-
1 поведение
-
2 поведение
-
3 поведение
поводіння, поведінка, поводження, поступування, справування. [У кожного знайдеться негарне що в поводінні чи вдачі (Л. Укр.). Здивувала усіх своєю занадто вільною поведінкою. Несимпатичне поводження (Крил.). Не старався розбирати причини свого поступування (Франко)]. Он хорошего -ния - він добре поводиться (добре себе поводить), він шанується. Человека хорошего -ния все уважают - людину, що добре поводиться, статечну людину всі поважають. Этот мальчик дурного -ния - цей хлопчик погано (зле) поводиться, не шанується. Дурное -ние - погане, нестатечне поводження, погана поведінка. Быть дурного -ния - погано, нестатечно поводитися, не шануватися.* * *поведі́нка; (обхождение, манера держаться) пово́дження, поступува́ння -
4 поведение автомата
поведі́нка автома́таРусско-украинский политехнический словарь > поведение автомата
-
5 поведение на бесконечности
пово́дження в нескінче́нностіРусско-украинский политехнический словарь > поведение на бесконечности
-
6 поведение автомата
поведі́нка автома́таРусско-украинский политехнический словарь > поведение автомата
-
7 поведение на бесконечности
пово́дження в нескінче́нностіРусско-украинский политехнический словарь > поведение на бесконечности
-
8 вызывающий
визивний, задирливий, задерикуватий, зачіпний, зачіпливий. Иметь вызывающий вид - глядіти задирливо, визивно, козирем дивитися, стояти. Вызывающе - задирливо, задиркувати, зачіпливо, зачіпно, визивно.* * *1) прич. яки́й (що) виклика́є2) в знач. прил. визивни́й; ( задорный) зади́рливий, зачі́пливийвызыва́ющее поведение — визивна́ (сильнее: зухва́ла, зухва́льна) поведі́нка
-
9 действие
1) дія, діяння;2) (поступок) учинок (р. -нку), чин, діло, акція, (о машине) хід (р. ходу). [Часом людей тільки гарними словами вмовляють, що-ж то дією власною можна? (М. Вовч.). Фізичне діяння й протидіяння. Дія - найперша умова драми, і без дії - драми не буває (Єфр.). Треба живого, діяльного чину (Єфр.). Акції мало в цій пієсі, а самі розмови]. Привести (машину) в действие - пустити (машину) в хід. Образ действий - поводіння, поводження, спосіб поводження, (гал.) поступування; роб. Подражать чьему образу действий - поводитися так само як хтось, робити чиїм робом. Оказывать, оказать действие, производить, произвести, возыметь действие на кого на что - діяти, (подіяти) на кого, (влиять) впливати (вплинути) на кого, на що; своє діло (силу) чинити, вчинити, (свою) силу мати над ким. [Діяти на широкі маси народні. Це прикро подіяло на мене. Погроза таки вплинула (мала силу). Брехні своє діло вчинили: неповинну людину викинуто з громади]. Какое действие произвело это на него? - який вплив, яке вражіння це на його мало (зробило, справило)? Як це на його подіяло? Какое действие оказало лекарство? - Як подіяли ліки на хорого? Лекарство оказало хорошее действие - від ліків помоглося, ліки мали добру силу. Уничтожать, -жить действие чар - відробляти, відробити. [Побіжу я в Хохітву до знахурки, - в нас є така баба, що одробить. Одробляє од пристріту]. Место действия - дійове місце, дійовище. [Криниця, дійове місце тієї легенди (Ол. Пчілка.)]. Действие в драмат. произведении - дія, акт, відслона. [Драма на три дії = в трёх действиях]. Действие арифметическое - аритметична дія;3) (юрид.) чинність (р. чинности), сила. [Найвища влада може продовжити чинність того тимчасового закону. Закон не має зворотної сили]. Военные -ия - військові дії (акції), воювання.* * *1) ді́я, ді́яння, чин -у; ( событие) поді́я; ( влияние) вплив, -у; ( пребывание в силе) чи́нність, -ності, си́ла; ( впечатление) вра́ження2)де́йствия — (мн.: поступки, поведение) дії, род. п. дій, вчи́нки, -ків
3) театр. ді́я, акт, -у4) мат. ді́я -
10 дорога
1) (в букв. смысле и переносно - как поведение) дорога (ум. доріжка, доріженька, доріжечка), шлях (ум. шляшок, р. -шку), путь (ж. р. пути), тропа (ум. тропка). [З батька була людина чесна, а син пішов иншою дорогою. По-під темним гаєм ідуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Шляшок битий звивався до міста (М. Вовч.). Перед вікном широка бита путь. Московський поїзд стоїть на третій путі]. Дорога большая, торная, торговая - битий шлях, великий шлях, гостинець (р. -нця). Д. проезжая - проїзний шлях, проїзна дорога. Д. столбовая, почтовая - верстовий (стовповий) шлях. Д. железная - залізниця, залізна колія. Д. просёлочная - путівець (р. -вця) (Г. Барв.). Д. перекрестная - перехресний шлях, середохресна дорога, (гал.) крижова дорога. Д. окольная - манівець. [Хто манівцями простує, той удома не ночує (Присл.).]. Д. на гору из оврага, от берега - узвіз (р. узвозу). [Боричів узвіз]. Д. для прогона скота - прогін (р. -гону). Д. уторенная (летом) - накочений шлях; (зимой) натертий, утертий шлях. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Установившаяся дорога - становкий шлях. [Поїдемо нехай, як становкий шлях буде]. Д. ухабистая - вибоїста путь. Д. весенняя, летняя, зимняя - вешняк, літняк, зимняк. Д. забитая снегом - забивна путь. Д. с колотью - грудна путь. Д. покрытая шероховатым льдом - дерешуватий шлях. Часть дороги, по которой бегут лошади - ступа. Боковые части дороги - обочини. Без дороги - бездоріжно, бездоріж. [Пішов бездоріжно, навмання]. Место расхождения дорог - розвилки, перехрестя. Какою дорогою? - яким шляхом? кудою? Вот этой дорогой - сюдою, осюдою. Той дорогой - тудою. По дороге - по руці; в завороті. Не по дороге - не по руці, не в завороті, не в шляху. Живущий за дорогой - задорожній;2) (путешествие) дорога, подорож, путь (р. пути). Дальняя дорога - велика дорога, далекий шлях, далекая путь. [Ой не їдь, синку, у велику дорогу. Далекая путь, хвилини не ждуть (Л. Укр.). В далекую путь піду (Грінч.)]. Собираться в дорогу - лаштуватися (лагодитися) в дорогу, в путь. Тянет в дорогу (шутл.) - мандрівочка пахне. [А вже весна, а вже красна, із стріх вода крапле, молодому чумакові мандрівочка пахне]. Устать от дороги - стомитися з дороги, здорожитися. [Здорожився, все тіло болить. Діти такі були здорожені, що зараз і поснули]. Счастливой дороги - щасливо! час добрий, щасливої дороги! Найти дорогу, стать на настоящую дорогу - вийти на певний шлях, тропи вхопити, тропи набігти. [Як-би мені вхопити тієї тропи, де щастя (Г. Барв.). Не набіжу тропи (Г. Барв.)]. Стать кому поперёк дороги - заступити стежку, стати поперек шляху, стати на перешкоді; (неблагоприятствовать) непутити. [Це мені непутить отой Улас Головатий, а то не взяли-б сина в москалі]. Туда ему и дорога - Своїм шляхом пішов! - Так йому й треба! Котузі по заслузі! «А як була пожежа, то крадений кожух згорів». - Своїм шляхом пішов!* * *доро́га; ( путь) шлях, -удать (уступи́ть) доро́гу кому́ — да́ти (звільни́ти) доро́гу кому́
-
11 задор
1) заїдливість, задирливість (-вости), задирацтво, загонистість (-тости); см. Задирчивость;2) (горячность, пыл) запал (-лу), завзяття. Вводить в -дор кого - розпалювати, роз'ятрювати кого. Войти в -дор - розпалитися, роз'ятритися;3) зачіпка; см. Задирка 1.* * *I1) (рвение, страстность) завзя́ття, заповзя́ття; задьо́ристість, -тості; ( пыл) за́пал, -у, запа́льність, -ностівойти́ в \задор р — розпали́тися, -палю́ся, -па́лишся, запали́тися
2) (вызывающий тон, вызывающее поведение) задери́куватість, зади́рливість, -вості, зади́ркуватістьII см. задорина -
12 зазорный
ганебний, соромний, соромітний, соромітський, стидний, стидкий, неподобний. [Лається неподобними словами]. -ное поведение - нестатечна (ганебна) поведінка, нестатечність. Считать для себя -ным - мати собі за сором, вважати за ганьбу для себе. -ные дети - самосійні діти, байстрята.* * *соро́мний; него́жий; ( неприличный) соромі́тний, соромі́тницький, соромі́цький; ( постыдный) гане́бний -
13 легкомысленный
легкодумний, легковажний, легкодушний, пустий, (нерассудительный) нерозважний, нерозсудливий; срвн. Лёгкий 6. [Всі вони вітрогони легкодумні (Н.-Лев.). Я любив його за веселу, хоч і легковажну вдачу (Грінч.). Той професор-медик був людина доволі легкодушна (Крим.). А в козака розум пустий (Грінч. III). Простіть його і не беріть за зле слів нерозважних (Л. Укр.)]. -ная девица - легковажна, полегка, легкозвичайна дівчина. -ный человек - легкодум, легковага (общ. р.), легкодух, гонивітер, жевжик, (пров.) нестаток (-тка), (сорванец) шалапут. -ный шаг, поступок - легковажний крок (вчинок). -ное поведение - а) легкодумна, легковажна поведінка; б) вільна, полегка, легкозвичайна поведінка, легкі звичаї.* * *легкова́жний, легкоду́мний -
14 необычный
1) незвичайний, незвичний, нечуваний, дивний; срв. Необыкновенный. -ное веселье, -ный разгул - нечувані веселощі, нечувана гульня. -ной формы дерево - дивної форми дерево;2) к чему (ненавыкший, стар.) - незвиклий, незвичний, непризвичаєний до чого. [Ще незвиклий до нового (Київщ.)]. Он ещё к этому делу -чен - він до цієї роботи (справи, до цього діла) ще незвичний (не звик, не призвичаївся, не наломився);3) незвичний, незвичайний; срв. Непривычный 1. [Що за незвичайні гості? (Франко). Діти, здивовані незвичайною обстановою, шепталися поміж себе (Коцюб.)]. В -ный час, в -ную пору - у незвичну годину, у незвичну пору, незвичної пори, незвичної доби;4) незвичайний, екстравагантний, ексцентричний, надто вільний, неподобний. -ное поведение - незвичне поводження, надто вільна (ексцентрична) поведінка.* * *незвича́йний; ( непривычный) незви́чний -
15 обращение
1) (поворачивание куда) обертання, повертання, скеровування. [Повертання (скеровування) зброї проти ворогів]. -ние внимания - уважання, звертання уваги на що;2) - ние вокруг чего-либо - кружляння, обертання навколо (навкруги, округи, круг) чого, циркулювання. [Кружляння (обертання) землі навколо сонця. Кружляння (циркулювання) крови в жилах]. -ние около (вокруг) общего центра - кружляння (циркулювання) навколо спільного осередку;3) (денег, товаров) обіг, оббіг, циркуляція, обхід (-ходу), оборот, обертання. [Цього можна досягти шляхом передачі засобів продукції й обігу до рук пролетарської держави]. -ние денежное - грошовий обіг, оборот. См. Оборот. Из'ять из -ния - вивести з ужитку, з обігу. Из'ять из -ния бумажные деньги - вивести з ужитку паперові гроші;4) с кем - поводження, поводіння, поведінка, поступування з ким, трактування кого (Франко). Вежливое -ние - звичайне (чемне) поводження и т. д.; звичайність, вихованість, людськість. [Нехай людськости вчиться (Поділ.)]. Грубое -ние - незвичайність, невихованість (-ности). Хорошее -ние с чем - пошанівок (-вку), пошанівля. [Цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок (при хорошем -нии) то й на десять стане];5) к кому (за делом) - звертання, вдавання до кого в справі, за справою; (с речью) оклик, поклик до кого; (старое) орація. См. ещё Воззвание. -ние с разговором к кому - забалакування, заговорювання до кого;6) во что - повертання, перевертання, обертання в що, на що; (в веру) навертання, (оконч.) навернення кого на віру. [Навернення на унію]. См. ещё Превращение.* * *1) ( действие) пове́рнення, обе́рнення, поверта́ння, оберта́ння; напра́влення, спрямува́ння, направля́ння, спрямо́вування; зве́рнення, спрямува́ння, зверта́ння, спрямо́вування; переве́дення, пове́рнення, поверта́ння; наве́рнення, наверта́ння; обе́рнення, оберта́ння; перетво́рення, обе́рнення, переве́дення, перетво́рювання, оберта́ння; пове́рнення, поверта́ння; переверта́ння\обращение плане́т — астр. оберта́ння плане́т
\обращение теоре́мы — мат. обе́рнення теоре́ми
2) (процесс оборота ценностей, товаров) о́біг, -у; ( оборот) оборо́т, -у, оберта́ння; (о капитале, средствах) оборо́тність, -ності3) ( поведение) пово́дження; ( обхождение) обхо́дження; ( отношение) ста́влення4) (пользование, применение) пово́дження; (с орудием, инструментом) ору́дування5) (призыв, просьба) зве́рнення, за́клик, -у, зверта́ння; ( прибегание) удава́ння6) грам. зверта́ння -
16 объяснение
пояснення, вияснення, з'ясовування, з'ясування. -ние в любви - освідчення.* * *1) ( действие) поя́снення, поя́снювання; з'ясува́ння, з'ясо́вування2) (разговор для выяснения чего-л.) розмо́ва3) (изложение причин, оправдывающих чьё-л. поведение, сама причина), поя́снення -
17 осторожный
обережний, бережкий, бережний, сторожкий, обачний, бачний, оглядний. Будь -жен! - май осторогу! Быть -жным с чем-либо - бути обережним, бережким з чим, сторожко ходити коло чого, (опис.) берега триматися (держатися). Срв. Осмотрительный. Это очень -жный человек - це дуже обережна, обачна людина. -жное поведение - обережне (обачне) поводження, -на поведінка. -ные речи - обачні розмови. -жный в поступках, в словах - обережний (обачний) у вчинках, у словах. Быть на стороже - матися на обережності (на бачності). [Не забудь, що я тобі сказав, і майся на бачності (Франко)].* * *обере́жний; ( осмотрительный) сторожки́й, оба́чний, ба́чний -
18 поплатиться
приплатитися за що, відпокутувати що и за що, заплатити за що. [Не дешево- ж наші предки за все те приплатились (Куліш). Не збочуй з дороги, бо відпокутують ноги (Франко)]. Он -лся здоровьем за эту неосторожность - він приплатився здоров'ям за цю необережність. -ться головой, жизнью за что-л. - наложити (накласти), приплатитися головою, життям за що. Он за это -тится - він за це відпокутує (приплатиться); буде за це знати. Он -лся за свою доверчивость - він приплатився за свою довірливість. -ться за своё поведение, за свои поступки - приплатитися за своє поводження, відпокутувати (за) свої вчинки.* * *1) поплати́тися2) ( расплатиться) диал. розплати́тися, заплати́ти -
19 предосудительный
негожий, догани (докору) вартий, доганний, огудний, нехвальний, (зап.) посуджуваний, (дурной) поганий, злецький. -ная слабость к чему - догани вартий нахил до чого. -ное поведение - негоже, негарне, догани (докору) варте поводження. Я не сделаю ничего -ного - я не вчиню (не зроблю) нічого негожого (догани вартого, огудного). Такой поступок -лен для его репутации - такий вчинок ганьбує його репутацію, такий вчинок огудний для його репутації. Считать для себя -ным что - мати за негоже собі що, мати за сором собі що (Куліш), мати за догану (огуду) собі що (що зробити).* * *него́жий, пога́ний, непоря́дний, ва́ртий о́суду; ( непозволительный) недозволе́нний; ( постыдный) гане́бний -
20 примерный
1) (образцовый) зразковий, взірцевий. [Зразкова чесність]. -ное поведение - зразкове поводіння. -ный экземпляр - взірцевий примірник;2) (приблизительный) приблизний, прикидний. [Прикидний план]. -ная смета, счёт - приблизний, прикидний кошторис, рахунок;3) (прибавленный) приміряний, (о земле ещё) прирізаний. [Прирізана десятина].* * *1) ( образцовый) зразко́вий, взірце́вий2) ( приблизительный) прибли́зний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
поведение — Любая деятельность, в которой мы участвуем, от грубой моторной деятельности до мышления. Краткий толковый психолого психиатрический словарь. Под ред. igisheva. 2008. поведение … Большая психологическая энциклопедия
ПОВЕДЕНИЕ — способность животных изменять свои действия, реагировать на воздействие внутр. и внеш. факторов. П. включает процессы, при помощи к рых животное ощущает внеш. мир и состояние своего тела и реагирует на них. П. рассматривают в разл.… … Биологический энциклопедический словарь
ПОВЕДЕНИЕ — процесс взаимодействия живых существ с окружающей средой. П. возникает на высоком уровне организации материи, когда её живые структурные образования приобретают способность воспринимать, хранить и преобразовывать информацию, используя её… … Философская энциклопедия
ПОВЕДЕНИЕ — до конца 19 начала20 вв. понималось почти исключительно как общеупотребительный термин .в области практической педагогики, включавший в себя общественную оценку («хорошее», «плохое» П.) нравственного уровня учащегося в… … Большая медицинская энциклопедия
ПОВЕДЕНИЕ — ПОВЕДЕНИЕ, поведения, мн. нет, ср. Совокупность поступков и действий, образ жизни. Безупречное поведение. Линия поведения. || Образ действий. «Мое поведение, я знаю, непростительно грубо.» А.Тургенев. || Соблюдение установленных правил… … Толковый словарь Ушакова
поведение — См … Словарь синонимов
Поведение — Поведение ♦ Comportement Способ действия или реагирования, оцениваемый со стороны. Противостоит мотиву или мотивации, а в более общем смысле – всему тому, что может быть осмыслено только субъективно, глядя изнутри. Вот что говорит по этому… … Философский словарь Спонвиля
ПОВЕДЕНИЕ — присущее живым существам взаимодействие с окружающей средой, включающее их двигательную активность и ориентацию по отношению к этой среде. Поведение животных и человека изучается этологией, психологией, социологией. В широком смысле говорят о… … Большой Энциклопедический словарь
поведение — ПОВЕДЕНИЕ совокупность внутренне взаимосвязанных действий, осуществляемых субъектом во взаимодействии с окружающей средой. Термин «П.» в широком смысле в науке применяется как к живым, так и к неживым объектам; говорят о П. элементарных… … Энциклопедия эпистемологии и философии науки
Поведение — эволюционно сложившийся комплекс безусловных и условных рефлексов, лежащих в основе реакции животных на воздействие внутренних и внешних факторов. Важнейшими в поведении животных являются экологические, эволюционные, физиологические и… … Экологический словарь
поведение — — [http://www.iks media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324] поведение Совокупность действий, изменений изучаемой системы, ее всякая реакция на внешние воздействия: изменение, развитие, рост. Изучают, например, экономическое П. людей, П … Справочник технического переводчика
