погляди

I n

1. погляд, думка, точка зору; судження; pl погляди, переконання

2. намір, мета; задум, план

3. аспект, сторона, вид

4. резюме, огляд, висновок

- common views загальні погляди; погляди, які поділяють обоє партнерів, сторін

- conservative views консервативні погляди, переконання

- differing views відмінні погляди

- diverging views відмінні погляди

- extreme views крайні погляди

- opposite views протилежні погляди

- predominant views переважаючі погляди, переважаюча думка

- progressive views прогресивні/ передові погляди

- reactionary views реакційні погляди/ переконання

- religious views релігійні погляди/ переконання

- scientific view of the world науковий світогляд

- exchange of views обмін думками

- in view з метою, з наміром

- in view of зважаючи на щось, через щось

- in view of recent developments у зв'язку з останніми подіями

- negotiation with a view to an alliance переговори з метою укладення договору

- to advance a view висловити думку/ погляд

- to be in view передбачатися

- to form a clear view of smth. скласти чітке/ ясне уявлення про щось

- to have other views for smth. мати інші плани стосовно чогось

- to have smth. in view мати щось на увазі, розраховувати на щось

- to have views on smth. розраховувати на щось

- to hold extreme views in politics притримуватися крайніх політичних поглядів

- to meet smbd.'s views виконати побажання, задовільнити прохання

- to state one's views on smth. висловити свою думку/ позицію стосовно якогось питання

- to take a correct view of smth. вірно оцінити щось

- to take a different view of smth. по-іншому дивитися на щось, мати свою думку про щось

- to take a favourable view of smth. позитивно оцінити щось

- to take long views проявити передбачливість/ далекоглядність, піклуватися про майбутнє

- to take short views проявити недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати з позиції далекого прицілу

- on a long view з позиції далекого прицілу

- on a short view беручи до уваги найближчі/ безпосередні результати

- will this meet your views? чи відповідає це вашим намірам?

- with this in view з цією метою

- with a view to imminent war у зв'язку з неминучістю війни

- with the (a) view of/ to з наміром, з метою

- with a view to preventing (to prevent) a catastrophe щоб відвернути катастрофу

II v розглядати; оцінювати; судити, мати судження

- he views the matter in a different light він інакше дивиться на це

- to view a proposal favourably позитивно оцінити пропозицію

Парсонс, Талкотт (1902, Колорадо-Спрингс - 1979) - амер. соціолог, один із засновників сучасних теорій соціальної дії та соціальних систем, фундатор школи структурного функціоналізму. Закінчив Амхертський коледж (баклавр з відзнакою), Лондонську школу економіки (магістратура) та Гейдельберзький ун-т (докторантура). Од 1927 р. викладав в Гарвардському ун-ті, од 1946 р. - керівник відділення соціальних відносин у цьому ж ун-ті. У 1949 р. обраний президентом Амер. соціологічної асоціації. Соціально-теоретичні погляди П. сформувалися під впливом концепцій соціальної реальності Вебера (переклад П. праці якого "Протестантська етика і дух капіталізму" англ. мовою є першим і вважається класичним), Дюркгейма, Парето, англ. економіста Маршала. В подальшому вплив на його погляди мали також біологічні теорії систем, що саморозвиваються, психоаналітична теорія тощо К. лючовим поняттям соціальної теорії П. є поняття соціальної дії, яку він розуміє як стан напруження між двома порядками: нормативним (що переважно залежить від процедури визнання індивідами) і порядком соціальних обставин (що є заданим для індивідів). Теоретичні погляди П. еволюціонували протягом майже всієї його наукової кар'єри. Соціальна реальність, за П., завжди являє собою складну багаторівневу систему, елементами якої виступають різні соціальні системи; останні знаходяться поміж собою у відношенні взаємної збалансованості і динамічної рівноваги. Ці погляди утворили основу аналітичної логіко-дедуктивної системи, що охоплювала людську реальність в усій її багатоманітності. Соціальна теорія П. спирається на вчення про трирівневу реальність: аналітично розмежовуються система дії, фізична реальність та вища реальність (трансцендентна реальність смислів - науковий аналог поняття Бога). Структура системи дії визначається чотирма функціями з її відтворення: це адаптація, відтворення зразка, ціледосягнення й інтеграція К. рім соціальних систем як інструментів аналізу процесів диференціації у суспільстві, П. виокремлює також низку типових змінних дії - спеціальну сукупність парних, дихотомічних понять для аналізу того, що є спільним у різних структурах соціальної дії (універсалізм/партикуляризм; досягнуте/задане; афективність/афективна нейтральність; специфічність/дифузність; орієнтація на себе/орієнтація на колектив). Соціальна система характеризується також "медіа-засобами", які проникають в усі структурні елементи соціальної системи і до яких належать: гроші (адаптація), влада (ціледосягнення), вплив (інтеграція) і зобов'язання (відтворення зразка). Еволюція суспільства визначається зростанням його здатності до адаптації і відбувається у формі поглиблення його диференціації. Суспільство проходить наступні етапи еволюції: примітивне, розвинене примітивне, проміжне і сучасне. Примітивне суспільство гомогенне, у ньому відсутня мережа підсистем. В результаті ускладнення підсистем дії та їх поділу на дедалі більш спеціалізовані суспільство поетапно перетворюється на сучасне. Основними характеристиками сучасного суспільства є: повна диференціація усіх систем відповідно до чотирьох - функціональної матриці; масово-універсальне виробництво, бюрократична організація, ринок і гроші, право як конкретний засіб їхнього втілення; наявність соціальної стратифікації, в основі якої лежить критерій успіху; складна, диференційована система соціальних взаємозв'язків. До критиків теорії П. належали представники конфліктології, феноменології, гуманістичного напряму в соціології.

[br]

Осн. тв.: "Соціальна система" (1951); "До загальної теорії дії", у співавт. (1951); "Суспільства: еволюційні та порівняльні перспективи" (1966); "Система сучасних суспільств" (1971); "Соціальна дія та умови людського існування" (1978).

Франко, Іван Якович (1856, с. Нагуєвичі Львівської обл. - 1916) - укр. письменник, філософ, громадський діяч С. еред філософських інтересів Ф. вирізняються історіософія, філософія культури і філософська антропологія, естетика, етика, соціальна філософія. Політичну діяльність починав як радикал-соціаліст, поділяв і пропагував соціально-економічне вчення марксизму, водночас заперечуючи революційне насильство ("диктатуру пролетаріату") і віддаючи перевагу еволюційним шляхам утвердження соціалістичного ладу. Філософські погляди Ф. зазнали політичного впливу парадигми європейського позитивізму. Проте завдяки універсальній ерудиції і на підставі великої кількості власних економічних, історичних, етнологічних, культурологічних, фольклористичних та літературознавчих досліджень Ф. виробляє нові підходи до розуміння історичного процесу як суперечливої єдності прогресу і регресу, наголошує на релятивності історичного знання, відкидає утопічну віру у можливість однозначного передбачення перебігу історичного руху. Визначальною рушійною силою історії Ф. вважав культуру, котра являє собою "людське обличчя" історії. Культуроцентризм історіософії Ф. тісно пов'язаний з його філософсько-антропологічними ідеями: вирішальним критерієм у визначенні рівня цивілізації є, за Ф., емансипація "людської одиниці", її тіла і духу, потреб, бажань і вірувань; саме вона є "ядром всіх інших емансипацій" В. ільний розвиток людської особистості як втілення загальнолюдських цінностей та ідеалів Ф. розглядав у нерозривному зв'язку з повноцінним життям і розвитком нації. Конечною умовою здобуття Україною державної незалежності і політичної самостійності в колі інших цивілізованих націй Ф. вважав розв'язання завдання - "витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм", здатний плідно засвоювати загальнолюдські культурні здобутки і, в свою чергу, збагачувати їх своїми досягненнями. На противагу популярній в укр. суспільній думці тезі про самодостатність народних низів, передусім селянства як суб'єкта історичного процесу в Україні (Драгоманов, Грушевський), Ф. всебічно обґрунтував ідею цілісності укр. нації як громадянського суспільства, де мають право на повноцінне існування всі стани і верстви, що відповідають певним функціям народного життя І. сторично зумовлена відсутність вищих, імущих і впливових верств в Україні відштовхнула, на думку Ф., укр. народ від цивілізації і на сотні років зрекла його на національне приниження та неволю. Соціально-філософська доктрина Ф. у зрілий період його діяльності дедалі більше набувала ліберально-демократичного спрямування, хоч і не була позбавлена певних парадоксів. Адже високо цінуючи ліберально-демократичні завоювання розвинених європейських держав, навіть віддаючи перевагу половинчатій демократії Австро-Угорської конституційної монархії перед самодержавним деспотизмом Росії, Ф. розумів нездійсненність будь-яких ліберально-демократичних соціальних програм на теренах роз'єднаної України, де панувала лише "демократія для багатих", а народні маси, цебто весь укр. народ, був приречений на культурну відсталість і моральну деградацію. Тому численні наукові праці і публіцистичні виступи Ф. гостро таврують соціальну несправедливість існуючого ладу, трагічними нотами відлунюють у його художніх творах. Оригінального екзистенційного сенсу філософські ідеї Ф. набули в його художніх творах (передусім у філософських поемах "Похорон" і "Мойсей"), де соціально-філософські проблеми осмислюються в морально-етичному і глибоко особистісному плані, невіддільному від естетичного переживання тих чи тих життєвих колізій. Саме у цій площині розв'язуються проблеми взаємин народного поводиря і маси, вирішальної ролі духовності у перетворенні розпорошеної юрби на "люд героїв" - народ самодіяльних особистостей, об'єднаних спільними ідеалами, спроможний мужньо долати трагічні перипетії своєї історичної долі Е. стетичні погляди Ф. еволюціонували від спрощеного розуміння соціальної заангажованості мистецтва та позитивістської редукції художнього процесу ("науковий реалізм" як художній метод) до обґрунтування ідейності художнього твору як естетичного виразу творчої індивідуальності автора. Спираючись на праці естетиків і психологів позитивістської орієнтації - Вундта, Фехнера, Дессуара, Тенатаін., Ф. вперше впровадив в укр. естетику детально розроблену ним концепцію двох взаємопов'язаних рівнів психічної діяльності людини - свідомого й позасвідомого ("верхня" і "нижня" свідомості). Розглядаючи значення "нижньої" свідомості (де накопичуються здобутки тисячолітньої культурної праці людського роду та індивідуального досвіду людини, які з часом тонуть "в глибокій криниці нашої душі", але, виринаючи до "верхньої" свідомості, кермують поведінкою людей) як загальнокультурний феномен, Ф. тим самим накреслив перспективні підходи до філософсько-культурологічних та філософсько-антропологічних досліджень. Проте головну увагу Ф. привернула роль позасвідомого шару психічної діяльності у мистецькій, переважно поетичній, творчості, адже поети є копачами "захованих скарбів" "нижньої" свідомості, що за допомогою раціонально виваженої майстерності митця стають надбанням широкого загалу. Характерною рисою естетики Ф. є розгляд художнього процесу в культурному контексті. Естетичні погляди Ф. мали міцне опертя в багатогранних дослідженнях в галузі історії світової і укр. літератури (давньої і новочасної), фольклористики, історії і теорії культури, а естетичні принципи були дороговказом інтенсивної літературнокритичної діяльності письменника, слугували теоретичною основою у головній для Ф. сфері творчості - красному письменстві.

[br]

Осн. тв.: "Мислі о еволюції в історії людськості" (1881 - 1882); "ЛесяУкраїнка" (1898); "Із секретів поетичної творчості" (1898 - 1899); "Похорон" (1899); "На склоні віку" (1900); "Поза межами можливого" (1900); "Принципи і безпринципність" (1903); "Що таке поступ?" (1903); "Мойсей" (1905); "Одвертай лист до галицької української молодежі" (1905); "Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова" (1906).

1. n

1) око

2) здеб. pl погляд

3) перен. погляди, думка; судження

4) вічко; оглядове віконце

5) вушко (голки)

6) петелька

7) кільце

8) ніздря (у твердому сирі)

9) розм. сищик, детектив

10) розм. екран телевізора

11) мор. рим

12) гірн. устя шахти

2. v

1) дивитися; оглядати; розглядати

2) стежити; тримати під наглядом; не спускати з очей

3) бачити

4) мати на увазі

5) здаватися, уявлятися

* * *

1) око; частіше pl погляд; погляди, думка, переконання; судження

2) смак ( до чого-небудь); розуміння ( чого-небудь)

3) увага до чого-небудь, догляд ( за дитиною); нагляд ( за багажем); (to) план, задум

4) окомір

5) центр; осередок (освіти, науки)

6) вічко ( для спостереження); оглядове віконце

7) тex. вушко ( голки)

8) петелька ( для гачка); колечко ( до якого що-небудь причіпляється)

9) ніздря, вічко ( у сирі)

10) cл. сищик, детектив

11) cл. екран телевізора

12) тex. вушко; вічко; коуш

13) мop. рим

14) гipн. устя шахти

15) c-г., бoт. вічко

16) = bull's-eye

1) розглядати; дивитися

2) тримати під наглядом, стежити ( за ким-небудь), не зводити очей ( з кого-небудь)

3) робити вічка, петельки, вушка

1. n зал.

широка колія

2. adj

1) ширококолійний

2) широкий (про підхід тощо); ліберальний (про погляди)

* * *

1) зaл. ширококолійний

2) широкий ( про підхід); ліберальний ( про погляди)

3) всеосяжний, всебічний

1) обумовлений договором

2) заручений, засватаний

3) насуплений; зморщений

4) вузький, обмежений (про погляди тощо)

5) лінгв. скорочений, стягнений

* * *

1) нахмурений, насуплений; зморщений

2) icт. вузький, обмежений (про ідеї, погляди)

3) лiнгв. скорочений

1) засудження, визнання підсудного винним

2) переконання, переконаність

3) pl погляди, переконання

4) упевненість

5) рел. усвідомлення гріховності

* * *

1) юp. визнання підсудного винним; судимість

2) переконання, переконливість; pl переконання, погляди

3) упевненість, переконаність

4) peл. усвідомлення гріховності

1) нестійкий, хиткий (про погляди тощо)

2) неуважний, розпорошений

3) ек. нерівномірний, мінливий, непостійний (про ціни)

4) дивний, чудний, безладний

5) заст. блукаючий

6) неритмічний

7) геол. ератичний

* * *

1) ексцентрична особистість; дивак, оригінал

2) гeoл. ератичний валун

1) нестійкий, несталий ( про погляди); неуважний ( про думки); eк. нерівномірний, непостійний ( про ціни)

2) дивний, безладний; непередбачуваний

3) icт. блукаючий, мандрівний (про зорі, планети)

4) тex. неритмічний, нерівномірний ( про роботу)

5) гeoл. ератичний

захоплені погляди; німе обожнення

* * *

1) збірн. старомодні (відсталі, консервативні) люди

2) старомодні манери; застарілі (віджилі) погляди (ідеї)

* * *

1) Євангеліє

2) (the g.) уривок з Євангелія; проповідь; доктрина

3) (g.) погляди, переконання

* * *

1) Євангеліє; ( the gospel) уривок з Євангелія, який зачитується під час богослужіння (тж. the gospel for the day)

2) ( gospel) погляди, переконання

3) ( gospel) проповідь, доктрина

4) ( gospel) жанр духовної пісні афроамериканців

широкі погляди; відсутність упереджень; терпимість

* * *

n пол.

лівизна, ліві погляди, ліва політика

* * *

1. n

1) ліберал, людина ліберальних поглядів; прихильник лібералізму

2) (L.) член партії лібералів, ліберал

2. adj

1) вільнодумний; з широкими поглядами

2) ліберальний, широкий (про погляди тощо)

3) щедрий, великодушний

4) рясний, багатий, великий

5) гуманітарний

6) (L.) ліберальний; що складається з членів ліберальної партії

7) вільний, небуквальний

8) розбещений, розгнузданий

9) тех. із запасом (міцності тощо)

* * *

1) ліберал, людина ліберальних переконань; прихильник лібералізму

2) ( Liberal) член партії лібералів

1) вільнодумний; ліберальний; прогресивний, передовий ( про погляди)

2) щедрий, великодушний; багатий

3) гуманітарний

4) (Liberal) ліберальний, який з ліберальної партії

5) вільний,

6) icт. розпусний

7) тex. із запасом ( міцності)

8) icт. властивий вільній людині, дворянинові

1. n

1) місцева партійна (профспілкова) організація

2) місцевий (приміський) поїзд (автобус)

3) звич. pl місцевий мешканець

4) місцевий проповідник

5) місцеві новини

6) розм. місцевий шинок (трактир)

2. adj

1) місцевий

2) частковий, окремий, місцевий

3) поширений лише подекуди; що зустрічається лише в окремих районах (звич. very local, quite local)

4) вузький, обмежений, місницький

5) грам. місцевий

* * *

1) місцева організація

2) місцевий поїзд або автобус

3) місцеві новини ( у газеті)

4) місцевий житель; = local preacher

5) пивна неподалік

6) = local examinations

7) місцевий наркоз

8) місцевий кінотеатр

9) абориген

1) місцевий

2) приватний, частковий; локальний; локалізований

3) вузький, обмежений ( про погляди)

1) модернізм

2) сучасні погляди (смаки, течії, моди тощо)

3) лінгв. неологізм

* * *

1) модернізм; сучасні погляди, смаки

2) лiнгв. неологізм

n pl (вжив. як sing)

1) політика; політичні події; політичне життя

2) політична діяльність

3) політичні погляди (переконання)

4) амер. політичні махінації, політичні інтриги

* * *

1) політика; політичні події, політичне життя; політична діяльність, політика

2) політичні погляди, переконання

3) cл. політичні махінації, політичні інтриги

4) політичні методи

1) міф. Протей

2) багатолика істота; людина, що швидко змінює вигляд (погляди)

* * *

1) мiф. Протей; багатолика істота; людина, яка швидко міняє вигляд, погляди, принципи

2) бaкт. ( proteus) протеус

1) пуританство

2) суворі погляди (звичаї)

* * *

1) пуританство

2) ( puritanism) строгі погляди, суворі правила поведінки