Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

повив

  • 1 повязывать

    повязать
    1) зав'язувати, зав'язати що, в'язати, пов'язати що, завивати, завити и завинути що чим, що в що. [Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав, червоною китайкою завивав (Грінч.)]. -вать голову платком, на голову платок - зав'язувати, зав'язати, вив'язувати, вив'язати, в'язати, пов'язати голову хусткою, платком (в хустку, в платок), завивати, завити и завинути, запинати, зап'ясти и запнути голову хусткою, платком (в хустку, в платок), напинати, нап'ясти и напнути голову хусткою, на голову хустку, (о мног.) позав'язувати, повив'язувати, позавивати, позапинати голови хустками, платками (в хустки, в платки), понапинати голови хустками (платками), на голови хустки (платки). Срв. Повязываться. [Зав'яжу я голівоньку шовковим платочком. Жінки зав'язують голову в хустку із купром (Свидн.). Стояла перед дзеркальцем і вив'язувала голову шовковим платком (Мирн.). Молодії молодиці, завивайте головиці (Чуб.). Купи, мати, шовку завинуть головку]. -зать голову лентой, на голову ленту - зав'язати (пов'язати) голову стрічкою (скиндячкою), на голову стрічку (скиндячку). -вать, -зать галстук - в'язати, зав'язати краватку. [В'яже до сорочки кольористі краватки (Васильч.)];
    2) (на спицах) плести (часом, иноді) (прутками);
    3) сов. пов'язати. [Вже пов'язали овес]. Повязанный - зав'язаний, пов'язаний. С -ной головой - з зав'язаною (вив'язаною, пов'язаною, завиненою и т. д.) головою, (о женщине) зав'язана, вив'язана, пов'язана, завинена и завинута и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - повяз`ать
    1) зав'я́зувати, зав'яза́ти и позав'я́зувати, пов'я́зувати, пов'яза́ти; ( надевая) вив'я́зувати, ви́в'язати и повив'я́зувати; ( обвязывать) обв'я́зувати, обв'яза́ти и пообв'я́зувати
    2) (несов.: вязать некоторое время) пов'яза́ти; (чулки, сети) поплести́
    3) (несов.: связать) пов'яза́ти

    Русско-украинский словарь > повязывать

  • 2 вывязывать

    вывязать
    1) виплітати, виплести. [Виплів сітку на перепели. Виплела рукавиці, панчохи];
    2) вив'язувати, вив'язати. [Вив'язала з хусточки гостинці і роздала дітям]. Вывязанный -
    1) виплетений;
    2) вив'язаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ывязать
    вив'я́зувати, ви́в'язати и мног. повив'язувати; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести и мног. повипліта́ти

    Русско-украинский словарь > вывязывать

  • 3 застилать

    застлать застеляти, застелити (-стелю, -стелиш), застилати, заслати (-стелю, -стелеш), (о мн.) позастелювати, позастиля[а]ти, (диал.) позастилувати; (о тумане, дыме, тьме) (о)повивати, (о)повити, покривати, покрити що чим. Слёзы -ют глаза - сльози застилають очі. [Застеляла стіл скатіркою (Коцюб.). Білу постіль застелю (Чуб.). Ледве промінь прорветься на мить, знову хмари, мов дим, застилають (Л. Укр.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Туман поле покриває (Пісня). Серед ночі мої очі повивав густий туман (Грінч.). Густий туман повив усе навкруги (Загірня)]. Застланный - застелений, засланий, (о мн.) позастелювані, позастилані, (диал.) позастилувані.
    * * *
    несов.; сов. - застл`ать
    застила́ти, засла́ти и мног. позастила́ти, застеля́ти, застели́ти, -стелю́, -сте́лиш и мног. позасте́лювати и позастеля́ти; ( заволакивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пне́

    Русско-украинский словарь > застилать

  • 4 искручивать

    искрутить
    1) (изводить при выделке) викручувати, викрутити що на що, (о мн.) повикручувати;
    2) (закручивать) закручувати, закрутити, (о мн.) позакручувати;
    3) (вырывать крутя) викручувати, викрутити що, виві[е]рчувати, вивертіти що з чого, (о мн.) повикручувати, повиві[е]рчувати. Искрученный - викручений; закручений. -ться - викручуватися, бути викрученим и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - искрут`ить
    скру́чувати, скрути́ти (скручу́, скру́тиш) и мног. поскру́чувати, сов. покрути́ти

    Русско-украинский словарь > искручивать

  • 5 ничтожный

    1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];
    2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.
    * * *
    1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий

    \ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина

    2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний

    \ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль

    \ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник

    Русско-украинский словарь > ничтожный

  • 6 объять

    об(ій)няти, обгорнути, оповити, повити, осягати, осягнути що, зсягнути. [Умом обняв землю (Крим.). І світ у темряві світить, і темрява не обгорнула його (Єв. І.). Густий морок оповив (повив) землю. Тобі ще й очима не зсягнуть нашого лиха (М. Вовч.)]. Всё было об'ято пламенем - усе взялося полум'ям (вогнем). Об'ятый - повитий, оповитий, [Прислухаюсь до дихання сном повитої землі (Грінч.)].
    * * *
    несов. см. обнимать

    \объять необъя́тное — осягну́ти неося́жне

    Русско-украинский словарь > объять

  • 7 окружать

    окружить
    1) (обвести, очертить кругом) обводити, обвести (кругом), обкружляти, обкружлити, обкреслювати, обкреслити, обче[і]ркувати, обчеркнути що;
    2) (обойти, объехать кругом) обминати, обминути, обходити, обійти, об'їжджати, об'їхати що. [Обминає Ганна великі биті шляхи, йде вона ярами та долинами (Н.-Лев.)];
    3) (обносить чем-либо вокруг) обводити, обвести (напр. ровом, канавою, стіною), обгороджувати, обгородити, обставляти, обставити що чим. [Навкруги замок був обведений глибоким ровом. Обгородив двір тином];
    4) (облегать) оточувати, оточати, оточити (о мног. пообточувати), обступати, обступити, обстати (сов.); о(б)гортати, обгорнути (о мног. пообгортати), облягати, облягти, обложити, (о)повивати, (о)повити, обаранити (сов.), (плотно) обліплювати, обліпити, (неожиданно -жить кого) обскочити, (о собаках) обсідати, обсісти, (о реке) обтікати. [Його оточали бліді, зжовклі обличчя (Коцюб.). А козаки, як та хмара, ляхів обступили (Шевч.). Розбійники облягли навколо табор (Коцюб.). Розкошами, щастям він її повив (Грінч.). Річка обтікає наше місто. Як обсядуть собаки, треба припасти до землі]. Жандармы -жили дом - жандарми оточили (обступили) хату. -жить неприятеля - оточити, облягти, обступити ворога. -жить город валом - обвести місто валом. Постройки, которые -жают площадь - будівлі, що оточують (облягають) площу (майдан). Окружаемый - обкреслюваний, обгороджуваний, оточуваний. Окружаемость - оточуваність (-ности). Окружённый - обведений, обкреслений, обче[і]ркнутий, о(б)городжений, обставлений, оточений, обложений, оповитий. -ный сиянием, ореолом - осяйний. -ный каменной стеной - обмурований.
    * * *
    несов.; сов. - окруж`ить
    1) ото́чувати, оточи́ти; ( обступать) обступа́ти, обступи́ти и пообступа́ти, оступа́ти, оступи́ти; ( осаждать) обляга́ти, облягти́ и пообляга́ти; ( обставлять) обставля́ти, обста́вити; ( облегать) обгорта́ти, обгорну́ти ( нападая со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и поопада́ти
    2) (обводить, обносить чем-л.) обво́дити, обвести́ и пообво́дити
    3) несов. ( объехать) об'ї́хати; ( обойти) обійти́

    Русско-украинский словарь > окружать

  • 8 опускаться

    и Опущаться опуститься
    1) спускатися, спуститися; спадати, спасти. [Над садком спускався тихий літній вечір (Кониськ.)]. Ночь -ается на землю - ніч спускається (спадає) на землю, ніч западає над землею. Туман -тился в долину - туман спустився в долину, туман повив долину. Занавес -ается - завіса падає. Голова -лась на грудь - голова схилилась на груди, голова поникла. У меня и руки -лись - мені й руки впали, (руки ув'яли). лись крылья - опали крила. -ся на колени - впасти навколішки, уклякнути;
    2) (об уровне чего) знижатися, знизитися, подаватися, податися вниз, нижчати, понижчати, (о)[за]падати, о[за]пасти. [Вода в криниці дуже знизилася (подалася вниз)];
    3) (о струнах и т. п.) ослабнути. [Ослабли струни - накрутити треба];
    4) (о почве) осідати, осісти;
    5) (нравственно) знижатися, знизитися духом, занепадати, занепасти морально, пускатися, пуститися берега, спускатися, спуститися до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - опуст`иться
    1) опуска́тися, опусти́тися и поопуска́тися; ( спадать) опада́ти, опа́сти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися; ( приспускаться) приспуска́тися, приспусти́тися; ( склоняться) схиля́тися, схили́тися, похиля́тися, похили́тися
    2) ( морально) опуска́тися, опусти́тися, занепада́ти, занепа́сти, несов. попусти́ти себе́; пуска́тися бе́рега, пусти́тися бе́рега
    3) строит. (несов.) опуска́тися; спуска́тися, попуска́тися; приспуска́тися; схиля́тися; випуска́тися, помина́тися, промина́тися, пропуска́тися; попуска́тися

    Русско-украинский словарь > опускаться

  • 9 печаль

    журба, жура, смуток (редко смута), сум, туга, жаль (-лю), жалощі, скорбота, гризота, гриза, грижа, печаль (-ли), сумування, журіння, печалування, смутість (-ости). -чаль-тоска - жаль-туга, печаль-журба. [Мене жаль-туга обійма (Л. Укр.)]. -чаль берёт, охватывает (взяла, охватила) - сум (смуток и т. д.) бере, обіймає, повиває, посідає (узяв, обняв, поняв, повив, посів). Предаваться -ли - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу. Причинять, -нить -чаль кому - завдавати, завдати, наробити смутку (суму и т. д.) кому. Рассеять -чаль - розвести (розвіяти) тугу (журбу и т. д.) кому, розважити кого. Отуманиться -чалью - понятися сумом (смутком). [Очі йому понялися сумом]. -чаль сушит - журба сушить (в'ялить, журить). Извела меня -чаль - зжурила (звялила) мене журба. Известись -лью, умереть с -ли - зжуритися, умерти з журби (з туги, з жалю и т. п.). [Лягла в труну, зжурившись за дочкою]. Не было -ли, да черти накачали - не було клопоту - так чорт надав. Склонный к -ли - жур(б)ливий.
    * * *
    1) сум, -у, сму́ток, -тку, печа́ль, -лі; (грусть, сокрушение) журба́, сму́тність, -ності; зажу́ра, диал. жура́, журбо́та, жур, -у; ( тоска) ту́га, диал. гри́жа; ( скорбь) жа́лощі, -щів; ( горевание) побива́ння
    2) (забота, беспокойство) кло́піт, -поту, журба́, диал. жура́, журбо́та, жур

    Русско-украинский словарь > печаль

  • 10 повязываться

    повязаться (платком) зав'язуватися, зав'язатися, вив'язуватися, вив'язатися, в'язатися, пов'язатися, запинатися, зап'ястися и запнутися, напинатися, нап'ястися и напнутися (хусткою, платком), (покрывалом шёлком и т. п.) завиватися, завитися и завинутися (наміткою, шовком, у намітку, в шовк), (о мног.) позав'язуватися, повив'язуватися и т. д. Срв. Повязать голову. [Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались (Грінч.). Вив'яжеться шовковою хусткою (Г. Барв.). Русинки там завиваються в намітки (Свидн.). Зап'ялась білою хустиною (Г. Барв.)].
    * * *
    несов.; сов. - повяз`аться
    зав'я́зуватися, зав'яза́тися и позав'я́зуватися, пов'я́зуватися, пов'яза́тися; ( надевая) вив'я́зуватися, ви́в'язатися; ( платком) запина́тися, запну́тися и зап'я́стися, несов. напну́тися, позапина́тися, понапина́тися; ( обвязываться) обв'я́зуватися, обв'яза́тися, пообв'я́зуватися

    Русско-украинский словарь > повязываться

  • 11 подёргивать

    подёргать
    I. сіпати, посіпати, смикати, посмикати, торсати, поторсати; (окно, дверь, ставню) торгати, поторгати. См. Дёргать. -нуть плечами - стенути (знизнути) плечима. Судорога -ет лицо - мишка бігає по обличчю (тіпає обличчя), обличчя сіпається, обличчя пересмикує. Судорога -ет ему руку - йому сіпає руку, злегка корчить руку. Подёрганный - посіпаний, посмиканий, поторсаний; поторганий.
    II. Подёргивать, подернуть - (покрывать тонким слоем что) затягати, затягнути, затягти, заволікати, заволокти, повивати, повити, понимати, поняти що. Дым -нул деревья - димом затягло злегка дерева. Туман -нул всё - туман поняв (повив) усе. Реку -ло тонким льдом - річку затягло, річка взялася тонкою кригою, р. зашерхла. Подёрнутый чем - затягнений, заволочений, повитий, понятий (чим).
    * * *
    I
    1) [зле́гка] сми́кати, посми́кувати, [зле́гка] ша́рпати, поша́рпувати, [зле́гка] сі́пати, посі́пувати; (окно, дверь) [зле́гка] то́ргати (то́рсати)
    2) ( о судорожных движениях) [ча́сом, час від ча́су] сі́пати, сми́кати, посі́пувати, посми́кувати
    II несов.; сов. - подёрнуть
    ( затягивать плёнкой) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и позатяга́ти и позатя́гувати; ( окутывать) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти; ( заволакивать) заволіка́ти, заволокти́; ( покрывать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, пойма́ти, пойня́ти; ( затуманивать) затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити и тумани́ти

    Русско-украинский словарь > подёргивать

  • 12 проветривать

    проветрить провітрювати, провітрити, вивітрювати, вивітрити, (о мн.) попровітрювати, повивітрювати що. [Треба провітрювати одежу (Н. Вол. п.). Провітрити в собі задушливу атмосферу (Єфр.). Тепер провітрим трохи скарбівні наші затхлі (Куліш). Провітрити кімнату, меблі]. Проветренный - провітрений, вивітрений. -ться -
    1) (стр. з.) провітрюватися, бути провітреним;
    2) (освежиться на ветру, воздухе) провітрюватися, провітритися. [Посидів він ще трошки, за шапку та з хати. - Добре, думаю собі, нехай провітриться (Кониськ.). Їдьте (в гостину), провітритесь (Кониськ.)];
    3) -риться - см. Проветреть.
    * * *
    несов.; сов. - пров`етрить
    прові́трювати, прові́трити

    Русско-украинский словарь > проветривать

  • 13 связывать

    несов.; сов. - связ`ать
    1) зв'я́зувати, -зую, -зуєш, зв'яза́ти (зв'яжу́, зв'я́жеш) и мног. позв'я́зувати; (соединять) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чиш; ( о чувстве дружбы) єдна́ти, поєдна́ти; ( увязывать) пов'я́зувати, пов'яза́ти

    не мочь (не уме́ть) \связывать за́ть двух слов — не могти́ (не вмі́ти) зв'яза́ти двох слів

    \связывать за́ть по рука́м и [по] нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    \связывать за́ть сло́вом — зв'яза́ти сло́вом

    2) ( изготовлять вязкой) вив'я́зувати, ви́в'язати и мног. повив'я́зувати; (о чулках; о сетях) спліта́ти, сплести́ (сплету́, сплете́ш) и мног. поспліта́ти

    Русско-украинский словарь > связывать

  • 14 Оповивать

    оповить (о)повивати, (о)повити, сповивати, сповити кого, що чим, в що. [І тьмою німою оповиє тобі душу (Шевч.). Туман повив усе навкруги. Сповила дитину]. Оповиваемый - (о)повиваний, сповиваний. [Дививсь на гори, повивані туманом]. Оповитый - (о)повитий, сповитий чим. [Я заснув, оповитий журбою (Грінч.)].

    Русско-украинский словарь > Оповивать

  • 15 Переверять

    переверить перевіряти, перевірити, вивіряти, вивірити, (о мног.) поперевіряти, повивіряти що. Переверенный - перевірений, вивірений. -ся - перевірятися, вивірятися, бути перевіреним, вивіреним.

    Русско-украинский словарь > Переверять

  • 16 Пересверливать

    пересверлить (слишком, снова) пересвердлювати, пересвердлити, перевірчувати, перевертіти, (многое) попересвердлювати, поперевірчувати; (высверлить многое) повисвердлювати, повивірчувати.

    Русско-украинский словарь > Пересверливать

См. также в других словарях:

  • повив — сущ., кол во синонимов: 2 • повивание (10) • повивка (2) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • повив — Слой элементов скрутки, расположенных коаксиально либо по отношению к остальным аналогичным элементам, образующим в совокупности скрученную часть конструкции кабельною изделия (токопроводящую жилу, сердечник), либо поверх внутренней по отношению… …   Справочник технического переводчика

  • повив — pavija statusas T sritis radioelektronika atitikmenys: angl. underwinding vok. Lage, f rus. повив, m pranc. couche, f …   Radioelektronikos terminų žodynas

  • Повив — 98. Повив Слой элементов скрутки, расположенных коаксиально либо по отношению к остальным аналогичным элементам, образующим в совокупности скрученную часть конструкции кабельного изделия (токопроводящую жилу, сердечник), либо поверх внутренней по …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • повив'язувати — 1 дієслово доконаного виду вив язати все або багато чогось; зв язати певним способом; зв язати багато чогось повив язувати 2 дієслово доконаного виду виготовити в язанням усе або багато чогось …   Орфографічний словник української мови

  • повивішувати — 1 дієслово доконаного виду стратити багатьох повивішувати 2 дієслово доконаного виду вішати багато чогось …   Орфографічний словник української мови

  • повив'язуваний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • повивірчуваний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • повивірчувати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повивішуваний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • повив (кабеля) — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN laylayer …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»