месте - уявіть себе на моєму місці. Представленный - приставлений; (кому) рекомендований, представлений, (поданный) поданий; змальований, поставлений; заступлений, репрезентований; виявлений; уданий; (о пьесе) виставлений; уявлений, здуманий, зміркований. Законопроект -лен на утверждение в Совнарком - законопроєкта подано на затвердження до Раднаркому. Представляемый - (подаваемый) подаваний (кому); (воображаемый) уявлюваний. [Уявлювані речі. Уявлюваний світ]. -емые отчёты - подавані звіти.

* * *

несов.; сов. - предст`авить

1) ( подавать) подава́ти, пода́ти; представля́ти, предста́вити; ( предъявлять) пока́зувати, показа́ти; ( приводить) наво́дити, навести́

2) ( доставлять), приставля́ти, приста́вити и поприставля́ти

3) ( кого кому - знакомить) знайо́мити, познайо́мити (кого з ким); ( рекомендовать) рекомендува́ти сов., несов., відрекомендо́вувати, відрекомендува́ти, несов. порекомендува́ти (кого кому); представля́ти, предста́вити (кого кому)

4) ( к чему - возбуждать ходатайство) представля́ти, предста́вити (до чого)

5) ( изображать) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( в литературном произведении) виво́дити, ви́вести, пока́зувати, показа́ти; (словом, красками) змальо́вувати, змалюва́ти

6) ( воспроизводить на сцене) зобража́ти и зобра́жувати, зобрази́ти; ( играть) гра́ти, зігра́ти; ( давать представление) виставля́ти, ви́ставити, ста́вити, поста́вити

7) (кого-что - копировать, принимать на себя личину) удава́ти [з се́бе], уда́ти [з се́бе] (кого-що); представля́ти, предста́вити (кого-що); прикида́тися, прики́нутися (ким-чим)

8) (что - вызывать, причинять) виклика́ти, ви́кликати (що), завдава́ти, завда́ти (чого)

9) (понимать, осознавать, воображать) уявля́ти [собі́], уяви́ти [собі́]

10) (несов.: являться) явля́ти [собо́ю], станови́ти; ( быть) бу́ти; 1

11) (несов.: быть представителем) представля́ти, репрезентува́ти

подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.

* * *

несов.; сов. - под`ать

передать

1) передавати, передати кому, що, (о многом) попередавати. [Передай мені сіль]. -вать что-н. из рук в руки, друг другу - передавати з рук до рук, один (одно) одному що-небудь. -вать, -дать кому имущество, власть, право - передавати, передати (редко здавати, здати) майно, владу, право кому. Срв. Уступать. -давать (-дать) приказания армии по радиотелеграфу - передавати (передати) накази (розкази) армії радіо- телеграфом. -дать болезнь, черты характера кому - передати х(в)оробу, вдачу кому. -дать письмо, деньги, подарок кому через кого - пере[по]давати, пере[по]дати листа, гроші, гостинець кому ким. [Козаком гостинець батькові передав]. -дать письмо в собственные руки - по[пере]дати листа до власних рук. -дать дело на чьё усмотрение - віддати справу на чий розсуд, здатися на чию думку. -дать дело в суд - передати справу до суду. -дать настроение кому - передати настрій кому. [Музика грою передає сумний свій настрій слухачам]. -дать вексель - пережирувати. [Узяв та вексель той на жінку і пережирував];

2) что (изображать) - віддавати, віддати, подавати, подати. [Поет виразно віддає свої переживання. Букви віддають звуки. Оповідання подає трагічну долю відомої красуні (Єфр.)];

3) -дать лишнее - передавати, передати, (о мног.) попередавати [Передав куті меду. Ви передали три карбованці, як давали решту (при сдаче)]; (заплатить дорого) переплачувати, переплатити за що; (давать много раз) давати, по[на]давати. Сколько денег я ему уже -вал - скільки вже грошей я йому надавав;

4) (на словах) переказувати, переказати, наказувати, наказати, переповідати, переповісти, (о сплетнях, слухах ещё) переносити, перенести, (о многом) попереказувати, попереповідати, попереносити, попереношувати кому що, про що. [Я не буду переказувати вам тих лайок (Коцюб.) (и ті лайки). Переказували новини (Грінч.). Переказала, щоб поспішався (Коцюб.). Переказати словами становище мого духа (Конис.). Ой накажи, галко, від кошового вісті. Де що почує, все переносить]. -ть через кого - переказувати, наказувати ким. [Переказала дочкою, щоб поспішав додому. Накажи слугою, що ти нездужаєш (Л. Укр.)]. -дать чьи слова - переказати, подати чиї речі (чию мову). Он неверно -дал мои слова - він не так переказав мої слова. -дать мысль (словами) - переказати думку. -дать что-либо своими словами - переказати що своїми словами. -ть известие - подати звістку. -ть что-либо потомству - передати що потомству (нащадкам), подати що у потомство (Куліш). -ть на письме - списати. [Найкращая пісня мені, її-ж і списати не сила (Самійл.)]. -вать, -дать поклон - переказувати, переказати поклін и поклона, віддавати, віддати поклін, поклоняти, поклонити, поклонятися, поклонитися, відклонятися, відклонитися кому ким. [Сестра до брата з чужої сторони поклоняла. Козак до дівчини ворлами та поклонився. З України до дівчини козак відклонився]. -дайте ему мою глубокую благодарность, моё почтение - перекажіть йому мою глибоку подяку (вдячність), мою повагу (пошану). -дать кукованием - перекувати. [Хоч сивою зозулькою перекуй до мене]. Передаваемый - передаваний; віддаваний; переплачуваний; переказуваний; переповідуваний. Переданный и переданный - переданий, (о мног.) попередаваний; відданий, поданий, (о мног.) повіддаваний; переплачений; переказаний, наказаний, переповіданий, переповіджений, перенесений, (о мног.) попереказуваний, понаказуваний, попереповіданий, попереношуваний.

* * *

-явить пред'являти, пред'явити, показувати, показати, подавати, подати. -явить удостоверение, билет - показати посвідчення, квиток (или квитка). -являть, -явить требования - ставити, по[ви]ставити вимоги. [До «прозаїчної» людини ви не ставите надмірних естетичних вимог (Крим.)]. -являть, -явить обвинение кому - становити, ставити, поставити кому обвинувачення. -влять, -вить иск к кому - позивати, запізвати кого, позов подавати, подати, позов с[за]кладати, с[за]класти, заложити на кого и проти кого. [Хведір на Петра у суд позов подав (Боров.)]. -вить вексель ко взысканию - подати векселя до справляння. -влять, -вить свои права - об'являти, об'явити свої права на що. Пред'явленный - пред'явлений, показаний, поданий. -ться - пред'являтися, бути пред'явленим, показуватися, бути показаним, подаватися, бути поданим кому.

внести, внашивать

1) вносити, внести, (многое) повносити. [Познімай та повнось сорочки в хату (Гр.)];

2) впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити (напр. умови до договору, щось нове в мову). Вносить в списки - заводити, завести, заносити, занести до списків, вписувати, вписати, заквитати (заквитувати). [Ще в метрики як заведе Марусею! (О. 1862). Пани випаси та ліси не завели у викуп. Піп по лейстрах заквитав, що Савка для шпиталя двір оддав (Мкр.)]. Вносить деньги, подати - вносити (платити) гроші (податки). Вносить налоги за что - оплачувати, оплатити щось (напр., ґрунт). Вносить лепту - докидати, докинути лепту до чого. Вносить (план) в комиссию - подавати, подати (план) до комісії.

* * *

несов.; сов. - внест`и

дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.

* * *

несов.; сов. - дать

довести и довесть доводити, довести, завести, допроваджувати, допровожати, допровадити, доправляти, доправити; (побудить) призводити, призвести. [Це мене доводить до зневіри. Події, що завели його в кінці до тюрми (Васильч.). Голод призвів його до злодійства. Допровадь його до хати, бо сам не дійде. На превелику силу доправив її в лікарню]. Доводить, довести до конца - доводити (довести) краю, до краю, доходити краю, довершити, завершити. [Треба краю доводити (Шевч.)]. Довести до последней крайности - довести аж до самого краю, допровадити до останньої межі. Довести до сведения - довести (подати) до відома, з'ясувати кому. -сти до общего сведения - подати до загального (вселюдного) відома. Доведший, -шая до чего - при(з)водник, при(з)водниця. [Щоб на неї пропасниця, на ту приводницю! (Куліш)]. Доведенный - доведений; призведений.

* * *

несов.; сов. - довест`и

1) дово́дити, довести́ и мног. подово́дити; (приводить в какое-л. состояние) приво́дити, привести́; (приводить к каким-л. результатам, чаще отрицательным) призво́дити, призвести́

2) несов. техн. дово́дити

1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;

2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];

3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];

4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;

6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;

7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;

8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];

9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;

10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.

* * *

1) знак, -а; ( метка) позна́ка

2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

I. сущ.

1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);

2) (знатность) значність, вельможність (-ности).

II. гл.

1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];

2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.

III. нрч.

1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];

2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.

* * *

пожалітися, (редко) обжалітися, зажалітися на кого, на що, поскаржитися на кого, на що, (редко) пожалкуватися на кого, на що. -ваться на кого в суд - позов подати (заложити) на кого, подати до суду на кого, запізвати до суду кого, пожалітися (поскаржитися) на кого в суд, оскаржити, прискаржити кого (перед судом); срв. Жаловаться.

* * *

предложить

1) пропонувати, запропонувати кому що, (приглашать) запрошувати, запросити кого що зробити, (с оттенком: приказывать) загадувати, загадати, наказувати, наказати кому що зробити. [Тоді він йому загадав: або йди або зоставайся (Звин.)]. Он -жил мне ехать с ним - він запропонував мені їхати з собою. -жить кому поесть - запропонувати кому, запросити кого поїсти. Мне -гают службу, место - мені пропонують службу, посаду, мене запрошують на службу, на посаду. Мне -гают купить землю - мені пропонують купити землю. -гать кому руку и сердце - пропонувати кому руку і серце. -жить кому высказаться по поводу чего-л. - запросити кого висловитися з приводу чого. [Він запрохав видатних европейців сказати, що вони думають про заборону української мови в Росії (Грінч.)]. -гаю вам немедленно по получении сего отправиться в… - пропоную (наказую) вам негайно, одержавши цього листа, вирядитися до… Он -жил ему убираться прочь - він загадав йому забиратися геть;

2) подавати, подати, (редко) предкладати, предкласти и предложити кому що, давати, дати кому що. -гать чьему-л. вниманию что-л. - подавати (подати) що до чиєї уваги (кому до уваги). -гать что-л. на рассмотрение общего собрания - подавати що на обміркування загального зібрання. -гать кому свои услуги, себя к услугам кого - подавати себе до послуг (до услуги) кому, пропонувати (предкладати) кому свої услуги. [Дознавшись про Підкову, побачився з ним, привітав його новим щастям і подав себе до услуги (Куліш). Вольф явивсь до них перший, предкладаючи їм свої услуги (Франко)]. -гать тост - підносити (піднести) тост за кого. -жить кому-л. вопрос - задати (поставити) кому питання. -гать цену - давати (ціну). [Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять (Грінч.)]. Предлагаемый - пропонований; загадуваний; подаваний, предкладаний, даваний. Предложенный - запропонований; загаданий; поданий, предкладений, предложений. [Загальні виводи, які ми можемо зробити з поданого тут матеріялу (Грінч.)]. -ться - пропонуватися, бути запропонованим; загадуватися, бути загаданим; подаватися, бути поданим, предкладатися, бути предкладеним, предложеним, даватися, бути даним. Такие вещи не -гаются - таких речей не пропонують. Материал, который здесь -гается - матеріял, що тут подається.

* * *

несов.; сов. - предлож`ить

преподнести (-несть)

1) підносити, піднести, подавати, подати; см. Подносить. -несть что в доступной по языку форме - подати що в приступній мовою формі (Єфр.);

2) дарувати, подарувати, презентувати; срв. Презентовать. Преподнесенный - піднесений, поданий, подарований, презентований. -ться -

1) подаватися, бути поданим;

2) підноситися, даруватися, бути піднесеним, подарованим.

* * *

несов.; сов. - преподнест`и

напятить посувати, посунути що назад, подавати, подати кого; що назад, збивати, збити кого, що, (наталкивать) наштовхувати, наштовхнути кого, що на кого, на що, (о мног.) позбивати, понаштовхувати. -ть лошадей - подавати, подати (назад), збивати, збити коні. Напяченный - посунений и посунутий, поданий назад, збитий, наштовхнутий, позбиваний, понаштовхуваний. -ться -

1) посуватися, посунутися назад; бути посовуваним, посуненим и посунутим назад и т. п.;

2) (надвигаться задом) насуватися, насунутися задом на кого, на що;

3) (вдоволь, сов.) - а) назадкуватися, попозадкувати (досхочу); б) навідступатися, навідкидатися. Срв. Пятиться.

1. ясак; натуральный налог, которым облагались в старину некоторые народности

2. подать; налог, взимавшийся с крестьян и мещан в царской России

3. в поз. опр. ясачный, податный

1) General subject: absolve (от обязательств), acquit (от обязательства), acquit (ся, от чего-л.), affranchise (от подати, обета, обязанностей), clear, deliver, discharge (заключённого), disembarrass (от стеснений, хлопот), disengage, dismiss (заключённого), dispense (от обязательства), disyoke, dump, ease, emancipate, emancipate (рабов и т.п.), emancipate (from) (от чего-л.), empty, enfranchise (раба), enlarge (из-под стражи), excuse (от работы, обязанности), exempt (от обязанности, налога; from), exorcise, exorcize, free, free (from, of), let go, let loose, let out, liberate, liberate from (из чего-л.), loose, make free, manumit, privilege (от чего-л.), quit, redeem, release, relieve (от чего-либо), rescue, rid (чего-либо), set at liberty, set free, tear away, turn loose, unbind, uncage, unchain, unchain (тж. перен.), unfetter, unlade, unshackle, untie, unyoke, vacate, vacate (квартиру, номер, помещение, место и т.п.), void, set at liberty, set free, strike off (от работы), grant exemption

2) Computers: blast

3) Naval: uncouple

4) Medicine: unload (напр. кишечник)

5) American: lay off

6) Obsolete: avoid, enlarge (из под стражи)

7) Military: excuse (ог обязанностей), exempt (ог обязанности), relieve (от должности)

8) Engineering: exempt (напр. от налогов), loosen

9) Bookish: defecate, discumber, disencumber

10) History: manumise, manumiss

11) Chemistry: (хим. реакц.) extricate

12) Law: absolve (от ответственности, долгов, наказания), acquit (от ответственности, обязательства), affranchise (от повинности), discharge (от ответственности, от наказания, от дальнейшего отбывания наказания, из - под стражи, из заключения), disimprison (из заключения), dispense (от обязанности), enlarge (из заключения), exonerate (от ответственности, обременения), frank (от уплаты), grant a relief (от уплаты, ответственности), quit (от обязательства), release (от ответственности, из-под стражи и т. п.), release (от ответственности, из-под стражи и т.п.), relieve (от ответственности), remit (от ответственности, наказания, уплаты), set free (заключённого), set free (заключенного)

13) Economy: exempt (от налогов, пошлин, обязанностей), grant a discharge (от обязанностей; расходов), remit (от штрафа, налога)

14) Accounting: vacate (квартиру)

15) Diplomatic term: absolve (от ответственности, налогов, долгов, наказания), (from, of) acquit (or обязательства), emancipate (от рабства, зависимости и т.п.), excuse (от обязанности, работы), exempt (от обязанности и т.п.), quit (or обязательств), relieve (от ответственности, от уплаты, от бремени), vacate (должность)

16) Textile: loosen

17) Information technology: deallocate (ресурс), discharge (систему), dispose, empty (канал), unallocate (ресурс)

18) Oil: break a joint (резьбовое соединение), free up, loosen (застрявший в скважине инструмент), relinquish, unallocate

19) Astronautics: evacuate, unlock

20) Drilling: eliminate, let, trip, unclamp

21) Automation: drop, slacken (гайку), unfasten, unlatch

22) Robots: declutch (муфту, тормоз)

23) Makarov: derestrict, exempt (от обязанности т.п.), grant (от уплаты, ответственности), leave go, loosely, purge, release (из заключения), release (напр. строп), release (от обязательств и т.п.), relinquish (напр. системный ресурс), remit (от штрафа, налога и т.п.), unfix, work free (кого-л.), cut loose, exempt from (от обязанности налога), embarrass of (от стеснений хлопот), ease of (от чего-л.), emancipate from (от чего-л.), free from (от чего-л.), free of (от чего-л.)

24) oil&gas: drain

1. used to add politeness to a statement, sometimes a statement of intent

if you'll allow (permit) me (to ask (say so etc))

2. used to add sarcastic politeness to a statement (often one of a shocking, offensive etc nature) or to a response ( usu. when responding to a question whose answer is obvious)

if you please.

sow. smoken (gesmokt − â ñáîðêó)

1) gener. ablesen, absuchen, auflesen, aufraffen, aufsammeln, aufspeichern, aufstapeln, einlesen (ягоды, плоды), einsammeln (напр., взносы), eintreiben (долги, налоги), einziehen (налоги и т. п.), horten, klauben (ягоды, хворост в лесу), kollektieren (добровольные взносы и т. п.), pflücken (цветы, плоды и т. п.), pflücken (цветы, ягоды), ralllieren, ramassieren (в кучу), schären, speichern, zusammenstellen, zusammenziehen, zusammenführen, abnehmen, einsammeln (пожертвования и т. п.), suchen, zusammensetzen (механизм), ablesen (с чего-л.), absammeln, lesen (плоды и т. п.), raffen, sammeln, versammeln, zusammenbringen, zusammenfinden, zusammenlesen, zusammennehmen, zusammensuchen, bröcken, einspeichern, rebeln (виноград)

2) colloq. abkassieren (деньги), abkramen, aufklauben (валежник и т. п.), zusammenklauben, zusammentrommeln (людей)

3) liter. aufklauben (валежник)

4) milit. einholen (сведения)

5) eng. ansammeln, aufbauen, einbauen, erfassen (данные), fügen, zusammenbauen, zusammenfügen, montieren

6) book. kumulieren, vereinnahmen (деньги)

7) law. heben (напр., налоги, пошлины)

8) econ. ansammeln (деньги), aufstellen, einziehen (напр. налоги)

9) auto. anordnen

10) artil. (sich) sammeln

11) mining. rüsten

12) road.wrk. aufrüsten

13) polygr. aufsetzen (литеры на верстатку)

14) textile. einreihen (обмётыванием), konfektionieren

15) food.ind. lesen (плоды, грибы), pflücken (ягоды)

16) busin. erheben (налоги и т.п.), heben (напр. налоги, пошлины), hörten, erheben (сведения)

17) Austrian. klauben (ягоды, хворост в лесу и т. п.)

18) inf. erfassen (и предварительно обрабатывать)

19) swiss. betreiben (налоги, с кого-л.)

20) S.-Germ. brocken (фрукты, ягоды)

21) territ. heben (подати, налоги, пошлины)

22) f.trade. heben (налоги, пошлины), einkassieren, einziehen (налоги)

23) oceanogr. aufspeichern (âîäó)

24) nav. bergen (трофеи)

25) shipb. einfangen

26) cinema.equip. bündeln

• С ВАШЕГО ПОЗВОЛЕНИЯ < РАЗРЕШЕНИЯ>

[these forms only; sent adv (parenth); fixed WO]

=====

1. used to add politeness to a statement, sometimes a statement of intent:

- if you'll allow (permit) me (to ask <say so etc>);

- if I may (say so etc);

- with your permission.

     ♦...[Чичиков] изъявил готовность принять на себя обязанность платить подати за всех крестьян, умерших такими несчастными случаями. Предложение, казалось, совершенно изумило Плюшкина... "Как же, с позволения вашего, чтобы не рассердить вас, вы за всякий год берётесь платить за них?.." (Гоголь 3).... Не [Chichikov] expressed his readiness to pay the taxes on the peasants lost in such painful circumstances. The offer seemed to stun Plewshkin...."Now, if you'll allow me to ask-and I haven't the least wish to offend you - I'd like to know...are you taking it upon yourself to pay the tax for them every year?" (3e).

     ♦ [Кудимов (наливает всем шампанского):] С вашего разрешения - за вас, за наше знакомство (Вампилов 4). [К. (Pouring champagne for everyone):] With your permission-to you, to our meeting (4b).

2. used to add sarcastic politeness to a statement (often one of a shocking, offensive etc nature) or to a response (usu. when responding to a question whose answer is obvious):

- if you please.

     ♦ Там остановились вдруг среди толпы и уставились вглубь [кафе] "Куполи" два белоснежных животных - коза и лама... "Это ещё что такое?" - вскричал Огородников. "Коза и лама, с вашего позволения" (Аксёнов 12). Suddenly two snow-white animals stopped in the crowd and stared into the cafe - a nanny goat and a llama...."And what's this!?" cried Ogorodnikov. "A goat and a llama, if you please" (12a).

• С ВАШЕГО ПОЗВОЛЕНИЯ < РАЗРЕШЕНИЯ>

[these forms only; sent adv (parenth); fixed WO]

=====

1. used to add politeness to a statement, sometimes a statement of intent:

- if you'll allow (permit) me (to ask <say so etc>);

- if I may (say so etc);

- with your permission.

     ♦...[Чичиков] изъявил готовность принять на себя обязанность платить подати за всех крестьян, умерших такими несчастными случаями. Предложение, казалось, совершенно изумило Плюшкина... "Как же, с позволения вашего, чтобы не рассердить вас, вы за всякий год берётесь платить за них?.." (Гоголь 3).... Не [Chichikov] expressed his readiness to pay the taxes on the peasants lost in such painful circumstances. The offer seemed to stun Plewshkin...."Now, if you'll allow me to ask-and I haven't the least wish to offend you - I'd like to know...are you taking it upon yourself to pay the tax for them every year?" (3e).

     ♦ [Кудимов (наливает всем шампанского):] С вашего разрешения - за вас, за наше знакомство (Вампилов 4). [К. (Pouring champagne for everyone):] With your permission-to you, to our meeting (4b).

2. used to add sarcastic politeness to a statement (often one of a shocking, offensive etc nature) or to a response (usu. when responding to a question whose answer is obvious):

- if you please.

     ♦ Там остановились вдруг среди толпы и уставились вглубь [кафе] "Куполи" два белоснежных животных - коза и лама... "Это ещё что такое?" - вскричал Огородников. "Коза и лама, с вашего позволения" (Аксёнов 12). Suddenly two snow-white animals stopped in the crowd and stared into the cafe - a nanny goat and a llama...."And what's this!?" cried Ogorodnikov. "A goat and a llama, if you please" (12a).

налог, пошлина, сборы, подати.