платиться

несов.

1. см. поплатиться;

2. страд. пул дода шудан

فعل pay

(past: paid ; past participle: paid)ـ

(v.) پرداختن، دادن، کار سازی داشتن، بجا آوردن، انجام دادن، تلافی کردن، پول دادن، پرداخت، حقوق ماهیانه، اجرت، وابسته به پرداخت

* * *

* * *

* * *

forfeit

pay

сов., см. платиться

головка, головушка

1) голова, ум. голівка, голівонька, увел. головище. Выше всех - ою - за всіх головою вищий. Рубить, отрубить голову кому-л. - стинати, стяти кому голову, стинати, стяти кого. Задирать -ву - дерти голову, (иронически) кирпу гнути. Повесить -ву - похнюпити голову, похнюпити ніс, похнюпитися, понуритися. В голове, как молотом бьёт - в голові так і креше, в голові наче ковалі кують. Вниз головой - см. Вниз. Ходить с непокрытой головой (ирон. о замужней женщине) - волоссям світити. С непокрытой -вой - простоволосий. Покачать головою - покрутити головою, похитати головою. Кивнуть -ой - кивнути головою. Поднимать головы - набиратися духу, сміливости. Стоять, постоять головой за кого-л., за что-л. - важити життям за кого, відважувати, відважити життя за кого, за що. Платиться, поплатиться головой - накладати (накласти, наложити) головою (душею), заплатити своєю головою. Сложить голову - лягти головою, зложити голову, трупом лягти. Бей в мою голову! - бий моєю рукою! Мылить, намылить голову кому-л. - милити, намилити чуба, чуприну, (длительно) скребти моркву кому. Осмотреть кого с головы до ног - обміряти, обкинути кого поглядом від голови до ніг. Очертя голову - осліп, наосліп, на одчай душі, на одчай божий. Сломя голову - стрімголов, прожогом. Голова кругом идёт - голова обертом іде (ходором ходить, кружка йде), голова туманіє, морочиться (паморочиться) світ, голова макітриться, світ вернеться кому. Закружилась голова у кого-л. - заморочило голову кому, заморочилася голова кому. Не сносить ему головы - накладе він головою, не топтатиме він рясту. Как снег на голову - неждано-негадано, несподівано. Разбить на голову - впень, до ноги побити. Сколько голов, столько умов - що голова, то розум. С больной головы на здоровую - швець заслужив, а коваля повісили; винувата діжа, що не йде на ум їжа. Глупые головы - цвілі голови. Глупая голова - дурна, капустяна голова, макітра. Низкоостриженная (или голая) голова (насмешл.) - гиря, макотиря. Лохматая г. (насмешл.) - кудла, кучма. Сорви- голова - шибеник, шибай-голова. Победная головушка - побіденна голівонька. Жить одною головою - самотою жити. Он (она) живёт одною головою - одним-один (одна) живе, самотою живе. С головы на голову - всі до одного (жодного), геть-усі. Вооруженный с ног до головы - о[у]зброєний до зубів. Голова сахару - голова, брила цукру. Голова пласта (геол.) - лоб верстви. Мёртвая голова (бабочка) - летючий павук. В головах - в головах. В головы - в голови, під голову. Под головами - під головами. Из-под головы - з- під голів;

2) (ум. память) голова, думка. Мне приходит, пришло в голову - мені спадає, спало на думку, упадає, упало на думку, набігає, набігло на думку, спливає, сплило на думку. Забрать себе в голову - убгати собі в голову, у голову забрати, узяти щось собі в голову, взяти собі думку. Засело что-л. в голове - запало щось у голову, уроїлось у голову кому. [Уроївсь мені в голову Семен небіжчик]. Не выходит из -вы что-л. - не сходить, не виходить, не йде з думки, стоїть мені на думці. Ломает себе голову - клопоче собі голову; сушить собі голову (мозок), у голову заходить, ходить до голови по розум. Взбрело в -ву кому - ухопилося голови кому, спало на думку, (вульг.) забандюрилося кому що. Потерять - ву - стерятися, заморочитися. Теряю голову - не дам собі ради, нестямлюся, нестямки напали мене. Вбить в голову кому - втовкмачити кому. Выкинуть из головы - спустити з думки що. Пойти с повинной головой к кому - повинитися (повинуватитися) кому, учинити покору. Голова полна тяжёлых мыслей - важкі думи обсіли голову. У него голова не в порядке - немає в нього (не стає йому) третьої (десятої) клепки в голові. Вскружить кому голову - закружити (закрутити) кому голову. Забивать кому -ву - морочити голову кому, памороки забивати кому;

3) (начальник, предводитель) голова. Голова городской, сельский - голова міський, сільський. Быть, служить -вой - головувати. Пробыть, прослужить головой - проголовувати. Он всему делу голова - він до всього привідця (привідець, призвідник), він на все голова.

* * *

полкопейки) шаг, шеляг. Два гроша - двояк. Ломанный грош - ламаний шеляг, щербата копійка. [Ламаного шеляга не вартий. Копійки щербатої більше не дам (Мирн.)]. Гроши - мізерний гріш, мізерія. [Як платиться натурою, то робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовивсь (Єфр.)].

* * *

1) ист. гріш, род. п. гроша́, шаг, -а, ше́ляг

2) ( ничтожная сумма) разг. гріш, копі́йка

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

ответить

1) відповідати, відповісти, (только словом) відказувати, відказати, відмовляти, відмовити, відрікати, відректи, відвітувати и відвічати, відвітити, (редко) відговорювати, відговорити, відвертати, відвернути кому на що, (отозваться) обзиватися, обізватися до кого. -чать, -тить письмом, письменно - відписувати, відписати, повідписувати кому, відвістити кому. Спрашивайте а я буду -чать - питайте, а я відповідатиму (відказуватиму, відмовлятиму и т. д.). -чать урок, заданное - проказувати, проказати вивчене, завдання. Ученик хорошо -чал из географии - учень добре відказував з географії. Резко -тить кому - відрізати, відрубати, відчеркнути кому. На дружбу -чают дружбой - за приязнь платять приязню. -тить на поклон кому - відклонитися кому;

2) за что чем - відповідати, відповісти, відвічати, відвітити и одвічати, одвітити за що чим, (платиться) відбувати, відбути за що. Срв. Ответ 2, Ответственность и Ответствовать 2. -чать головою за что - а) ручитися головою; б) головою накладати за що;

3) відповідати. См. Соответствовать. Отвечающий чему - відповідний до чого - см. Соответствующий.

* * *

несов.; сов. - отв`етить

приплатать и приплатить

I. налатувати, налатати, прилатувати, прилатати що до чого, пришивати, пришити латку до чого. Приплатанный и -плаченный - налатаний, прилатаний. -ться - налатуватися, бути налатаним, прилатуватися, бути прилатаним.

II. Приплачивать, приплатить -

1) (доплачивать) приплачувати, приплатити, доплачувати, доплатити до чого;

2) (все долги) виплатити, сплатити, поплатити, повиплачувати, посплачувати (всі борги). Приплаченный - приплачений, доплачений;

2) виплачений, сплачений. -ться -

1) приплачуватися, бути приплаченим, доплачуватися, бути доплаченим до чого;

2) за что - см. Платиться, Поплатиться.

* * *

несов.; сов. - приплат`ить

искупать <­пить> ( die Schuld вину); <по>нести наказание, расплачиваться <­латиться> (a. für за В); <по>платиться ( mit Т)

сов. от платиться

несовер. - платиться; совер. - поплатиться

см платиться

reimburse (возмещать, возвращать, покрывать, возвращать деньги, царить)

repay (возвращать, возмещать, воздавать, отплачивать, отдавать долг, вознаграждать)

compensate (компенсировать, возместить, возмещать, вознаграждать, уравновешивать, балансировать)

indemnify (возмещать, компенсировать, освобождать, обезопасить, застраховать, страховать от потерь)

offset (компенсировать, возмещать, сводить баланс, вознаграждать, печатать офсетным способом)

pay (платить, платиться, заплатить, оплачивать, уплачивать, возмещать)

recoup (компенсировать, отыгрываться, возмещать, удерживать, вычитать, производить расчет)

replace (заменять, замещать, вернуть, возмещать, восстанавливать, класть обратно на место)

repair (ремонтировать, восстанавливать, чинить, исправлять, возмещать, подремонтировать)

redress (компенсировать, исправлять, возмещать, восстанавливать, удовлетворять, выравнивать)

restore (восстанавливать, восстанавливаться, реставрировать, возобновить, возвращать, возмещать)

make up (составлять, составить, компенсировать, возместить, наверстывать, возмещать)

redeem (выкупать, искупать, избавлять, спасать, освобождать, возмещать)

atone (искупить, искупать, компенсировать, заглаживать, возмещать)

supply (поставлять, снабжать, подавать, питать, доставлять, возмещать)

defray (оплачивать, покрывать издержки, возмещать)

fill up (заполнять, наполнять, наполняться, набивать, возмещать)

get back (возвращаться, получать назад, возмещать)

make satisfaction (возмещать)

reward (вознаграждать, награждать, воздавать должное, выражать другими словами)

remunerate (вознаграждать, оплачивать, компенсировать)

compensate (компенсировать, возместить, возмещать, вознаграждать, уравновешивать, балансировать)

pay (платить, платиться, заплатить, оплачивать, уплачивать, вознаграждать)

recompense (возместить, компенсировать, воздать, вознаграждать, отплачивать)

requite (вознаграждать, отплачивать, мстить)

gratify (удовлетворять, ублажать, радовать, потакать, потворствовать, вознаграждать)

offset (компенсировать, возмещать, сводить баланс, вознаграждать, печатать офсетным способом)

repay (возвращать, возмещать, воздавать, отплачивать, отдавать долг, вознаграждать)

crown (увенчать, короновать, венчать, увенчивать, завершать, вознаграждать)

pay (платить, платиться, заплатить, оплачивать, уплачивать, поплатиться)

pay (платить, платиться, заплатить, оплачивать, уплачивать, поплатиться)

give (давать, придать, отдавать, предоставлять, уделить, платить)

disburse (расходовать, платить, расплачиваться, проплачивать, тратить, оплачивать)

stump up (платить, расплачиваться, выкладывать деньги)

render (оказывать, воспроизводить, передавать, отдавать, представлять, платить)

plank (настилать, платить, выкладывать деньги, выстилать досками, обшивать досками, подавлять силой)

plank out (выкладывать деньги, платить)

plank down (выкладывать деньги, платить)

part (разнимать, расставаться, делиться, делить, разделять, платить)

pay (платить, платиться, заплатить, оплачивать, уплачивать, поплатиться)

forfeit (поплатиться, лишаться, терять право)

pay for (оплачивать, окупать, поплатиться)