Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

пах

  • 1 пах

    I. 1) пахва, паха. [Несе під пахвою скриньку];
    2) пах (-ху). [Так находивсь, що аж у паху болить]; (у животных) здуховина, здухи, пах. [Так здухи і ходять у вола].
    II. Пах, пахота - (запах) пах (-ху), дух; (духота) задуха, духота. См. Запах, Духота.
    * * *
    I анат.
    пах, -у
    II
    ( запах), диал. пах, -у, дух, -у, за́пах, -у

    Русско-украинский словарь > пах

  • 2 пахитоса

    пахітоса.
    * * *
    тж. пахит`оска
    пахіто́са, пахіто́ска

    Русско-украинский словарь > пахитоса

  • 3 пахитосный

    пахіто́сний

    Русско-украинский словарь > пахитосный

  • 4 мышка

    1) (ум. от Мышь) мишка; (летучая) кажанок (-нка). [Я Мишка-Норушка (Казка)]. Кошке игрушки, а -ке слёзки - кішці смішки, а мишці слізки; кому весілля, а курці смерть. Были бы крошки, а -ки будут - аби хліб, а зуби знайдуться. Игра в кошку и -ку - гра в кота й мишку;
    2) (подплечн. впадина, обычн. мн. ч. Мышки) пах(в)а, підпахів'я (-в'я); срв. Подмышка. Под -кой - під пах(в)ою. [Стояв з книжкою під пахвою (Васильч.)]. Под -ку - під пах(в)у, під силу. Под -ки - попід пах(в)и, попід сил(к)и. [Ой, узяли Парасуню попід обі сили (Гол.)];
    3) см. Мускул;
    4) -ки (в одежде) - вирізи (-зів), пройми (р. проймів);
    5) -ки, бот. - а) (Lathyrus tuberosus L.) горошок (-шку) (бульбистий), земляний горішок (-шка), журавлині стручки (-ків), мишка, черевички (-ків); б) (Saxifraga granulata L.) ломінь (-меню) (зернястий), розривник (-ку).
    * * *
    I уменьш.-ласк.
    ми́шка
    II

    под мы́шками — під па́хвами и під пахва́ми

    Русско-украинский словарь > мышка

  • 5 запах

    I з`апах
    за́пах, -у, пах, -у; дух, -у

    прия́тный \запах х — приє́мний за́пах; запаши́стий дух

    II зап`ах
    портн.
    захі́д, -хо́ду

    Русско-украинский словарь > запах

  • 6 издавать

    издать
    1) (звук) видавати, видати зв[г]ук, гучати; см. Звучать; (о струне) бриніти, забриніти; (жалобные звуки) квилити, проквиляти, виквиляти, заквилити, скиглити, заскиглити. [Струна бринить. Щоб барабани та не вибивали, щоб і пищалочки та не виквиляли (Пісня). Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче (Шевч.)]. -ть крик - кричати, скрикнути, (редко, зап.) видати, пустити крик. [Тож душа, вилітаючи з тіла, смертний видала крик (Л. Укр.). Ой! - Наталя пустила дзвінкий тривожний крик (Васильч.)]. -вать сильный крик, вопль - криком кричати. -вать шорох - шарудіти; см. Шуршать. -вать запах, благоухание - пах(ну)ти, душіти; видихати, (редко) видавати, випускати пахощі, дихати цвітом; срвн. Благоухать, Пахнуть. -вать более сильный аромат (запах) - пахнути запашніше, міцніше. [Виноград зацвів і дише любим своїм цвітом (Св. П.). Пахла трава запашніше (Грінч.)];
    2) (книгу, газету и т. п.) видавати, видати (книгу, часопис (газету), то-що). -ть закон - видавати, видати закон. -ть на чей счёт, на чьи средства - видавати, видати чиїм коштом, чиїм накладом. Автор -дал книгу на свой счёт - автор видав книгу своїм коштом. Изданный - виданий.
    * * *
    I несов.; сов. - изд`ать
    (опубликовывать, обнародовать) видава́ти, -даю́, -дає́ш, ви́дати и мног. повидава́ти
    II несов.; сов. - изд`ать
    ( производить - о звуке) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́), видава́ти, ви́дати; ( испускать) випуска́ти, ви́пустити

    \издаватьть вопль — зо́йкати, зо́йкнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издавать вать за́пах — па́хнути, видиха́ти за́пах; пахті́ти

    \издавать вать звук — дава́ти (видава́ти) звук; ( звучать) звуча́ти; ( о струне) брині́ти, -ни́ть

    \издаватьть крик — крича́ти, кри́кнути, скри́кувати, скри́кнути

    \издаватьть стон — стогна́ти, застогна́ти, о́йкати, о́йкнути, зо́йкати, зо́йкнути, видава́ти, ви́дати сто́гін

    \издавать дать храп — захропти́, захропі́ти

    Русско-украинский словарь > издавать

  • 7 подмышка

    пахва, паха, пашина, ум. пашка; анат. - підпашшя, підпахів'я. Подмышкой (или под мышкой) - під пах(в)ою. [Несе під пахвою скриньку]. -шку (под мышку) - під пах(в)у. Взять кого -шки - узяти кого попід пах(в)и (під пашки). Из -шки - з-під пахви.
    * * *
    пахва́; диал. паха́

    Русско-украинский словарь > подмышка

  • 8 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 9 испускать

    испустить пускати, пустити, випускати, випустити, (издавать) видавати, видати що. [Вода, нагріваючись, пускає од себе пару (Основа). Се сказав чернець і з ясним видом випустив останнєє диханнє (Франко)]. -скать, -стить дух или последнее дыхание - пускатися, пуститися духу, спускати, спустити дух(а) (душу), випускати, випустити дух(а), душу, (зап.) зіхати, зіхнути (духа), визіхнути (духа), визівнути духа (Куліш), віддавати, віддати Богові душу, (кончаться) конати, сконати. [І сорому тобі нема, - озвалась мати, - тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові (Свидн.). Пім (пока) дитина запіла, когут духа спустив (Номис). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне, ось зіхне мати (Вовч. п.)]. -стить вздох - а) зідхнути; б) (последний) спустити дух(а); см. -скать дух. -скать вопли, стоны, крик - видавати зойки, стогін, крик или просто: зойкати (голосити), стогнати, (криком) кричати. -скать приятный запах - видавати, пускати пахощі или пахтіти (пахнуть). -скать лучи (лучиться) - (ви)пускати проміння, променіти. -скать сильный жар (пышать) - пашіти, жахтіти; см. Пышать. Испущенный - випущений, пущений, виданий. -ться - пускатися, випускатися, бути пущеним.
    * * *
    несов.; сов. - испуст`ить
    випуска́ти, ви́пустити и мног. повипуска́ти; (несов.: выделять из себя запах) видиха́ти; ( излучать) випромі́нювати, ви́променити

    \испускать ка́ть арома́т (за́пах) — видиха́ти арома́т (па́хощі, за́пах)

    \испускатьть вздох — зітха́ти, зітхну́ти

    \испускатьть крик — скри́кувати, скри́кнути, сов. закрича́ти

    \испускать кать свет — випромі́нювати сві́тло

    \испускатьть стон — стогна́ти, -гну́, -гнеш, застогна́ти

    \испускать ти́ть дух (после́дний вздох), ирон. — ви́пустити, спусти́ти (спущу́, спу́стиш) дух; пусти́тися ду́ху; ( кончиться) скона́ти

    Русско-украинский словарь > испускать

  • 10 квасной

    квасний, квасовий. -ной патриотизм - квасний (квасовий) патріотизм, (перенесенный на украинцев, ирон.) галушковий патріотизм. Гуща -ная - кваслини (-лин).
    * * *
    квасни́й

    \квасной за́пах — квасни́й за́пах

    \квасной патриоти́зм — ирон. квасни́й патріоти́зм

    Русско-украинский словарь > квасной

  • 11 неприятный

    неприємний, нелюбий, немилий, прикрий, (досадный) досадний; (противный) противний. [Саїд розумів, що в Намангані коїться щось неприємне, несподіване (Ле). Трапилася йому неприємна історія (Київ). Запанувало між ними нелюбе мовчання (Крим.). Прикрі, погані слова (Н.-Лев.). Мені не прикрий зміст його промови, лиш спосіб (Куліш). Засміялася своїм прикрим сміхом (Л. Укр.). Я почув навіть прикрий холодок у лікті (Коцюб.). Прикрий дух (Київ). Мене гризла прикра думка (Крим.). Я не хтів нічого прикрого сказати (Звин.). Досаднії звістки (Грінч. III). Противна, як старцеві гривня (Номис)]. -ный вкус - неприємний смак, несмак (-ку). Сделать -ным (немилым) - зробити неприємним, сприкрити, знемилити. [Світ мені знемилила (Г. Барв.)]. Сделаться, стать -ным - зробитися (стати) неприємним (немилим, нелюбим, прикрим), сприкріти, сприкритися, знемиліти, знемилитися. [Сам змучився і людям прикрий став (Крим.). Германові сприкрилося те ремесло (Франко)]. Этот человек мне -тен - ця людина мені неприємна (немила, нелюба, прикра, противна).
    * * *
    неприє́мний; ( вызывающий неудовольствие) при́крий; ( немилый) нелю́бий, неми́лий

    \неприятныйый за́пах — неприє́мний за́пах

    \неприятныйый разгово́р — неприє́мна (при́кра) розмо́ва

    Русско-украинский словарь > неприятный

  • 12 подхват

    1) (подхватывание) підхоплювання, оконч. підхоплення. На -хват - см. Нарасхват;
    2) (в одежде) місце під пах(в)ою, пах(в)и.
    * * *
    1) ( действие) підхо́плення, підхо́плювання

    подставля́ет на \подхват — підставля́є, щоб підхопи́ти

    2) ( на одежде) підхва́т
    3) спец. підхва́т, -у

    Русско-украинский словарь > подхват

  • 13 пых

    I
    ( действие) пих, пах
    II
    предик. пих, пах, чмих

    Русско-украинский словарь > пых

  • 14 тошный

    1) ну́дний; вадли́вий, вадки́й
    2) (тошнотворный) нудо́тний

    \тошный за́пах — нудо́тний за́пах

    \тошный челове́к — нудна́ (нудо́тна) люди́на

    Русско-украинский словарь > тошный

  • 15 аромат

    аромат, пах, запах, дух. -ы - пахощі. Издавать аромат - дихати, віддаватися ароматом, запахом.
    * * *
    арома́т, па́хощі, щів

    Русско-украинский словарь > аромат

  • 16 букет

    1) (цветов) букет, (гирляндный) китиця,
    2) (в напитках, духах) дух, пахощі, пах, аромат.
    * * *
    буке́т

    Русско-украинский словарь > букет

  • 17 быть

    бути. Для всех лиц един. и множ. ч. наст. врем. обычно употребляется є, єсть. [Хто ми є]. Но сохраняются в укр. яз. иногда ещё и старые формы: 2 л. ед. ч. н. вр. (сравнительно часто) - єси. [Добре єси, мій кобзарю (Шевч.)]; редко 2 л. мн. ч. - єсте и 3 мн. ч. - суть. Срв. Существовать, Находиться, Иметься. Быть чем, в качестве чего - бути за що. [Бути за свідка. Бути за вчителя]. Быть кем (в смысле профессии, постоянного занятия, состояния) выражается через глаголы на -увати, -ювати - батькувати (быть отцом), учителювати (быть учителем). Быть может, чего доброго - бува. Может быть - може, мабуть. Как быть? - що робити? як його бути? Так и быть - гаразд, добре, нехай так, сількись. Надо быть (надо полагать) - мабуть, може, либонь, мабуть чи не так. Должно быть - певно, мабуть, мабуть чи не… [Він мабуть чи не ходив туди - он должно быть ходил туда]. Стало быть - значить, виходить, отже. Быть посему - так має бути. Быть после кого - постати по кому. [Маю все те зіставити другому, хто постане по мені (Еккл.)]. Как быть человек - як-слід людина. Будь добр, будьте добры - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві. Да будет - хай буде. Было да сплыло - було та загуло, було та за водою пішло. Будь что будет, была не была - що буде, те й буде. Кто бы ни был - хоч-би хто був, хто-б був-не-був. [Хто-б був-не-був батько, а все-ж він батько (Свидн.)]. Как бы там ни было, как бы то ни было, что бы там ни было - хоч-би що там було, будь-що-будь. Не тут то было - та ба, годі. Чтоб тебя здесь не было - щоб твій і дух тут не пах, щоб твого й духу тут не було. Пока ещё что будет - поки там ще до чого дійдеться. См. ещё Будет (довольно), Будучи.
    * * *
    1) бу́ти; ( иметь) ма́ти
    2) (вспомогательный глаг.) бу́ти

    Русско-украинский словарь > быть

  • 18 душный

    1) (спёртый) задушний, важкий. [Задушне повітря. Важкий пах = душный запах];
    2) (знойный) душний, парний [Душне літо. День був парний], млосний.
    * * *
    ( затрудняющий дыхание) заду́шливий, заду́шний, важки́й; ( жаркий), парки́й, мло́сний

    Русско-украинский словарь > душный

  • 19 живица

    живиця. [Пах кипарисової живиці].
    * * *
    живи́ця

    Русско-украинский словарь > живица

  • 20 коричный

    цинамоновий, корицевий. -ное дерево - см. Коричник. -ный запах - цинамоновий (корицевий) пах (дух). -ное масло - цинамонова (корицева) олія.
    * * *
    кори́чний; цинамо́новий

    Русско-украинский словарь > коричный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • пах — пах/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ПАХ — ПАХЗ полевой автохлебозавод авто, воен. ПАХ Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ПА(Т)Х ПАХ пассажирское автотранспортное… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • пах — 1 іменник чоловічого роду запах пах 2 іменник чоловічого роду частина тіла пах 3 вигук незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • ПАХ — ПАХ, паха, о пахе, в паху, муж. (анат.). Область в нижней части живота, между бедрами. Боль в паху. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ПАХ — ПАХ, а, о пахе, в паху, муж. Место между бедрами в нижней части живота, а также углубление между нижней частью живота и бедром. Ударить в п. Боль в левом паху. | прил. паховый, ая, ое и паховой, ая, ое. Паховая складка. Паховая грыжа. Толковый… …   Толковый словарь Ожегова

  • пах — очко, промежность Словарь русских синонимов. пах сущ., кол во синонимов: 4 • запах (29) • очко (26) …   Словарь синонимов

  • пах — пах, а, предл. п. в пах у …   Русский орфографический словарь

  • пах — ПАХ, а, предл. о пахе, в паху,м Место между бедрами в нижней части живота, а также углубление между нижней частью живота и бедрами человека и животного. Телка, отыскивая, подталкивала носом под пах свою мать и крутила хвостиком (Л. Т.) …   Толковый словарь русских существительных

  • пах — пах, паха, о пахе, в паху, на паху …   Русское словесное ударение

  • Пах — м. Место между бедрами ниже живота. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ПАХ — муж. впадина, углубленье, близкое к пазуха. | Самый сгиб лядвеи внутри, примычка ее ко брюху. От ходьбы пахи болят. Железы в пахах пухнут. У лошади пахи ввалились, она пахами дышит, опоена. Грыжа в паху, грыжа паховая, подкожный разрыв или щель в …   Толковый словарь Даля

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»