-
1 БАТЬКИ
-
2 не лезь поперед батьки в пекло
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > не лезь поперед батьки в пекло
-
3 прежде батьки в петлю не лезь
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > прежде батьки в петлю не лезь
-
4 прежде батьки в петлю не суйся
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > прежде батьки в петлю не суйся
-
5 не лезь поперёд батьки в пекло
погов., прост.lit. don't rush into Hell before your father; cf. don't run before your horse to market; don't leap over the hedge before you come at the stile-...Всего двадцать три буквы. - А какие? - Не лезь поперёк батьки в пекло! - сказал Петя традиционную поговорку гимназического учителя латинского языка... - Буквы латинского алфавита суть следующие. Записывай: A, B, C, D... (В. Катаев, Хуторок в степи) — '...Twenty-three letters in all.' 'What are they?' 'Don't, rush into Hell before your father!' Petya intoned the Latin master's favourite saying... 'The letters of the Latin alphabet, which you will now write down, are: A, B, C, D...'
Русско-английский фразеологический словарь > не лезь поперёд батьки в пекло
-
6 не лезь поперёд батьки в пекло
Set phrase: do not rash, brother, to be ahead of your father!, don't rush head over heels!, don't rush into hell before your father!, if your fingers are itching, scratch them!, make haste slowly (do not rush, wait till you get instructions from a more experienced man)Универсальный русско-английский словарь > не лезь поперёд батьки в пекло
-
7 поперёд батьки в пекло не лезь
Set phrase: do not rash, brother, to be ahead of your father!, don't rush head over heels!, don't rush into hell before your father!, if your fingers are itching, scratch them!, make haste slowly (do not rush, wait till you get instructions from a more experienced man)Универсальный русско-английский словарь > поперёд батьки в пекло не лезь
-
8 вперед батьки в пекло не лезь
Diccionario universal ruso-español > вперед батьки в пекло не лезь
-
9 Раньше батьки в пекло не лезь.
Cuando seas padre comerás huevos.Русские пословицы и поговорки и их испанские аналоги > Раньше батьки в пекло не лезь.
-
10 He лезь поперед батьки в пекло
Non sprezzare la dottrina del parente.Словарь пословиц, поговорок, крылатых слов и выражений > He лезь поперед батьки в пекло
-
11 лезть поперёд батьки в пекло
≈ to rush (headlong) into the thick of itРусско-английский учебный словарь > лезть поперёд батьки в пекло
-
12 поперёк батьки в пекло не лезь
Современная Фразеология. Русско-французский словарь > поперёк батьки в пекло не лезь
-
13 родители
батьки́, -кі́в; ба́тько-ма́ти, род. п. ба́тька-ма́тері, оте́ць-ма́ти, род. п. отця́-ма́тері и вітця́-ма́тері, оте́ць-не́нька, род. п. отця́-не́ньки и вітця́-не́нькироди́тель — ба́тько; роди́тель, -ля
-
14 ЛЕЗЬ
-
15 ПЕТЛЮ
-
16 Б-27
HE ЛЕЗЬ ПОПЕРЁД БАТЬКИ В ПЕКЛО ПРЕЖДЕ ОТЦА (БАТЬКИ) В ПЕТЛЮ НЕ СУЙСЯ (НЕ ЛЕЗЬ) (saying) do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first: = don't rush ahead of people who know better don't jump the gun.«Не спеши, — поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька (sic) в пекло» (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a). -
17 прежде отца в петлю не лезь
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > прежде отца в петлю не лезь
-
18 прежде отца в петлю не суйся
[saying]=====⇒ do not rush to undertake sth. risky or dangerous, let older and more experienced people make a move first:- don't jump the gun.♦ "Не спеши, - поморщился Коба. - Ты всегда спешишь поперёд батька [sic] в пекло" (Войнович 5). "Not so fast," said Comrade Koba, knitting his brows. "You're always jumping the gun" (5a).Большой русско-английский фразеологический словарь > прежде отца в петлю не суйся
-
19 их
I. мест., род. и винит. мн. от Он їх, (после предлогов) них и їх (зап. них). [Заріж і їх (Шевч.). Я на сторожі коло їх поставлю слово (Шевч.). Наклав між їх (Грінч. I). Обороняючи од них свої бджоли (Куліш). Просити в них ласки (Франко)].II. мест. притяж. їхній, (реже) їх. [Їхня кров ще гаряча на ранах, їхні рани горять ще в огні (Олесь). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Що- до їхньої української освіти… (Єфр.). Нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись (Шевч.). На їх окраденій землі (Шевч.). Історія їх кохання (Грінч.)]. Живём их или ихними милостями - живемо їхньою ласкою, з їхньої (з їх) ласки. Я видел их брата - я бачив їхнього брата. Все дети их больны - усі їхні діти (усі діти в них, в їх) хорі (слабі).* * *I мест.1) (род. п., вин. п. от "они") їх2) ( притяжательное) ї́хній, - їхII межд.; тж. и-ихех, е-ех, іх, і-іх -
20 происходить
произойти1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.* * *несов.; сов. - произойт`и1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти3) ( брать начало) похо́дити, піти́
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Батьки — Батьки топоним: Батьки (Рязанская область) посёлок, Сасовский район, Рязанская область, Россия. Батьки (Полтавская область) село, Зеньковский район, Полтавская область, Украина. См. также Батька (значения) … Википедия
батьки — множинний іменник, істота … Орфографічний словник української мови
батьки хрещені — і батьки хресні Хрещений батько та хрещена мати; хресні родичі … Словник церковно-обрядової термінології
Батьки (Полтавская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Батьки. Село Батьки укр. Батьки Страна … Википедия
Батьки (Рязанская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Батьки. Посёлок Батьки Страна РоссияРоссия … Википедия
батьки — і/в, мн. 1) Батько й мати стосовно до своїх дітей. 2) Предки … Український тлумачний словник
Батьки мои! — Астрах. Выражение удивления. СРНГ 2, 148 … Большой словарь русских поговорок
батьки вінчальні — Вінчальний батько та вінчальна мати … Словник церковно-обрядової термінології
Жаль батьки, да везти на погост. — Жаль батьки, да везти на погост. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ Жаль батьки, да везти на погост. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА Жаль батьки, да везти на погост. См. УГОДА УСЛУГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Банда батьки Кныша — Жанр приключенческий фильм … Википедия
Лезть поперёд батьки — Прост. Экспрес. Стараться, стремиться сделать что либо первым, раньше того, кто больше заслуживает, имеет больше оснований. Он, куда то сбегав, принёс вести для Сергея нерадостные. Из маршевой роты сформировано несколько команд… Никогда не… … Фразеологический словарь русского литературного языка