-
61 жара
-
62 ад
пекло. Житель ада - пекельник.* * *миф., перен.пе́кло -
63 тартарары
провали́ться в \тартарары крізь — зе́млю провали́тися (піти́), в зе́млю увійти́, ка́зна-де поді́тися
-
64 Геена
пекло, геєна, ґегена. [Буде вергнутий в ґегену люту (Л. Укр.)]. -
65 Б-27
HE ЛЕЗЬ ПОПЕРЁД БАТЬКИ В ПЕКЛО ПРЕЖДЕ ОТЦА (БАТЬКИ) В ПЕТЛЮ НЕ СУЙСЯ (НЕ ЛЕЗЬ) (saying) do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first: = don't rush ahead of people who know better don't jump the gun.«Не спеши, — поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька (sic) в пекло» (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a). -
66 прежде батьки в петлю не лезь
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > прежде батьки в петлю не лезь
-
67 прежде батьки в петлю не суйся
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > прежде батьки в петлю не суйся
-
68 прежде отца в петлю не лезь
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > прежде отца в петлю не лезь
-
69 прежде отца в петлю не суйся
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > прежде отца в петлю не суйся
-
70 кромешный
край) зовнішній (край). Тьма -ная - тьма кромішня, пекло. [Олівець цілого півтора дня лежав у моїй шкільній торбі, під книжками, достоту у тьмі кромішній (Франко)].* * *спра́вжній; суці́льний\кромешный ад — спра́вжнє пекло
кроме́шная тьма — суці́льна те́мрява
-
71 настоящий
1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;2) грам. -щее время - теперішній час (-су);3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.* * *1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́\настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час
в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час
до \настоящий его вре́мени — см. сей
в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік
2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений\настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх
\настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому
\настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо
\настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що
са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький
-
72 зной
1. sultriness2. ardent heatсильная жара, зной — fervent heat
3. heat; sultriness4. glowСинонимический ряд:пекло (сущ.) пеклоАнтонимический ряд:мороз; прохлада; прохладу; стужа; стужу; холод -
73 лезть в медвежье логово
1) General subject: take a bear by the tooth (в пекло)2) Makarov: take a bear by the toothУниверсальный русско-английский словарь > лезть в медвежье логово
-
74 БАТЬКИ
-
75 ЛЕЗЬ
-
76 ХОТЬ
хоть бы и так -
77 ЧЕРТУ
-
78 ЧЁРТУ
-
79 В-252
БУДЬ (БЫЛА БЫ) МОЙ (твоя и т. п.) ВОЛЯ МОЙ (твоя и т. п.) БЫ ВОЛЯ subord clause, condit these forms only fixed WOif I (you etc) were to decide how the problem, matter in question would be handledif it were up to me (you etc)if I (you etc) had (it) my (your etc) way if I (you etc) were in charge....Была бы воля Ершова, он генералу Гудзю полком не доверил бы командовать, не то что корпусом (Гроссман 2). If it had been up to him, Yershov wouldn't have trusted Gudz with a regiment, let alone a whole corps (2a).«Хочу спросить, когда ты пирушку устраиваешь?»... - «Послезавтра», - сказал Тен-дел... «Теймыра думаешь звать?» - «Как же его не позвать, разрази его молния, сосед!» - «Правильно, зови его вместе с женой!» — «...Моя бы воля, я бы их в адское пекло пригласил!» (Искандер 5). "I wanted to ask, when are you having your party?"..."Day after tomorrow," Tendel said...."Are you thinking of inviting Temyr?" "How can we help it, may he be struck by lightning! He's a neighbor!" "Right, invite him, and his wife too!"..."If I had my way, Td invite them to hellfire!" (5a). -
80 М-91
HE НАХОДИТЬ (HE МОЧЬ НАЙТИ) (СЕБЕ) МЕСТА (от чего) coll VP subj: human to be extremely worried, anxious, restless (often in fear for a loved one's safety, in anticipation of an important event etc)X не находил себе места (от волнения (тревоги и т. п.)) = X was beside himself (with worry (anxiety etc))X couldn't find any peace X nearly went out of his mind (with worry etc) X couldn't rest for worry (worrying, fretting etc)(Коля:) Ты что?! Мать места себе не находит... (Розов 2). (К.:) What do you think you're doing?! Mum's been beside herself with worry (2a)....Места себе не нахожу оттого, что прожил не свою, а какую-то вроде бы чужую жизнь (Зиновьев 1). ".1 can't find any peace because it seems that I have been living someone else's life, not my own" (1a)..Когда была эта война, мама не находила себе места: отправят Генриха на Карельский перешеек... полезет в самое пекло и пропадет (Рыбаков 1). When that war was going on, mother nearly went out of her mind, they'll send him (Genrikh) to the Karelian (Isthmus), she said...he'll get into the thick of the fighting and get himself killed (1a).С этим (с преступлениями) всё кончено, они с Сударем не могли себе найти места от стыда и раскаяния, они даже думали прийти и покаяться, попросить, чтобы их простили... (Семенов 1)....This (their criminal activity) was all over now, he and Squire could not rest for shame and repentance, they had even thought of coming and owning up, of begging to be pardoned... (1a).
См. также в других словарях:
пекло — См … Словарь синонимов
ПЕКЛО — (церковнослав. пькъл, «смола», возможно, из лат. picula, «смола», или рiх, «смола, деготь»), в славянской мифологии ад, преисподняя. Представления о П., по видимому, сложились под влиянием христианского учения об аде. Предполагаемые связи П. с… … Энциклопедия мифологии
ПЕКЛО — и ПЁКЛО, пёкла, мн. нет, ср. (разг.). 1. Сильный солнечный жар, припёк. Сидит на самом пекле. 2. перен. Место, где происходит жаркий бой, горячие споры, суматоха и т.п. (разг. фам.). Попасть в самое пекло. 3. Ад, адский огонь (обл.). Толковый… … Толковый словарь Ушакова
ПЕКЛО — и ПЁКЛО, пёкла, мн. нет, ср. (разг.). 1. Сильный солнечный жар, припёк. Сидит на самом пекле. 2. перен. Место, где происходит жаркий бой, горячие споры, суматоха и т.п. (разг. фам.). Попасть в самое пекло. 3. Ад, адский огонь (обл.). Толковый… … Толковый словарь Ушакова
ПЕКЛО — в восточнославянской мифологии ад … Большой Энциклопедический словарь
Пекло — (иноск.) невыносимая жизнь (какъ въ пеклѣ, огнѣ въ аду). Ср. «Будешь у пеклѣ (въ аду), такъ насъ помяни» (малор.) говорится обидчику … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
ПЕКЛО — ПЕКЛО, а, ср. 1. Ад, адский огонь. У чёрта в пекле. Поперёд батьки в п. лезть или соваться (погов. о ненужной поспешности в каком н. деле, решении, чаще неприятном и таком, к рое лучше не делать самому). 2. Сильный зной, жар. На самом пекле (на… … Толковый словарь Ожегова
пекло — (неправильно пёкло) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Пекло — Пекло может означать: Пекло ад в восточнославянской мифологии. Слово в переносном смысле присутствует и в живых восточнославянских языках (например в белорусском и польском). В украинском языке означает ад в традиционном понимании … Википедия
пекло — I пекло ад, преисподняя , южн., зап.; укр. пекло, русск. цслав. пькълъ смола (уже в ХI в.; см. Срезн. II, 893), ст. слав. пьцьлъ πίσσα (Супр.), болг. пъкъл, пекол, пекло (Младенов 417), сербохорв. па̀као, род. п. па̀кла смола; ад , словен. pǝkǝ̀l … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ПЕКЛО — а; ср. Разг. 1. Сильный огонь, сильный жар. Горит дом настоящее п. // Ад, адский огонь. К чёрту в п. 2. Сильный зной, жара. Ну и п. на улице! 3. Место, где происходит жаркий бой, горячие споры и т.п. Побывать в самом пекле. Броситься в самое п. П … Энциклопедический словарь