-
81 остаток
оста́т||окм1. τό ὑπόλοιπο, τό ὑπόλειμμα:распродажа \остатокков ἐκποίηση τῶν ὑπολειμμάτων \остаток еды τά ἀποφάγια· \остатокки питья τά ἀποπιώματα·2. \остатокки мн. перен (следы чего-л.) τά ὑπολείμματα:\остатокки крепостничества τά ὑπολείμματα τής δουλοπαροικίας'3. бухг. τό ὑπόλοιπο-·4. мат τό ὑπόλοιπο[ν]·5. хим. ἡ ὑποστάθμη, τό Ιζημα, τό κατακάθι· ◊ \остаток дня τό ὑπόλοιπο τής ἡμέρας· остатки сла́дки погов. τά πιό γλυκά εἶναι τά ἀπομεινάρια -
82 отмеривать
отмериватьнесов, отмерить сов, отмерять несов (κατα)μετρώ· ◊ семь раз отмерь, один раз отрежь погов. πέντε μέτρα κι ἕνα κόβε. -
83 пан
пан Iм (помещик в Польше, на Украине и в Белоруссии) ὁ τσιφλικάς, ὁ γαιοκτήμων, ὁ γαιοκτήτης· ◊ либо \пан либо пропал погов. διακυβεύω τά πάντα, τά παίζω ὅλα γιά ὅλα.пан IIм миф. ὁ Πάν. -
84 пара
пар||аж ι, (о предметах и о людях) τό ζεῦγος, τή ζεϋγάρι:\пара чулок ζευγάρι γυναικείες κάλτσες· супру́жеская \пара τό συζυγικό ζεβγος·2. (костюм) τό κοστούμι-◊ \пара сил тех. ζεῦγος δυνάμεων· на \парау слов νά σο6 είπῶ δυό λόγια· два сапога \пара погов. πάρε τόν ἕνα χτύπα τόν ἄλλον. -
85 перебиваться
перебиватьсянесов разг (с трудом содерокать себя) κουτσοπερνώ, πορεύομαι:\перебиваться с трудом τά βολεύω μέ δυσκολία· \перебиваться с хлеба на квас погов. τρώγω ψωμί καί σουγιά. -
86 пир
пирм τό γλέντι, τό τσιμπούσι, ἡ φέστα· ◊ \пир горой γλέντι τρικούβερτο· в чужом \пиру́ похмелье погов. ἀλλος τά σπάνει καί ἄλλος τά πληρώνει. -
87 погнаться
погнать||сяἀρχίζω νά κυνηγῶ, ἀρχίζω νά τρέχω \погнатьсяό κατόπνν κάποιου· ◊ за двумя зайцами погонишься, ни одного не поймаешь погов. ὀποιος κυνηγάει πολλούς λαγούς δέν πιάνει κανέναν. -
88 пожить
пожи́||тьсов1. ζωακ любитель весело \пожить αὐτός πού ἀγαπᾶ τήν καλοζωία· \пожить в свое удовольствие разг καλοπερνώ*.2. (где-л.) μένω, διαμένω, κατοικώ:\пожитьви́ у меня иемио́го μείνε σέ μένα λίγο καιρό· ◊ \пожитьвем \пожить уви́дим! погов. ὁ καιρός θά δείξει, ὑγεία νἄχουμε καί βλέπουμε. -
89 поздно
поздно1. нареч ἀργά:\поздно вечером ἀρ-γά τό βράδυ· лу́чше \поздно, чем никогда погов. κάλλιο ἀργά πάρά ποτέ· рано или \поздно ἀργά ἡ γρήγορα·2. предик безл εἶναι ἀργά. -
90 познаваться
познавать||сяγνωρίζομαι, φαίνομαι:друзья познаются в беде погов. ὁϊ φίλοι φαίνονται στήν δύσκολη στιγμή. -
91 полымя
полымяс:пометь из огня да в \полымя погов. πέφτω ἀπό τό κακό στό χειρότερο, πέφτω ἀπό τή Σκύλλα στή Χάρυβδη. -
92 поп
попм разг ὁ πάπας· ◊ каков \поп, таков и приход погов. κατά τόν Μαστρο-γιάννη καί τά κοπέλια του. -
93 попытка
попытк||аж ἡ ἀπόπειρα / ἡ δοκιμή (проба, опит):первая \попытка ἡ πρώτη ἀπόπειρα, ἡ πρώτη δόκιμἡ· предпринять \попыткау κάνω ἀπόπειρα· убит при \попыткае к ^бегству τόν σκότωσαν ὅταν ἀποπειράθηκε νά δραπετεύσει· ◊ \попыткане пытка погов. δέν χάνεις τίποτε νά δοκιμάσεις. -
94 порокм
порокм1. τό ἐλαττωμα·2. (недостаток) τό κακό:\порокм сердца мед. τό καρδιακόν νόσημα· ◊ бедность не \порокм погов. ἡ φτώχεια δέν εἶναι ντροπή. -
95 посеять
посе||ятьсое. см. сеять· ◊ что \посеятьешь, то и пожнешь погов. δτι σπείρεις θά θερίσεις. -
96 потемки
потемк||имн. τά σκοτάδια:в \потемкиах στά σκοτεινά· ◊ чужая душа \потемки \потемки погов. ἡ ἀνθρώπινη ψυχή εἶναι μυστήριο. -
97 похмелье
похмельес ἡ ἀδιαθεσία ὑστέρα ἀπό τό μεθύσι· ◊ в чужом пиру \похмелье погов. πληρώνω τά σπασμένα ἄλλου. -
98 праздник
праздни||км ἡ γιορτή, ἡ ἐορτή, ἡ φέστα:первомайские \праздникки ἡ γιορτή τής πρωτομαγιᾶς· по \праздниккам τίς γιορτές, κατά τάς ἐορτάς· ◊ и на нашей улице бу́дет \праздник погов. θά φέξει καί γιά μᾶς. -
99 приход
приходм1. (действие) ἡ ἄφιξη [-ις], ὁ ἐρχομός, ἡ ἔλευση [-ις]:\приход поезда ἡ ἀφιξη τοῦ τραίνου· \приход к власти ὁ ἐρχομός στήν ἐξουσία[ν]·2. бухг. ἡ πρόσοδος, τό ἐσο-δο[ν]·3. (церковный) ἡ ἐνορία· ◊ каков поп, тако́в и \приход погов. κατά τόν Μασ-τρογιάννη καί τά κοπέλια του. -
100 пуганый
пу́ган||ыйприл (ἐκ)φοβισμένος, τρομαγμένος, ἀλαφιασμένος· ◊ \пуганыйая ворона куста боится погов. 5· ὅποιος καεί στό χυλό φυσάει καί τό γιαούρτι.
См. также в других словарях:
поговѣти — ПОГОВѢ|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. 1.Проявить благоговение: сего ради поговѣи кр҃щнью. ˫ако достоино чти. (εὐλαβηϑῆναι) ГБ к. XIV, 33в. 2. Остеречься, проявить осмотрительность: но сих же понеже ни сердца къ б҃у приложисте истинна. пороптасте и не… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
погов. — погов. (abbreviation) поговорка Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
поговір — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
поговіти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
погов. — погов. поговорка Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
поговірка — іменник жіночого роду розм … Орфографічний словник української мови
поговірка — и, ж., розм. 1) Те саме, що поговір. 2) Об єкт осуду, розмов, пересудів. 3) Ходячий образний вислів; приказка … Український тлумачний словник
погов. — поговорка … Русский орфографический словарь
поговір — во/ру, ч. Свідомо неправдива або викликана необізнаністю з фактами чутка, звістка про кого , що небудь; плітка. || Поширення таких чуток, звісток; пересуди. || Недобра слава; поголоска … Український тлумачний словник
поговіти — і/ю, і/єш, док. Говіти якийсь час … Український тлумачний словник
поговір — [погоув’і/р] гово/ру, м. (на) гово/р і, мн. гово/рие, гово/р іў … Орфоепічний словник української мови